Відділення грануляції шроту

7.1.1 Очисне відділення

7.1.1.1

Надходження:

насіння

соняшнику

Вологість, %, не більше,

не менше

Олійність, %

Сміттєві домішки ,

%, не більше

Олійні домішки,

%, не більше

8,0

6,0

40,0-54,0

3,0

7,0

Насіння сої

Вологість, %, не більше,

Сміттєві та олійні домішки сумарно, %, не більше

в тому числі сміттєві домішки, % не більше

12,0

15,0

3,0

Насіння ріпака

Вологість, %, не більше,

не менше

Сміттєві та олійні домішки сумарно, %, не більше

в тому числі сміттєві домішки, %, не більше

8,0

6,0

15,0

5,0

7.1.1.2

Сировинне очищення насіння

соняшнику,

сої,

ріпака

Вміст сміття в насінні після очищення, %, не більше:

Насіння соняшнику

На короткочасне зберігання (строком до 1 місяця)

На тривале зберігання

Насіння сої

Насіння ріпака

Вміст олійних домішок у смітті, що відходить, %, не більше

3,0

2,0

3,0

5,0

3,0

Сепаратори

А1-БИС-100, STOLZ

SNST2150

7.1.1.3

Зберігання насіння

Температура насіння не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше, ніж на 5⁰С

При температурі насіння вище 30⁰С негайно провести перелопачування насіння.

7.1.1.4

Виробниче очищення насіння: соняшнику,

сої, ріпака

Вміст сміття в насінні, %:

до очищення, не більше

після очищення, не більше

Вміст олійних домішок у смітті, яке відходить, %, не більше

3,0

2,0

3,0

Сепаратори

Фірми ALLOССO

7.1.2 Шеретувально-віяльне відділення

Перероблення насіння соняшнику

7.1.2.1

Надходження насіння у виробництво

50

Вологість, %

Олійність насіння, %

Вміст сміття, %, не більше

6,0-8,0

40,0-54,0

2,0

7.1.2.2

Шеретування насіння

50

Вміст у рушанці:

Ціляка та недоруша, %, не вище

Олійного пилу, %,

не більше

Січки, %, не більше

35,0

12,0

6,0

Відцентрована шеретувальна машина DOSB-BUHLER, шеретувально-віяльний агрегат

7.1.2.3

Відокремлення лушпиння від ядра

50

Вологість ядра, %

Лушпинність ядра*), %

Олійність лушпиння, що відходить, не більше 0,8% вище товарної

5,5-6,0

12,0-14,0

Аспіраційна насіннєвіяпка СВХ

7.1.2.4

Подрібнення ядра

43,35

Прохід м’ятки через 1 мм сито, не менше, %

40

Вальцьовий постачальник DOZA BUHLER Вальцьовий верстат ALLOССO

*) Лушпинність ядра повинна забезпечувати вироблення шроту стандартного по вмісту протеїну.

Перероблення насіння ріпака

7.1.2.5

Надходження насіння ріпака у виробництво

30

Вологість насіння, %:

не більше

не менше

Олійність насіння, %

8,0

6,0

35,0-45,0

7.1.2.6

Подрібнення насіння

30

Вологість м’ятки, % не більше

Прохід м’ятки через 1 мм сито, %

Не допускається попадання цілого насіння в м’ятку

8,0

45-60

Вальцьовий постачальник DOZA BUHLER Вальцьовий верстат ALLOССO

Перероблення насіння сої

7.1.2.7

Надходження насіння сої у виробництво

27,70

Вологість насіння, %:

