Тема 4. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Анотація:

Тема присвячена дослідженню теоретичних основ прийняття управлінських рішень, етапів прийняття управлінських рішень, чинників, що впливають на прийняття рішень, рівнів прийняття рішень у міжнародній корпорації.

Навчальні завдання:

• вивчити теоретичні положення прийняття управлінських рішень;

• визначити етапи прийняття управлінських рішень;

• дослідити джерела інформації для прийняття рішень;

• з'ясувати чинники впливу на прийняття рішень;

• розглянути рівні прийняття рішень у міжнародній корпорації

Форми контролю:

1. Вирішення ситуацій.

2. Тестування.

3. Усний опит.

Основні положення теми:

Управлінське рішення – це результат аналізу суб'єктом управління (особою чи групою осіб) інформації про стан системи та визначення сукупності дій, необхідних для ефективного роз­в'язання або уникнення проблем з конкретною метою.

Процес прийняття рішень в загальному розумінні складаєть­ся з ідентифікації проблем (можливостей) та вибору оптималь­ного рішення щодо їх подолання (використання).

Проблемою вважається ситуація, коли не досягається постав­лена мета.

Можливість – це ситуація, коли існує потенціал перевищен­ня результатів діяльності, які закладені в цілях організації.

Імпульсом прийняття управлінського рішення в міжна­родній корпорації є необхідність вирішення проблеми (викори­стання можливості) з метою досягнення (покращення) бажаних результатів.

Розрізняють стратегічні, тактичні та оперативні рішення.

Стратегічні рішення – це рішення, спрямовані на переве­дення організації з одного стану в інший.

Тактичні рішення пов'язані зі структуруванням ресурсів корпорації й спрямовані на збільшення потенціалу їх використання.

Оперативні рішення стосуються всіх функціональних напрямів діяльності корпорації: виробництва, маркетингу, досліджень і т.д.

Стратегічними вважаються такі рішення, що:

• безпосередньо пов'язані з глобальними цілями корпорації;

• орієнтовані на майбутнє міжнародної корпорації;

• зазнають істотного впливу з боку багатьох неконтрольованих зовнішніх чинників.

Особливості стратегічних рішень:

• відображають точку зору керівництва на те, що являє со­бою організація і що належить до сфери її діяльності;

• забезпечують взаємодію організації із зовнішнім середо­вищем;

• приймають до уваги власні ресурси організації з метою забезпечення відповідності між внутрішніми ресурсами та діловою активністю організації;

• враховують зміни в системі роботи організації;

• є дуже складними й приймаються в умовах невизначе­ності, тобто базуються на недостатній кількості інформації;

• потребують всебічного підходу до управління організацією;

• враховують тривалу перспективу та мають довгостроко­ве значення;

• базуються на інтересах зацікавлених осіб всередині організації;

• впливають на ресурсну базу організації та спричинюють організаційні рішення більш низького рівня.

Управлінські рішення поділяють на дві групи: запрограмо­вані та незапрограмовані рішення.

Запрограмовані рішення є результатом реалізації певної, заз­далегідь визначеної послідовності кроків або дій.

Незапрограмовані рішення пов'язані з унікальними невизначеними ситуаціями, які мають важливе значення.

Етапи процесу прийняття рішень в міжнародній корпорації:

1. Підготовка рішення. На цьому етапі виявляються проблеми або мож­ливості, що потребують прийняття рішення; аналіз необхідної інформації; визначення цілей, що мають бути досягнуті за до­помогою рішення.

2. Прийняття рішення. На другому етапі виявляються обмеження, фор­муються альтернативи, здійснюється їх аналіз та оцінка, а також вибір одного варіанту рішення.

3. Реалізація рішення. Даний етап складається з виділення ресурсів, необхідних для своєчасного та повного виконання рішення, до­ведення прийнятого рішення до виконавців, а також з контро­лю за виконанням.

Основою для прийняття управлінського рішення є інформа­ція.

Інформація – це сукупність відомостей про зміни, що відбуваються в системі та зовнішньому середовищі, яка зменшує міру невизначеності на­ших знань про конкретний об'єкт.

Інформаційний процес – це процес збирання, зберігання, обробки й передавання даних для уп­равління діяльністю міжнародної корпорації в цілому та її окремими структурними підрозділами.

Чинники, що впливають на прийняття рішень:

• середовище прийняття рішень;

• чинник часу;

• людський чинник;

• корпоративна культура;

• комунікаційні обмеження;

• масштаб негативних наслідків.

Відповідно до рівнів стратегічного планування в міжнарод­них корпораціях існує три рівні прийняття уп­равлінських рішень:

1. корпоративний (на рівні головної компанії);

2. рівень структурних підрозділів;

3. функціональний рівень.

Чинники, що впливають на рівень прийняття рішень в міжнародній корпорації:

• ступінь важливості, що визначається рівнем потенційних затрат у разі помилки;

• сфера прийняття рішень (маркетинг, фінанси, розробки, інновації і т.д.);

• досяжність інформації;

• вид продукції;

• характер конкуренції;

• компетентність топ-менеджерів підрозділів та ін.

Сфери міжнародного бізнесу, в яких прий­няття рішень є переважно централізованим:

• фінансова діяльність;

• використання виробничих потужностей;

• використання потенціалу експатріантів;

• маркетингова міжнародна політика;

• ліцензійна діяльність;

• наукові дослідження;

• зв'язки з громадськістю.

Основні переваги централізації прий­няття рішень в міжнародній корпорації є:

• оптимальний розподіл ресурсів між підрозділами;

• боротьба з конкурентами на глобальному рівні;

• стандартизація продукції та процесів;

• «ефект масштабу»;

• реалізація довгострокових та капіталомістких проектів.

Основні напрями, в яких приймаються рішення на рівні головної компанії є:

• рішення щодо створення нових підрозділів (рішення відносно розташування нового підрозділу, його форми власності, функцій нового підрозділу);

• рішення про використання інвестиційних коштів (рішення щодо вкладання коштів (інвестування), рішення щодо повторного вкладання коштів (реінвестування), рішення щодо вилучення коштів (деінвестування)). Це найважливіша група корпоративних рішень;

• рішення щодо розвитку та реформування організаційної структури міжнародної корпорації (перехід від стабільної, статичної до гнучкої, динамічної органі­заційної структури).

Переваги про­цесу прийняття рішень, які забезпечуються децентралізованою структурою управління в корпорації:

• підвищується якість рішень, що приймаються;

• зменшується тривалість процесу прийняття рішень;

• слабшає тенденція до компромісу замість вирішення проблеми;

• вище керівництво корпорації стає вільним від щоденної оперативної роботи і має більше часу для вирішення стра­тегічних завдань;

• рішення приймаються на основі тісного взаємозв'язку із споживачами;

• спрощується процес прийняття стратегічних рішень через більш чітке уявлення про результати кожного підрозділу;

• менеджери отримують добру підготовку в підрозділах, щоб мати можливість обіймати посади в головному офісі.

За децентралізованої структури управління підрозділи мають можливість приймати рішення щодо:

• стратегії розвитку;

• відповідальності за результати діяльності;

• основних функцій;

• продукції;

• ринків

• внутрішнього контролю;

• форм звітності;

• підприємницького клімату;

• внутрішнього зв'язку з головною компанією.

На рівні функціональних відділів приймаються рішення, безпосередньо пов'язані з функціями, які ними виконуються. Рішення цього рівня - це рішення стосовно маркетингу, фінансів, виробництва, досліджень і розробок, постачання, кадрів і т.д.

Завдання для самостійної роботи: