Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Епізоотологія.pdf
Скачиваний:
209
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
18.81 Mб
Скачать

4. Хвороби свиней

ніцилін, тетрациклін, еритроміцин, левоміцетин) та сульфаніламід- ні препарати.

Імунітет вивчений недостатньо. Виявлено захисну функцію гу- моральних антитіл та виражений колостральний імунітет. Вакцини проти гемофільозного полісерозиту не запропоновано.

Профілактика та заходи боротьби. Щоб запобігти появі гемофі- льозного полісерозиту поросят, в усіх господарствах слід дотримува- тися ветеринарно-санітарних правил та зоогігієнічних нормативів з утримання свиноматок і поросят. Треба систематично здійснювати контроль за здоровям усього свинопоголівя, особливо поросят від- лученого віку. В неблагополучних господарствах слід вибраковува- ти свиноматок, в опоросах яких виявляються хворі поросята, щодня здійснювати клінічний огляд і термометрію сприйнятливого пого- лівя поросят, ізолювати та якомога раніше лікувати хворих тварин, регулярно проводити дезінфекцію.

Для дезінфекції приміщень, вигульних дворів, інвентарю засто- совують суспензію хлорного вапна, що містить 2 % активного хлору, 20 %-ву суспензію свіжогашеного вапна при дворазовому нанесенні його з інтервалом 1 год, 2 %-й розчин формальдегіду за експозиції 1 год, 5 %-ву емульсію ксилонафту кімнатної температури за експози- ції 2 год, 5 %-ву емульсію нафталізолу за експозиції 3 год, 5 %-й гаря- чий розчин кальцинованої соди за експозиції 3 год, 5 %-й розчин хло- риду йоду (0,5 л на 2 м2 площі) за експозиції 3 год. Аерозольну дезін- фекцію проводять 20 %-м водним розчином формальдегіду, з розрахун- ку 15 мл на 1 м3 приміщення за експозиції 3 год або формалін- креоліновою сумішшю, що складається з трьох частин формаліну та однієї частини дезінфекційного креоліну з розрахунку 10 мл на 1 м3 приміщення за експозиції 6 год. Гній знезаражують біотермічним методом.

Гемофільозна плевропневмонія свиней

Гемофільозна плевропневмонія свиней (Pleuropneumonia haemophilosis suum) — септична контагіозна хвороба, що характе- ризується за гострого перебігу геморагічним запаленням легень і фібринозним плевритом, за підгострого та хронічного перебігу осередковою гнійною некротизуючою пневмонією та фібринозним плевритом.

Історична довідка. Хворобу вперше встановили й описали П. Метьюз та І. Патіссон у 1961 р., Н. Олендер у 1963 р. У наступ- ні роки її детально вивчили і описали Р. Шоуп (1964) та І. Ніколь (1968). У колишньому Радянському Союзі Д. І. Скородумов, М. А. Си- доров (1980) першими виділили збудника хвороби з легень хворих на пневмонію свиней і визначили його високу вірулентність. Захво-

382

Гемофільозна плевропневмонія свиней

рювання поширене в багатьох країнах світу, переважно у великих свинарських господарствах. Завдає відчутної економічної шкоди у звязку з високою летальністю, що коливається від 20 до 100 %, і значним зниженням продуктивності перехворілих свиней.

Збудник хвороби — Haemophilus pleuropneumoniae (син. H. parahaemolyticus) — маленькі, (0,4…0,5) × (0,3…0,4) мкм, нерухомі,