не більше

Олійність насіння, %

12,0

17,0-22,0

7.1.2.8

Подрібнення насіння

27,70

Наявність ціляка

Вміст мілкої січки, прохід через 2 мм сито, %, не більше

Склад дрібленки, частини ядра насіння

Відсутній

3,5

1/8-1/4

Відцентрована шеретувальна машина DOSB-BUHLER, шеретувально-віяльний агрегат

7.1.2.9

Здрібнення дрібленки

27,70

Прохід через 1 мм сито, %, не менше

45-60

Вальцьовий постачальник DOZA BUHLER Вальцьовий верстат ALLOССO

7.1.3 Підготовчо-пресовий цех

Перероблення насіння соняшнику

7.1.3.1

Смаження м’ятки

43,35

100-110⁰С

1,0 (10,0)

Вміст вологи, %

4,5-5,5

Мезга на виході з жаровні

Пара глуха насичена в днища жаровні

7.1.3.2

Пресування мезги

24,56

Олійність не вище, %

Товщина макухової черепашки, мм

Зазори по ступенях:

I – 1,8

II – 1,5

III - 1,2

IV – 0,8

V – 0,7

VI – 0,6

VII – 0,5

VIII 0.4

20-23

7-11

На виході з преса агрегату

АС-МАХ 800

ALLOССO

Перероблення насіння ріпака

7.1.3.3

Зволоження м’ятки гострою парою

30

Вологість м’ятки, %

8,0-9,0

Після зволоження

7.1.3.4

Смаження м’ятки

30

75-80

0,7-0,8 (7,0-8,0)

Вологість, %

Кількість чанів, що обігріваються, шт

4,0-5,0

6-7

Мезга на виході з жаровні агрегату

АС-МАХ 800 ALLOCCO

Пара глуха насичена в сорочці та днищі жаровні.

Пару на обігрівання днищ 2-х або 3-х верхніх чанів не подавати.

7.1.3.5

Пресування мезги

20,12

Товщина макухової черепашки, мм

Олійність макухової черепашки, %

I – 1,2

II – 1,0

III - 0,6

IV – 0,5

V – 0,4

VI – 0,3

VII – 0,3

VIII – 0,2

8,0-12,0

20-23

На виході з пресового агрегату

АС-МАХ 800 ALLOCCO

Перероблення насіння сої

7.1.3.6

Смаження м’ятки

27,7

70-85

0,7-0,8 (7,0-8,0)

Вологість, %

9,0-9,5

На виході з жаровні агрегату

АС-МАХ 800 ALLOCCO

Пара глуха насичена в днищі жаровні

7.1.3.7

Пресування мезги

25,40

Товщина макухової черепашки, мм

Вологість черепашки, %

Олійність макухової черепашки, %, не більше

I – 1,5

II – 1,0

III - 0,6

IV – 0,5

V – 0,5

VI – 0,4

VII – 0,3

VIII – 0,3

8,0-15,0

9,5-10,0

14,0

На виході з преса агрегату

АС-МАХ 800 ALLOCCO

7.1.4 Первинне очищення олії

7.1.4.1

Очищення соняшникової, ріпакової та соєвої олії від грубих домішок

17,32 соняшникової олії,

8,80 ріпакової олії,

1,44 соєвої олії

Відстій по масі, %:

перед фузоуловлювачем, до

після фузоуловлювача, не більше

10

0,3-1,5

Механічний фузоуловлювач

7.1.4.2

Сушіння олії

17,32 соняшникової олії,

8,80 ріпакової олії,

1,44 соєвої олії

Вакуум

0,08-0,09

(0,8-0,9)

Вологість олії, %,

не більше:

до сушарки

після сушарки

не более

0,3

0,2

Вакуум-сушильний апарат

7.1.4.3

Кінцеве очищення олії

22,59 соняшникової;

12,42 ріпакової;

4,77 соєвої

70-80

Відстій по масі, %, в залежності від сорту, не більше:

Соняшникова олія

Ріпакова олія

Соєва олія

0,05-0,2

0,1-0,2

0,1-0,2

Пластинкові фільтри

7.1.4.4

Зважування олії

22,59 соняшникової;

12,42 ріпакової;

4,77 соєвої

7.1.5 Екстракційний цех

7.1.5.1

Надходження розчинника в цех та підігрівання його перед подаванням в екстрактор 13

При роботі на насінні:

Соняшнику 34,2 м³/год;

Ріпака

25,1 м³/год;

Сої

26,7 м³/год

55-60⁰С

Після підігрівника

7.1.5.2

Екстракція матеріалу.

