8.2. Промисловий переворот другої половини хіх ст.

Динаміка зростання населення у містах українських губерній (1800-1914 рр.)

Однією з особливостей розвитку України в ХІХ ст. було посилення урбанізаційних процесів. У цей час зросла кількість міських поселень, збільшилася питома вага людей, що проживали в них, міста почали відігравати більш вагому роль у розвитку суспільства. Найбільших темпів ці процеси набули в кін. ХІХ ст. через активізацію промислового перевороту.

Міста	Кількість населення близько 1800 р. (чол.)	близько 1860 р.	близько 1880 р.	близько 1900 р.	близько 1914 р.
Харків	9 900 (1801 р.)	57 639 (1860 р.)	101 175 (1879 р.)	173 989 (1897 р.)	244 710 (1914 р.)
Київ	19 000 (1797 р.)	71 000 (1860 р.)	116 424 (1874 р.)	247 723 (1897 р.)	506 000 (1916 р.)
Житомир	5 419 (1798 р.)	38 400 (1863 р.)	54 827 (1884 р.)	65 895 (1897 р.)	86 430 (1914 р.)
Катеринослав	2 194 (1792 р.)	19 000 (1860 р.)	46 876 (1885 р.)	112 839 (1897 р.)	211 070 (1914 р.)
Юзівка	дані відсутні	164 (1870 р.)	5 494 (1884 р.)	28 076 (1897 р.)	54 701 (1917 р.)

[ 70; c. 38 ].

Порівняльна таблиця збору державних податків з різних соціальних груп ряду європейських країн кінця 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. (у %)

Важливою складовою економіки країни є податкова система. Вона акумулює кошти для реалізації різних проектів та виконання державою своїх зобов’язань перед населенням. Від збалансованості податків залежить стабільність у країні. У Російській імперії головний тягар податків лягав на плечі бідних верств населення. Це стало однією з причин зростання бунтів та проведення реформ.

Розподілення державного прибутку за групами населення	Російська імперія	Англія	Франція	Пруссія	Бельгія
Податки з заможних	16	52	49	30	45
Податки з бідних	76	40	30	29	29
Інші види прибутків	7	8	21	41	26

[ 93; c. 79 ]

Структура державних прибутків Російської імперії (середні показники за 1885-1894 рр.)

Головними джерелами наповнення бюджету Російської імперії слугували податки. Їх кількість була значною, проте більшу частину коштів приносили всього два: продаж алкогольних напоїв і митний збір. Російська імперія на той час не знала такого податку, як податок на прибуток. Проте саме він був основою бюджетів Англії, Франції та ряду інших західноєвропейських країн. Отже, переживаючи промисловий бум, Росія багато в чому продовжувала залишатись архаїчною.

Основні види прибутків	%
Продаж алкогольних напоїв	28,6
Митний збір	14,5
Земельні податки	6,1
Прибутки від залізниці	4,92
Викупні платежі з колишніх поміщицьких селян	4,47
Викупні платежі з колишніх державних селян	3,99
Різні платежі з залізничного транспорту	3,9
Збори з торгівлі та промислів	3,64
Тютюновий прибуток	2,93
Збори: гербовий, судовий, канцелярський	2,58
Цукрові прибутки	2,43
Повернення займу	2,24
Почтовий прибуток	2,14
Інші прибутки	17,56

[ 93; c. 207 ]

Структура державних видатків Російської імперії (середні показники за 1886-1895 рр.)

Архаїчною де в чому залишалась і структура видатків Російської імперії. Проводячи активну міжнародну політику, вона закладала значну частину видатків на військову сферу, державний кредит. Водночас європейські держави робили акцент на розвиток фінансової сфери. Франція на це витрачала 44,7% бюджету, Німеччина - 34,4%.

Основні статті видатків	%
Державний кредит	29,94
Міністерства:
Військове	25,4
Фінансове	12,8
Внутрішніх справ	8,67
Шляхів сполучення	6,48
Морське	5,07
Землеробства та державного майна	2,74
Юстиції	2,57
Народної освіти	2,44
Святіший Синод	1,3
Імператорський двір	1,21
Іноземних справ	0,53
Державний контроль	0,44
Утримання вищих державних установ	0,26
Головне управління державного конезаводу	0,14

[ 93; c. 208 ]

Уривок з праці В. І. Леніна “Розвиток капіталізму в Росії” про зростання внутрішнього ринку Російської імперії в пореформений період (1899 р.)

Буржуазно-ліберальні реформи 1860-1870-х рр. сприяли зростанню внутрішнього ринку Російської імперії, зміцненню економічних зв’язків між окремими регіонами, що стимулювало стрімкий розвиток мережі залізниць.

...Для того, щоб дати загальне уявлення про швидкість росту внутрішнього ринку, досить нижчеподаних коротких вказівок.

Російська залізнична мережа зросла з 3 819 км у 1865 р. до 29 063 км у 1890 р., тобто зросла більше ніж у 7 разів. Відповідний крок був зроблений Англією за триваліший період (1845 р. – 4 082 км, 1875 р. – 26 819 км, збільшення в 6 разів).., [ 102; c. 230 ].

Кількість підприємств деяких українських губерній Російської імперії та сума їх виробництва (тис. руб.), 1860-1890 рр.

Розвиток промисловості в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. відбувався не лише кількісно, але й якісно. Попри зменшення кількості підприємств в останнє десятиліття ХІХ ст., обсяг виробленої продукції постійно зростав. Такого результату можна було досягти завдяки збільшенню підприємств, формуванню монополістичних об’єднань на зразок синдикатів, картелів, трестів.