грамнегативні кокобактерії й палички, що характеризуються різко вираженим поліморфізмом. Спор не утворюють. Вірулентні штами мають капсулу, добре виражений тропізм до легеневої тканини. Для культивування гемофільних бактерій використовують шокола- дний (з кровю) агар, сироватко-дріжджовий агар та агар Левінталя, на яких збудник зберігає типову морфологію й стабільність. Збуд- ник хвороби належить до дифосфопіридиннуклеотидзалежних (ДПН-залежних) мікроорганізмів і тому при вирощуванні на рідких живильних середовищах потребує добавки V-фактора росту в кон- центрації 20 мкг/мл. Через 24 год культивування на кровяному МПА гемофільні бактерії утворюють дрібні, гладенькі з рівними краями колонії, оточені прозорою зоною гемолізу. Такі самі колонії формуються і навколо ростового фактора «бактерії-годівниці» при посівах на МПА. У рідких середовищах з добавкою V-ростового фак- тора гемофільні палички зумовлюють помутніння і появу незначно- го осаду. Гемофільні бактерії не стійкі проти впливу різних факто- рів зовнішнього середовища.

Епізоотологія хвороби. До захворювання сприйнятливі свині всіх вікових груп, однак найтяжчим перебіг хвороби буває у відлучених поросят і підсвинків. Джерелом збудника інфекції є хворі та пере- хворілі свині, у мигдаликах яких гемофільні бактерії зберігаються до 4 міс. З організму тварин збудник хвороби виділяється під час кашлю та чхання. Природне зараження відбувається аерогенним шляхом. Не виключається можливість інфікування через корми та воду, забруднені виділеннями з дихальних шляхів хворих тварин. Спалахи хвороби реєструються впродовж усього року, однак найбі- льша захворюваність припадає на холодний його період. Гемофі- льозна плевропневмонія спостерігається у вигляді ензоотій, особли- во швидко поширюється серед свиней, яких утримують скупчено, в холодних, сирих, недостатньо вентильованих приміщеннях. У разі первинного виникнення хвороба може охопити 40 – 80 % тварин, насамперед 3 – 5-місячних поросят, розміщених великими неодно- рідними групами, у несприятливих умовах свинарника та за непов- ноцінної годівлі. Летальність у цьому разі може досягати 100 %. На- далі хвороба реєструється переважно серед відлученого молодняку і завезених іззовні свиней. В умовах вигульного утримання хвороба майже ніколи не виникає.

383

4. Хвороби свиней

Патогенез вивчений недостатньо. Вважають, що збудник, потра- пивши в організм аерогенним шляхом, починає швидко розмножу- ватися в альвеолах легень, виділяє сильні екзо- та ендотоксини, утворює в центральній частині ураженої частки легень первинний осередок геморагічного запалення, спричинює серозно-фібринозний плеврит. У разі генералізації процесу геморагічне запалення ле- гень швидко поширюється на всю уражену частку, а потім і на другу частку легень. Збудник проникає в кров, розвиваються септицемія, токсикоз, киснева недостатність і настає загибель тварини. У тих випадках, коли генералізація запального процесу не відбувається, спостерігається локалізація первинного осередку з наступним нек- ротичним розпадом запаленої тканини і видужання тварини. Од- нак під впливом різних стрес-факторів можливе загострення проце- су, його генералізація, розвиток септицемії.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 4 – 24 год. Перебіг хвороби надгострий, гострий і хронічний. За н а д г о с т р о г о перебігу хвороби, що частіше буває у 35 – 120-денних поросят у разі первинного виникнення хвороби в господарстві, спостерігається підвищення температури тіла до 41 – 42 °С, пригнічення, відсутність апетиту, прискорене дихання, за- дишку, синюшність шкіри в ділянці вух, пятачка, черевної та груд- ної стінок, виділення з носа пінистої кровянистої рідини, іноді крові. Упродовж перших 6 – 12 год хворі поросята гинуть.

За г о с т р о г о перебігу ознаки септицемії виражені слабко, переважають гарячка постійного типу та симптоми пневмонії за- дишка, хрипи, тяжкий кашель, виділення з носа, іноді кровянисті. Загибель тварини настає на 2 – 5-ту добу хвороби.

Х р о н і ч н и й перебіг супроводжується періодичним підви- щенням температури, виснаженням, кашлем, відставанням у роз- витку. Хворих поросят вимушено забивають.

