Завдання для самостійної роботи:

1. Питання для самостійного вивчення:

1. Еволюція науки «Туристичне країнознавство».

2. Відомі діячі науки, мистецтва та культури, що пов’язані з туристичним країнознавством.

3. Статистичний метод при дослідженні країн в туристичному країнознавстві.

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

• Розвиток туристичного країнознавства в Україні.

• Аналіз концепцій західних країнознавчих шкіл.

• Класифікація регіонів світу за принципом туристичної привабливості.

3. Тести:

1. Наука і навчальна дисципліна, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхні рекреаційні ресурси, туристичні об’єкти, природу, населення, внутрішні просторові відмінності – це:

а) туристична географія;

б) історія туризму;

в) туристичне країнознавство;

г) рекреалогія.

2. Становлення країнознавства як науки почалося в XVII – XVIII ст. після:

а) Великих географічних відкриттів;

б) Французької буржуазної революції;

в) Науково-технічної революції;

г) створення в Германії німецької наукової країнознавчої школи.

3. На рубежі XIX–XX  ст. популярною стає французька школа країнознавства, в якій в основу наукових досліджень був покладений:

а) описовий, антропоцентристський підхід;

б) вивчення міст, окремих країн;

в) вивчення розселення людей;

г) освоєння географічного простору, методологія країнознавства.

4. Одне з завдань українського країнознавства – це:

а) розширення знань про країни;

б) здобуття знань про розселення людей;

в) зміна підходів в її економічному районуванні;

г) набуття досвіду зарубіжних країн.

5. До суміжних з країнознавством наук на відносять:

а) макроекономіку;

б) мікроекономіку;

в) міжнародні економічні відносини;

г) історію світових цивілізацій.

6. Об'єктом вивчення туристичного країнознавства є:

а) країни;

б) райони, штати, області, провінції;

в) міждержавні регіональні та глобальні угрупування;

г) все вище перераховане.

7. Предметом туристичного країнознавства є:

а) населення;

б) туристичні ресурси країн і регіонів світу;

в) статистика туристичних потоків;

г) традиції і культура народів світу.

8. До аксіом туристичного країнознавства не відносять:

а) цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні (нехтуванні) того чи іншого її елементу (сфери, регіону) отримати не можливо;

б) велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі;

в) існують закони та закономірності, якими можна пояснити розвиток будь-якої країни;

г) будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, по­єднань, утворень, комплексів, формувань).

9. До методів дослідження в туристичному країнознавстві відносять:

а) хорологічний;

б) історичний;

в) картографічний;

г) все вище перераховане.

10. У країнознавстві карти не представляють:

а) просторову модель світу;

б) географічне розміщення галузей господарства;

в) окремі країни;

г) традиції та побут населення.