Змістовний модуль 1. Туристичні ресурси європи

Тема 1. Поняття, предмет і структура курсу «туристичне країнознавство»

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується розгляду основних цілей та завдань дисципліни «Туристичне країнознавство», вивченню взаємозв’язків з іншими дисциплінами, предмету та методів дослідження, що використовуються в туристичному країнознавстві.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

• вивчити мету та завдання дисципліни «Туристичне країнознавство»;

• визначити теоретичне та практичне значення країнознавства в туризмі;

• виділити предмет та об’єкт туристичного країнознавства;

• ознайомитись з основними методами дослідження, що використовуються при вивченні дисципліни;

• визначити взаємозв’язок туристичного країнознавства з іншими науками.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Туристичне країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхні рекреаційні ресурси, туристичні об’єкти, природу, населення, внутрішні просторові відмінності.

Як наука туристичне країнознавство почало зароджуватися ще в античні часи. Подорожі фінікійців, стародавніх греків (Геродота, Піфія і ін.) зіграли велику роль в описі країн і народів, їх господарства. Великі географічні відкриття дали новий поштовх в географічних знаннях про країни.

В Україні країнознавство як наука отримало подальший розвиток. У зв'язку з отриманням Україною незалежності в 1991 р., в умовах виходу на міжнародну політичну, економічну, культурну арену змінюються цілі і завдання освоєння географічного простору, методологія країнознавства (особливо у вивченні різних країн), а також зв'язок з іншими науками.

Центральним завданням країнознавства через вказані причини виступає розробка методологічного підходу до оцінки умов і чинників соціально-економічного розвитку територій, країн і розробка їх уніфікованої типологічної характеристики.

Таким чином, країнознавство має велике теоретичне і практичне значення. Теоретичні дослідження і розробки країнознавства служать базою в дослідженнях соціально-економічного розвитку країн, створення основ їх стійкого розвитку в умовах глобалізації.

Практичне значення країнознавства полягає у впровадженні теоретичних положень і розробок, в моделювання закономірностей соціально-економічного розвитку держав, вдосконаленні механізмів управління їх економікою, розробці їх внутрішньо - і геополітичного курсів.

У своїй еволюції країнознавство пов'язане з розвитком багатьох суміжних наук – макроекономіки, світової економіки і міжнародних економічних відносин, економічній теорії і тому подібне.

Туристичне країнознавство як наука оперує великим набором статистичних даних, які показують місце країни в світовій економіці, рівень розвитку господарства, стан галузевих економік, в т.ч. міжнародного туризму. Блок економіко-математичних дисциплін дозволяє розробити прогноз соціально-економічного розвитку країни.

Предметом туристичного країнознавства є туристичні ресурси країн і регіонів світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Туристичне країнознавство користується універсальними методами і способами в своїх дослідженнях («метод» з грецького – «шлях до чого-небудь»). У країнознавстві метод – це спосіб вивчення країн і закономірностей їх соціально-економічного розвитку. Так, методи, що використовуються в країнознавстві, включають діалектичний, хорологічний (просторовий) історичний методи, метод системного аналізу, статистичний, картографічний, методи математичної статистики (а саме методи регресійно-кореляційного аналізу з використанням ЕОМ та факторний аналіз) тощо.

Для розуміння місця країнознавства в системі наук, необхідно усвідомити, що ця система носить діалектичний характер і змінюється у міру вдосконалення світової і національної економік, світогосподарських зв'язків, соціально-політичної складової регіону, світу в цілому.

Завдяки міждисциплінарним зв'язкам країнознавство постійно розширює свою теоретичну і методологічну базу новими досягненнями інших наук.