Патологоанатомічні зміни. При надгострому перебігу на розтині спостерігають ознаки одно- або двобічного геморагічного запалення легень та їх набряк. Паренхіма легень вишнево-червоного кольору з сірими осередками, ущільнена, легко розривається при натисканні. У центральній частині ураженої частки легень виявляють 1 – 2 пе- рвинних осередки, в зоні яких спостерігається зростання пульмона- льної й костальної плеври (фібринозний плеврит). У грудній поро- жнині виявляють від 50 до 400 мл кровянистої рідини. Бронхіальні, середостінні та поверхневі шийні лімфатичні вузли збільшені, гі- перемійовані, вологі на розрізі. При гострому перебігу хвороби ви- значають осередкове ураження однієї з часток легень, у зоні осеред- ків фібринозний плеврит. На темно-червоній поверхні легень чі- тко проглядаються драглисто-набрякові тяжі сполучної тканини сіро-жовтого чи сірого кольору. Кісткова та легенева плевра запале-

384

Гемофільозна плевропневмонія свиней

ні, вкриті плівками фібрину. У грудній порожнині виявляють до 200 мл кровянистої рідини з пластівцями фібрину. При хронічному перебігу в легенях спостерігаються інкапсульовані осередки розмі- ром (1 × 2)...(3 × 4) см з некротизованою легеневою тканиною, а в зоні первинного осередку фібринозний плеврит.

Діагноз установлюють на підставі показників епізоотологічного обстеження, клінічних і патологоанатомічних даних та результатів бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу.

Лабораторна діагностика. Для лабораторного дослідження в термосі з льодом надсилають шматочки уражених легень, середо- стінні та бронхіальні лімфатичні вузли, які відбирають від 2 – 3 свиней на межі ураженої та здорової тканин. У лабораторії дослі- джують мазки-відбитки, проводять посіви на кровяний агар, МПА і МПБ без ростового фактора, а також на МПА в бактеріологічних чашках з висіванням «бактерії-годівниці» (негемолітичний штам ешерихій або стафілокок). Збудник гемофільозної плевропневмонії не росте на звичайних МПА і МПБ, але формує колонії поряд зі шрихом «бактерії-годівниці», утворює зону бета-гемолізу під час рос- ту на кровяному агарі. Патогенність виділеної культури гемофіль- ної палички визначають шляхом внутрішньочеревного зараження білих мишей масою 18 – 20 г.

Диференціальна діагностика. Передбачає виключення захворю- вання свиней на пастерельоз, сальмонельоз та мікоплазмоз на ос- нові результатів бактеріологічних досліджень.

Лікування. Хворих тварин лікують антибіотиками, сульфаніла- мідними та нітрофурановими препаратами. Застосовують симпто- матичну терапію.

Імунітет. Після перехворювання на гемофільозну плевропневмо- нію не стійкий і не тривалий. Для щеплення запропоновано вакци- ну, яку використовують з метою запобігання хворобі у свиноматок і поросят.

Профілактика та заходи боротьби проти гемофільозної плевроп- невмонії свиней мають бути спрямовані на утримання тварин у на- лежних зоогігієнічних умовах та забезпечення їх повноцінними ра- ціонами. Свинарські господарства слід комплектувати тільки здо- ровими тваринами з благополучних щодо інфекційних захворювань господарств. Новоприбулих свиней потрібно утримувати впродовж 30 діб у профілактичному карантині. У разі первинного виникнен- ня гемофільозної плевропневмонії в раніше благополучному госпо- дарстві вважають доцільним повну заміну всього свинопоголівя. Якщо проведення таких радикальних заходів неможливе, оздоров- лення здійснюють за загальною схемою. В господарстві негайно вводять карантинні обмеження, забороняють перегрупування сви- ней, вивезення та завезення нових тварин, поліпшують умови

385