Синдром зниження несучості курок

Уразі виникнення чуми качок у господарстві негайно вживають заходів щодо запобігання поширенню інфекції згідно з чинною ін- струкцією. Терміново запроваджують карантинні заходи, згідно з якими забороняється вивезення та завезення птиці, яєць, пуху, пір’я, кормів, перегрупування птиці, перебування на птахофермі сторонніх осіб. Припиняється перебування водоплавної птиці на відкритих водоймах, доступ диких перелітних птахів.

Усю хвору та підозрювану щодо захворювання птицю забивають і утилізують, трупи спалюють. Решту умовно здорової птиці в небла- гополучному пташнику забивають на м’ясо, яке після проварювання використовують для місцевого харчування. Яйця проварюють на місці й відправляють для виготовлення кулінарних виробів.

Уприміщеннях, де знаходилась хвора птиця, а також на вигуль- них майданчиках проводять механічне очищення та дворазову дез- інфекцію 3 %-м розчином їдкого натру, 2 %-м розчином формаліну, 5 %-м проясненим розчином хлорного вапна за експозиції 3 год. Пух

іпір’я знезаражують 1,5 %-м розчином формальдегіду або 0,5 %-м розчином їдкого натру впродовж 1,5 год. У загрозливій зоні усю здо- рову птицю негайно щеплюють атенуйованою вірусвакциною проти чуми качок. Проводять комплексні заходи щодо захисту птахофер- ми від занесення вірусу чуми качок.

Синдром зниження несучості курок

Синдром зниження несучості курок (Edd drap syndrome-76, EDS76, синдром лиття яєць) — вірусна хвороба курей-несучок, що хара- ктеризується різким зниженням несучості, розм’якшенням або від- сутністю шкаралупи яєць, зниженням їх інкубаційної якості.

Історична довідка. Захворювання належить до маловивчених аденовірусних інфекцій птиці, що супроводжується синдромом EDS-76 (синдром зниження несучості-76). У 1976 р. було встановле- но, що качиний аденовірус EDS-76 (штам 127) є патогенним для ку- рок, зумовлюючи у них «синдром кладки недозрілих яєць» без твер- дої шкаралупи. Хвороба реєструється в багатьох країнах світу.

У неблагополучних щодо EDS-76 пташиних господарствах відмі- чається зниження продуктивності курок-несучок на 30 – 60 %, погір- шення якості яєць, зменшення плодючості у курок та життєздатнос- ті курчат.

Збудник хвороби — качиний ДНК-геномний вірус EDS-76 (штам 127), що належить до родини Adenoviridae. Віріони сферичної фор- ми, діаметром 75 – 80 нм. Вірус аглютинує еритроцити курей, качок та гусей. У хворих курей виявляється в яйцепроводах, верхніх ди- хальних шляхах, носовому й фарингеальному слизі та печінці

575

7. Хвороби птиці

впродовж 15 діб після появи перших клінічних ознак хвороби. Роз- множується в качиних та курячих ембріонах при зараженні в алан- тоїсну порожнину, зумовлюючи їх загибель на 7 – 10-ту добу. Репро- дукується в первинних культурах клітин нирок і печінки качиних ембріонів, фібробластів качиного ембріона, важче — в культурах клітин печінки курчат та нирок курей. Утворює внутрішньоядерні ацидофільні включення в епітеліальних клітинах м’язового шлун- ка, зумовлює дистрофію гепатоцитів та вакуолізацію цитоплазми клітин. Вірус EDS-76 стійкий до дії хлороформу, ефіру, трипсину, 2 %-го розчину фенолу, 50 %-го розчину спирту, але чутливий до дії формальдегіду. Зберігає активність при 50 °С впродовж 3 год, при

56°С — 1 год, при 80 °С — 30 хв.

Епізоотологія хвороби. На синдром зниження несучості хворіють

курки-несучки 25 – 35-тижневого віку. Хвороба уражає переважно племінну птицю і курок м’ясних порід, які несуть яйця брунатного кольору. Джерелом збудника хвороби є хворі й перехворілі курки, які є носіями вірусу впродовж тривалого часу. Потенційним джере- лом вірусу EDS-76 можуть бути свійські й дикі качки, гуси та інша водоплавна птиця. Із організму хворих курок вірус виділяється з фекаліями, витіканнями з ротової порожнини і носових отворів, яй- цями. Вірус EDS-76 передається вертикально, через інфіковані яй- ця, хоча припускається можливість горизонтального поширення збудника через інфікований послід і сперму півнів.

Факторами передавання вірусу можуть бути пташники, шкара- лупа яєць, корми, напувалки, предмети догляду за птицею, одяг та взуття обслуговуючого персоналу, забруднені виділеннями інфіко- ваних курей. В організм здорових курей вірус може проникати трансоваріально, аліментарно, аерогенно, контактно. Захворювання у заражених курей виникає в період яйцевідкладання, до того часу жодних клінічних ознак інфекції не спостерігається.

