
- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
Сучасний розвиток ряду галузей науки й народного господарства приводить до необхідності створення різних унікальних споруд, нормальна робота яких можлива лише при дотриманні високої точності спряження елементів технологічного встаткування й стабільності їхнього положення в часі. До таких споруд ставляться: лінійні й кільцеві прискорювачі ядерних часток, великі радіотелескопи й антенні комплекси, автоматизовані виробничі лінії й інші спеціальні споруди.
Для високоточного монтажу встаткування таких споруд, допуски на який характеризуються десятими частками міліметра, виконують спеціальні геодезичні роботи. Особливістю їх є застосування таких методів і засобів вимірів, котрі забезпечували б задану точність установки й наступного контролю положення встаткування в складних будівельно-монтажних й експлуатаційних умовах.
Вибір загальної схеми рішення завдання по високоточній установці встаткування залежить від компонування окремих частин споруди й елементів усередині кожної частини, їхнього технологічного взаємозв'язку, умов вимірів.
Компонування встаткування при проектуванні споруди виробляється щодо деяких вихідних осей і точок, які при надійному закріпленні їх у натурі можуть бути основою для геодезичної установки встаткування. Якщо це виявляється неможливим, то створюється спеціальна опорна мережа, пункти й сторони якої приймають на себе роль вихідних точок й осей У цьому випадку повинна бути відома або розрахована прив'язка технологічних осей устаткування до опорної геодезичної мережі.
Високі вимоги до точності монтажу встаткування роблять необхідним надійне закріплення опорних точок. Знаки, що служать для закріплення опорних точок, повинні бути стабільними й забезпечувати виконання вимірювальних операцій із заданою точністю. Із цією метою при конструюванні й виготовленні знаків передбачають захист їх від різних впливів, юстировочні пристрою для додання центру знака певного положення в плані й по висоті, пристрою для високоточного центрування вимірювальних приладів й устаткування.
Особливістю побудови опорних геодезичних мереж для високоточної установки встаткування є більша щільність пунктів, що приводить до зменшення відстаней між ними (звичайно ці відстані не перевершують 25м). У цьому випадку найбільш точним методом побудови планової мережі є метод мікротрилатерації Схема мікротрилатерації залежить від форми, розмірів і розміщення окремих частин споруди. Пункти мережі намагаються наблизити до встановлюваного встаткування, тому форма мережі звичайно повторює геометричну форму споруди в плані. Так, наприклад, для кільцевих прискорювачів і радіотелескопів будують радіально-кільцеві (рис. 22.10, а) або кільцеві (рис. 22.10, 6) мережі, для споруд лінійного типу - мережі з витягнутих трикутників (рис 22.10, в). В останніх двох випадках у витягнутих трикутниках додатково вимірюють висоти.
Висотні мережі створюють в основному методом складного геометричного нівелювання коротким променем.
Для установки окремого блоку встаткування на ньому закріплюють два планових і три висотних геодезичних знаки, прив'язаних до технологічної або геометричної осі. Замість трьох висотних
Рис. 22.10 Схеми опорних мереж дм високоточної установки встаткування
знаків можна мати одну базову горизонтальну площину, прив’язану по висоті до технологічної осі, що має проектну оцінку. У ряді випадків прив'язку геодезичних знаків роблять на спеціальному каліброваному стенді.
До основних методів високоточної установки встаткування в плані відносять методи полярних і прямокутних координат, створної і створно-лінейної зарубок.
Приведемо одну з можливих схем планової установки встаткування (рис. 22.11). Окремі блоки встаткування встановлюють полярним способом щодо опорних пунктів P1,P2,P5... -і допоміжних точок, що закріплюють тимчасово в їхньому створі, Bл и Вп Кожен блок зводять по розбивочних елементах li, βi, і i, Допоміжні точки тимчасово закріплюють переносними геодезичними знаками, верхня частина яких обладнана координатним столиком для установки центра в необхідне положення по створу й радіусу.