Губернії	Початок 1860-х рр.		1879 р.		1890 р.
	Кількість підприємств	Сума виробництва (тис. руб.)	Кількість підприємств	Сума виробництва (тис. руб.)	Кількість підприємств	Сума виробництва (тис. руб.)
Волинська	494	2 420	726	10 825	354	20 872
Київська	212	14 443,2	573	61 534	663	77 998
Подільська	308	1 906,7	592	29 411	528	46 469
Харківська	245	11 908	580	39 414	447	53 958
Чернігівська	233	3 086	612	15 242	322	24 912
Полтавська	178	1 056,8	394	11 121	286	16 497
Таврійська	-	-	153	4 200	275	4 806
Катеринославська	262	3 188,7	372	14 903	374	27 274
Усього по Україні	2 201	38 205,3	4 368	208 772	3 766	312 677

[ 70; c. 85 ]

Уривок з довідки гірничого департаменту про утворення Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізничного і рейкового виробництва (1875 р.)

Протягом другої половини ХІХ століття російський уряд всіляко стимулював розвиток великої промисловості, зокрема видобувної, металургійної та металообробної галузей. Задля цього залучався іноземний капітал у вигляді прямих інвестицій. Іноземним підприємцям надавалися чималі преференції та пільги. Створення першого потужного металургійного заводу в Донбасі пов’язане з діяльністю британського промисловця Джона Юза.

Згідно з височайше затвердженим 18 квітня 1869 р. положенням Комітету міністрів, дозволено великобританському підданому Джону Юзу утворити товариство, із складовим капіталом в 300 тис фунтів стерлінгів, для розробки кам’яного вугілля на півдні Росії, в Катеринославській губ. біля Олександрівки, Стили або Новотроїцька, збудування в тій же місцевості чавуноливарного і залізоробного заводів, збудування рейкового механічного заводів. При цьому Юз взяв на себе зобов’язання внести в один із закордонних банкірських будинків або банків за рахунок товариства 50 тис. фунтів стерлінгів. Сума ця є власністю товариства і витрачається ним виключно для спорудження заводу і з тим, щоб 20 тис футів стерлінгів були залишені в банку до повного закінчення доменних печей для виплавки чавуну...

Уряд віддає товариству безплатно належні для копалень відходи з пустуючих власних державних земель з кам’яновугільними покладами, якщо такі землі виявляться і будуть знайдені товариством поблизу або на самій лінії Харківсько-Азовської залізниці. Дарує товариству як субсидію протягом 10 років (за додатковою умовою височайше затверджена 24 квітня 1870 р. ця субсидія призначена на 12 років і визначена позика в 500 000 крб.) премію в 50 коп. з кожного пуда рейок, вироблених на заводі товариством і прийнятих управліннями залізниць, але на кількість не більше 300 тис пудів на рік, а також дарує товариству право безмитного довозу з-за кордону всіх предметів, потрібних для спорудження і початкової дії заводів і копалень.

Разом з тим уряд дарує Юзу дозвіл на утворення товариства для спорудження залізниці від одного з пунктів Харківсько-Азовської залізниці до будованих Новоросійським товариством заводів і копалень, [ 102; c. 234 ].

Дані “Новоросійського товариства” щодо обсягів виробництва (у пудах) (1874-1914 рр.)

Одним з найбільших вуглепостачальників, а також виробників заліза й прокату було Новоросійське товариство. Воно стрімко набирало темпи розвитку, особливо в передвоєнний час. Цьому сприяли державні замовлення, пов’язані з підготовкою армії до бойових дій.

Роки	Чавун	Вугілля	Залізо	Рейкова сталь	Кокс
1874	479 074	3 882 316	35 340	164 708	804 264
1883	1 765 100	10 234 100	92 800	1 176 400	2 313 000
1893	7 322 435	28 222 681	310 504	3 522 648	9 409 735
1910	13 347 000	75 477 200	4 145 700	15 410 800	19 928 815
1914	16 560 100	92 588 100	5 311 500	7 685 800	23 886 080

[ 70; c. 205 ]

Динаміка виплавки чавуну і виробництва заліза та сталі в Росії в 1860-1900 рр. (млн. пудів) з виділенням Півдня

Протягом 1860-1900 рр. металургійна промисловість Півдня України зростала прискореними темпами. За основними показниками виробництва металопродукції Південь залишив далеко позаду Урал – найстаріший паливно-металургійний район Російської імперії.

Роки	Виплавка чавуну		Випуск готового заліза і сталі
	Росія	Південь	Росія	Південь
1860 1865 1870 1880 1890 1900	19,6 17,4 20,8 26,1 55,2 177,2	- 0,17 0,32 1,3 13,4 91,9	12,4 10,2 14,9 35,6 48,7 163,8	- 0,08 0,22 1,7 8,6 73,8

[ 102; c. 231 ]

Динаміка показників розвитку цукрової промисловості в Україні в другій половині XIX ст.

Промисловий розвиток Наддніпрянщини супроводжувався спеціалізацією окремих районів та концентрацією виробництва. Правобережна Україна перетворилася на провідний центр сільського господарства, важливе місце в якому посіло цукроваріння. Особливістю його розвитку стало домінування вітчизняного, а не іноземного, як у важкій промисловості, капіталу.

Роки	Кількість заводів	Кількість робітників	Вироблено цукру (в пудах)
1862-1863 1872-1873 1877-1878 1883-1884 1894-1895	247 190 181 157 153	38 684 61 498 62 644 65 259 78 248	1 613 850 5 509 363 7 789 886 13 624 374 22 925 200

[ 102; c. 238 ]