Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
186
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

5.7. Телебачення як засіб навчання та виховання

Освітні аспекти. Ще на ранній стадії розвитку теле­бачення виникло два, тісно пов'язані між собою, напрями: освітнє телебачення і навчальне телебачення (використання телебачення в структурі систем навчання).

Перші експерименти з організації навчального телебачення розпочалися в 50-х роках у США, Франції, Японії та інших країнах. У межах державних або громадських каналів навчальні програми готувалися спеціальними підрозділами, часто за уча­стю державних органів управління освітою і громадських рад.

Використання навчального телебачення в зарубіжній школі позитивно позначається на рівні загальної середньої освіти та уніфікації вимог до базової освіти.

У багатьох країнах створено спеціальні телеканали, які забезпечують навчальні передачі, наприклад: у Нідерландах — система Niderlandse Anderwijs Televisil (передачі для шкіл), системи TELEAC i RVU Educative Omroep ( (для навчання дорослих).

Навчальні телепередачі особливо популярні в багатомов­них країнах, а саме: а) у Бельгії транслюються передачі фла­мандською і французькою мовами; б) у Швейцарії — французькою, німецькою, італійською; в) у деяких країнах ведуться програми для окремих етнічних груп: г) у Фінляндії — шведською мовою.

Центри і станції навчального телебачення тісно пов'язані між собою, що дає можливість уникати дублювання тем і передач.

Навчальне телебачення у вищих навчальних закладах застосовують головним чином за допомогою замкнутих телесистем, через які в аудиторію подаються телевставки до лекцій.

Наприкінці 60-х років виникли перші автономні форми ви­щої заочної та дистанційної телевізійної освіти, наприклад:

• найвідомішим навчальним закладом такого типу став Бри­танський відкритий університет (заснований у 1969 р.), що надає студентам, які успішно склали випускні іспити, диплом про вищу освіту;

• заочні телевізійні навчальні заклади створено також у Нідерландах, Ізраїлі, Іспанії, Канаді, Замбії, Індонезії, Ки­таї та інших країнах.

Виховні аспекти. Телебачення — один із найвпливовіших засобів соціалізації: воно пов'язане з формуванням норм поведінки і ціннісних орієнтацій дітей, підлітків і молоді, а також з різними формами організації дозвілля.

Однак захопленість дітей телебаченням має й негативні наслідки:

• скорочується час їхнього активного відпочинку, прогуля­нок, ігор, спілкування з однолітками;

• безсистемний багатогодинний перегляд телепередач може завдати істотної шкоди здоров'ю дитини.

Тому необхідний обов'язковий контроль з боку дорослих за вибором телепередач дітьми. У більшості країн світу ця проблема є вельми актуальною.

Список рекомендованої літератури

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. - К.: ІСДО, 1993. - 220 с.

2. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике. — М.: Изд. дом Шалвы Амонашвили, 1995. — 496 с.

3. Богданова І. М. Модульний підхід до професійно-педагогічної діяльності вчителя. — О.: Маяк, 1998. — 284 с.

4. Богданова І. М. Технології в освіті: теоретико-методологічний аспект. - О.: «ТЕС», 1999. - 146 с.

5. Булах І. Є. Теорія і методика комп'ютерного тестування успішності навчання: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. — К., 1995. — 50 с.

6. Вульфсон Б. Л., Малькова 3. А. Сравнительная педагогика. — М.: Изд-во «Ин-т практ. психологии»; Воронеж: НПО «МОДЗК», 1996. - 256 с.

7. Глузман О. В., Володько В. М. Особливості підготовки педагогічних кадрів в університетах США // Педагогіка і психологія. — 1998. — № 4.

8. Гриценко В. Й., Паньшин Б. Н. Информационная технология: вопросы развития и применения. — К.: Наук, думка, 1988. — 272 с.

9. Джуринский А. Н. История зарубежной педагогики. — М.: «ФОРУМ» - «ИНФРА-М», 1998. - 272 с.

10. Джуринский А. Н. Развитие образования в современном мире. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 200 с.

11. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии (Анализ зарубежного опыта). — Рига: НПЦ «Эксперимент», 1995. - 176 с.

12. Кошманова Т. Педагогічні ситуації як метод підготовки майбутніх вчителів США // Рідна шк. - 2000. - № 2.

13. Освітні технології / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

14. Пилиповский В. Я. Эффективная школа: слагаемые успеха в зеркале американской педагогики // Педагогика. — 1997. — № 1.

15. Подласий И. П. Педагогика: Новий курс: В 2 кн. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - Кн. 1. - С. 210.

16. Порівняльна педагогіка / Упоряд.: І. М. Богданова та ін. — О.: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2000. - 164 с.

17. Програма роботи з обдарованою молоддю на 2001 —2005 роки: Указ Президента України від 08.02.2001 № 78/2001.

18. ПуховськаЛ. П. Професійна підготовка вчителів в Західній Європі: спільність і розбіжності. — К.: Вища шк., 1997.

19. Российская педагогическая энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. В. В. Давыдов. — М.: Большая рос. знцикл., 1998. — Т. 1. — С. 32, 127, 460, 462-463; Т. 2. - С. 52-53, 99, 243, 426-427, 434, 531, 567-568, 611.

20. Сбруєва А. А. Порівняльна педагогіка. — Суми: Ред.-вид. від. СДПУ, 1999. - 300 с.

21. Состояние и развитие дистанционного образования в мире: Науч.-аналит. докл. / Под общ. ред. В. И. Овсянникова. — М., 1997. — 44 с.

22. Tatsachen iiber Deutschland. — Frankfurt/Main (BRD): Societats-Verlag, 2000. - 528 S.