Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Romanyha.doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
2.73 Mб
Скачать

8.2. Промисловий переворот другої половини хіх ст.

Динаміка зростання населення у містах українських губерній (1800-1914 рр.)

Однією з особливостей розвитку України в ХІХ ст. було посилення урбанізаційних процесів. У цей час зросла кількість міських поселень, збільшилася питома вага людей, що проживали в них, міста почали відігравати більш вагому роль у розвитку суспільства. Найбільших темпів ці процеси набули в кін. ХІХ ст. через активізацію промислового перевороту.

Міста

Кількість населення близько 1800 р. (чол.)

близько 1860 р.

близько 1880 р.

близько 1900 р.

близько 1914 р.

Харків

9 900

(1801 р.)

57 639 (1860 р.)

101 175 (1879 р.)

173 989 (1897 р.)

244 710 (1914 р.)

Київ

19 000

(1797 р.)

71 000 (1860 р.)

116 424 (1874 р.)

247 723 (1897 р.)

506 000 (1916 р.)

Житомир

5 419

(1798 р.)

38 400 (1863 р.)

54 827 (1884 р.)

65 895 (1897 р.)

86 430 (1914 р.)

Катеринослав

2 194

(1792 р.)

19 000 (1860 р.)

46 876 (1885 р.)

112 839 (1897 р.)

211 070 (1914 р.)

Юзівка

дані відсутні

164

(1870 р.)

5 494 (1884 р.)

28 076 (1897 р.)

54 701 (1917 р.)

[ 70; c. 38 ].

Порівняльна таблиця збору державних податків з різних соціальних груп ряду європейських країн кінця 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. (у %)

Важливою складовою економіки країни є податкова система. Вона акумулює кошти для реалізації різних проектів та виконання державою своїх зобов’язань перед населенням. Від збалансованості податків залежить стабільність у країні. У Російській імперії головний тягар податків лягав на плечі бідних верств населення. Це стало однією з причин зростання бунтів та проведення реформ.

Розподілення державного прибутку за групами населення

Російська імперія

Англія

Франція

Пруссія

Бельгія

Податки з заможних

16

52

49

30

45

Податки з бідних

76

40

30

29

29

Інші види прибутків

7

8

21

41

26

[ 93; c. 79 ]

Структура державних прибутків Російської імперії (середні показники за 1885-1894 рр.)

Головними джерелами наповнення бюджету Російської імперії слугували податки. Їх кількість була значною, проте більшу частину коштів приносили всього два: продаж алкогольних напоїв і митний збір. Російська імперія на той час не знала такого податку, як податок на прибуток. Проте саме він був основою бюджетів Англії, Франції та ряду інших західноєвропейських країн. Отже, переживаючи промисловий бум, Росія багато в чому продовжувала залишатись архаїчною.

Основні види прибутків

%

Продаж алкогольних напоїв

28,6

Митний збір

14,5

Земельні податки

6,1

Прибутки від залізниці

4,92

Викупні платежі з колишніх поміщицьких селян

4,47

Викупні платежі з колишніх державних селян

3,99

Різні платежі з залізничного транспорту

3,9

Збори з торгівлі та промислів

3,64

Тютюновий прибуток

2,93

Збори: гербовий, судовий, канцелярський

2,58

Цукрові прибутки

2,43

Повернення займу

2,24

Почтовий прибуток

2,14

Інші прибутки

17,56

[ 93; c. 207 ]

Структура державних видатків Російської імперії (середні показники за 1886-1895 рр.)

Архаїчною де в чому залишалась і структура видатків Російської імперії. Проводячи активну міжнародну політику, вона закладала значну частину видатків на військову сферу, державний кредит. Водночас європейські держави робили акцент на розвиток фінансової сфери. Франція на це витрачала 44,7% бюджету, Німеччина - 34,4%.

Основні статті видатків

%

Державний кредит

29,94

Міністерства:

Військове

25,4

Фінансове

12,8

Внутрішніх справ

8,67

Шляхів сполучення

6,48

Морське

5,07

Землеробства та державного майна

2,74

Юстиції

2,57

Народної освіти

2,44

Святіший Синод

1,3

Імператорський двір

1,21

Іноземних справ

0,53

Державний контроль

0,44

Утримання вищих державних установ

0,26

Головне управління державного конезаводу

0,14

[ 93; c. 208 ]

Уривок з праці В. І. Леніна “Розвиток капіталізму в Росії” про зростання внутрішнього ринку Російської імперії в пореформений період (1899 р.)

Буржуазно-ліберальні реформи 1860-1870-х рр. сприяли зростанню внутрішнього ринку Російської імперії, зміцненню економічних зв’язків між окремими регіонами, що стимулювало стрімкий розвиток мережі залізниць.

...Для того, щоб дати загальне уявлення про швидкість росту внутрішнього ринку, досить нижчеподаних коротких вказівок.

Російська залізнична мережа зросла з 3 819 км у 1865 р. до 29 063 км у 1890 р., тобто зросла більше ніж у 7 разів. Відповідний крок був зроблений Англією за триваліший період (1845 р. – 4 082 км, 1875 р. – 26 819 км, збільшення в 6 разів).., [ 102; c. 230 ].

Кількість підприємств деяких українських губерній Російської імперії та сума їх виробництва (тис. руб.), 1860-1890 рр.

Розвиток промисловості в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. відбувався не лише кількісно, але й якісно. Попри зменшення кількості підприємств в останнє десятиліття ХІХ ст., обсяг виробленої продукції постійно зростав. Такого результату можна було досягти завдяки збільшенню підприємств, формуванню монополістичних об’єднань на зразок синдикатів, картелів, трестів.

