- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Ббк 63.3 (4Укр) я73
- •Тема 1. Давня історія України
- •Тема 2. Київська Русь
- •2.3. Занепад та феодальна роздробленість
- •2.4. Галицько-Волинське князівство як продовжувач
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії
- •3.2. Захоплення галицьких земель Польщею.
- •Тема 4. Українське козацтво
- •Тема 5. Українська національна революція 1648-1676 рр.
- •5.1. Розгортання боротьби українського народу
- •5.2. Початок громадянської війни,
- •5.3. Боротьба за возз’єднання
- •Тема 6. Україна в XVII-XVIII стст.
- •6.2. Посилення колоніальної політики Російської імперії
- •6.4. Соціально-економічний розвиток
- •Тема 7. Україна на початку хіх ст.
- •7.1. Розгортання суспільно-політичного руху на українських
- •7.3. Розвиток суспільно-політичного та соціально-економічного
- •Тема 8. Україна в другій половині хіх ст.
- •8.1. Скасування кріпосного права, буржуазно-ліберальні
- •8.3. Розвиток західноукраїнських земель
- •8.4. Розвиток культури на українських землях
- •Тема 9. Україна на початку хх ст.
- •9.1. Суспільно-політичні та національні рухи
- •Тема 10. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.)
- •10.1. Центральна Рада.
- •10.3. Встановлення влади Директорії:
- •Тема 11. Україна в міжвоєнний період
- •11.6. Західноукраїнські землі у складі
- •Тема 12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •12.2. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення
- •Тема 13. Розвиток України в другій половині 40-80-х рр. Хх ст.
- •13.1. Політичний та соціально-економічний розвиток
- •13.3. Поглиблення системної кризи тоталітарного
- •13.4. Процес перебудови в срср.
- •Тема 14. Утвердження незалежної України
- •Передмова
- •Тема 1. Давня історія України
- •1.1. Кочові племена кіммерійців, скіфів, сарматів
- •1.2. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •Тема 2. Київська Русь
- •2.1. Східні слов’яни
- •2.2. Становлення та піднесення Давньоруської держави
- •2.3. Занепад та феодальна роздробленість Київської Русі у XII–XIII стст.
- •2.4. Галицько-Волинське князівство як продовжувач державотворчих традицій Київської Русі
- •2.5. Монголо-татарська навала
- •2.6. Соціально-економічний, політичний та культурний розвиток давньоруських земель
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії
- •3.1. Утвердження Литви на українських землях
- •3.2. Захоплення галицьких земель Польщею. Утворення Речі Посполитої
- •3.3. Набіги кримських татар на українські землі
- •3.4. Розвиток української культури в XIV-xviі стст.
- •3.5. Соціально-економічні процеси XIV-xvіi стст.
- •Тема 4. Українське козацтво
- •4.1. Виникнення українського козацтва
- •4.2. Запорізька Січ
- •4.3. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку XVII ст.
- •Тема 5. Українська національна революція 1648-1676 рр.
- •5.1. Розгортання боротьби українського народу під проводом б. Хмельницького (1648-1657 рр.)
- •5.2. Початок громадянської війни, розкол України на два гетьманства (1657-1663 рр.)
- •5.3. Боротьба за возз’єднання Української держави (1663-1676 рр.)
- •Тема 6. Україна в XVII-XVIII стст.
- •6.1. Гетьман України і. Мазепа
- •6.2. Посилення колоніальної політики Російської імперії й остаточна ліквідація автономного устрою України
- •6.3. Правобережна Україна кінця XVII – початку XVIII ст.
- •6.4. Соціально-економічний розвиток українських земель у XVII-XVIII стст.
- •Тема 7. Україна на початку хіх ст.
- •7.1. Розгортання суспільно-політичного руху на українських землях, підвладних Російській імперії. Національне відродження
- •7.2. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України
- •7.3. Розвиток суспільно-політичного та соціально-економічного життя на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії
- •7.4. Українська культура в першій половині хіх ст.
- •Тема 8. Україна в другій половині хіх ст.
- •8.1. Скасування кріпосного права, буржуазно-ліберальні реформи 60-70-х рр. Хіх ст. Та їхні наслідки
- •8.2. Промисловий переворот другої половини хіх ст.