Подача розчинника в екстрактор 13

При роботі на насінні:

Соняшнику 34,2 м³/год;

Ріпака

25,1 м³/год;

Сої

26,7 м³/год

55-60⁰С

Вологість

Вміст олії в розчиннику, % не більше

Відсутня вода

0,1

Розчинник при надходженні в екстрактор 13

7.1.5.3

Надходження макухи в екстрактор 13

Соняшникової 24,56,

Ріпакової 20,12,

Соєвої 25,40

50-70⁰С*

Вологість макухи, %:

Соняшникової

Ріпакової

Соєвої

Олійність макухи, %:

Соняшникової

Ріпакової

Соєвої

6,0-8,0

6,0-7,0

9,5-10,0

20,0-23,0

20-230

12,0-14,0

Рівень в живильному бункері конвейєра 11 40-85%.

Рівень в завантажувальному бункері екстрактора 13 65-85%.

Вміст найменших частинок макухи,

(прохід через сито № 7 з отвором Ø 2,8 мм), %, не більше, мм :

Соняшникової

Ріпакової,

Соєвої

10,0

10,0

10,0

21,10 соняшникова,

14,51 ріпакова,

13,3 соєва

55-58

Концентрація місцели, %

Вміст механічних домішок, %, не більше

25-40

0,02

Місцела на виході з екстрактора

*)В літній час при підвищенні температури матеріалу більш 60⁰С припиняється підігрів розчинника

7.1.5.4

Шрот з екстрактора

27,36 соняшниковий,

22,89 ріпаковий,

30,18 соєвий.

Бензовологоємність, %

25-30

Шрот на виході з екстрактора

7.1.5.5

Місцела у збирачу місцели 117

21,10 соняшникова,

14,51 ріпакова,

13,3 соєва

55 - 58

Робочий рівень у збирачу місцели, %

35

7.1.5.6

Дистиляція місцели:

I-ий ступінь

дистиляції

160А, 160В

21,10 соняшникова,

14,51 ріпакова,

13,3 соєва

5,86 соняшникова,

4,03 ріпакова,

3,69 соєва

55 - 58

55 - 60

79

Вакуум в дистиляторах

0,06 (600 мбар)

Не більше 0,6

(6,0 бар)

Концентрація місцели, %

Концентрація місцели, %

25 - 40

80 - 90

Місцела на вході в дистилятор I-го ступеня 160А (після конденсатору 149А)

Місцела після

I-го ступеня дистиляції 160В

Випар від тостеру і шламовипарника в міжтрубний простір дистилятора 160В

Пара насичена у міжтрубний простір дистиляторів 160А, 160В

II-ий ступінь дистиляції

118

5,52 соняшникова,

3,80 ріпакова,

3,48 соєва

90 - 130

Вакуум в дистиляторах

0,04 (400 мбар) абс.

Не більше 0,6 (6,0 бар)

Концентрація місцели, %

95,5-97,5

Місцела після II - го ступеня дистиляції

Пара насичена у міжтрубний простір дистилятора 118

7.1.5.7

Підігрівання місцели у підігрівнику 121А

5,52 соняшникова,

3,80 ріпакова,

3,48 соєва

100 - 130

Не більше 0,6

На виході з підігрівника

Пара насичена глуха

7.1.5.8

Кінцева дистиляція

III-й ступінь 122А

5,28 соняшникова,

3,64 ріпакова,

3,34 соєва

100-130

Вакуум в дистиляторах

0,025 (250 мбар) абс.

