Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
299
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

4.4. Диференціація освіти

Значення міжпредметних зв'язків. Найважливіший компонент нормативної педагогічної документації — навчаль­ний план.

Предметна побудова навчального плану впливає на фор­мування у свідомості учня знань, навичок та вмінь, отриманих при вивченні різних предметів. Тому великого значення набуває розвиток міжпредметних зв'язків, які сприяють:

• формуванню цілісного погляду на світ;

• з'ясуванню ролі й місця різних наук у загальному про­цесі пізнання.

Необхідно, щоб та чи інша дисципліна вчасно формувала в учнів знання і навички, які покладено в основу вивчення інших дисциплін, а також робила це вивчення більш усвідом­леним і глибоким. Нині міжпредметними зв'язками дедалі частіше називають шлях до побудови цілісної системи на­вчання в загальноосвітній школі. У багатьох країнах намага­ються створити саме таку систему.

Набір навчальних предметів у початковій школі відносно стабільний, і національні відмінності тут незначні, як-от:

• у всіх країнах головним завданням вважається форму­вання міцних навичок читання, письма і лічби (на це витра­чається понад половина всього навчального часу);

• діти вивчають елементарні курси природознавства, суспіль­ствознавства, історії і географії, причому основна увага спрямовується на вивчення рідного краю;

• більш-менш докладно представлені у навчальних планах предмети естетичного циклу, заняття з ручної праці, фіз­культура.

У багатьох випадках враховується національна специфі­ка. Наприклад:

• у початкових школах Японії особливу увагу приділяють естетичному вихованню, і предмети цього циклу посідають у навчальному плані значне місце порівняно з іншими країнами світу;

• у початкових школах Індії трудовому навчанню відводить­ся 20 % усього навчального часу, тобто більше, ніж будь-якій іншій дисципліні;

• у початкових школах деяких країн Західної Європи ін­тенсивно впроваджується регулярне вивчення іноземної мови.

Зміст навчання в неповній середній школі. По­рівняльний аналіз навчальних планів неповних середніх шкіл різних країн вказує на значну подібність у доборі дисциплін, а саме:

• навчальні плани охоплюють гуманітарні та природничо-математичні дисципліни, предмети естетичного циклу, фізичне виховання;

• зміст навчання більшості країн орієнтований переважно на базову загальноосвітню підготовку.

Неповна середня школа — перший цикл середньої осві­ти — має уніфіковану структуру й у більшості країн не поділяється на секції або потоки.

Зміст навчання в загальноосвітній середній шко­лі. У старших класах середніх шкіл багатьох країн дифе­ренціація навчання здійснюється за такими принципами:

наявність стаціонарних відділень і секцій, в яких заняття побудовані відповідно до навчальних планів і програм, уведе­них саме для цього профілю навчання, і є обов'язковими для всіх учнів, які його обрали. Факультативи і предмети на вибір виконують допоміжну функцію, їхня питома вага в загальному балансі навчального часу відносно невелика. Прикладом такої системи є трирічне навчання у французько­му ліцеї (10 — 12-й роки навчання); стаціонарні відділення і секції з особливими навчальними планами і програмами у старших класах середніх шкіл Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії, Ірану, Індії, Сирії, Аргентини та деяких інших країн;

• учням пропонується широкий спектр елективних пред­метів, які виконують основну функцію у здійсненні спеціа­лізованого навчання. Така система характерна для серед­ньої школи США. У старшій середній школі диференціа­ція поглиблюється. Організовується низка навчальних профілів, які врешті-решт можна звести до двох типів — академічного і практичного, що мають принципово різні цільові настанови і реалізуються насамперед за допомогою системи елективних предметів. Учні академічних потоків здебільшого виходять із вимог вищих навчальних закладів і тому свої зусилля спрямовують на вивчення набору тради­ційних загальноосвітніх дисциплін — літератури, англій­ської та іноземної мов, математики, фізики, хімії, біології. Ті учні, які не орієнтуються на вступ до вищої школи, ви­бирають навчальні курси практичного циклу;

• є країни, де в загальноосвітніх школах діє єдиний навчаль­ний план, до якого включені предмети, обов'язкові для всіх учнів. їхньому вивченню відводиться основна части­на навчального часу. Така система упродовж багатьох років функціонувала в Радянському Союзі. Диференціація має сприяти зростанню активності учнів у

їхній навчальній діяльності, готувати їх до усвідомленого ви­бору майбутньої професії.

Деякі вчені з різних країн вважають поглиблену дифе­ренціацію навчання в середній школі важливою передумовою для ефективної підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців. Інші гадають, що тверда спеціалізація навчання в середній школі таїть небезпеку звуження інтересів і загального кругозору учнів, однобічності їхнього інтелектуального та емоційного розвитку; старші класи середньої школи фак­тично втрачають загальноосвітній характер.