
- •Геодезія
- •Зображення земної поверхні на площині (план, карта, профіль)
- •Виміри й побудови в геодезії
- •Масштаби зображення на площині
- •Розділ 2 орієнтування на місцевості
- •2.1. Азимути, румби, дирекційні кути й залежності між ними
- •Залежність між азимутами й румбами
- •2.2. Прилади для орієнтування на місцевості
- •Розділ 3 топографічні карти й плани
- •3.1. Розграфка й номенклатура
- •1: 100000 - 1: 10000 На аркуші
- •3.2. Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат
- •3.3. Умовні знаки на планах і картах
- •3.4. Визначення координат, відстаней і кутів на планах і картах
- •Розділ 4 рельєф земної поверхні і його зображення
- •4.1. Форми рельєфу і його зображення
- •4.2. Зображення земної поверхні в цифровому виді
- •4.3. Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями
- •Розділ 5 загальні відомості з теорії помилок вимірів
- •5.1. Види помилок вимірів
- •5.2. Властивості випадкових помилок
- •5.3. Середня квадратичhа, гранична й відносна помилки
- •5.4. Позначка точності результатів вимірів
- •5.5. Помилка функції обмірюваних величин
- •5.6. Нерівноточні виміри
- •5.7. Основні правила обчислень
- •Розділ 6. Вимірювання довжини ліній
- •6.1. Вимірювання довжини ліній вимірювальними приладами
- •6.2. Вимір довжини ліній віддалемірами
- •Розділ 7 нівелювання
- •7.1. Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки
- •7.2. Способи нівелювання
- •7.3. Перевірки і юстирування нівелірів
- •7.4. Виробництво геометричного нівелювання
- •Розділ 8 кутові виміри
- •8.1. Принципи виміру кутів. Теодоліти
- •8.2. Штативи, візирні цілі й екери
- •8.3. Перевірки і юстировки теодолітів
- •8.4. Вимір горизонтальних і вертикальних кутів на місцевості
- •8.5. Теодолітні ходи
- •Розділ 9 сучасні геодезичні прилади
- •9.1. Лазерні геодезичні прилади
- •9.2. Електронні теодоліти й тахеометри
- •9.3. Прилади вертикального проектування
- •Розділ 10 геодезичні мережі
- •10.1. Загальні відомості про геодезичні мережі
- •10.2. Планові геодезичні мережі
- •10.3. Висотні геодезичні мережі
- •10.4. Знаки для закріплення геодезичних мереж
- •Розділ 11 топографічні зйомки
- •11.1. Зйомка й знімальне обґрунтування
- •11.2. Аналітичний метод зйомки
- •11.3. Тахеометрична зйомка
- •11.4. Нівелювання поверхні
- •11.5. Аерофототопографічна й фототеодолітна зйомки
- •12.2. Дослідження площинних споруд
- •12.3. Дослідження для лінійних споруд
- •12.4. Сучасні методи інженерних досліджень
- •Розділ 13 інженерно-геодезичні опорні мережі
- •13.1. Призначення, види й особливості побудови опорних мереж
- •13.2. Принципи проектування й розрахунок точності побудови опорних мереж
- •13.3. Тріангуляційні мережі
- •13.4. Трилатераційні мережі
- •13.5. Лінійно-кутові мережі
- •13.6. Полігонометричні мережі
- •13.7. Геодезична будівельна сітка
- •13.8. Висотні опорні мережі
- •13.9. Особливості закріплення геодезичних пунктів на території міст і промислових площадок
- •Глава 14 супутникові методи вимірів в інженерно-геодезичних роботах
- •14.1. Глобальні системи визначення місця розташування навстар і глонасс
- •14.2. Системи відліку часу й координат
- •14.3. Орбітальний рух супутників. Ефемериди
- •14.4. Виміру, виконувані супутниковими приймачами
- •14.5. Виправлення, що вводять у результати вимірів
- •14.6. Перетворення координат
- •Глава 15 загальні положення про геодезичний розбивочных роботах
- •15.1. Призначення й організація розбивочных робіт
- •15.2. Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт
- •15.3. Винос у натуру проектних кутів і довжин ліній
- •15.4. Винос у натуру проектних позначок, ліній і площин проектного ухилу
- •Глава 16 способи розбивочних робіт
- •16.1. Основні джерела помилок при розбивочних роботах
- •16.2. Способи прямої й зворотної кутових зарубок
- •16.3. Спосіб лінійної засічки
- •16.4. Спосіб полярних координат
