Міністерство освіти і науки України
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ імені Михайла ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра туризму
В.Є. Редько, М.О. Смикова
ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО
Методичні вказівки
для самостійної роботи студентів
денної і заочної форм навчання
напряму підготовки 6.020107 -
«ТУРИЗМ»
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні
кафедри туризму
протокол № 32
від «__» травня 2010 р.
СХВАЛЕНО
Навчально-методичною
Радою ДонНУЕТ
(Протокол № __ від __.__.2010 р.)
ДОНЕЦЬК - 2010
ББК 75.81(о)я73
Р 33
УДК 379.85(100)(076.5)
Рецензенти: д.Е.Н., професор Черенега о.Б.
к.е.н., доцент Жукова Н.Л.
Р49 Туристичне країнознавство: метод. вказівки для самост. роботи студ. ден. і заоч. форм навчання спец. 6.020107 – «Туризм»/ В.Є. Редько, М.О. Смикова; М-во освіти і науки України; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. туризму. - Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. - 95 с.
Методичні рекомендації та завдання для самостійного вивчення дисципліни «Туристичне країнознавство» містять анотації з тем курсу, питання для самоперевірки, перелік завдань і форм контролю, тести, основні поняття та визначення, список рекомендованої літератури з кожної теми заняття.
ББК 75.81(о)я73
© Редько В.Є., Смикова М.О.
© Донецький національний університет
економіки й торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського, 2010
ЗМІСТ
|
Стор. |
Вступ…................................................................................................................... |
4 |
Частина 1. Методичні рекомендації з вивчення модуля «Історія світових цивілізацій»…....................................................................................... |
5 |
Частина 2. Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів ................................................................................................................ |
12 |
Змістовий модуль 1. Туристичні ресурси Європи………...…....................... |
15 |
Тема 1. Поняття, предмет і структура курсу «Туристичне країнознавство»....... |
15 |
Тема 2. Характеристика провідних туристичних країн європейського регіону.. |
19 |
Тема 3. Туристична привабливість країн Східної Європи …………..…………. |
29 |
Тема 4. Місце країн Північно-західної та Південно-східної Європи на світовому туристичному ринку ………………………......................................... |
33 |
Змістовий модуль 2. Туристичні ресурси Азії, Австралії та Океанії.......... |
38 |
Тема 5. Характеристика туристичних ресурсів країн Азії.……………............... |
38 |
Тема 6. Характеристика туристичних ресурсів Австралії та Океанії…………... |
48 |
Змістовий модуль 3. Туристичні ресурси Африки, Америки та країн Карибського басейну…………………………………………………………… |
52 |
Тема 7. Туристичні ресурси Африки....………………………………………….. |
52 |
Тема 8. Туристичні ресурси Близького Сходу..…………………………………. |
58 |
Тема 9. Туристичні ресурси Північної Америки..………..……………………... |
62 |
Тема 10. Туристичні ресурси Латинської Америки та країн Карибського басейну.………………………................................................................................ |
68 |
Частина 3. Глосарій.............................................................................................. |
74 |
Список літератури, що рекомендується........................................................... |
91 |
ВСТУП
Між поняттями «країнознавство» і «туризм» існує стійкий зв'язок. Країнознавство – учбова дисципліна в системі географічних наук, що направлена на всебічне вивчення країн та регіонів, їх території, природи, населення і культури, господарського і політичного життя. Туризм – це, з одного боку, подорож, поїздка, прогулянка з метою розваги, відпочинку та різноманітної пізнавальної діяльності, а з іншого – сфера бізнесу, ділової активності, організації й обслуговування подорожей.
Країнознавство в туризмі – це вивчення природи, населення в цілому та окремих народів країни, її історії та культури, особливостей політики, господарства та оточуючого середовища, тобто всі компоненти країни, що створюють умови та причини організації і розвитку туризму на її території.
Кінцева мета дисципліни – створення комплексної туристської характеристики як сукупності умов організації та розвитку туризму. Для цього необхідно виявити взаємозв’язки та взаємозалежність компонентів, бо тільки їх сполучення, просторова композиція визначають специфіку «образу» країни в туризмі.
Основними підходами та методами країнознавства в туризмі є аналітичний, хорологічний (просторовий), хронологічний (часовий). формально-логічний, географічний та культуристський. При цьому використовуються підходи та методологічні прийоми інших дисциплін: історичного, географічного (комплексного і проблемного), політологічного, культуристського видів країнознавства. Так, наприклад, більшість рис сучасного образу тієї або іншої країни, неповторність її традицій, мистецтва, мови. народної творчості визначаються особливостями її історичного розвитку.
Предметом туристичного країнознавства як навчальної дисципліни є формування навиків аналізу характеристики кожного з компонентів оточуючого середовища на території якої-небудь країни або її частини та розкриття особливостей її складу, оцінюючи образ території, країни в цілому.
Завданнями курсу є: ознайомлення з роллю й місцем туристичного країнознавства в системі географічних наук, дослідження ресурсної бази та рекреаційної інфраструктури туристичних регіонів та країн, аналіз туристичної привабливості країн, визначення тенденцій та перспектив розвитку туризму в країнах світу тощо.
Дисципліна «Туристичне країнознавство» складається з 10 тем, взаємопов’язаних між собою логічною послідовністю.
Курс передбачає читання лекцій, індивідуальні заняття зі студентами, самостійну роботу студентів. Засвоєння теоретичного матеріалу повинне здійснюватися за допомогою вивчення лекційного матеріалу, самостійної роботи з монографічною, методичною, довідковою літературою, періодикою, Інтернет.
На заняттях передбачені: експрес-опитування, тестування, заслуховування рефератів з актуальних питань тем курсу, підготовка статей та тез доповідей, вирішення практичних ситуацій та кейсів, робота з картами.
ЧАСТИНА І.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ВИВЧЕННЯ МОДУЛЯ «ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
ІДЕНТИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