У створі суміжних опорних пунктів центри допоміжних точок установлюють одним з високоточних створних способів. Лінійні розбивочні елементи li, і i, відкладають інварнимі стрічками з міліметровими розподілами, використовуючи для натягу чутливі блоки й мікроскопи для відлічення. Відкладення довжин до 4м роблять також машинобудівними нутромірами
Рис 22.11 Схема високоточної планової установки встаткування в кільцевому спорудженні
або спеціально виготовленими мірними жезлами. Кутовий елемент β, відкладають високоточним теодолітом, установлюваним на опорному або допоміжному знаку. У розглянутій схемі опорні пункти й устаткування розташовані на одному горизонти.
На практиці можливі випадки, коли опорні знаки розташовуються значно нижче встаткування. У цьому випадку розбивочні побудови виконують на горизонти опорних знаків до допоміжних точок, положення яких відповідає проектному положенню геодезичних знаків на встаткуванні. Над цими знаками встаткування встановлюють за допомогою високоточних приладів вертикального проектування.
У ряді випадків стосовно до умов монтажу частина блоків устаткування встановлюють від пунктів опорної мережі, а проміжні блоки - від створів знаків уже встановлених блоків. При цьому необхідно, щоб за час монтажу встановлені від опорної мережі блоки не змінили свого проектного положення.
Для високоточної установки встаткування по висоті й усунення його нахилів щодо горизонтальної площини застосовують геометричне нівелювання, мікронівелювання й гідронівелювання.
Геодезична установка кожного блоку встаткування виробляється послідовними наближеннями із чергуванням процесу висотної й планової установок.
Висока точність геодезичних робіт при монтажі технологічного встаткування унікальних споруд досягається застосуванням високоточних вимірювальних засобів, а також спеціального устаткування й методів, що зменшують вплив різних джерел помилок.
Для кутових вимірів застосовують високоточні теодоліти й спеціальні візирні цілі, пристосовані для примусового (механічного) центрування на геодезичних знаках. Застосовуючи різну методику вимірів, можна значно зменшити помилки діаметрів кіл, а вибираючи умови вимірів - послабити вплив бічний рефрайції. Як показав досвід, в умовах закритого приміщення при коротких сторонах кутові виміри можна виконувати із середньої квадратичною помилкою порядку 0,5 - 0,7".
Високоточні лінійні виміри виконують за допомогою мірних жезлів, мірних дротів і стрічок, а також оптико-електронних приладів.
Мірні жезли найчастіше застосовують для відкладення проектних відстаней, довжина яких менш 2м. Для особливо точних робіт їх виготовляють із інвару, кварцу, сучасних композиційних матеріалів з коефіцієнтом лінійного розширення, близьким до нуля.
Мірні інварні дроти або стрічки застосовують в основному для лінійних вимірів в опорній геодезичній мережі. При цьому намагаються вимірювати лінії одним укладенням мірного приладу, для чого їх виготовляють довжиною, що відповідає кожній вимірюваній відстані. Інварні дроти постачають скляними шкалами із ціною розподілу 0,2мм, а відліки по них беруть за допомогою вимірювальних мікроскопів. Всі мірні прилади періодично еталонують на стаціонарних компараторах, а в процесі виконання монтажних робіт - і на робочих компараторах, обладнання на об'єкті.
До числа оптико-електронних приладів, за допомогою яких вимірюють короткі відстані з помилкою до десятих часток міліметра, можна віднести светлодальномір ДК 001 вітчизняного виробництва й Мекометр МЕ 3000 (Швейцарія). Використовують також інтерферометричний метод вимірі, але він не одержав широкого поширення через громіздкість і складність настроювання апаратури.
Дня високоточних створних вимірів застосовують всі описані в даній главі способи вивірки прямолінійності.
Високоточне геометричне нівелювання коротким променем передбачає застосування прецизійних нівелірів типу Н-05, компарованих малогабаритних рейок або точних лінійок, прецизійної нівелірної підставки для зміни горизонту приладу, Нівелювання на станції виконують строго із середини й по симетричній програмі.