- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
Шрот соєвий кормовий тостований одержують при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція з застосуванням допоміжної волого-теплової обробки (тостування), шрот призначається для виробництва комбікормів. На шрот соєвий тостований розповсюджується ГОСТ 12220.
2.6.1Технічні вимоги
Для вироблення соєвого кормового тостованого шроту, необхідно використовувати насіння сої, яке відповідає вимогам ГОСТ 17109.
Таблиця 2.20 Органолептичні показники шроту соєвого кормового тостованого
Найменування показників |
Характеристика шроту |
Методи випробування |
Колір |
Від світло-жовтого до світло-коричневого |
За ГОСТ 13979.4 |
Запах |
Властивий соєвому шроту без сторонніх запахів |
За ГОСТ 13979.4 |
Шрот соєвий кормовий тостований за показниками, які забезпечують безпечність для проживання, здоров’я тварин та охорони навколишнього середовища, повинен відповідати вимогам, які вказані в табл. 2.21.
Таблиця 2.21.
Найменування показників |
Норма |
Методи випробування |
Масова частка вологи та летких речовин, % |
8,5-10,0 |
За ГОСТ 13979.1 |
Масова частка золи, яка не розчиняється в соляній кислоті в перерахунку на абс. сух. речовину, %, не більше |
1,5 |
За ГОСТ 13979.6 |
Активність уреази (зміна рН за 30 хв.) |
0,1-0,2 |
За ГОСТ 13979.9 |
Вміст мікотоксинів, млн-1 (мг/кг), не більше:
|
0,025 |
За 5.3 ГОСТ 12220 |
|
0,1 |
|
|
1.0 |
|
Вміст токсичних елементів, млн-1 (мг/кг), не більше:
|
0,5 0,1 0,02 |
За ГОСТ 26932 За ГОСТ 26933 За ГОСТ 26927 |
Вміст нітратів, млн-1 (мг/кг), не більше |
450 |
За ГОСТ 13496.19 |
Вміст нітритів, млн-1 (мг/кг), не більше |
10 |
За ГОСТ 13496.19 |
Сторонні домішки (камінці, скло, земля) |
Не дозволяється |
За 5.4 ГОСТ 12220 |
Масова частка залишкової кількості розчинника, %, не більше |
0,1 |
За ГОСТ 11246 |
Масова частка металевих домішок, %, не більше: частинки розміром до 2 мм включно; |
0,01 |
|
частинки розміром більше 2 мм та частинки з гострими ріжучими краями |
Не дозволяється |
|
Зараженість шкідниками або наявність слідів зараження |
Не дозволяється |
За ГОСТ 13496.13 |
Примітка: допускається виготовляти негранульований кормовий соєвий шрот з масовою часткою вологи та летких речовин до 12%. |
||
Шрот з насіння сої, яке виросло в опромінених зонах, повинен підлягати контролю на сумарний вміст радіоактивних речовин, який виконується службами ветеринарно-санітарного нагляду. Норма, що рекомендується, приведена в додатку А.
Вміст пестицидів не повинен перевищувати норми, які затверджені органами ветеринарно-санітарного нагляду.
Кормова поживність соєвого шроту повинна відповідати вимогам, які вказані в табл. 2.22.
Таблиця 2.22 Кормова поживність соєвого шроту
Найменування показника |
Норма |
Методи випробування |
Масова частка сирого протеїну у перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не менше
|
45,0 |
За ГОСТ 13496.4 |
Масова частка сирої клітковини в обезжиреному продукті в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше
|
7,0 |
За ГОСТ 13496.2 |
Загальна енергетична поживність, у перерахунку на суху речовину, к.о., не менше
|
1,18 |
За 5.6 ГОСТ 12220 |
Примітка: Показники поживної цінності шроту, які гарантуються підприємством і необхідні для визначення загальної енергетичної поживності, приведені в додатку Б.
|
||