- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
2.7.2Транспортування та зберігання
Шрот соєвий кормовий транспортують у чистих, сухих, продезинфікованих транспортних засобах у відповідності з правилами перевезення вантажу, чинними на відповідному виді транспорту.
Для попередження самозаймання та перегрівання шрот соєвий кормовий треба охолоджувати перед зберіганням та відвантаженням у зимові місяці до температури не вище ніж на 35оС, у літній період температура шроту повинна бути не більше ніж на 5 оС вище температури довкілля.
Зберігають шрот соєвий кормовий в чистих, сухих приміщеннях, незаражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних, захищених від потрапляння прямого сонячного світла та джерел тепла в складах силосного типу насипом висотою не більшою ніж 18 м.
2.7.3Гарантії виробника
Виробник гарантує відповідність шроту соєвого кормового вимогам стандарту ДСТУ 4230 у разі дотримування умов зберігання і транспортування.
Термін зберігання шроту соєвого кормового насипом з дня виготовлення:
тостованого гранульованого – 4 місяці;
тостованого негранульованого – 3 місяці;
тостованого, збагаченого ліпідами, гранульованого - 4 місяці;
тостованого, збагаченого ліпідами, негранульованого - 3 місяці.
2.8Ріпакова олія
Ріпакова олія добувається з насіння ріпака – однолітньої озимої або ярової рослини родини Капустяних (Хрестоцвітих).
Ріпакова олія відноситься до жирних олій насіння, яка складається зі складної суміші різних тригліцеридів, фосфоліпідів, деякої кількості вільних жирних кислот та різноманітних нежирових речовин.
У склад ріпакової олії входять такі жирні кислоти (% до суми кислот):*)
-
Жирні кислоти
Високоерукова ріпакова олія
Низькоерукова ріпакова олія
С14 Миристинова
0,2
0,2
С16 Пальмитинова
1,5-6,4
2,5-6,0
С16:1 Пальмитолеїнова
3,0
0,6
С18 Стеаринова
0,5-3,1
0,8-2,5
С18:1 Олеїнова
0,8-60
50,0-65,0
С18:2 Лінолева
11,0-23,0
18,0-20,0
С18:3 Ліноленова
5,0-13,0
6,0-14,0
С20 Арахінова
3,0
0,1-1,2
С20:1 Гадолеінова
3,0-15,0
0,1-4,3
С20:2 Арахідонова
1,0
С22 Бегенова
2,0
0,6
С22:1 Ерукова
5,0-60,0
5,0
С22:2 Клупанодонова
2,0
С24 Лігноцеринова
2,0
0,2
С24:1 Нервонова
3,0
0,2
Основні компоненти олії – змішано-кислотні тригліцериди - що зображені хімічною формулою:
О
С
Н2ОС
¦ R1
¦
¦
O
C HOC
¦ R2
¦
¦ O
C
H2ОС
R3
де: R1, R2, R3 - радикали різних жирних кислот.
Особливістю ріпакової олії є наявність ерукової кислоти та продуктів розпаду тіоглюкозидів.
Досліди на тваринах показали, що ерукова кислота робить неблагоприємний вплив на сердечний м’яз, викликає його збільшення, дряблість.
Продукти розпаду тіоглюкозидів (ізотіоціанати, 5-вініл-2-тіооксазолідон, нітрили) являються токсичними речовинами. Ізотіоціанати викликають збільшення щитовидної залози, подразнення слизової оболонки харчового тракту, нирок, органів дихання. 5-вініл-2-тіооксазолідон веде до захворювання щитовидної залози. Нітрили спричиняють крововилив та цироз печінки, збільшення щитовидної залози.
Ураховуючи вищесказане, вміст ерукової кислоти в ріпаковій олії, яка застосовується для перероблення на харчові продукти, не повинен перевищувати 5%. Наявність продуктів розпаду тіоглюкозидів контролюється по вмісту сірки.