- •16.5. Способи створной і створно-линейной зарубок
- •16.6. Спосіб прямокутних координат
- •16.7. Спосіб бічного нівелювання
- •Глава 17 загальна технологія розбивочных робіт
- •17.1. Геодезична підготовка проекту
- •17.2. Основні розбивочні роботи
- •17.3. Закріплення осей споруд
- •Глава 18 геодезичні роботи при плануванні й забудові міст
- •18.1. Планування й проектування міської території
- •18.2. Складання й розрахунки проекту червоних ліній
- •18.3. Винесення в натуру й закріплення червоних ліній, осей проїздів, будинків і споруд
- •18.4. Складання плану організації рельєфу
- •18.5. Складання плану земляних мас
- •18.6. Винесення в натуру проекту організації рельєфу
- •Глава 19 геодезичні роботи при будівництві й експлуатації підземних комунікацій
- •19.1. Загальні відомості про підземні комунікації
- •19.2. Розбивка підземних комунікацій і геодезичні роботи при їхньому укладанні
- •19.3. Зйомка підземних комунікацій
- •19.4. Пошук підземних комунікацій
- •Глава 20 геодезичні роботи при будівництві цивільних будинків
- •20.1. Цивільні будинки й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •20.2. Геодезичні роботи при зведенні підземної частини будинків
- •20.3. Побудова базисних осьових систем і розбивка. Осей на вихідному обрії
- •20.4. Перенос осей й позначок на монтажні обрії
- •20.5. Геодезичні роботи при зведенні надземної частини збірних будинків
- •20.6. Геодезичні роботи при зведенні будинків з монолітного залізобетону й цегельних будинків
- •Глава 21 геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •21.1. Розбивка промислових споруд
- •21.2. Розбивка й вивірка підкранових колій
- •21.3. Геодезичні роботи при будівництві споруд баштового типу
- •21.4. Геодезичні роботи при будівництві аес
- •Глава 22
- •22.2. Способи планової установки й вивірки конструкцій й устаткування
- •22.3. Способи вивірки прямолінійності
- •22.4. Способи установки й вивірки будівельних конструкцій й устаткування по висоті
- •22.5. Способи установки й вивірки конструкцій й устаткування по вертикалі
- •22.6. Особливості монтажу технологічного встаткування підвищеної точності
- •22.7. Система забезпечення геометричних параметрів у будівництві й порядок розрахунку їхньої точності
- •Глава 23 геодезичні роботи для земельного кадастру
- •23.1. Загальне поняття про земельний кадастр
- •23.2. Склад геодезичних робіт для кадастру
- •23.3. Способи й точність визначення площ земельних ділянок
- •23.4. Винос у натуру й визначення границь землекористування
- •Глава 24 спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами
- •24.1. Види деформації й причини їхнього виникнення
- •24.2. Завдання й організація спостережень
- •24.3. Точність і періодичність спостережень
- •24.4. Основні типи геодезичних знаків й їхнє розміщення
- •24.5. Спостереження за опадами споруд
- •24.6. Спостереження за горизонтальними зсувами споруд
- •24.7. Спостереження за кренами, тріщинами й зсувами
- •24.8. Обробка й аналіз результатів спостережень
- •Глава 25 геодезичні роботи при дослідженнях і будівництві доріг і мостів
- •25.1. Камеральне трасування
- •25.2. Польове трасування
- •25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
- •25.4. Розбивка земляного полотна дороги
- •25.5. Розбивка верхньої будови дороги
- •25.6. Побудова бруківці розбивочної основи
- •25.7. Розбивочні роботи при зведенні опор і пролітних будов моста
- •Глава 26 геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
- •26.1. Гідротехнічні споруди й склад геодезичних робіт при їхньому зведенні
- •26.2. Винос у натуру проектного контуру водоймища
- •26.3. Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд
- •26.4. Розбивочні роботи на площадці гідровузла
- •26.5. Геодезичне забезпечення монтажних робіт на гідровузлі
- •26.6. Геодезичні роботи при гідромеліоративному будівництві
- •Глава 27 геодезичні роботи при будівництві тунелів.
