Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Епізоотологія.pdf
Скачиваний:
209
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
18.81 Mб
Скачать

Лихоманка долини Ріфт

11. Тропічні хвороби

Лихоманка долини Ріфт

Лихоманка долини Ріфт (Febris vallis Rift, ензоотичний гепатит)

гостра неконтагіозна трансмісивна хвороба дрібної та великої рогатої худоби, що характеризується гарячкою, геморагічним діате- зом, негнійним некротичним гепатитом і високою летальністю мо- лодняку (95 – 100 %). До хвороби сприйнятлива людина.

Історична довідка. Хвороба вперше спостерігалась у Кенії в 1911 р. у провінції Ріфт-Валей, звідки й дістала свою назву. Детально описана в 1931 р. Доубнеєм і Гудзоном, які виділили від хворих овець вірус, встановили передавання збудника трансмісивним шля- хом. Реєструється тільки в країнах Африки Кенії, Судані, Пів- денно-Африканській Республіці, Єгипті, Анголі, Ботсвані, Гвінеї, Габоні, Конго, Мозамбіку, Нігерії, Родезії, Танзанії, Уганді. В зонах поширення хвороба завдає значних економічних збитків унаслідок надзвичайно високої летальності молодняку, що становить 95 – 100 %.

Збудник хвороби РНК-геномний вірус, що належить до родини Bunyaviridae. Віріони сферичної форми діаметром 23 – 75 нм вкриті ліпопротеїновою оболонкою. Аглютинують еритроцити людини, ку- рчат, мишей, морських свинок. В інфікованих клітинах утворюють внутрішньоядерні ацидофільні тільця-включення. Культивуються в організмі 1 – 3-денних мишенят або в 2 – 3-денних курячих ембріо- нах, у первинних культурах клітин нирок і тестикул хомяків, яг- нят, кіз, мавп, у перещеплюваних лініях ВНК-21 і Hela.

Вірус зберігається в інфікованій висушеній крові впродовж 6 тиж- нів, у дефібринованій консервованій крові — 6 міс. Низькі температу- ри консервують вірус, який при 4 °С зберігається впродовж 2 – 3 міс, при –70 °С роками. Вірус руйнується під дією УФ-випромінюван- ня, а також при нагріванні до 56 °С через 20 хв. Чутливий до дії ефі- ру, формальдегіду, фенолу, їдкого натру, хлоровмісних препаратів.

Епізоотологія хвороби. До захворювання сприйнятлива дрібна рогата худоба, меншою мірою велика рогата худоба. Частіше за- хворюють ягнята, кітні вівці та кози. Можуть хворіти верблюди, буйволи, антилопи, мавпи, косулі, щури, миші, тхори, хомяки, лас- ки. В період спалаху хвороби реєструються випадки захворювання людей, особливо пастухів і ветеринарних працівників. Нечутливими до лихоманки долини Ріфт є коні, свині, птахи (кури, качки і голу- би), кролі, морські свинки, дорослі собаки, коти та їжаки. Джерелом

677

11. Тропічні хвороби

збудника інфекції під час епізоотичного спалаху лихоманки долини Ріфт є хворі тварини, в організмі яких вірус у високих титрах міс- титься в крові, печінці, селезінці та молоці. У міжепізоотичний пері- од резервуаром збудника в природі є велика рогата худоба, дикі жуй- ні, мавпи, щури, перелітні птахи, членистоногі й комахи, серед яких відбувається циркуляція вірусу. Хвороба неконтагіозна і не переда- ється при спільному утриманні хворих і здорових тварин. Основний шлях передавання збудника інфекції трансмісивний. Доведена можливість передавання вірусу москітами Eretmapodites chrysogaster, комарами Aedes, а також кліщами. Не виключається можли- вість аерогенного зараження. Експериментально хворобу вдається відтворити підсаджуванням інфікованих комарів та кліщів, а також внутрішньочеревним, підшкірним, внутрішньомязовим, інтраназаль- ним, інтрацеребральним та інтратестикулярним зараженням.

Хвороба проявляється у вигляді епізоотій, поширюється дуже швидко, охоплюючи впродовж 2 – 3 тижнів тисячі тварин. Має се- зонний характер, зявляється в період дощів та в дощові роки. Ста- ціонарна в низинних місцевостях, зникає через 5 – 6 діб після пере- ведення тварин на високогірні пасовища, де немає комарів. Захво- рювання ніколи не виникає при утриманні худоби в закритих при- міщеннях. Епізоотичні спалахи лихоманки долини Ріфт у неблаго- получних зонах спостерігаються через кожні 4 – 7 років, що зумов- люється появою неімунних популяцій серед чутливих тварин і цик- лами розмноження комах переносників вірусу. В міжепізоотич- ний період збудник зберігається в організмі диких парнокопитних, мавп, гризунів, у яких виявляються специфічні антитіла.

Патогенез. Після проникнення в організм через укуси кровосис- них комах або аерогенно вірус з кровю заноситься в печінку, де ре- продукується, спричинюючи крововиливи й численні некротичні фо- куси, різко знижує барєрну функцію органа. Вірусемія зумовлює за- гальну гарячку організму, розпад лімфоцитів, порушення гемодина- міки, дегенеративні некротичні зміни в різних органах і тканинах.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 24 – 72 год. Перебіг хвороби надгострий, гострий і латентний (без- симптомний). Н а д г о с т р и й перебіг спостерігається переважно у новонароджених ягнят і проявляється різким підвищенням тем- ператури до 40 °С, апатією, виділеннями з носової порожнини, си- льним проносом з домішкою крові. Хворі ягнята не можуть стояти, швидко слабшають і гинуть через 24 – 48 год після появи перших клінічних ознак хвороби. Летальність досягає 95 – 100 %.

За г о с т р о г о перебігу хвороби у ягнят і дорослих овець вияв- ляються різке підвищення температури тіла, серцева слабкість, прискорення пульсу, блідість слизових оболонок, слизисто-гнійні виділення з носа, іноді кривавий пронос і блювання. Хворі тварини

678

Лихоманка долини Ріфт

пригнічені, відмовляються від корму, ледь тримаються на ногах. Кітні вівці абортують. Летальність серед дорослих овець і кіз 20 – 30 %.

Л а т е н т н и й (б е з с и м п т о м н и й) перебіг хвороби реєст- рується тільки у дорослих овець і великої рогатої худоби. Супрово- джується короткочасною гарячкою без тяжких функціональних роз- ладів. Іноді відмічаються кривавий пронос і дисгалактія.

Патологоанатомічні зміни. Трупи загиблих тварин швидко роз- кладаються. Найбільш постійні та характерні зміни виявляються в печінці (збільшення в обємі, нещільна консистенція, нерівномірно забарвлена від темно-червоного до світло-жовтяничного кольору). Під печінковою капсулою спостерігаються численні крововиливи, а на поверхні та в паренхімі осередки некрозу, які іноді зливають- ся і утворюють великі жовто-білі некротичні зони. У новонародже- них ягнят часто визначається тотальний некроз печінки.

За гострого перебігу хвороби виявляють серозно-геморагічне за- палення слизових оболонок травного каналу. У лімфатичних вуз- лах, селезінці, серцевому мязі, сімяниках і нирках знаходять кро- вовиливи. У легенях іноді спостерігають субплевральні та перивас- кулярні крововиливи, набряк і емфізему. У ягнят іноді трапляється катарально-геморагічний гастроентерит, розрив рубця й сліпої ки- шки. Під час гістологічного дослідження в ядрах дегенерованих клітин паренхіми печінки виявляються ацидофільні тільця-вклю- чення, що мають діагностичне значення. Спостерігають осередко- вий чи дифузний некротичний гепатит, зернисту дистрофію та нек- робіоз печінкових клітин, у нирках дистрофію й некроз епітелію звивистих канальців, у сімяниках некроз зародкового епітелію, в селезінці та лімфовузлах інфільтрацію пульпи еритроцитами, атрофію фолікулів, спустошення їх на лімфоїдні елементи.