0,6 МПа (6 бар)

Концентрація місцели, %, не менше

99,7

Місцела після III-го ступеня

Пара насичена

у змійовик

7.1.5.9

Сушіння олії

5,28 соняшникова

3,62 ріпакова,

3,33 соя

95-130

Вакуум 0,01-0,015

(100-150 мбар) абс.

Не більше 0,15 (1,5 бар)

Олія на виході з сушарки 122В

Пара насичена гостра.

7.1.5.10

Охолодження олії

5,28 соняшникова

3,62 ріпакова,

3,33 соя

30 - 80

Температура спалаху олії, ^оС, не нижче:

Соняшникової, соєвої

Ріпакової

Вологість олії , %, не вище:

Соняшникової

Ріпакової

Соєвої

Вміст відстою по масі, %:

Соняшникової

Ріпакової

Соєвої

Вміст розчинника в олії, %:

225

230

0,2-0,3

0,2-0,3

0,2-0,3

0,05-0,20

0,10-0,20

0,10-0,20

0,01

(100 рр.м)

На виході з охолоджувача 181

7.1.5.11

Відгонка розчинника зі

шроту

19,77 соняшниковий,

16,59 ріпаковий,

21,86 соєвий

100-120

Розрідження в тостері

5-20 мм вод.ст.

Рівень шроту в чанах, %:

I – й II – й III - й IV – й V – й VI – й VII – й

Вміст розчинника в шроті тостованому, %, не більше:

соняшниковому

соєвому

ріпаковому

Вологість шроту тостованого, %:

соняшникового

соєвого

ріпакового

25-60

30-60

35-60

35-60

35-60

35-60

35-60

0,03

(300 рр.м)

0,03

(300 рр.м)

0,03

(300 рр.м)

9,0-11,0

8,5-10,0

8,0-12,0

Шрот у чанах

Шрот на виході з тостера 170

Відгонка розчинника зі

шроту

1,0

(10,0 бар)

Не більше 0,05 (0,5 бар)

0,8-1,0

(8,0-10,0

Олійність шроту, %, не більше:

Соняшникового тостованого

соняшникового, універсального*) тостованого

соняшникового збагаченого “Л”

соєвого

ріпакового

1,5

1,5

2,8-4,0

1,5

3,0

Глуха насичена пара в днищах тостера

Гостра пара в днищі сьомого чана тостера

Глуха насичена пара на пароперегрівач 121В

*) Примітка: збільшення вмісту жиру в шротах, соняшниковому універсальному та соєвому тостованому негранульованому, до 2,5 не є бракувальним фактором

7.1.5.12

Очищення пари розчинника та води

81-90

Вода на зрошування в циклони до тостера

7.1.5.13

Конденсація пари розчинника та води

Не більше 30

Не більше 35

Вода на вході до конденсаторів

Вода на виході з конденсаторів

7.1.5.14

Оброблення стічної води у випарнику розчинника (шламовипарювання)

81-90

0,6-

(6,0 бар)

Вміст розчинника у воді

органолептично, не виявляється

Пара насичена гостра

7.1.5.15

Відведення води з бензоуловлювача

Не більше 40

Вміст розчинника у воді –

(рефрактометричним методом)

відсутній

7.1.5.16

Абсорбція розчинника з пароповітряної суміші

30-35

28-32

25-30

25-32

Розрідження в абсорбері

-70÷+15

Прокачування абсорбенту, м³/год

2,7-4

Газоповітряна суміш на вході в абсорбер

Пароповітряна суміш на виході з абсорбера

Абсорбент на вході в абсорбер

Абсорбент на виході з абсорбера

75-80

Абсорбент на виході з теплообмінника пластинкового

0,6

(6 бар)

Глуха пара, підігрівник мінерального масла.

