- •К. Д. Ушинський
- •Частина фізіологічна Глава і Про організми взагалі
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •Глава IV Необхідність і особливі умови оновлення тканин тваринного організму
- •Г л а в а V Потреба відпочинку і сну
- •Глава VIII м ’язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •А. Свідомість
- •Глава XIX Процес уваги
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XXIII Асоціація уявлень
- •Глава XXIV Забуття: розрив асоціацій пам'яті
- •Глава XXV Історія пам'яті
- •Глава XXVI Що таке пам'ять? Значення пам'яті
- •Глава XXIX Уява активна
- •Глава XXX Історії уяви
- •Глава XXXI Розумовий процес
- •Г лава XXXII Утворення понять
- •Глава XXXV Утворення понять часу, простору і числа
- •Глава XXXVI Значення довільних рухів у розумовому процесі
- •Глава хlш Історія розуму
- •Глава xliv Вплив різних душевних процесів на розумовий процес
- •Глава хlv Вплив духовних особливостей людини на розумовий процес
- •Глава хlvi Протиріччя, що вносяться духом у мислення
- •Глава хlvii Протиріччя ідеї причини й ідеї волі Протиріччя причини
- •Протиріччя особистої волі
- •Глава хlviii Протиріччя дуалізму і монізму
- •Глава хvх Свідомість і розум
- •Глава l Що ж таке свідомість? (Висновки і термінологія)
- •Том другий Передмова до другого тому
- •Б. Відчування
- •Про відчування узагалі. Вступ.
- •Глава V Гіпотеза прагнень
- •Глава VI Вроджені прагнення
- •Глава VII Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
- •Глава VIII Прагнення до свідомої діяльності
- •Глава X Походження відчувань зі свідомих уявлень
- •Глава XI Практичне значення серцевих відчувань
- •Глава XVIII Виділення душевних відчувань і їхній поділ
- •Глава XIX Задоволення і незадоволення *
- •Глава XX Відчування потягу і відрази
- •Глава XXI Гнів і доброта
- •Глава XXII Страх і сміливість
- •Глава XXIII Почуття сорому і почуття самовдоволення
- •Глава XXIV Почуття відсутності діяльності
- •Глава XXVII Почуття подиву
- •Глава XXVIII Почуття сумніву і почуття впевненості...
- •Глава XXIX Загальний огляд відчувань, система їх і їхнє відношення до свідомості
- •В. Воля
- •Глава XXX Воля. Вступ. Різні теорії волі
- •Глава XXXI Фізична теорія тілесних рухів
- •Глава XXXII Фізіологічне пояснення мимовільності рухів
- •Глава XXXIII Механічна теорія волі
- •Глава XXXV Об'єктивна воля по фактах природничих наук: вчення Дарвіна
- •Глава XXXVI Психологічні висновки з теорії Дарвіна
- •Глава XXXVII Результати критичного огляду теорій волі
- •Глава XXXVIII Воля як влада душі над тілом
- •Глава XXXIX Воля як бажання: елементи бажання — реальні і формальні
- •Глава хl Воля як бажання: вироблення бажань в переконання і рішення
- •Глава хli Воля як бажання: перехід бажань у схильності і пристрасті
- •Глава хiii Утворення характеру; стан питання: чотири темпераменти
- •Глава xliіі Фактори в утворенні характеру: а)вплив вродженого темпераменту
- •Глава хliv Другий фактор в утворенні характеру: б) вплив вражень життя
- •Глава хlv Воля як протилежність неволі: прагнення до волі
- •Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
- •Глава хliх Відхилення людської волі взагалі
- •Глава l Слабкість волі і схильності, що виходять із неї
- •Схильність до ліні
- •Схильність до звички
- •Схильність до наслідування
- •Схильність до розваг
- •Удаване прагнення до ліні
- •Глава lі Висновок
Глава хlviii Прагнення до щастя: значення мети в житті
1. Прагнення до задоволення є... загальний термін, під яким ми повинні розуміти незліченну безліч усякого роду бажань... Людина не може прагнути до задоволення, якого не знає і не уявляє собі. Вона прагне до насолоди після того, як випробувала її внаслідок задоволення якого-небудь іншого прагнення. До відшукування їжі людина спонукається не прагненням до насолоди, але муками голоду, і тільки вже потім, випробувавши насолоду задоволення голоду взагалі чи якою-небудь їдою особливою, людина вже прагне до їжі, спонукувана і муками голоду, і уявленнями насолоди<...>
...Бажань, що не виникли з вроджених прагнень, не існує, і якщо яке-небудь бажання нам здається не природнім, а зовсім штучним, то, придивившись до нього ближче, ми завжди знайдемо, що воно виникло з вродженого прагнення душі до діяльності.