Патогенез не вивчено. Установлено, що вірус EDS-76 розмножу- ється в епітеліальних клітинах яйцепроводу, порушуючи їх функ- цію формування якісної шкаралупи.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Основною клінічною ознакою хвороби є різке (на 30 – 60 %) зниження несучості курок упродовж 6

– 7 тижнів. При цьому в перші 4 – 5 тижнів продуктивність падає, а в наступні 2 – 3 тижні спостерігається поступове її відновлення. Ку- рки впродовж перших 2 – 3 тижнів хвороби несуть яйця зі слабкою, деформованою та депігментованою шкаралупою, з кільцями та сму- гами по екватору, або зовсім без шкаралупи. Значно погіршується й якість яєць, їхній білок стає водянистим і каламутним. Різко зни- жуються інкубаційні якості яєць, курчата, що вилуплюються, не- життєздатні, кволі, більшість із них гине впродовж першої доби. Хворі курки стають кволими й малорухливими, втрачають апетит,

576

Синдром зниження несучості курок

худнуть, у них порушується яйцевідкладання, іноді з’являється пронос. Через 2 – 3 тижні курки починають одужувати, поступово набирати масу і відновлювати несучість, однак початкового рівня ніколи не досягають.

Патологоанатомічні зміни. Здебільшого відсутні або виражені слабко. Іноді виявляються ознаки катарального ентериту, набряк та інфільтрація яйцепроводів.

Діагноз установлюють на підставі епізоотологічних даних, кліні- чних симптомів хвороби і, головним чином, за результатами лабо- раторних досліджень.

Лабораторна діагностика. Передбачає виділення вірусу на 12 – 13-добових качиних ембріонах шляхом зараження їх в алантоїсну порожнину, а також у первинних культурах клітин фібробластів качиних ембріонів, індикацію та ідентифікацію виділеного вірусу за РІФ (специфічне світіння культур клітин фібробластів спостеріга- ється уже через 14 год після їх зараження), за РН (на качиних емб- ріонах та первинних культурах клітин качиних фібробластів), за РЗГА, яку вважають найбільш чутливою порівняно з іншими діаг- ностичними тестами. Ретроспективну діагностику проводять із сиро- ватками крові захворілих курок 160 – 180-добового віку на 5 – 7-му добу хвороби і повторно через 15 – 21 добу. Зростання титрів анти- гемаглютинінів у другій пробі свідчить про циркуляцію вірусу серед птиці. РЗГА рекомендується для масових серологічних обстежень. При цьому носіями вірусу EDS-76 вважають курок, у крові яких знаходять антитіла в титрах 1 : 4 – 1 : 32.

У лабораторію в термосі з льодом надсилають: від клінічно хво- рих курок (з 1-ї по 7-му добу хвороби) носоглоткові змиви, зскрібки з кон’юнктиви, фекалії (до 10-ї доби хвороби); від загиблих курок — носову перегородку, легені, трахею, печінку, кишечник, лімфовуз- ли. Для ретроспективної діагностики направляють парні сироватки крові, які відбирають на 5 – 7-му добу хвороби, а потім через 15 – 21 добу.

Диференціальна діагностика. Передбачає необхідність виклю- чення хвороби Ньюкасла, кокцидіозу та отруєння. З цією метою проводять відповідні вірусологічні, гельмінтологічні та токсиколо- гічні дослідження.

Імунітет. У перехворілих на синдром зниження несучості курок формується тривалий імунітет. Для специфічної профілактики хво- роби запропоновано інактивовані й живі вакцини на основі адено- вірусу EDS-76 зі штамів 127 та ВС-14.

Лікування не розроблено.

Профілактика та заходи боротьби. Ґрунтуються на суворому ви- конанні ветеринарно-санітарних правил з метою запобігання зане- сенню збудника хвороби ззовні. Для інкубації використовують яйця

577

7. Хвороби птиці

тільки від курей віком понад 40 тижнів, яких заздалегідь перевіря- ють за РЗГА. Повторне дослідження проводять через 2 – 3 тижні. Серологічно позитивних курей зі зростаючими титрами гема- глютинінів забивають. Наявність їх свідчить про циркуляцію вірусу

вгосподарстві.

Уразі виникнення хвороби негайно запроваджують карантинні обмеження. Усю неблагополучну групу птиці забивають. Проводять механічне очищення та дворазову дезінфекцію приміщень і місць перебування інфікованої птиці, профілактичну перерву в інкубації яєць терміном 2 міс. Здійснюють клінічне та серологічне обстежен- ня всієї наявної в господарстві птиці. Позитивно реагуючих курей забивають на м’ясо. Дорослих курей щеплюють інактивованою вак- циною перед яйцекладкою.

Для дезінфекції застосовують 2 %-й розчин формальдегіду, 3 %-й розчин їдкого натру за експозиції 1,5 год.

578