Тема 9. Суспільне відтворення та його циклічний характер

1. Відтворення національного продукту і національного багатства

2. Суть економічного зростання.

3. Фактори економічного зростання.

4. Типи економічного зростання.

5. Суть та фази ділового циклу.

6. Причини економічних коливань.

1. Відтворення національного продукту і національного багатства

Процес виробництва як основа забезпечення існування людини має постійно відновлюватися. Процес суспільного відтворення — це постійне й безперервне відновлення результату суспільного виробництва — продукту, а також робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та методів організації праці.

Найважливішим у відтворенні всіх елементів економіч­ної системи є постійне відтворення робочої сили з високим рівнем освіти, кваліфікації, інтелекту і культури, відтворення робочої сили полягає в безперервному відновленні та підтриманні фізичних сил і розумових здібностей людини, підвищенні кваліфікації працівників. На процес відтворення робочої сили впливає низка чинників, серед них — рівень економічного розвитку країни, культурні традиції, тривалість життя тощо.

Відтворення виробничих відносин полягає в їхньому вдосконаленні, що проявляється, як:

• розширення товарно-грошових відносин на основі розвитку різноманітних форм власності;

• удосконалення економічних методів управління;

• розвиток кооперації в усіх галузях економіки. Удосконалення виробничих відносин сприяє прискоренню процесу відтворення елементів усієї економічної системи.

Важливою складовою процесу відтворення є відтворення природних ресурсів та навколишнього середовища.

Відтворення природних ресурсів передбачає відновлення природних умов економічного зростання, збереження довкілля тощо. Актуальність цієї проблеми посилюється з огляду на різке зростання обсягів споживання сировини та природних ресурсів суб'єктами господарювання.

Особлива роль в умовах постіндустріального суспіль­ства належить відтворенню інформації на основі вико­ристання найновіших досягнень НТП, серед яких особливе місце займає всесвітня мережа інтернет.

Процес відтворення потребує дотримування певних кількісних та якісних співвідношень між усіма елемента­ми економічної системи.

Просте, розширене і звужене відтворення. Залежно від результатів процесу відтворення розрізня­ють просте, розширене і звужене відтворення.

При простому відтворенні в кожному наступному циклі відбувається відновлення суспільного продукту в незмінних обсягах і такої самої якості.

Розширене відтворення передбачає, що виробництво відновлюється у зростаю­чих масштабах.

Звужене відтворення характеризується повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.

Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників.

Валовий внутрішній продукт — загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду (найчас­тіше одного року).

Методи обчислення ВВП. Показник ВВП можна роз­рахувати трьома методами:

• виробничим;

• методом обчислення витрат;

• методом обчислення доходів.

На основі валового внутрішнього продукту можна роз­рахувати й інші показники системи національних рахунків. Показник чистого внутрішнього продукту (ЧВП) роз­раховується шляхом віднімання від вартості ВВП аморти­заційних відрахувань. ЧВП є досконалішим індикатором обсягу виробництва конкретного року.

Особливе місце в системі економічних показників зай­має національний дохід (НД). Це фактично зароблений дохід усіх економічних суб'єктів країни. НД можна розрахувати двома способами:

• як різницю між ЧВП і непрямими податками;

• як суму доходів домашніх господарств, підприємств (окрім амортизаційних відрахувань) і держави (окрім непрямих податків).

Отже, НД характеризує результат діяльності всіх економічних суб'єктів суспільства. Цей показник не враховує за­трати минулої праці й частину вартості, створену за раху­нок непрямих податків.

У національних рахунках використовується показник особистого доходу (ОД), що визначається шляхом відрахування з суми національного доходу внесків на соціальне страхування, податків на прибуток підприємств та їхніх нерозподілених прибутків, а також додаванням трансфертних платежів (допомоги з безробіття, пенсій, інших соціальних виплат).

Після сплати відповідних податків із суми особистого доходу залишається дохід, що йде на придбання спожив­чих товарів та утворення заощаджень, який прийнято на­зивати доходом кінцевого використання. Про результати розширеного відтворення економічний потенціал певної країни найповніше уявлення дає націо­нальне багатство.

Національне багатство — це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього су­спільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього дос­віду, майстерності, творчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації.