Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
298
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

4.6. Традиційні й нові навчальні дисципліни

Модернізація змісту загальної освіти. Найважли­віший напрям реформування школи — модернізація змісту загальної освіти.

У сучасних умовах повноцінна загальна освіта припускає органічний синтез дидактично опрацьованих наукових знань, що у своїй сукупності мають відображати стрімкий прогрес науки й техніки; зміни в соціальних відносинах і суспільній свідомості; нові й далеко не однозначні явища в галузі куль­тури.

У багатьох країнах створені національні комісії з пере­гляду змісту освіти. Об'єктами їхньої діяльності є шкільна освіта загалом або окремі предмети, цикли предметів.

Природничо-науковий цикл. Останнім часом велика увага приділяється відновленню змісту предметів природни­чо-наукового циклу.

Укладачі програм, інструкцій і навчальних посібників нама­гаються посилити прикладний аспект природничо-наукових знань і водночас здійснити гуманізацію цих навчальних курсів.

У багатьох країнах, починаючи з 60-х років, проводяться (або вже проведені) реформи математичної освіти. Один із головних напрямів — посилення акценту на узагальню-вальні, структурні аспекти математичного курсу.

Мета нових програм, розроблених у США, Франції, Вели­кій Британії та інших країнах, полягала в тому, щоб скоротити розрив між традиційним шкільним курсом математики і су­часним рівнем математичної науки.

Знання можливостей персонального комп'ютера й уміння користуватися ним входять у поняття загальної комп'ютер­ної грамотності, яка стає необхідним компонентом сучасної загальнокультурної підготовки.

Отже, одним з актуальних завдань модернізації середньої освіти стає оволодіння всіх учнів відповідними знаннями й навичками. Для цього у навчальні плани середніх шкіл бага­тьох країн введено курси інформатики, а також приймаються державні програми комп'ютеризації освіти.

Оновлення гуманітарної освіти. Поряд із деякими глобальними тенденціями, що відбуваються в усьому світі, у цій сфері виявляється національна і регіональна специфіка. У більшості західних країн гуманітарні знання завжди роз­глядалися як найважливіша складова загальноосвітньої підго­товки молоді. Це знаходить відображення й у сучасних на­вчальних планах, де за кількістю годин гуманітарні дисцип­ліни посідають провідне місце, наприклад:

• у французькій неповній середній школі на дев'ятому році навчання в обов'язковому навчальному плані на гуманітар­ні предмети відводиться удвічі більше годин, ніж на при­родничо-математичні ;

• у німецьких гімназіях на рідну мову та іноземні мови, історію, географію, предмети естетичного циклу — до 60 % навчального часу;

• у середній школі Італії — до 50 %.

В останні десятиліття розгорнувся інтенсивний процес оновлення гуманітарних дисциплін, що виявляється в таких заходах:

• вносяться значні зміни в навчальні курси літератури;

• в умовах розширення міжнародного співробітництва де­далі більша увага приділяється вивченню іноземних мов (насамперед у країнах Західної Європи);

• переглядаються шкільні курси історії — збільшується частка матеріалу, що належить до Новітнього часу. Характерною ознакою системи гуманітарної освіти у ба­гатьох західних країн є наявність у навчальних планах стар­ших класів середніх шкіл детальних курсів філософії.

Великого поширення набула теза про першочергове зна­чення емоційного виховання.

Уведення нових навчальних дисциплін. Поряд із мо­дернізацією змісту традиційних шкільних дисциплін у на­вчальні плани вводяться нові предмети або в існуючі на­вчальні курси — значні нові розділи, наприклад:

• у Бельгії введено міждисциплінарний предмет «Пробле­ми Європи і світу»;

• у Франції в 10 класах ліцеїв серед факультативних курсів вивчають тему «Ознайомлення з економічними і соціальни­ми явищами», а в колежах і ліцеях — тему «Права людини»;

• в Англії у багатьох школах введено курс «Особистість і суспільство»;

• у школах Західної Європи вивчаються спеціальні на­вчальні курси зі статевого виховання.

Оновлення змісту освіти в країнах, що розвива­ються. Потреба в докорінному оновленні змісту гуманітарної освіти особливо виразно виявилась у країнах, що розвиваються, тобто тих, які раніше входили до колоніальних імперій захід­них держав.

Після здобуття політичної незалежності в молодих держа­вах почалася глибока перебудова гуманітарної освіти.

Важливими напрямами модернізації освіти є:

• посилення в ісламських країнах ролі духовенства у визна­ченні змісту шкільної освіти;

• перехід до навчання рідною мовою.

Формування екологічної культури. Ефективне форму­вання екологічної культури, яка визначає установку на розв'язан­ня економічних і науково-технічних завдань без шкоди для навко­лишнього середовища і здоров'я людини, можливе лише за умови міждисциплінарного підходу як фундаментального принципу екологічної освіти; вона не повинна здійснюватись у межах якоїсь окремої навчальної дисципліни або навіть кількох дисциплін.

«Екологізація» різних навчальних предметів стає одним із пріоритетних напрямів загального процесу модернізації та вдосконалення змісту освіти.

Виховання в дусі миру. В усіх без винятку країнах першочерговим завданням є виховання учнівської молоді в дусі миру і дружби між народами. Реалізація цього завдан­ня має велике значення в діяльності ЮНЕСКО, а також відображається в багатьох програмах, рекомендаціях і прак­тичних заходах.

У школах США, Великої Британії, Нідерландів та інших західних країн введено спеціальні навчальні курси «Вихо­вання в дусі миру».