- •8.3. Розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії
- •8.4. Розвиток культури на українських землях у другій половині хіх ст.
- •Тема 9. Україна на початку хх ст.
- •9.1. Суспільно-політичні та національні рухи в Україні на початку хх ст.
- •9.2. Соціально-економічний розвиток українських земель
- •9.3. Україна у Першій світовій війні
- •Тема 10. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.)
- •10.1. Центральна Рада. Проголошення Української Народної Республіки (унр)
- •10.3. Встановлення влади Директорії: відродження та занепад унр
- •10.4. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр)
- •10.5. Політика радянської влади в Україні
- •Тема 11. Україна в міжвоєнний період
- •11.1. Україна за нової економічної політики
- •11.2. Індустріалізація та її соціально-економічні наслідки
- •11.3. Колективізація. Голодомор 1932-1933 рр.
- •11.4. Утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •11.5. Культурне будівництво
- •11.6. Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Тема 12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •12.1. Українське питання у передвоєнній міжнародній політиці
- •12.2. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення фашистського окупаційного режиму на території України
- •12.3. Рух опору в Україні
- •12.4. Звільнення України від фашистських загарбників
- •Тема 13. Розвиток України в другій половині 40-х рр. – кінця 80-х рр. Хх ст.
- •13.1. Політичний та соціально-економічний розвиток України після закінчення війни
- •13.2. Період “відлиги” в Україні (1954-1964 рр.)
- •13.3. Поглиблення системної кризи тоталітарного режиму в другій половині 60-х рр. – першій половині 80-х рр. Хх ст. Дисидентський рух
- •13.4. Процес перебудови в срср. Проголошення незалежності України
- •Із закону урср “Про мови в Українській рср” (жовтень 1989 р.)
- •V. Територіальне верховенство
- •Vі. Економічна самостійність.
- •Vіi. Екологічна безпека.
- •Viіi. Культурний розвиток.
- •Тема 14. Утвердження незалежної України
- •14.1. Державотворчі процеси в сучасній Україні
- •14.2. Трансформація економічної системи
- •14.3. Зовнішня політика України
- •14.4. Основні напрямки розвитку культури, освіти, науки
- •Література
13.4. Процес перебудови в срср. Проголошення незалежності України
Повідомлення Ради Міністрів УРСР про аварію на Чорнобильській атомній електростанції (1 травня 1986 р.)
У ніч проти 26 квітня 1986 р. в результаті невдалого експерименту, ініційованого Міністерством атомної промисловості СРСР, вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Внаслідок радіаційного забруднення, були відселені десятки тисяч людей, навколо АЕС виникла 30-кілометрова зона відчуження. У перші дні аварії, коли радіаційний фон перевищував норму в десятки разів, радянське керівництво офіційно заперечувало наявність небезпеки для життя та здоров’я людей.
Від Ради Міністрів СРСР
На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи з ліквідації наслідків аварії, яка сталася. В результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилося, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизилися.
Здійснювані спеціалістами з допомогою контрольної апаратури вимірювання показали, що реакція перебуває в заглушеному стані.
Розгорнуто роботи по очищенню забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на заході поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялося, фактично загинуло 2 чоловіка, госпіталізовано всього 197, з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально, [ 69 ].
З виступу М. Горбачова про сутність перебудови (2 листопада 1987 р.)
Обраний у березні 1985 р. на посаду генерального секретаря ЦК КПРС, М.С. Горбачов на пленумі ЦК КПРС у квітні 1985 р. проголосив курс на перебудову, яка на першому етапі передбачала часткову лібералізацію суспільно-політичного життя та косметичні реформи, спрямовані на виведення економіки СРСР зі стану застою.
Товариші! До висновку про необхідність перебудови нас привели пекучі й невідкладні потреби. Але чим глибше ми занурювались в наші проблеми, осягали їх зміст, тим ясніше ставало, що перебудова має і ширший суспільно-політичний та історичний контекст.