7.1.5.17

Підігрівання мінерального масла забрудненого розчинником в теплообмінниках 2181, 2121

28-32

50-70

115-125

0,6

(6 бар)

На вході в теплообмінник 2181

На виході з теплообмінника 2181

На виході з підігрівника 2121

Глуха насичена пара в підігрівник 2121

7.1.5.18

Десорбція розчинника з абсорбенту

115-125

115-125

Не більше 0,5

(5 бар)

0,12

(1,2 бар)

Рівень мінерального масла, %

40-70

Абсорбент на вході в десорбер

Абсорбент на виході з десорбера

Мінеральне масло в десорбері 2180

Насичена гостра пара

Глуха пара

7.1.5.19

Контроль повітря біля місць завантаження екстрактора, чанного випарника, сальників бензинових та місцелових насосів, місцелових фільтрів, місць можливої розгерметизації обладнання

Вміст пари розчинника,

мг/ м

100

7.1.5.20

Повітря для КВП екстракційного цеху

Не менше 0,5

(5 бар)

7.1.5.21

Пара насичена водяна з котельні

0,8-1,1 (8-11 бар)

7.1.6 Цех грануляції

7.1.6.1

Грануляція соняшникового та соєвого тостованого шроту

90-100

Вміст розчинника в шроті,

%, не більше:

Соняшниковому

соєвому, ріпаковому

Вміст сирого жиру в соняшниковому та соєвому шроті в залежності від виду шроту, %

Вміст вологи в шроті, %, не більше:

соняшниковому.

Соєвому

Активність уреази в соєвому тостованому шроті, (зміна рН за 30 хв.)

Вміст ізотіоціанатів у ріпаковому тостованому шроті у перерахунку на сух. знежирену речовину, %, не більше

Діаметр гранул, мм

Довжина гранул, мм

0,03 (300 рр.м)

1,5-4,0

9,0-11,0

8,5-10,0

О,1-0,2

0,8

6-20

10-26

Шрот на вході в бункер гранулятора

Шрот на виході з гранулятора

7.1.6.2

Сушіння та охолодження шроту соняшникового та соєвого: гранульованого та негранульованого

Не вище 35°С

У літній час температура шроту не повинна перевищувати температуру навколишнього повітря більше, ніж на 5°

Вміст вологи в шротах всіх видів, %, не більше:

соняшниковому

соєвому

9,0-11,0

8,5-10

Після сушарки/охолоджувача

Сушіння та охолодження ріпакового шроту

Вміст вологи в шроті, %, не більше

8,0-12,0

Після сушарки/охолоджувача

7.1.7 Система збирання водяної пари

7.1.7.1

Оброблення конденсату водяної пари в збирачу конденсату 146

Робоча 95

1000

мбар абс.

Рівень конденсату, %

Вміст розчинника, (рефрактометричним способом)

Вміст олії, (рефрактометричним способом)

25

відсутній

відсутній

Збирач конденсату 146

Конденсат водяної пари в котельну.

7.1.8 Зберігання шроту

7.1.8.1

Зберігання шроту

Не вище 35 ^оС

У літні місяці температура шроту повинна бути не більше ніж на 5^оС

вище температури навколишнього повітря

Масова частка вологи та летких речовин у шроті тостованому, %:

Соняшниковому гранульованому та не гранульованому всіх видів

Соєвому гранульованому та негранульованому всіх видів

Ріпаковому

Масова частка залишкової кількості розчинника в шроті тостованому, %, не більше:

Соняшниковому гранульованому та не гранульованому всіх видів

Соєвому гранульованому та негранульованому всіх видів

Ріпаковому

9-11

8,5-10

8-12

0,03

(300 рр.м)

0,03

(300 рр.м)

0,03

(300 рр.м)

Зберігання шроту

Органолептичні показники в шроті тостованому

СОНЯШНИКОВОМУ гранульованому та не гранульованому:

