- •Розділ 1 порівняльна педагогіка як наука
- •Об'єкт, предмет, функції та завдання порівняльної педагогіки
- •Внутрішньопедагогічні та міжгалузеві зв'язки порівняльної педагогіки
- •1.3. Методи порівняльно-педагогічних досліджень
- •1.4. Основні історичні періоди розвитку порівняльної педагогіки
- •1.5. Розвиток освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи
- •1.5.1. Економічна ефективність освіти в розвинених країнах і країнах, що розвиваються
- •1.5.2. Загальна характеристика соціального попиту на освіту
- •1.5.3. Політичні чинники розвитку освіти
- •1.5.4. Інтеграція в галузі освіти
- •1.5.5. Орієнтація на неперервну освіту
- •1.5.6. Проблема демократизації освіти
- •Розділ 2 розвиток дошкільної освіти в країнах світу
- •2.1. Розвиток теорії дошкільного виховання
- •У працях зарубіжних і вітчизняних учених
- •2.2. Дошкільні заклади та міжнародні організації дошкільної освіти
- •2.3. Особливості системи дошкільної освіти в різних країнах
- •Розділ 3
- •3.2. Початкова школа
- •3.3. Середня і фахова освіта
- •3.4. Шкільні системи провідних країн світу
- •3.4.1. Сша
- •3.4.2. Велика Британія
- •3.4.3. Німеччина
- •3.4.4. Франція
- •3.4.5. Японія
- •3.4.6. Росія
- •3.4.7. Україна
- •3.5. Професійно-технічна освіта
- •3.5.1. Загальна характеристика
- •3.5.2. Професійно-технічна освіта у провідних країнах світу сша.
- •Розділ 4 шляхи модернізації шкільної освіти на сучасному етапі
- •4.1. Проблема оновлення шкільної освіти
- •4.2. Основні дидактичні концепції
- •4.3. Результативність освіти
- •4.4. Диференціація освіти
- •4.5. Стандартизація освіти
- •4.6. Традиційні й нові навчальні дисципліни
- •4.1. Типи навчальних програм та їх розвиток у провідних країнах світу
- •4.7.1. Загальна характеристика
- •4.7.2. Сша
- •4.7.3. Велика Британія
- •4.7.4. Німеччина
- •4.7.5. Франція
- •4.7.6. Японія
- •4.7.7. Росія
- •4.7.8. Україна
- •5.1. Диференційоване навчання
- •5.2. Професійна орієнтація учнів
- •5.3. Основні характеристики традиційного навчального процесу
- •5.4. Нові моделі навчання
- •5.5. Альтернативні та експериментальні школи
- •5.5.1. Загальна характеристика експериментальних шкіл
- •5.5.2. Альтернативні та експериментальні школи у провідних країнах світу
- •5.6. Комп'ютеризація навчання
- •5.7. Телебачення як засіб навчання та виховання
- •Розділ 6 особливості соціалізації особистості в сучасних освітніх системах
- •6.1. Соціалізація особистості
- •6.2. Школа і довічне виховання
- •6.3. Сучасні зарубіжні педагогічні виховні концепції
- •6.4. Пріоритети виховання у провідних країнах світу
- •6.5. Виховання дисциплінованості
- •6.6. Моральне виховання
- •6.7. Виховання в дусі миру
- •6.8. Полікультурне виховання
- •6.9. Екологічне виховання
- •6.10. Трудове виховання
- •6.11. Фізичне виховання
- •6.12. Самоврядування школярів
- •6.13. Співробітництво школи і сім'ї у провідних країнах світу
- •Розділ 7 розвиток вищої освіти у країнах світу
- •7.1. Загальна характеристика розвитку вищої школи
- •7.2. Розвиток вищої школи в провідних країнах світу
- •7.3. Розвиток педагогічної освіти
- •7.4. Учитель як ключова постать в освіті
- •7.5. Освіта дорослих (освіта впродовж життя)
4.7.7. Росія
Зміст шкільних програм. На початку 90-х років істотно змінилися шкільні програми в Росії. Зміст цих програм передбачає набуття:
• знань про людину, природу і суспільство як основи наукового сучасного погляду на світ і орієнтації на одну із сфер майбутньої практичної діяльності;
• досвіду розумової і фізичної праці для формування основних навичок інтелектуальної діяльності й особистої гігієни;
• досвіду творчої праці, що робить особистість готовою до суспільної, економічної, наукової та іншої діяльності.
У нових програмах визначається, що учні мають отримувати однакову загальну підготовку. При цьому єдиний загальноосвітній стандарт розглядається лише як мінімальний рівень освіти, яка здобувається.
Реформа програм передбачала скорочення обов'язкового навчального матеріалу і заохочення (особливо у старших класах) курсів на вибір.
Компоненти програм. Шкільні програми, крім обов'язкового та вибіркового матеріалу, можуть містити такі три компоненти:
• федеральний — забезпечує цілісність шкільної освіти в країні й охоплює ту частину змісту освіти, в якій виокремлені навчальні курси загальнокультурної та загальнодержавної значущості: російська мова, математика, інформатика, фізика, астрономія, хімія;
• національно-регіопальний — відображає потреби суб'єктів Російської Федерації (національна, регіональна своєрідність культури: рідна мова і література, історія, географія регіону тощо);
• шкільний — відображає специфіку конкретної освітньої установи.
Проведення нових реформ зумовило зміни у програмах початкових шкіл. До базового навчального плану входять рідна мова і література, російська мова як державна, математика, навколишній світ, мистецтво, фізкультура, трудова підготовка.
Програми стали більш насиченими і варіативними. Базового рівня середньої освіти можна досягати за допомогою різноманітних варіантів програм. Така варіативність зростає від молодших до старших класів.
Базовий навчальний план основної школи містить повний і водночас мінімізований набір освітніх галузей: мова (російська, рідна, іноземна) і література, мистецтво, математика, фізика й астрономія, хімія, географія, екологія, кібернетика й інформатика, біологія, суспільні дисципліни, технологія, техніка, праця, фізкультура.
Базовий план повної середньої школи містить такий самий набір освітніх галузей, як і базовий план основної школи. Проте навчання тут будується за принципом профільної диференціації.
Шкільний стандарт передбачає корегування програм, а саме: введення елективних курсів та навчального матеріалу з урахуванням особливостей етнічного складу школи.
У Москві деякі середні навчальні заклади, наголошуючи на обов'язковій підготовці з фізико-математичних дисциплін, уводять як факультативи предмети, пов'язані з музикою і мистецтвом.
Національні московські школи (російсько-німецькі, єврейські, татарські тощо) як шкільний стандарт пропонують вивчення відповідних національних мов і культур.
Обов'язкові шкільні програми скорочують поступово. У більшості середніх навчальних закладів вважають, що таке скорочення негативно позначається на загальній підготовці учнів. Так само поступово впроваджуються і трикомпонентні програми.