Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Romanyha.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
2.73 Mб
Скачать

11.2. Індустріалізація та її соціально-економічні наслідки

З постанови Другої конференції КП(б)У Про шляхи і темпи розвитку народного господарства(9-14 квітня 1929 р.)

Взявши курс у 1925 р. на розвиток важкої промисловості, радянський уряд розпочав індустріалізацію. Згідно з цим планом, уся країна в короткий термін мала перетворитися з аграрної на індустріальну шляхом побудови значної кількості заводів, шахт, фабрик. Для кращого управління цим будівництвом було запроваджено п’ятирічки. Складався план розвитку на п’ять років з кінцевими показниками, яких необхідно було досягти. Відповідно до першого п’ятирічного плану, значна кількість союзних коштів спрямовувалася в Україну.

В галузі промисловості

Відповідно до директив XV і X з’їздів партії, п’ятирічний план розвитку народного господарства України опирається на розвиток важкої індустрії (вугілля, метал, руда, машинобудування, хімія), що базується на природних умовах України, та тій ролі Української важкої індустрії, яку вона відіграє в усьому народному господарству СРСР.

Другим важливим напрямком індустріальної частини п’ятирічного плану УРСР є проектування нового промислового району, що створюється на енергії Дніпрельстану (метал, алюміній, феросплави, хімічні продукти та ін.).

Третім напрямком промислового розвитку України є розвиток промисловості, яка переробляє сільськогосподарську сировину (цукрова, олійня, шкіряна, тютюнова, спиртова та ін.), що випливає з тієї сировинної бази, яку створює сільське господарство України в районах найбільшої густоти населення – райони лісостепу та Правобережжя.

Визнати правильною постанову п’ятирічного плану на збільшення видобутку вугілля й антрациту в Донбасі з 27 млн. тон до 53 млн. тон, виплавки чавуну з 2 400 тисяч тон у 1927-28 роках до 6 600 тисяч тон на кінець п’ятирічки, виробництво машин з суми 400 млн. крб. в 1928-29 роках до 1 250 млн. крб. на кінець п’ятирічки.

І особливо підкреслює терміновість реконструкції теперішніх машинобудівних заводів, насамперед Краматорського заводу, Луганського і Харківського паровозобудівних заводів, розширення суднобудування… збудування в Україні автотракторного заводу з випуском не менше як 40 тис. тракторів і не менше як 10 тис. вантажних автомобілів.

Конференція схвалює запроектований п’ятирічним планом УРСР загальний розмір капіталовкладень у промисловість 4 721 млн. крб…

В галузі сільського господарства

Завдання, висунуті п’ятирічним планом розвитку народного господарства СРСР, наполегливо вимагають піднесення сільського господарства України на рівень, що забезпечує не тільки внутрішній український значно рослий попит на сільськогосподарські продукти, але й потреби ряду споживаючих районів Союзу, а також потреби експорту…

Конференція схвалює накреслений темп виробничого усуспільнення (колективізація, що передбачає охоплення 25% у засівної площі до весни 1933 р., 7 млн. гектарів замість 1,4 млн. гектарів 1928 р. та охоплення 30% селянських господарств), [ 22; c. 68-69 ].

Темпи приросту валового продукту промисловості СРСР протягом 1928/29-1932/33 рр. ( у %)

Перший п’ятирічний план тривалий час обговорювався в правлячих колах Союзу. Врешті-решт на розсуд партійному загалу було подано його перший варіант, що дістав назву Відправний. Однак невдовзі його було змінено через особисте втручання Сталіна. Вважаючи рівень кінцевих показників замалим, Сталін подає свій варіант п’ятирічки – “Оптимальний”. У підсумку, через неврахування реальних можливостей економіки, кінцеві показники жодного з варіантів не були досягнуті.

Роки першої п’ятирічки

Показники

1928/29

1929/30

1930/31

1931/32

1932/33

Відправний варіант

21,4

18,8

17,5

18,1

17,4

Оптимальний варіант

21,4

21,5

22,1

23,8

25,2

Річні плани

21,4

32,0

45,0

36,0

16,5

Фактичне виконання

20,0

22,0

20,5

14,7

5,5

[ 91; c. 343 ]

Норми централізованого постачання міського населення СРСР на І квартал 1932 р. (у кг на 1 особу)

Згортання приватного підприємництва, експорт продовольства та сировини за демпінговими цінами за кордон, хронічне недофінансування харчової та легкої промисловості призвели до запровадження в 1929 р. карткової системи розподілу продовольства й товарів широкого вжитку. Усе населення було розподілено на 4 списки відповідно до соціального статусу, а також стратегічного значення підприємств та установ, у яких воно працювало. Протягом першої п’ятирічки (1928-1932 рр.) норми постачання постійно зменшувалися. Тільки на початку 1935 р. у зв’язку з економічним піднесенням країни карткова система була скасована.