Губернії

Початок

1860-х рр.

1879 р.

1890 р.

Кількість підприємств

Сума виробництва (тис. руб.)

Кількість підприємств

Сума виробництва (тис. руб.)

Кількість підприємств

Сума виробництва (тис. руб.)

Волинська

494

2 420

726

10 825

354

20 872

Київська

212

14 443,2

573

61 534

663

77 998

Подільська

308

1 906,7

592

29 411

528

46 469

Харківська

245

11 908

580

39 414

447

53 958

Чернігівська

233

3 086

612

15 242

322

24 912

Полтавська

178

1 056,8

394

11 121

286

16 497

Таврійська

-

-

153

4 200

275

4 806

Катеринославська

262

3 188,7

372

14 903

374

27 274

Усього по Україні

2 201

38 205,3

4 368

208 772

3 766

312 677

[ 70; c. 85 ]

Уривок з довідки гірничого департаменту про утворення Новоросійського товариства камяновугільного, залізничного і рейкового виробництва (1875 р.)

Протягом другої половини ХІХ століття російський уряд всіляко стимулював розвиток великої промисловості, зокрема видобувної, металургійної та металообробної галузей. Задля цього залучався іноземний капітал у вигляді прямих інвестицій. Іноземним підприємцям надавалися чималі преференції та пільги. Створення першого потужного металургійного заводу в Донбасі пов’язане з діяльністю британського промисловця Джона Юза.

Згідно з височайше затвердженим 18 квітня 1869 р. положенням Комітету міністрів, дозволено великобританському підданому Джону Юзу утворити товариство, із складовим капіталом в 300 тис фунтів стерлінгів, для розробки кам’яного вугілля на півдні Росії, в Катеринославській губ. біля Олександрівки, Стили або Новотроїцька, збудування в тій же місцевості чавуноливарного і залізоробного заводів, збудування рейкового механічного заводів. При цьому Юз взяв на себе зобов’язання внести в один із закордонних банкірських будинків або банків за рахунок товариства 50 тис. фунтів стерлінгів. Сума ця є власністю товариства і витрачається ним виключно для спорудження заводу і з тим, щоб 20 тис футів стерлінгів були залишені в банку до повного закінчення доменних печей для виплавки чавуну...

Уряд віддає товариству безплатно належні для копалень відходи з пустуючих власних державних земель з кам’яновугільними покладами, якщо такі землі виявляться і будуть знайдені товариством поблизу або на самій лінії Харківсько-Азовської залізниці. Дарує товариству як субсидію протягом 10 років (за додатковою умовою височайше затверджена 24 квітня 1870 р. ця субсидія призначена на 12 років і визначена позика в 500 000 крб.) премію в 50 коп. з кожного пуда рейок, вироблених на заводі товариством і прийнятих управліннями залізниць, але на кількість не більше 300 тис пудів на рік, а також дарує товариству право безмитного довозу з-за кордону всіх предметів, потрібних для спорудження і початкової дії заводів і копалень.

Разом з тим уряд дарує Юзу дозвіл на утворення товариства для спорудження залізниці від одного з пунктів Харківсько-Азовської залізниці до будованих Новоросійським товариством заводів і копалень, [ 102; c. 234 ].

Дані Новоросійського товариства щодо обсягів виробництва (у пудах) (1874-1914 рр.)

Одним з найбільших вуглепостачальників, а також виробників заліза й прокату було Новоросійське товариство. Воно стрімко набирало темпи розвитку, особливо в передвоєнний час. Цьому сприяли державні замовлення, пов’язані з підготовкою армії до бойових дій.

Роки

Чавун

Вугілля

Залізо

Рейкова сталь

Кокс

1874

479 074

3 882 316

35 340

164 708

804 264

1883

1 765 100

10 234 100

92 800

1 176 400

2 313 000

1893

7 322 435

28 222 681

310 504

3 522 648

9 409 735

1910

13 347 000

75 477 200

4 145 700

15 410 800

19 928 815

1914

16 560 100

92 588 100

5 311 500

7 685 800

23 886 080

[ 70; c. 205 ]

Динаміка виплавки чавуну і виробництва заліза та сталі в Росії в 1860-1900 рр. (млн. пудів) з виділенням Півдня

Протягом 1860-1900 рр. металургійна промисловість Півдня України зростала прискореними темпами. За основними показниками виробництва металопродукції Південь залишив далеко позаду Урал – найстаріший паливно-металургійний район Російської імперії.

Роки

Виплавка чавуну

Випуск готового заліза і сталі

Росія

Південь

Росія

Південь

1860

1865

1870

1880

1890

1900

19,6

17,4

20,8

26,1

55,2

177,2

-

0,17

0,32

1,3

13,4

91,9

12,4

10,2

14,9

35,6

48,7

163,8

-

0,08

0,22

1,7

8,6

73,8

[ 102; c. 231 ]

Динаміка показників розвитку цукрової промисловості в Україні в другій половині XIX ст.

Промисловий розвиток Наддніпрянщини супроводжувався спеціалізацією окремих районів та концентрацією виробництва. Правобережна Україна перетворилася на провідний центр сільського господарства, важливе місце в якому посіло цукроваріння. Особливістю його розвитку стало домінування вітчизняного, а не іноземного, як у важкій промисловості, капіталу.

Роки

Кількість

заводів

Кількість робітників

Вироблено цукру (в пудах)

1862-1863

1872-1873

1877-1878

1883-1884

1894-1895

247

190

181

157

153

38 684

61 498

62 644

65 259

78 248

1 613 850

5 509 363

7 789 886

13 624 374

22 925 200

[ 102; c. 238 ]