При цьому... варто відмітити, що більшість бажань у людині... бажання складні, які виниклі з різних прагнень, що з'єдналися разом яким-небудь одним великим уявленням чи обширною системою уявлень... Так, наприклад, в основі бажання почестей, що носить назву честолюбства, ми відкриваємо й органічне прагнення до суспільства, супроводжуване почуттям сорому і самовдоволеної гордості, і прагнення до волі, що шукає видалення всяких утисків нашої волі, і особливе, хоча помилково зрозуміле, суто вже людське прагнення до самовдосконалення. Уявлення гарного обіду задовольняє не тільки орга- - нічному харчовому прагненню... але і прагненню до громадськості, от чому для гарного обіду необхідне гарне коло друзів і приятелів, задовольняє і естетичним прагненням, унаслідок чого людина подає обід у витончених судинах, прикрашає кожну страву, прикрашає стіл квітами, супроводжує обід музикою і т.д. От чому можна сказати, що їдять і люди і тварини, але обідають тільки люди<...>
...Якщо... була б потрібна особлива назва для загального прагнення людини задовольняти свої прагнення, то ми пропонували б назвати це прагненням на щастя. Прагнення до щастя в такому розумінні... вроджене в людині. Але це вже ніяк не...прагнення до насолод, тому що людина... може прагнути до задоволення таких прагнень, задоволення яких зовсім не приносить їй насолод. ...І в результаті одержує не насолоду чи страждання, а діяльність. Відокремитися зовсім від прагнення до діяльності для людини неймовірніше, ніж відокремитися від прагнення до їжі.
6. ...Прагнення до діяльності, яке не задовольняється, мучить людину, як і всі інші прагнення при своєму незадоволенні, але якщо і задовольняється, воно не дає людині задоволення. Це чудове істотне прагнення душі при своєму задоволенні дає в результаті не яку-небудь насолоду, приємне почуття, а тільки свідому психічну чи психофізичну діяльність. Звичайно, діяльність, як на-початку, так і при своєму закінченні... чи у перервах, може супроводжуватися приємними чи неприємними відчуваннями, але ці відчування будуть для неї явищами побічними, що слабшають... з посиленням діяльності і виступаючими ясніше, коли діяльність слабшає. У хвилину ж напруженої діяльності немає ні страждань, ні насолод, а є тільки діяльність.
7...Подивіться на дитя, коли воно заняте якою-небудь сильнозахоплюючою його діяльністю, і ви не побачите на його обличчі ні виразу задоволення, ні виразу страждання, а спокійне, серйозне, зосереджене вираження діяльності. Те ж саме помітите ви і на обличчі художника, коли він цілком заглибився у свою роботу, і на обличчі простого працівника, коли він цілком зайнятий своєю справою. ...Він... тільки трудиться. От цей душевний стан і є нормальним станом людини і тим вищим щастям, що не залежить від насолод і не підкоряється прагненню до них.
8. ...Праця сама по собі, незалежно від тих цілей, для яких вона може бути почата... має... захоплюючу властивість. Хто, роблячи що-небудь, анітрошки не захоплюється самою справою, поза тими розрахунками, для яких він почав цю справу, той не зробить нічого путнього, та й сама справа не задовольнить його прагнення до діяльності...Візьмемо, наприклад, науку. Якби тільки... користь від науки зробилася метою науки, то вона не просунулася б ні на крок вперед і перестала б приносити користь. ...Справжній же вчений займається наукою для науки і, так би мовити по дорозі відкриває в ній методи чи виключення страждань, чи придбання нових насолод, і, звичайно, не для себе; вони йому менше за все потрібні, тому що весь його час зайнятий тим, що виключає страждання і насолоди, — зайнятий серйозною свідомою діяльністю.
9. Серйозна і вільна, улюблена праця, що не прагне до насолод, більш-менш наповнює порожнечу людського життя з тієї самої хвилини, коли людина з'явилася на землі. І тільки варто бажати... щоб кожний усвідомив, що праця сама по собі... так само необхідна для душевного здоров'я людини, як чисте повітря для його фізичного здоров'я....
10. Цей безсумнівний факт психічного життя людини з особливою ясністю виражається в тому величезному значенні, яке має для людини ціль життя, незалежно від змісту цієї мети і навіть від її досягнення, тому що ціль, чи задача, життя є тільки інша форма для вираження того ж поняття — праця життя.
Задовольнивши всі бажання людини, але забравши в неї ціль у житті і подивитеся, якою нещасливою і незначною істотою виявиться вона. Отже, не задоволення бажань — те, що звичайно називають щастям, а ціль у житті є серцевиною людської гідності і людського щастя. ...Звичайно, людина в кожну окрему хвилину своєї діяльності прагне до досягнення мети, тобто до того, щоб знищити її, а не до того, щоб мати її... для людини важливіше мати мету життя (задачу, працю життя), ніж досягати її,.
Зрозуміло само собою, що ця мета... повинна бути такою, щоб, досягаючи постійно, вона ніколи не могла бути досягнута, причому людина залишилася б без мети в житті. <...>
...Душевне прагнення до діяльності, чи прагнення душі до зміни своїх станів... ніколи не задовольняється і, крім того, вимагає ще прогресивності у своєму невпинному задоволенні.<...>
...Якщо в людини немає серйозної мети в житті, тобто ...такої мети, що вона переслідує не через задоволення чи страждання, а з любові до тієї справи, що робить, те вона може знайти собі діяльність тільки в зміні насолод і страждань, причому, звичайно, вона буде гнатися за насолодою, намагаючись вивернутися від страждання, — ...і потрапить на фальшиву дорогу в житті: фальшиву... тому, що вона веде людину не туди, куди вона сама ж хоче йти<...>