Соєвому тостованому гранульованому та негранульованому

ріпаковому

ГОСТ 11246,

ТУ У 46.15.540,

ТУ У 46.15.541

ГОСТ

12220,

ДСТУ 4230

ГОСТ

30257

Відвантаження шроту

Масова частка вологи та летких речовин у шроті тостованому, %:

Соняшниковому гранульованому та негранульованому всіх видів;

Соєвому гранульованому та негранульованому всіх видів;

ріпаковому

9-11

8,5-10

8-12

Дозволено виробляти шрот соєвий тостований за ДСТУ 4230 з масовою часткою вологи та летких речовин до 12%

Відвантаження шроту

Масова частка сирого жиру в перерахунку на абс. сух. речовину в шроті, %:

Соняшниковому тостованому

соняшниковому універсальному тостованому гранульованому та негранульованому, не більше

Соняшниковому збагаченому ”Л” тостованому гранульованому та негранульованому

Соєвому шроті тостованому (ГОСТ 12220);

шроті соєвому тостованому гранульованому і негранульованому

(ДСТУ 4230)

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами гранульованому і негранульованому

(ДСТУ 4230)

Ріпаковому, не більше

1,5

1,5*⁾

2,8-4,0

1,5

1,5*⁾

2,5-4,0*⁾

3,0

*⁾ Збільшення вмісту жиру до 2,5% у шроті соняшниковому універсальному і шроті соєвому тостованому гранульованому та негранульованому за ДСТУ 4230 не є бракувальним фактором

Відвантаження шроту

Масова частка сирого протеїну в перерахунку на абс. суху. речовину в шроті, %, не менше:

соняшниковому тостованому;

соняшниковому універсальному тостованому гранульованому та негранульованому;

соняшниковому збагаченому ”Л” тостованому, гранульованому та негранульованому;

Соєвому шроті тостованому (ГОСТ 12220);

шроті соєвому тостованому (ДСТУ 4230 ),

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами;

ріпаковому, %

39

36

38

45

45

42,0

37

Відвантаження шроту

Масова частка розчинних протеїнів у соняшниковому тостованому шроті гранульованому та негранульованому до загального складу протеїну

683

Загальна енергетична поживність шроту, к.од., не менше:

соняшникового,

соняшниковому універсальному гранульованому та негранульованому;

соняшниковому збагаченому ”Л” гранульованому та негранульованому;

Соєвому шроті тостованому (ГОСТ 12220);

шроті соєвому тостованому (ДСТУ 4230 ),

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами (ДСТУ 4230);

ріпакового

0,968

0,925

0,982-0,998

1,18

1,18

1,15

1,06

Зберігання та відвантаження шроту

Масова частка сирої клітковини в знежиреному продукті в перерахунку на абс. суху речовину в шроті, %, не більше:

Соняшниковому тостованому,

соняшниковому тостованому універсальному гранульованому та негранульованому

соняшниковому збагаченому ”Л” тостованому гранульованому та негранульованому;

Соєвому шроті тостованому (ГОСТ 12220);

шроті соєвому тостованому (ДСТУ 4230 ),

шроті тостованому збагаченому ліпідами

(ДСТУ 4230 );

ріпаковому

23,0

26

23,0

7,0

7,0

5,0

16,0

Відвантаження шроту

Масова частка золи, яка нерозчинна в соляній кислоті, у перерахунку на абс. суху речовину в шроті тостованому, %, не більше:

соняшниковому (всіх видів),

соєвому (всіх видів),

ріпаковому.

1,0

1,5

1,5

Масова частка залишкової кількості розчинника в шроті тостованому, %, не більше:

соняшниковому (всіх видів),

соєвому(всіх видів),

ріпаковому.

