Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
298
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

3.4.3. Німеччина

Загальна характеристика. У Німеччині держава га­рантує безоплатне обов'язкове навчання у державних на­вчальних закладах, яке триває 9 років. У країні існують дер­жавні і приватні школи.

Навчання починається з 6 років у єдиній початковій школі (1 - 4 класи). Система освіти вище початкової має таку струк­туру: основна школа, реальне училище та гімназія.

Зазначені типи шкіл різняться метою, призначенням, рівня­ми загальної освіти:

• основна школа (5 — 10 класи) — навчаються близько 50 % підлітків відповідного віку, дає неповну загальну, а на­далі — професійну освіту;

• реальне училище (5 — 10 або 7 — 10 класи) — дає неповну загальну освіту професійно-практичного спрямування; учні вивчають фізику, хімію, біологію, іноземні мови та інші академічні дисципліни. Випускники реального училища отримують право вступу до середніх, а потім — до вищих професійно-технічних навчальних закладів;

• гімназія (5—13 або 7—13 класи) — дає повну середню освіту і право вступу до вищих навчальних закладів на зразок університетів. Обов'язковими навчальними дисцип­лінами в гімназії є німецька мова і література, історія, гео­графія, математика, біологія, фізичне виховання, музика, релігія. Залежно від профілю гімназії пропонуються ва­ріанти навчальних програм.

Оцінювання знань. Оцінюючи знання, у середніх на­вчальних закладах використовують 6-рівневу шкалу оцінок, кожній з яких відповідає сума балів з урахуванням тенденції оцінки:

• відмінно (1) — від 15 до 13 балів;

• добре (2) — від 12 до 10 балів;

• задовільно (3) — від 9 до 7 балів;

• нижче задовільного (4) — від 6 до 4 балів;

• слабко (5) — від 3 до 1 бала;

• незадовільно (0) — 0 балів.

3.4.4. Франція

Початкова школа. У початковій школі курс навчання триває 5 років і поділяється на три етапи: підготовчий (один рік), елементарний (два роки), середній (два роки).

Класні заняття тривають 26 год на тиждень. Навчальні предмети поділено на три групи:

• перша — французька мова, історія, географія, суспільство­знавство — приблизно

40 % навчального часу (8—10 год на тиждень);

• друга — математика (6 год), природознавство, техноло­гія - 35 %;

• третя — фізичне виховання (5 год), образотворче мистец­тво і музика — 25 %.

Основна увага приділяється засвоєнню емпіричного мате­ріалу, елементарних навичок грамотної мови, письму і лічбі.

З початку 80-х років у багатьох початкових школах в експериментальному порядку введено вивчення іноземної мови.

Кількість другорічників знижується, але все-таки зали­шається значною.

Середня школа. Після закінчення початкової школи всі учні переходять у неповну середню школу — колеж, де навчаються 4 роки. Із середини 80-х років XX ст. у межах циклу орієнтації (четверті і треті класи колежу) існують тех­нологічні класи, в яких 10 год на тиждень виділяється на вивчення курсу «Технологія».

Повна середня освіта надається у ліцеях із трирічним навчанням. У ліцеї загальної і технологічної освіти (загаль­ноосвітній ліцей) здійснюється диференціація навчання, яка поглиблюється з кожним роком. У 2 класі (одинадцятий рік навчання) викладають:

• обов'язкові предмети (французька мова, математика, іно­земна мова, історія-географія, фізика-хімія, біологія-геологія, фізичне виховання) — 23,5 год на тиждень;

• факультативні предмети (3 год) поділені на дві групи: перша група — вступ до економіки й соціології, друга іно­земна мова, адміністративне діловодство, предмети есте­тичного циклу, спеціалізована спортивна підготовка; друга група — індустріальна технологія, лабораторна техноло­гія, медико-соціальні науки, прикладне мистецтво. Вибір одного з факультетів обов'язковий.

У першому і випускному класах (десятий і дванадцятий роки навчання) створюються спеціалізовані секції:

• секція А (у 1 класі поділяється на три підсекції: А1 — гуманітарні дисципліни і математика; А2 — іноземні та стародавні мови; АЗ — гуманітарні дисципліни і мистец­тво);

• секція В (соціально-економічна);

• секція S (природничо-математична) — у випускному класі поділяється на дві підсекції: С (математика і фізика); D (математика і природознавство);

• секція Е (математика і техніка).

Поряд із загальноосвітніми секціями створено технологічні:

• F — підсекції; F1 — механічні конструкції; F2 — електро­ніка; FЗ —електротехніка та ін.;

• F8 — медико-соціальні науки;

• F11 — музика;

• F12 — прикладне мистецтво;

• G — адміністративне діловодство, комерційна справа;

• Н — інформатика.

Для кожної секції Міністерство національної освіти роз­робило особливі навчальні плани і програми. Відмінності навіть між загальноосвітніми секціями значні, особливо у ви­пускному класі.

Упродовж багатьох десятиліть аж до 60-х років XX ст. в ієрархії навчальних дисциплін на першому місці були гума­нітарні предмети, особливо давні мови, успішність засвоєння яких вважалася головним показником ступеня розумової обдарованості. Нині їх місце посідає математика; найпрестижнішою стала секція С, де програма з математики значно виходить за межі традиційного шкільного курсу і охоплює низку розділів з вищої математики.

Випускники ліцею складають іспити на здобуття ступеня бакалавра загальної (секції А, В, С, D, Е) або технологічної (секції F, G, Н) освіти. Диплом бакалавра (атестат зрілості) надає право без іспиту вступити на факультет університету, що відповідає профілю тієї секції ліцею, яку закінчив абітурієнт. Іспити на бакалавра приймають спеціальні державні комісії; їх головами зазвичай призначають професорів місцевого уні­верситету. Програма іспитів різна для кожної секції ліцею.

Невдачі на іспитах мають масовий характер. Згідно з відо­мостями за 80-ті роки, близько 15 % випускників ліцею не в змозі скласти іспити і залишаються без диплома про повну середню освіту.

Оцінювання знань. Для оцінювання знань, умінь і на­вичок учнів прийнято дві шкали:

• початкова школа — від 0 до 10 балів,

• середня школа — від 0 до 20 балів.

Оцінки за першою шкалою (для початкової школи): відмінно — 8 балів і вище; добре — 7 балів; досить добре — 6 балів; задовільно — 5 балів; посередньо — 4 бали; пога­но — 3 бали; дуже погано — 2 бали і нижче.

Оцінки за другою шкалою (для середньої школи): відмін­но — 16 балів і вище; добре — 14—15 балів; досить добре — 12 — 13 балів; задовільно — 10—11 балів; посередньо — 8 — 9 балів; погано — 6 — 7 балів; дуже погано — 5 балів і нижче.