
- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
Установку конструкцій й устаткування у вертикальне положення роблять різними способами залежно від необхідної точності: за допомогою схилу; проектуванням похилим променем; використовуючи оптичну вертикаль, бічне нівелювання й автоколімацію.
Спосіб схилів застосовується в основному для попередньої установки й при роботах порівняно невисокої точності. Звичайно використовують важкі схили, занурені в рідину (у воду або в масло) для зменшення їхніх коливань. Помилка цього способу характеризується величиною 0,001h, де h- висота конструкції.
Для автоматизації й підвищення точності вимірів використовують електронний центрир, у якому вертикаль задається сталевою струною, а відхилення від її вивіряємої конструкції виміряється за допомогою індуктивного датчика, жорстко пов'язаного із цією конструкцією.
Спосіб проектування похилим променем застосовують при улаштуванні будівельних конструкцій. Виконують його за допомогою теодоліта. Розглянемо його на прикладі найпоширенішого випадку вертикальної установки колон будинку. Нехай колону установлену в проектне положення в нижньому перетині (см. рис 20.21), необхідно встановити по вертикалі. Перед установкою колони виконана її розмітка, що визначає положення геометричної осі. По напрямку, перпендикулярному однієї із плоскостей колони, установлюють і нівелюють теодоліт. Вертикальний штрих сітки ниток теодоліта сполучають із рискою у нижньому перетині колони. Трубу теодоліта піднімають до рівня верхньої мітки. Нахиляючи колону, домагаються сполучення верхньої риски з вертикальним штрихом сітки. Сполучення верхньої й нижньої міток із цим штрихом свідчить про вертикальність колони. Аналогічні дії виконують по іншому напрямку, перпендикулярному першому.
До числа основних джерел помилок способу можна віднести нахил вертикальної осі обертання теодоліта; вплив помилки візування й нестворність установки теодоліта.
Нахил вертикальної осі обертання теодоліта - найбільш істотне джерело помилок, не усуваєме візуванням при двох положеннях вертикального кола. У лінійній мірі помилка за нахил m, визначається з вираження
(22.16)
де — ціна розподілу рівня на алідаді горизонтальне колу теодоліта;
h— висота конструкції. Прийнявши h=10 м, = 20", для теодоліта 2Т2 одержимо m=0,5 мм, що для монтажу будівельних конструкцій цілком припустимо. Однак ця помилка зростає зі збільшенням висоти.
Помилка візування підраховується так само, як й у створних побудовах.
Вплив нестворності установки теодоліта залежить від плану розташування осьових міток. Якщо вони перебувають на одній вертикалі, то нестворність установки теодоліта не має істотного значення. У противному випадку припустима нестворність ∆H установки теодоліта, що залежить від розбіжності проекцій верхніх і нижньої осьових міток r і відстані S від теодоліта до конструкції, може бути обчислена за формулою
(22.17)
де ∆r, - припустима величина помилки не вертикальності конструкції. Прийнявши ∆r=1 мм, S=20 м и r=50 мм, одержимо ∆H =0,4 м. Отримана величина вказує на необхідність досить точної установки теодоліта в створі.
Спосіб оптичної вертикалі передбачає застосування різного роду оптичних приладів, що проектують, з рівнем або компенсатором.
Основними помилками способу оптичної вертикалі є: центрування приладу над вихідним пунктом; приведення лінії візування у вертикальне положення; візування на марку або відліку по штрихах палетки; фіксування точки; вплив зовнішніх умов.
З досвіду встановлено, що інструментальна точність приладів вертикального проектування з компенсатором характеризується середньої квадратичною помилкою 0,5...1мм на 100м висоти.
Спосіб бічного нівелювання для розмітки колон був описаний раніше (см. § 16.7). Для установки колони по вертикалі рейка встановлюється ще й у верхньому перетині (см. Рис. 16.7). Колону можна вважати встановленої по вертикалі у випадку збігу відліків по рейках у нижньому й верхньому перетинах. Очевидно, що для установки колони в напрямку, перпендикулярному створу осі АВ, необхідно переставити теодоліти на 90° і виконати аналогічні дії.
Точність установки колони по вертикалі способом бічного нівелювання буде в основному залежати від помилки не перпендикулярності рейки до напрямку візування теодолітом, помилки відліку по рейці й помилки за нахил вертикальної осі теодоліта.
Перша з помилок може бути підрахована за формулою
(22.18)
де l — відлік по рейці; υ — кут відхилення рейки від перпендикулярного напрямку. Прийнявши l= = 1500 мм й υ =2°, одержимо mн=0,8 мм.
Помилку відліку по рейці можна обчислити за формулою
(22.19)
де t- ціна розподілу рейки, S - відстань від теодоліта до рейки, м. При t = 10 мм, S=50 м і Г=25х будемо мати mо=0,7 мм.
Рис. 22.9. Схема установки конструкції по вертикалі автоколімаційним способом
Помилка за нахил вертикальної осі теодоліта підраховується за формулою (22.16). Прийнявши h=10 м и = 20", одержимо m=0,5 мм.
Для наведених даних сумарна помилка вертикальної установки колони в одному напрямку буде дорівнює
У способі автоколімації до встановлюваного у вертикальне положення конструкції 1 кріпиться добре шліфоване плоске дзеркало 2 (рис. 22.9). На деякій відстані від дзеркала встановлюють і приводять у горизонтальне положення нівелір 3, постачений автоколімаційним окуляром. Вивіряєму конструкцію разом із дзеркалом нахиляють доти, поки в поле зору труби нівеліра не збіжаться пряме й відбите від дзеркала зображення світлового горизонтального індексу.
Для виключення помилки за непаралельність площини дзеркала вивіряємої площини конструкції дзеркало повертають на 180° так, щоб його опорні поверхні помінялися місцями. Після цього вивірку вертикальності повторюють знову.