
- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
28.2. Магістральні трубопроводи
Магістральними трубопроводами називають споруди, призначені для транспортування на далекі відстані нафти, нафтових продуктів, газу, води. Магістральні трубопроводи складаються із трубопроводів, що підводять, головних і лінійних споруд і проміжних станцій.
Магістральні трубопроводи укладають у ґрунт на глибину не менш 0,8м до верху труби, а при переході через водні перешкоди - не менш 0,5м від рівня можливого розмиву дна. Ухили трубопроводу проектують переважно паралельно рельєфу місцевості. Тому для правильного визначення довжини трубопроводу пікетаж розбивають по похилій місцевості. По похилих відстанях становлять і поздовжній профіль. План траси будують по горизонтальному додатку ліній.
У районах вічної мерзлоти, у болотистих і гірських місцях, на зсувах проектують надземні магістральні трубопроводи на опорах.
На стадії досліджень під проект визначають найкращий найкоротший варіант траси, що задовольняв би всім технічним умовам і вимагав би мінімальних витрат на будівництво. Варіанти траси намічають по топографічній карті, дотримуючись найбільш короткого напрямку між початковим і кінцевим пунктами. По можливості, прагнуть наблизити трасу до існуючих залізних й автомобільних доріг, щоб використати їх при будівництві й експлуатації трубопроводу. У цей час для вибору найкращого варіанта траси широко застосовують аерофотознімання.
На польовому етапі досліджень уточнюють положення траси в натурі й закріплюють її основні точки, вибирають місця переходів і майданчика станцій.
Для складання робочих креслень роблять польове трасування трубопроводу з виміром і закріпленням кутів повороту, розбивкою й нівелюванням пікетажу, зйомкою перетинань і переходів.
Вершини поворотів відзначають віхами й закріплюють стовпами, при цьому відстані між кутовими знаками, а на довгих прямих ділянках - між створними точками повинні бути 300 - 500м.
Репери розміщають по трасі через 2 - 3км поблизу більших кутів повороту; доцільніше їх установлювати на продовженні сторони траси на відстані 10 -15м від вершини кута. На довгих трасах у місцях, не забезпечених висотною основою, через кожні 10км установлюють залізобетонні репери. Всі репери в плановому положенні прив'язують до траси. Саму трасу прив'язують до геодезичних пунктів не рідше чим через 50км. При відсутності поблизу траси опорних пунктів через кожні 30 - 40 сторін визначають щирий азимут.
Для проектування місць перетинання трубопроводом рік, ярів, каналів, доріг додатково проводять докладну зйомку цих місць у масштабі 1:500 або 1:1000.
На переходах через ріки і яри споруджують дюкер, тобто трубопровід заглиблюють у землю нижче дна перешкоди; при перетинанні гірських доріг і глибоких ущелин зводять естакаду.
Зйомку ділянки переходу ріки роблять у масштабах 1:500 - 1:1000 з перетином рельєфу через 0,5м. Знімають обоє береги й дно ріки. Зйомку дна виконують шляхом промірів глибин по трьох створах: головному й двом бічним, розташованим вище й нижче за течією на 50 - 60м від осі.
Одночасно із трасуванням трубопроводу роблять дослідження й зйомку площадок головних споруд і проміжних станцій. Обрані майданчика знімають у масштабі 1:500. На підставі матеріалів польового трасування становлять план траси трубопроводу в масштабах 1:5000 - 1:10000, плани окремих перетинань і площадок у масштабах 1:500 - 1:1000, а також поздовжній профіль траси.
Перед будівництвом трубопроводу відновлюють і закріплюють кути повороту, пікетаж траси, детально розбивають криві, згущають мережа робочих реперів (не рідше чим через 1 км), проводять контрольні виміри ліній і повторне нівелювання. Одночасно з відновленням траси відповідно до проекту розбивають і закріплюють колодязі й переходи. Точки кріплення виносять за межі зони грабарств, тобто приблизно на 5м в обидва боки від осі.
Для виробництва грабарств необхідна детальна розбивка траншеї, технологія якої залежить від того, яким екскаватором будуть виконуватися ці роботи. При використанні одноковшевого екскаватора приблизно через 10м намічають на місцевості від закріпленої осі обидві брівки траншеї й указують глибину останньої. Для правильної роботи багатоковшевого екскаватора (канавокопача) розбивають лінію, що паралельна осі трубопроводу й відстоїть від її на величину, рівну половині відстані між внутрішніми гранями гусениць канавокопача. Цю лінію закріплюють через 5 – 10м колами, які повинні бути добре видні екскаваторникові.
При напрямку грані відповідної гусениці уздовж лінії колів канавокопач буде рухатися строго по наміченій трасі.
Щоб уникнути переборів ґрунту, траншеї не добирають до проектних позначок на величину 10 - 15см. Потім на пікетах і на колодязях будують обноски й за допомогою визирок зачищають остаточно дно траншеї. Обноска ставиться перпендикулярно осі трубопроводу. На колодязях, розташованих на поворотах траси, обноску ставлять на бісектрисі кута. Від точок кріплення на обноску виносять вісь траншеї й закріплюють її цвяхом. Натягнувши між осьовими точками сусідніх обносок дріт і підвісивши на неї схил, перевіряють планове положення траншеї.
Роблять висотну вивірку дна траншеї із застосуванням визирок.
На переломах поздовжнього профіль траси розбивають вертикальні криві більших радіусів. Пряма вставка між початком і кінцем сусідніх кривих повинна бути не менш 10 - 20м. На ділянках вертикальних кривих проектні позначки по дну траншеї встановлюють за допомогою нівеліра, тому що спосіб визирок на цих ділянках не може бути застосований.
По закінченні укладання трубопроводу роблять виконавчу зйомку. У виконавчому поздовжньому профілі показують фактичні позначки верху насипу й верхи трубопроводу, позначки дна траншеї, діаметри покладених труб і т.д. На плані відзначають відхилення від проекту, допущені в процесі будівництва.