Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
186
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

4.5. Стандартизація освіти

Загальна характеристика. Відновлення навчальних планів і пошуки нових шляхів диференціації освіти значною мірою пов'язані з розробленням національних освітніх стан­дартів.

Стандартизація по-різному здійснюється у країнах із цен­тралізованими і децентралізованими системами освіти:

у централізованих системах національні стандарти існу­вали у вигляді навчальних планів і програм, затверджених державним відомством освіти та обов'язкових для усіх шкіл країни;

• для децентралізованих систем загальнонаціональні стан­дарти змісту шкільної освіти — принципово нове явище.

Національні стандарти. У різних країнах світу на­магаються встановити найоптимальніше співвідношення між інваріантним «ядром» шкільної освіти і диференційованими навчальними курсами.

У США розроблювальні стандарти розглядають як умову для досягнення світового лідерства за якістю шкільної освіти. На основі розроблених стандартів у США створено зразок навчального плану під символічною назвою «Навчальний план середньої школи Джеймса Медісона» (на честь четвертого президента США). Цей план складається із двох частин: перша — від дитячого садка до 8 класу включно, друга — 9 — 12 класи. У восьмирічній школі діє єдиний навчальний план. У 9— 12 класах передбачається значне підвищення ролі обо­в'язкових академічних дисциплін. На елективні предмети відводиться не більш як 25 — 30 % навчального часу [3].

У Великій Британії до 1988 р. система освіти була децен­тралізованою, і школи могли самостійно створювати свої на­вчальні плани і програми, що нерідко мали значні відмінності. Після прийняття закону про освіту, який проголосив обо­в'язковим встановлення національного стандарту загальної освіти, були організовані комісії з перегляду змісту основних шкільних дисциплін. Вони передбачають посилення уваги до вивчення обов'язкових дисциплін природничо-математич­ного і гуманітарного циклів.

У країнах із централізованими системами освіти також проводиться інтенсивна робота із запровадження нових стан­дартів змісту загальної освіти.

У Японії діячі освіти і відомі педагоги порушують питання про більшу варіативність у змісті шкільної освіти. Ці тенденції певною мірою відображаються в останніх перетвореннях. Од­нак традиційні риси уніформізму зберігаються. Навіть за новими, диверсифікованими навчальними планами факульта­тивам і предметам на вибір відведено не більш як 12 % навчального часу.

У Франції авторитетні діячі освіти наголошують на необ­хідності національного освітнього стандарту, але його не мож­на розуміти занадто жорстко. Зміст шкільної освіти має бути поділений на обов'язкову частину, яку становлять знання, необхідні для кожної людини, і додаткову, за допомогою якої можна враховувати індивідуальні здібності учнів.

В Україні розроблено державні стандарти початкової, ба­зової і повної загальної середньої освіти, в яких сформульова­но вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл І, II, III ступенів, гарантії держави щодо їх досягнення. Державний стандарт охоплює базовий навчальний план, загальну харак­теристику інваріантної і варіативної складових змісту освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, які надають початкову, базову і повну середню освіту [9; 10].