- •27.1. Загальні відомості про тунелі й способи їх споруди
- •27.2. Основні елементи траси тунелю
- •27.3. Аналітичний розрахунок траси тунелю
- •27.4. Схема побудови геодезичного обґрунтування траси тунелю
- •27.5. Передача координат і орієнтування геодезичного обґрунтування в підземних виробках
- •27.6. Передача відмітки в підземні вироблення
- •27.7. Геодезичне обґрунтування в підземних виробках
- •27.8. Геодезичні роботи при щитовій проходці
- •27.9. Геодезичні розбивочні роботи при підземному будівництві
- •Глава 28 геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку й магістральних трубопроводів
- •28.1. Повітряні лінії електропередач і зв'язку
- •28.2. Магістральні трубопроводи
- •Глава 29 виконавчі зйомки
- •29.1. Призначення й методи виконавчих зйомок
- •29.2. Виконавчі зйомки в будівництві
- •29.3. Складання виконавчих генеральних планів
- •Глава 30 організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки
- •30.1. Організація геодезичних робіт у будівництві
- •30.2. Ліцензування геодезичних робіт
- •30.3. Стандартизація в інженерно-геодезичних роботах
- •30.4. Техніка безпеки при виконанні інженерно-геодезичних робіт
- •Глава 21. Геодезичні роботи при будівництві промислових споруд
- •Глава 22. Геодезичні роботи при монтажі будівельних конструкцій н технологічного встаткування
- •Глава 28. Геодезичне забезпечення будівництва ліній електропередач, зв'язку я магістральних трубопроводів........... 435
- •Глава 29. Виконавчі зйомки ............... 440
- •Глава 30. Організація інженерно-геодезичних робіт. Техніка безпеки..... 449
- •28,42 Уел кр -отт., 28,74 уч. Взд. Л. Тираж 10000 экз.
25.3. Відновлення дорожньої траси й розбивка кривих
Між проектуванням і будівництвом дороги проходить певний проміжок часу, за який точки закріплення траси на місцевості частково втрачаються. Тому перед початком будівельних робіт трасу відновлюють, приймаючи за основну - остаточно обрану й закріплену на місцевості при польовому трасуванні й певну кресленнями робочої документації трасу.
Відновлення починають із відшукання на місцевості вершин кутів повороту траси. Окремі вершини, на яких не збереглися знаки кріплення, знаходять промірами від постійних місцевих предметів, відповідно до абрисів їхньої прив'язки або прямій зарубкою по проектних кутах із двох сусідніх вершин траси. Якщо знаки кріплення не збереглися на декількох розташованих поруч кутах повороту і їх неможливо відновити від місцевих предметів, то знову виконують трасування цієї ділянки, дотримуючись узятих із проекту кутів повороту й відстаней.
Одночасно з відновленням вершин вимірюють кути повороту траси й порівнюють отримані значення із проектними. При виявленні значних розбіжностей напрямок траси на місцевості не змінюють, а виправляють значення проектного кута повороту й перераховують по виправленому куті всі елементи кривій.
Потім приступають до контрольного виміру ліній з розбивкою пікетажу. Пікети й точки перетинання траси з водотоками й магістралями встановлюють у створі по теодоліті. При цьому
Рис 25.8. Схема розбивки кривій способі прямокутних координат
намагаються не допускати суцільної пересувки існуючого пікетажу.
На закругленнях траси детально розбивають перехідні й кругові криві. При радіусі, більшому 500м, криву розбивають через 20м, при радіусі менш 500м - через 10м, при радіусі менш 100м - через 5м.
