Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
298
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

6.6. Моральне виховання

Ядро моральних норм. За тривалу історію свого існу­вання людство виробило норми особистісних і групових стосунків, які забезпечували стабільність людського співто­вариства і його еволюційний розвиток. Упродовж історії ці норми змінювалися, проте зберігалося постійне ядро мораль­них норм, що зафіксовано в ученнях і книгах різних релігій світу: християнстві, магометанстві, конфуціанстві, буддизмі.

Ядро моральності — гуманістичні норми стосунків, які гарантують виживання і добробут людей. До них насамперед слід віднести такі моральні норми, як ненасильство, співробіт­ництво, чесність, милосердя, турбота про слабких і суспільне благо, повага до інших людей.

Роль сім'ї. Традиційно головну роль у моральному вихо­ванні відіграє сім'я, що є першим для дитини соціальним середовищем. У сензитивний період свого розвитку дитина через спілкування з батьками та іншими членами сім'ї пізнає моральні норми і формує гуманістичну модель поведінки.

Релігія. У дошкільному і молодшому шкільному віці діти зазвичай відвідують церкву разом із батьками.

Християнська церква має недільні школи, в яких священ­нослужителі читають і обговорюють біблійні сюжети з дітьми, розмовляють з ними на теми моралі.

Релігію як обов'язковий предмет введено до шкільних програм країн з однією конфесією (Велика Британія, Італія, арабські країни).

У мусульманських країнах (Пакистан, Єгипет, Іран, Індоне­зія, Ірак, Саудівська Аравія та ін.) релігія в школі за кількістю навчальних годин посідає одне з перших місць.

У поліконфесійних країнах (Індія, Канада, США) релігія як предмет не викладається в державних школах. Однак, усвідомлюючи її важливість у моральному вихованні учнів, американська школа, наприклад, виділяє час для відвідуван­ня дітьми церковних занять. У 90-х роках конгрес США під тиском вимог християнської церкви прийняв рішення, що надає державним школам право створювати умови для учнів, які виконують молитовні обряди протягом шкільного дня.

Роль школи. Гуманістична криза сучасного світу зумо­вила підвищення вимог до школи стосовно морального вихо­вання молоді.

Головна мета школи — формувати морально стійку осо­бистість. Школа може і повинна відповідати за моральне виховання.

Відповідно до об'єктивних потреб сучасної епохи пробле­му виховання у школах вирішують таким чином:

• до навчальних програм введено курси моралі, етики (Ки­тай, США, Франція, Японія), спрямовані на моральне ви­ховання підлітків;

• якомога повніше використовується наявний потенціал інших предметів, особливо гуманітарних, для морального впливу на учнів. Наприклад, у школах Австралії і США програми з літератури будуються за моральним крите­рієм (проблема мужності і стійкості в літературних тво­рах; чесність, шляхетність і неправда у творах Шекспіра тощо);

• до навчальних планів вводяться людинознавчі курси на зразок «Психологія особистості», «Я і група», «Я і суспіль­ство», «Причини конфліктів», «Чинники поведінки люди­ни» тощо (школи Англії, Канади, США). Складності і труднощі виховання в умовах зростаючої дегуманізації світу спонукують школу до пошуків нетрадиційних шляхів морального формування молоді, одним з яких є розвиток у школярів позитивної «Я-концепції»;

• у школах поширено викладання прав людини з ініціативи ООН та за підтримки її організацій (численні міжнародні конференції під егідою ООН, ЮНЕСКО, ЄЕС у 70-90-х роках наполегливо рекомендували ввести викладання прав людини як інтегральну частину процесу морального ви­ховання у школі);

• активно розвивається філантропічна (.благочинна) діяль­ність учнів, які працюють у лікарнях, будинках для пристарілих, у бідних районах. Наприклад, у багатьох амери­канських школах така суспільно корисна діяльність при­рівнюється до шкільного предмета і зараховується при видачі шкільного сертифіката.