0,03

(300 рр.м)

0,03

(300 рр.м)

0,03

(300 рр.м)

Відвантаження шроту

Кислотне число жиру в шроті, мг КОН/г, не більше:

соняшниковому універсальному тостованому та соняшниковому збагаченому ”Л” тостованому гранульованому та негранульованому;

шроті соєвому тостованому (ДСТУ 4230 ),

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами (ДСТУ 4230 )

30,0

30,0

Діаметр гранул, мм:

у шроті соняшниковому тостованому гранульованому універсальному та збагаченому “Л”;

шроті соєвому тостованому гранульованому (ДСТУ 4230 );

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами гранульованому

(ДСТУ 4230 ).

6,0-20,0

6,0-20,0

6,0-20,0

Відвантаження шроту

Довжина одної гранули, мм:

у шроті соняшниковому тостованому гранульованому універсальному та збагаченому “Л”;

шроті соєвому тостованому гранульованому (ДСТУ 4230 );

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами гранульованому

(ДСТУ 4230 ).

10-26

10-26

10-26

Масова частка проходу через 2-х мм сито, % не більше:

у шроті соняшниковому тостованому гранульованому універсальному та збагаченому “Л”;

шроті соєвому тостованому гранульованому (ДСТУ 4230 );

шроті соєвому тостованому збагаченому ліпідами гранульованому (ДСТУ 4230 ).

5,0

5,0

5,0

Відвантаження шроту

Сторонні домішки (камінці, скло, земля).

Масова частка металевих домішок, %, не більше:

Частинок розміром до

2 мм включно

Частинки розміром більше 2мм та з гострими ріжучими краями

не допускаються

0,01

не допускаються

Вміст мікотоксинів, млн(мг/кг), не більше:

Соняшниковий шрот (по ГОСТ 11246):

зеараленона

Т-2 токсину

дезаксиніваленола

соняшниковому універсальному тостованому та соняшниковому збагаченому ”Л” тостованому гранульованому і негранульованого:

афлотоксина В₁

зеароленона

Ріпаковий шрот:

афлотоксина В

1,0

0,1

1,0

0,005

1,0

0,005

Відвантаження шроту

Вміст мікотоксинів, млн(мг/кг), не більше:

соєвому шроті тостованому (ГОСТ 12220):

афлотоксина В₁

Т-2 токсину

Зеараленона.

Соєвому шроті тостованому та тостованому збагаченому ліпідами

гранульованому і негра анульованому

(ДСТУ 4230):

афлотоксина В₁

Т-2 токсину

зеараленона

0,025

0,1

1,0

0,005

0,1

1,0

Вміст токсичних елементів, млн(мг/кг), не більше в шроті:

соняшниковому ГОСТ 11246,

соєвому ГОСТ 12220,

ріпаковому ГОСТ 30257 :

ртуті

свинцю

кадмію;

0,02

0,5

0,1

Відвантаження шроту

в шроті соняшниковому універсальному та

в шроті соняшниковому, збагаченому “Л” : ртуті

свинцю

кадмію

миш’яку

міді

цинку

шроті соєвому кормовому (ДСТУ 4230 ):

ртуті

свинцю

кадмію

миш’яку

міді

цинку

0,3

1,5

0,5

0,3

70

150

0,02

1,0

0,1

0,3

10

50

Вміст нітратів, млн(мг/кг), не більше

Вміст нітритів, млн(мг/кг), не більше

Зараженість шкідниками, або наявність слідів зараження

450

10

не допускається

Відвантаження шроту

Сумарний вміст радіоактивних речовин в шроті: соняшниковому

ГОСТ 11246

та соєвому тостованому ГОСТ 12220,

ріпаковому ДСТУ 4230,

Бк/кг, не більше

шроті соняшниковому універсальному та шроті соняшниковому збагаченому “Л”:

цезій-137

стронцій-90

шроті соєвому тостованому ДСТУ 4230:

цезій-137

стронцій-90

600

600

100

600

100

Активність уреази (зміна РН за 30 хв.) у соєвому тостованому шроті усіх видів

Масова частка ізотіоціанатів у ріпаковому тостованому шроті в перерахунку на суху знежирену речовину, %, не більше

