
- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
-
Масштаби зображення на площині
Масштаб - це відношення довжини s лінії на кресленні, плані, карті до довжини S горизонтального прокладання, що відповідає лінії в натурі, тобто s:S. Масштаб позначають або дробом (числовим), або у вигляді графічних зображень.
Числовий масштаб, позначуваний 1/М, являє собою правильний дріб, у якої чисельник дорівнює 1, а знаменник М показує, у скільки разів зменшені лінії місцевості при зображенні їх на плані. Наприклад, для масштабу 1/100 одиниці довжини на плані відповідає 100 таких же одиниць на місцевості, або 1 cм на плані - 100 см (1,0 м) на місцевості. Чим більше знаменник числового масштабу, тим більше ступінь зменшення, тобто тим дрібніше масштаб. Із двох числових масштабів більший той, знаменник якого менше.
Використовуючи значення 1/М числового масштабу й знаючи довжину S прокладення лінії на місцевості, можна за формулою
(1.1)
визначити її довжину на плані або за формулою
(1.2)
лінії на місцевості, знаючи довжину цього відрізка на плані.
Приклад 1. Довжина відрізка S = 142 м. Знайти величину зображення цього відрізка на плані масштабу 1:2000.
Рис. 1.8. Лінійний (а) і поперечний (б) графічні масштаби
За формулою(1.1) одержимо
s =142м/2000 = 0,071м = 7,1см.
Приклад 2. На плані масштабу 1:500 величина відрізка між двома точками S = 14,6см. Визначити довжину S цієї лінії на місцевості.
За формулою (1.2) знаходимо
S = 14,6см х 500 = 7300см = 73м.
При рішенні завдань по карті або плану за допомогою числового масштабу доводиться виконувати багато обчислень. Щоб уникнути цього, використовують графічні масштаби.
Графічні масштаби бувають лінійні й поперечні.
Лінійний масштаб (рис. 1.8, а) являє собою шкалу з поділками, що відповідають даному числовому масштабу. Для побудови лінійного масштабу на прямій лінії відкладають кілька разів відстань, яка називається основою масштабу. Довжину основи приймають рівною 1...2,5см (частіше 2,0см). Першу основу ділять на десять рівних частин і на правому кінці його пишуть нуль, а на лівому - те число метрів або кілометрів, якому на місцевості відповідає в даному масштабі основа. Вправо від нуля над кожною поділкою надписують значення відповідних відстаней на місцевості (на рис. 1.8,а зображений лінійний масштаб для числового масштабу 1:2000).
Поперечний масштаб застосовують для вимірів і побудов підвищеної точності. Як правило, поперечний масштаб гравірують на металевих пластинах, лінійках або транспортирах. Для заданого числового масштабу він може бути побудований на кресленні.
Поперечний масштаб (рис. 1.8, 6) будують у такий спосіб. На прямій лінії, як і при побудові лінійного масштабу, відкладають кілька разів основу масштабу й перший відрізок ділять на десять частин. Поділки підписують так само, як і при побудові лінійного масштабу. З кожної точки підписаної поділки відновлюють перпендикуляри, на яких відкладають десять відрізків, рівних десятій частці основи. Через точки, отримані на перпендикулярах, проводять прямі лінії, паралельні основі. Верхню лінію першої основи ділять також на десять рівних частин. Отримані точки верхніх і нижніх поділок на першому відрізку з'єднують, як показано на малюнку. Отримані лінії називаються трансверсалями. Відстані між суміжними трансверсалями становлять десяту частку основи, а між нульовою вертикальною лінією й суміжною з нею трансверсаллю - від однієї сотої частки до десятої.
Поперечний масштаб з основою 2см, зображений на рис. 1.8, б, має підписи, що відповідають числовому масштабу 1:5000. Основа масштабу відповідає 100м на місцевості, десята його частина - 10м, сота - 1м. Якщо, наприклад, у цьому масштабі треба на плані відкласти довжину, рівну на місцевості 146м праву ніжку циркуля-вимірника сполучають із точкою 100м праворуч від нуля, а ліву - із точкою 40м ліворуч від нуля. Потім вимірник піднімають на шість поділок нагору й розсовують до точки, що відповідає 146м.
Застосування будь-якого масштабу, навіть поперечного, не може забезпечити точності вище певної межі, що залежить від властивостей людського ока. Неозброєним оком з відстані нормального зору (25см) можна оцінити на плані розмір, що не перевершує 0,1мм (деталі об'єктів місцевості менше 0,1мм зобразити на плані не можна). Точність масштабу характеризується горизонтальною відстанню на місцевості, що відповідає на плані 0,1мм. Наприклад, для планів, накреслених у масштабі 1:500, 1:1000, 1:2000, точність масштабу відповідно дорівнює 0,05, 0,01, 0,2м. Точністю масштабу визначається ступінь узагальнення (генералізації) подробиць, які можуть бути зображені на плані (карті) того або іншого масштабу.
Для того щоб акцентувати увагу на якихось елементах креслення, карти, плану, ці елементи зображують позамасштабно, тобто з іншим ступенем зменшення або збільшення. На схематичних планах міст збільшеними в довільному масштабі зображують історичні, культурні пам'ятники, театри, вокзали (рис. 1.9); на дрібномасштабних картах - кружки міст, товщини річок - на кресленнях - умовні позначки, стикові шви, маркування виробу. По такому позамасштабному зображенню не можна робити ніяких вимірів.
Різномасштабно, тобто в певному масштабі, але відмінному від масштабу даного креслення, показують вузли, деталі на будівельних і машинобудівних кресленнях; при зображенні плану дороги, що проходить по одноманітній місцевості, виділяють у великому масштабі тільки місця перетину дорогою рік, населених пунктів, доріг іншого призначення й т.п. Таким чином, на тому самому плані, кресленні, схемі зображення можуть бути дані в різних масштабах, а у деяких випадках – і в натуральну величину.
Рис. 1.9. Приклад позамасштабного зображення - план міста