Список

Продукти

Хліб1

Крупа

М’ясо

Риба

Масло

Цукор

Особливий список

1

0,8

3

4,4

2

-

1,5

2

0,4

1,5

2,2

0,4

-

1,5

3

0,4

1,5

2

0,4

0,25

1,5

Перший список

1

0,8

2,5

2

1,4

-

1,5

2

0,4

1,5

0,4

-

-

1,5

3

0,4

1,5

0,4

-

0,15

1,5

Другий список

1

0,8

1

0,4

-

-

1

2

0,4

0,5

-

-

-

1

3

0,4

0,5

-

-

-

1

Третій

список

1

0,75

0,5

-

-

-

0,8

2

0,35

0,5

-

-

-

0,8

3

0,35

0,5

-

-

-

0,8

[ 91; c. 340 ].

Зі звіту обкому КП(б)У IV конференції Донецької обласної партійної організації про роботу металургійної, коксохімічної, машинобудівної й енергетичної промисловості Донбасу в другій п’ятирічці (2 червня 1938 р.)

Розгортання індустріалізації вимагало не лише значних матеріальних ресурсів, але й великої кількості робочих рук. Це завдання вирішувалося силами репресованих та учасниками стаханівського руху2, який набув широкої популярності у великих промислових центрах і давав змогу мобілізувати робітничі ресурси для побудови комунізму.

Стахановское движение

…Партийные организации завода немало положили труда по развитию соцсоревнований.

Авангардная роль коммунистов на производстве

Заводы

Коммунистов

Сдельщиков

Всего

Стахановцев

Ударников

Не выполняющих норму

им. Ильича

951

652

196

27

им. Кирова

880

517

293

-

Азовсталь

208

108

69

-

им. Куйбышева

387

296

-

-

им. Ворошилова

542

279

127

34

Есть цеховые парторганизации, где все коммунисты-сдельшики являются стахановцами и ударниками. К таким относятся парторганизации доменного цеха №5, механического, литейного “А” и др., завода им. Ильича…

Недостатками в стахановском движении нужно считать:

1) Недостаточно развито индивидуальное соревнование.

2) Несвоевременная и зачастую плохо поставленная проверка соцдоговоров.

3) Плохая популяризация стахановцев и их методов работы.

4) Слабое практическое участие в организации и руководстве соцсоревнованием ИТР.

5) Недостаточное внимание рассмотрению и реализации рационализаторских предложений, [ 59; c. 182 ].

З постанови XIII з’їзду КП(б)У про підсумки виконання другого п’ятирічного плану в Україні (1938 р.)

У порівнянні з першою п’ятирічкою (1928-1932 рр.) розвиток народного господарства України у 1933-1937 рр. був більш збалансованим. Попри значні успіхи (введення в експлуатацію нових підприємств, стахановський рух, покращення рівня життя населення), план другої п’ятирічки через неефективність командно-адміністративної економіки та масові політичні репресії був виконаний тільки на 70-77%.

...Продукція соціалістичної індустрії1 зросла більш ніж у два рази. Швидко розвивалися промислові центри України, як старі, так і нові. Введено у дію цілий ряд нових найбільших підприємств (Запорізький комбінат, машинобудівний завод Ново-Краматорська, Харківський турбогенератор, Нікопольський трубопрокатний, Криворізький металургійний завод і т. д.). Проведена велика робота з реконструкції в промисловості. Успішно ліквідовується відставання чорної металургії, що вийшла в ряд самих передових галузей нашого соціалістичного господарства. Виконується вказівка XVII з’їзду ВКП(б) про ліквідацію розриву між виплавкою чавуну і виробництвом сталі та прокату.

...У зв’язку з виконанням програми другої п’ятирічки збільшено майже удвічі виробництво предметів широкого вжитку для задоволення швидкорослих потреб працівників. Радянська Україна має значні успіхи в розвитку місцевої промисловості. За звітний період підготовлені значні кадри нових радянських фахівців – інженерів і техніків. Виріс кількісно, політично і культурно робочий клас України, що став ініціатором народного стаханівського руху, – найважливішого чинника успіху нашого соціалістичного будівництва, [ 32; c. 918-919 ].

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.