14.2. Трансформація економічної системи

Витяги із Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” (січень 1992 р.)

В основу економічних перетворень, які готувалися українськими урядовцями на початку 1990-х рр., був покладений принцип рівності всіх форм власності та поступовий перехід від командно-адміністративного до ринкового господарювання. Реформа агропромислового сектору передбачала для селян можливість виходу з колгоспів та створення приватних фермерських господарств.

Селянське (фермерське) господарство в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, кооперативними, господарськими товариствами, орендними та іншими підприємствами і організаціями...

...Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав та законних інтересів селянського (фермерського) господарства, створює пільгові умови для кредитування, оподаткування, страхування, матеріально-технічного постачання на період трирічного становлення селянського (фермерського) господарства.

Втручання в господарську або іншу діяльність селянського (фермерського) господарства з боку державних чи інших органів, а також службових осіб не допускається.

Це положення не обмежує передбаченого цим Законом права державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю селянських (фермерських) господарств.

...Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку і виявив до цього бажання. Першочерговим правом на створення селянського (фермерського) господарства користуються громадяни, які проживають в сільській місцевості і мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві.

...Земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею...

Розмір земельної ділянки, що вилучається, визначається на рівні частки члена колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу (працівника сільськогосподарського підприємства), [ 66; c. 2 ].

Витяги із Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (березень 1992 р.)

Побудова ефективної ринкової економіки була неможлива без приватизації промисловості, яка знаходилася у власності держави. Процес приватизації досі триває в Україні. У 1992 р. Верховна Рада визначила основні принципи, за якими має відбуватися приватизація майна держпідприємств.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

– законності;

– надання пільг на придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються;

– забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;

– пріоритетного надання прав громадянам України на придбання державного майна;

– безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянину України;

– приватизації державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів;

– додержання антимонопольного законодавства;

– повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації;

– пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підприємств, [ 63; c. 2-3 ].

З доповіді Президента України Л. Кучми “Про основні засади економічної та соціальної політики” (11 жовтня 1994 р.)

На дострокових президентських виборах в червні 1994 р. перемогу здобув Л. Кучма. Новий президент проголосив курс на радикальні економічні реформи для виведення країни з глибокої кризи та для подальшої модернізації народного господарства республіки.

II. НОВИЙ КУРС СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Ціною надзвичайно великих соціально-економічних втрат, викликаних соціально-економічною кризою, в нашому суспільстві в цілому склалося розуміння необхідності здійснення радикальних економічних реформ…

Необхідно врахувати й те, що суспільство вже давно практично вичерпало ресурси виживання. Його нині не мають виробничі колективи, більшість з яких знаходиться на межі банкрутства, до краю зубожіння дійшла майже кожна родина, згасає нагромаджений десятиріччями економічний потенціал держави, її фінансова система, інші життєзабезпечуючі структури…

У цьому зв’язку принциповою позицією Президента України є те, що прискорення ринкової трансформації економіки розглядається як єдина умова й основний засіб виходу з кризи та економічної стабілізації. Не попередня стабілізація і лише згодом реформування, як на цьому наполягають окремі політичні сили, а енергійна робота по реформуванню усіх сфер економічного життя, забезпеченню взаємної узгодженості та комплексності цих процесів – такою є концептуальна позиція Президента України з цього принципово важливого питання.

У ситуації, що склалася, ініціативу та всю повноту відповідальності за рішучість і послідовність кроків у комплексній перебудові всіх сфер економічного життя суспільства може взяти на себе лише всенародно обраний Президент України. Лише очолювана Президентом сильна і наділена широкими повноваженнями вертикально збалансована виконавча влада при активному сприянні Верховної Ради, політичних партій та рухів здатна сьогодні енергійними та водночас кваліфікованими діями розгорнути широким фронтом перебіг економічних реформ, [ 40; c. 3 ].

Уривок зі статті економіста С. Білої “Про тіньову економіку”

Недосконалість фінансово-економічного законодавства призвела до значної тінізації української економіки, а також до вивезення капіталу за кордон. Величезні розміри тіньової економіки стали одним із чинників, який загострював економічну кризу в Україні та загрожував її національній безпеці.

…За експертними оцінками, у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною. Це явище логічно супроводжується зростанням масштабів нелегального експорту капіталів і позабанківського грошового обігу. Так, якщо в 1994 р. частка неконтрольованої грошової маси в Україні складала 24,7%, то в 1999 р. цей показник дорівнював уже 44,4%, або 8,6 млрд. грн.

Великі прибутки, що з’являються від загальноекономічної діяльності, здебільшого уникають повернення до України та через систему офшорних фірм і банків осідають за кордоном.

…До числа класичних офшорних зон, де процедуру реєстрації компаній максимально спрощено, а місцева влада не цікавиться походженням капіталу і максимально мінімізує податки, належать дрібні острівні держави Карибського моря.

…За різними оцінками, з України до усіляких офшорних зон і банків зарубіжних країн вивезено від 20 млрд. до 32 млрд. дол. Тим часом річний бюджет нашої держави не становить і 8 млрд. дол., [ 5; c. 54-62 ].

Динаміка основних показників економічного розвитку України (1992-2007 рр.)

Перехід від планової до ринкової економіки зумовив глибоку економічну кризу, внаслідок якої основні показники господарського розвитку скоротилися удвічі.

(% відповідно до попереднього року)
	1992	1994	1996	1997	1998	2000	2005	2007
Валовий внутрішній продукт	90,1	77,1	90,0	96,8	98,3	105,9	102,7	107,6
Промислове виробництво	91,0	71,8	94,9	98,2	98,5	113,2	103,1	110,2
Валова продукція сільського господарства	95,2	82,8	73,7	91,3	91,7	109,8	100,1	93,5
Реальна заробітна платня	62,0	83,3	87,4	99,4	88,5	99,1	120,3	112,5

[ 54; c. 24 ]

Зміна частки приватного сектору в сільському господарстві (у %)

Економічні перетворення 1990-х на селі призвели до поступового формування групи селян-власників, які стали виробниками значної частини сільськогосподарської продукції. В умовах занепаду колгоспної системи на них покладалося велике завдання продовольчого забезпечення громадян України.

	1994	1997
Ресурси:
Сільськогосподарські угіддя,	14,9	16,8
у т.ч. нива	13,0	14,9
Виробництво продукції:
М’ясо	43,7	62,8
Молоко	40,0	60,6
Яйця	53,9	44,8
Вовна	25,9	62,9
Картопля	92,2	97,2
Овочі	64,7	82,7

[ 25; c. 700 ]

Динаміка розвитку парку тракторів, зернозбиральних комбайнів та вантажних автомобілів сільськогосподарських підприємств (на кінець року; тис. шт.)

Однією з причин слабкого розвитку сільського господарства була відсутність належної техніки. З проголошенням незалежності в колгоспній системі зосталася значна кількість машин. Проте через слабке фінансування села їх оновлення проходило повільно. У той час як старий парк виходив з ладу, закупівля нового обладнання велася в недостатніх масштабах.

	Трактори	Зернозбиральні комбайни	Вантажні автомобілі
1990	495	107	296
1995	469	91	278
2000	319	65	227
2001	296	61	209
2002	274	57	195
2003	251	54	177
2004	230	50	160
2005	217	47	147
2006	201	44	133
2007	187	41	122

[ 82; c. 153 ]