0,1-0,2

0,8

Вміст хлорорганічних пестицидів у шроті:

соняшниковому

ГОСТ 11246,

соєвому ГОСТ 12220, ДСТУ 4230,

ріпаковому ГОСТ 30257,

млн(мг/кг), не більше:

гексахлорану (сума ізомерів);

ДДТ (сума ізомерів та метаболітів);

Гептахлор (епоксидгептахлору);

У шроті соняшниковому універсальному та шроті соняшниковому збагаченому “Л”, млн(мг/кг), не більше:

гексахлорану (сума ізомерів);

ДДТ (сума ізомерів та метаболітів);

Гептахлор (епоксидгептахлору);

0,2

0,05

не допускається

0,2

0,125

не допускається

Примітка: Збільшення вмісту жиру у шроті соняшниковому універсальному до 2,5% не є бракувальним фактором

7.1.9 Відвантаження олії

7.1.9.1

Відвантаження олії

Масова частка вологи та летких речовин, % у залежності від сорту олії, не більше:

соняшниковій

соєвій,

ріпаковій,

Масова частка нежирових домішок, %, у залежності від сорту олії, не більше:

соняшниковій

соєвій

ріпаковій

0,20-0,30

0,20-0,30

0,20-0,30

0,05-0,20

0,10-0,20

0,10-0,20

соняшникова –

ГОСТ 1129 зі зм. №1

соєва –

ТУ У 15.4-00032744-003

Ріпакова-

ГСТУ 46.072

Масова частка фосфоровміщуючих речовин в олії, % у залежності від сорту, не більше:

у перерахунку на стеароолеолецитин:

соняшниковій

соєвій

ріпаковий

у перерахунку на Р₂О₅

соняшниковій

соєвій

ріпаковий

Кислотне число, мг КОН/г, у залежності від сорту олії, не більше:

соняшниковій

соєвій

ріпаковій

0,4-0,8

1,0-6,0

1,0-2,0

0,035-0,07

0,09-0,54

0,09-0,18

1,5-6,0

1,5-6,0

1,5-6,0

Відвантаження олії

Колірне число, мг J:

олія соняшникова, сорту:

вищого, не більше

першого, не більше

другого, не більше

олія соєва, сорту:

вищого, не більше

першого, не більше

другого

олія ріпакова, сорту:

вищого в залежності від ви користування, не більше:

першого, не більше

другого, не більше

Вміст ерукової кислоти в олії, %, до суми жирних кислот, не більше:

Вищого сорту

– у торговельну мережу і громадське харчування (фасована), не більше

15

25

35

60

70

не нормується

55-60

85

95

1,5

- на промперероблення на харчові продукти

- першого сорту

- другого сорту

Температура спалаху олії, °С, не нижче:

соняшникової

соєвої

ріпакової

5

5

Не нормується

225

225

230

Відвантаження олії

Перекисне число, _2,

соняшникова, соєва та ріпакова олія, не більше

Степінь прозорості соняшникової олій вищого та першого сортів, фем, не більше

Гранично-допустима кількість пестицидів для олії, мг/кг, яку безпосередньо вживають в їжу:

гексахлоран (ГХЦГ гама ізомер)

Гептахлор

ДДТ

10,0

40

0,05

не допускається

0,1

Відвантаження олії

Для перероблення на харчові продукти:

гексахлоран (ГХЦГ гама ізомер)

Гептахлор

ДДТ

На технічні цілі:

гексахлоран (ГХЦГ гама ізомер), більше ніж

Гептахлор

ДДТ

1,0

не допускається

0,25

1,0

не допускається

0,25

Вміст мікотоксинів в оліях, мг/кг:

Афлотоксина В

Зеароленона

Вміст важких металів в оліях, мг/кг:

Свинцю

Кадмію

Ртуті

Заліза та цинку

Миш’яку

0,005

1,0

0,1

0,05

0,03

5,0

0,1