Перебудова – не тільки звільнення від застійності та консерватизму попереднього періоду, виправлення допущених помилок, а й подолання історично обмежених рис суспільної організації і методів роботи, які зжили себе. Це надання соціалізмові найсучасніших форм, які відповідають умовам і потребам науково-технічної революції, інтелектуальному прогресові радянського суспільства. Це порівняно тривалий процес революційного оновлення суспільства, який має свою логіку й етапи...
Ми маємо всі підстави подивитися на перебудову як на певний історичний етап у поступальному прогресі нашого суспільства. І, відповідаючи на ленінське питання “від чого до чого” ми переходимо, треба сказати цілком ясно: нам необхідно надати соціалізмові нової якості, як кажуть, другого дихання, а для цього здійснити глибоке оновлення всіх сторін життя суспільства – як матеріальної, так і духовної, якнайповніше розкрити гуманістичний характер нашого ладу.
Мета перебудови – теоретично і практично повністю відновити ленінську концепцію соціалізму, в якій незаперечний пріоритет – за людиною праці з її ідеалами, інтересами, за гуманістичними цінностями в економіці, соціальних і політичних відносинах, культурі.
Наша надія на революційне очищення і відродження полягає в тому, щоб розкрити величезні соціальні ресурси соціалізму через активізацію особи, людського фактора. В результаті перебудови соціалізм може і повинен повною мірою реалізувати свої можливості як лад реального гуманізму, що служить людині і підносить її. Це суспільство для людей – для розквіту їх творчої праці, благополуччя, здоров’я, фізичного та духовного розвитку, суспільство, де людина відчуває себе повноправним господарем і на ділі є ним.
Дві ключові проблеми розвитку суспільства визначають долю перебудови. Це демократизація всього суспільного життя і радикальна економічна реформа.
Продовжуючи справу Жовтня, перебудова висунула якнайперше завдання – дальше поглиблення і розвиток соціалістичної демократії. Демократизація суспільства – душа перебудови, і від того, як вона піде, залежить і успіх самої перебудови, і, можна без перебільшення сказати, майбутнє соціалізму в цілому. Це найміцніша гарантія перетворень у політиці й економіці, яка виключає будь-який рух назад.
Перетворення, які відбуваються в країні тепер, – мабуть, найбільший після Жовтня крок по шляху розвитку соціалістичного демократизму. Перебудовуючи нашу економічну й політичну систему, ми зобов’язані створити, по-перше, надійний і гнучкий механізм реального залучення всіх трудящих до вирішення державних і громадських справ. По-друге, на практиці навчити людей жити в умовах демократії, що поглиблюється, розширювати і зміцнювати права людини, ростити сучасну політичну культуру мас. Інакше кажучи – вчити й вчитися демократії...
Товариші! Міцна основа для прискореного просування вперед на всіх напрямах може бути створена лише на базі докорінних змін в економіці. Та й сама перебудова набере повної сили тільки тоді, коли вона глибоко сколихне народне господарство. А це у свою чергу упирається в глибокі перетворення господарського механізму, всієї системи управління економікою.
Мета початої в країні радикальної економічної реформи – в найближчі два-три роки забезпечити перехід від надмірно централізованої, командної системи управління до демократичної, основаної переважно на економічних методах, на оптимальному поєднанні централізму і самоврядування. Вона передбачає різке розширення самостійності об’єднань і підприємств, переведення їх на повний госпрозрахунок і самофінансування, надання трудовим колективам всіх необхідних для цього прав.
Економічна реформа – це вже не тільки плани і наміри і тим більше не абстрактні теоретичні міркування. Вона міцно і глибоко входить у життя. Сьогодні значна кількість об’єднань і підприємств промисловості, будівництва, транспорту, сільського господарства працюють на засадах самофінансування й самоокупності. З початку наступного року на цих умовах працюватимуть підприємства, які випускають 60 відсотків промислової продукції. Набере чинності Закон про державне підприємство (об’єднання).
Усе це вже позначається на практиці господарювання. В колективах помітно зростає інтерес до фінансово-економічних результатів роботи. Починають по-справжньому рахувати затрати і результати, економити у великому і малому, знаходити найбільш ефективне розв’язання проблем. Сьогодні ще раз ми повинні твердо сказати – ніяких відступів від прийнятих принципів економічної реформи партія не допустить, [ 27; c. 367 ].