Найпоширеніший спосіб детальної розбивки кривих - спосіб прямокутних координат. Для спільної детальної розбивки перехідних і кругових кривих із відповідних таблиць за значеннями радіуса R кругової кривої і довжині l перехідної кривої вибираються різниці К-х (кривий без абсциси) і ординати y. Розбивку ведуть від кінцевих точок початку першій перехідній кривій НПК1 і початку другий перехідної кривої НПК2 до середини круговій кривій (рис. 25.8) Уздовж тангенсів відкладають довжини кривих K1, відповідний інтервалу розбивки, отмеряя назад значення К- х. У знайдених точках відновлюють перпендикуляри й відкладають ординат в, визначаючи точки кривої.
Рис 25 9 Схема розбивки кривій способом хoрд
У стиснутих умовах для розбивки кривої застосовують спосіб хорд. У цьому способі положення точок перехідних і кругових кривих визначають побудовами від хорд (рис. 25.9). Довжину хорд вибирають рівної 100м і більше з тим розрахунком, щоб найбільша ордината у не завишала 2 - 3м.
Напрямок хорд задають за допомогою теодоліта по кутам δ, δ1, і θ. Кути знаходять по формулах
(25 .1)
(25.2)
(25.3)
(25.4)
де х1, y1, - координати кінця перехідною кривою довжиною l; φ1, - центральний кут перехідної кривої; θ - центральний кут кругової кривої, що стягається хордою b; R - радіус кругової кривої.
Координати різниці K - х и в для детальної розбивки кривої від хорди вибирають зі спеціальних таблиць за значеннями R и b окремо для перехідних і кругових кривих. Розбивку ведуть від кінців хорди до середини, так само як й у способі прямокутних координат, від лінії тангенса.
У гірських районах і на косогірних ділянках проектують складні криві, називані серпантинами. Основними елементами серпантини (рис. 25.10) є: основна крива FDЕ радіуса R, дві допоміжні криві АР і ВG з радіусами r1 і r2 дві прямі вставки або перехідні криві РЕ=l1 і FG=l2.
При розбивці серпантини теодоліт установлюють у вершині кута повороту О и по створі прямих ОА й OB відкладають відстань d. Одержують на місцевості вершини М и N допоміжних кривих. По цих же напрямках від отриманих точок відкладають довжину тангенса Т и знаходять точки А и В початку й кінця серпантини. Потім, відкладаючи від сторін ОА й ОB кут γ і довжину радіуса R, знаходять точки Е и F - початок і кінець основної кривої. Для контролю вимірюють кут β. Відкладаючи по напрямку MЕ від вершини М величину тангенса Т, одержують точку Р кінця допоміжної кривої. Від точок А и Р звичайним порядком через 5 - 10 м детально розбивають допоміжну криву.
Аналогічно розбивають другу допоміжну криву. Детальну розбивку основної кривої роблять через 3 - 5м. Для цього кут φ0 ділять на відповідне число частин й уздовж заданих теодолітом напрямків відкладають від центра кривий радіус R.
Після відновлення пікетажу й детальної розбивки кривих трасу закріплюють. Знаки кріплення встановлюють поза зоною грабарствами так, щоб вони зберігалися на увесь час будівництва.
Рис. 25.10. Симетрична серпантину
Одночасно із закріпленням траси для зручності обслуговування будівельних робіт згущають мережа робочих реперів з таким розрахунком, щоб на 4 - 5 пікетів траси приходився один репер. Як реперів прагнуть використати різні місцеві предмети, стійкі по висоті, і знаки кріплення, установлені нижче глибини промерзання.
У контрольне нівелювання траси включають всі пікетні й плюсові точки й всю мережу постійних і тимчасових реперів. Для уточнення підрахунку обсягів грабарств у місцях, де поперечний ухил перевищує 0,1 (6°), розбивають і нівелюють додаткові поперечники.
При відновленні траси може бути проведені деяке її коректування й поліпшення розташування на місцевості для зменшення обсягу грабарств і збільшення стійкості окремих споруд. Так можуть бути спрямовані деякі ділянки, знайдені більше вдалий перехід або обхід місць, нестійких у геологічному відношенні, більш вдало розміщені штучні споруди, трохи змінені радіуси кривих й ухили поздовжнього профілю.
Точність геодезичних робіт при відновленні траси повинна бути не нижче точності цих робіт на стадії остаточних досліджень.