Діагноз ґрунтується на епізоотологічних даних, клінічних озна- ках хвороби, характерних патологоанатомічних змінах та результа- тах лабораторних досліджень.

Лабораторна діагностика. Включає виділення вірусу в курячих ембріонах, первинних культурах клітин нирок ягнят і перещеплю- ваних лініях Hella та ВНК-21, ідентифікацію виділеного вірусу, проведення біопроби на білих мишенятах та серологічні дослідження.

Для виділення вірусу заражають курячі ембріони, культури клі- тин і лабораторних тварин цитрованою кровю хворих тварин (у пері- од вираженої лихоманки). У разі наявності в крові вірусу заражені мишенята гинуть упродовж 36 – 72 год, в їх печінці виявляються ти- пові патологоанатомічні зміни. Біопробу можна проводити також на ягнятах і козенятах. Ідентифікацію виділеного вірусу здійснюють на підставі виявлення характерних внутрішньоядерних тілець-вклю- чень в інфікованих клітинних культурах, а також за РН на білих мишенятах, за РЗК, РГА, РЗГА та РІФ. Для серологічної діагностики

679

11. Тропічні хвороби

застосовують РН. Віруснейтралізуючі антитіла зявляються в крові тварин на 4-ту добу хвороби і зберігаються впродовж усього життя.

Диференціальна діагностика. Передбачає виключення катара- льної гарячки овець, хвороби Найробі та хвороби Весельсброна. Катаральна гарячка овець супроводжується сильним ви- снаженням, набряком лицевої частини голови і міжщелепового про- стору, ціанозом губ та язика з крововиливами, ерозіями й виразка- ми, а також утворенням некрозів і виразок у ділянці дна книжки, тяжів у рубці. Під час хвороби Найробі спостерігаються гемо- рагічний діатез, геморагічний гастроентерит зі смугастими крово- виливами на верхівці складок слизової оболонки товстих кишок, збільшення селезінки та лімфовузлів, набряк легень. У разі вес- сельсбронської хвороби зміни в печінці характеризуються некробіозом та жировою інфільтрацією лише окремих клітин паре- нхіми, тотального некрозу гепатоцитів не буває.

Лікування не розроблено. Для 1 – 3-денних ягнят позитивні ре- зультати дає вчасне використання гіперімунної сироватки при ви- никненні перших клінічних ознак хвороби.

Імунітет. Перехворілі на лихоманку долини Ріфт тварини набу- вають стійкого й тривалого імунітету. В їхній крові зявляються ві- руснейтралізуючі, комплементзвязувальні та гемаглютинувальні антитіла. Латентний перебіг хвороби у дорослих тварин, а також відсутність масового захворювання худоби під час епізоотичних спалахів свідчать про наявність при лихоманці долини Ріфт імуні- зуючої субінфекції. Ягнята від перехворілих овець набувають коло- стрального імунітету, а сироватки крові реконвалесцентів мають виражену профілактичну дію. З метою пасивної імунізації новона- роджених ягнят застосовують гіперімунну сироватку великої рогатої худоби. Для активної профілактики лихоманки долини Ріфт запро- поновано інактивовані вакцини, які формують імунітет тривалістю до 9 міс, та атенуйовані вакцини тривалістю понад 3 роки.

Профілактика та заходи боротьби. Запобіжні заходи проти зане- сення збудників тропічних захворювань, у тому числі й лихоманки долини Ріфт, входять в обовязок регіональних служб державного ветеринарного контролю на кордоні і транспорті.

Українах, неблагополучних щодо лихоманки долини Ріфт, для за- побігання хворобі не рекомендується утримувати рогату худобу в стаціонарно неблагополучних зонах. У загрозливих зонах окоти по можливості проводять у сухий період року, коли немає комарів.

Уразі безпосередньої загрози виникнення хвороби стада переводять на підвищені ділянки і вакцинують. При виникненні захворювання усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин ізолюють і лікують, здорових тварин стада вакцинують. Молодняк імунізують гіперімунною сироваткою.

680