Контроль виробництва

10.1 Приймання, очищення та зберігання насіння

10.1.1 Надходження насіння

Вміст вологи в насінні:

Соняшнику

Сої

Ріпака

Не більше 8,0% Не менше 6,0%

Не більше 12%

Не більше 8,0% Не менше 6,0%

т.2, стор. 87-90, ГОСТ 10856

Для кожної партії насіння з документом про якість у середній пробі, або при прийманні декількох партій насіння однорідного за якістю, з документом про якість насіння, яке надійшло від одного постачальника на протязі оперативної доби, в середній пробі, яку виділили з средньодобової проби (ГОСТ 10852 “Семена масличные. Правила приемки, методы отбора проб”.)

Лабораторія

Вміст сміттєвих домішок у насінні:

Соняшнику

Сої

Ріпака

Не більше 3,0% Не більше 3,0% Не більше 5,0%

т.2,

стор. 98-101,

ГОСТ 10854

Теж саме

Лабораторія

Вміст олійних домішок у насінні:

Соняшнику

Сої

Ріпака

Не більше 7,0% Не більше 12,0% Не більше 10,0%

т.2,

стор. 98-101,

ГОСТ 10854

Теж саме

Лабораторія

Зараженість шкідниками насіння:

Соняшнику

Сої

Ріпака

У відповідності з ГОСТ 22391 зі змінами №1

ГОСТ 17109 зі змінами №1

ГОСТ 10583 зі змінами №2

т.2,

стор. 109-110,

ГОСТ 10853

Теж саме

Лабораторія

Кислотне число олії в насінні соняшнику, не більше:

т.2,

стор. 111-112

ГОСТ 10858

ГОСТ 26597

При необхідності

Лабораторія

вищий клас

1,3 мг КОН/г

перший клас

1,4-2,2 мг КОН/г

другий клас

2,3-5,0 мг КОН/г

Вміст ерукової кислоти в насінні ріпака:

на харчові цілі.

на технічні цілі

Не більше 5,0%

Не нормується

Експресний метод визначення придатності товарного насіння ріпака для перероблення на харчову олію.

Інформ. лист

№ 91-64

Для кожної партії

Лабораторія

Вміст

ерукової кислоти

Не більше 5,0%

Метод газорідинної хроматографії, затверджений у встановленому порядку

1 раз за 10 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків, та при необхідності

Спеціалізована лабораторія

Вміст тіоглюкозидів в насінні ріпака:

перший клас

другий клас

Не більше 3,0%

Не нормується

ГОСТ 8988, додаток 4,

Метод газорідинної хроматографії, затверджений у встановленому порядку

Для кожної партії

Лабораторія

10.1.2 Очищення насіння від сміття перед подачею в елеватор

Вміст сміттєвих домішок після очищення:

Соняшнику

На тривале зберігання

На короткотривале зберігання (строком не більше 1-го місяця)

Сої

Ріпака

Не більше 2,0%

Не більше 3,0%

Не більше 3,0%

Не більше 5,0%

т.2,

стор. 98-101,

ГОСТ 10854

1 раз за зміну з середньозмінної проби

Лабораторія

Відходи після очисних машин, вміст цілого насіння й олійних домішок

Не більше 3,0%

т.2,

стор. 199-200

Кожна партія сміття, що вивозиться

Лабораторія

10.1.3. Зберігання насіння

Кислотне число олії в насінні соняшнику у залежності від сорту

1,3-5,0 мг КОН/г

т.2, стор. 111-112

При необхідності

Лабораторія

Температура насіння

Не перевищує температуру зовнішнього повітря більше ніж на 5°С

За допомогою приладів

Систематично

Оператор

Температура повітря

За допомогою приладів

Систематично

Оператор

Відносна вологість

За допомогою приладів

Систематично

Оператор

10.1.4 Очищення насіння від сміття перед подачею у виробництво

Вміст сміттєвих домішок після очищення:

Соняшнику, сої та ріпака

Не більше 2,0%

т.2,

стор. 98-101,

ГОСТ 10854

1 раз за зміну з середньозмінної проби

Лабораторія

Відходи після очисних машин, вміст цілого насіння й олійних домішок

Не більше 3,0%

т.2,

стор. 199-200

Кожна партія сміття, що вивозиться

Лабораторія

10.2 Шеретувально-віяльне відділення

Перероблення насіння соняшнику

10.2.1 Надходження насіння соняшнику у виробництво

Вміст вологи в насінні

6,0-8,0%

т.2, стор. 87-90, ГОСТ 10856

1 раз за зміну з середньозмінної проби

Лабораторія

Вміст сирого протеїну в насінні в перерахунку на абс. суху речовину

т.2,

стор. 287-291

1 раз за зміну

Лабораторія

Вміст лушпиння в чистому насінні

22-30%

т.2,

стор. 115-116

ГОСТ 10855

1 раз за 15 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків

Лабораторія

Вміст олії (основним екстракційним методом)

40-54%

т.2,

стор. 127-129

ГОСТ 10857

1 раз за добу в пробі, що складена з середньозмінних зразків

Лабораторія

Олійність лушпиння (ботанічна) основним екстракційним методом

т.2,

стор. 195-196

1 раз за 10 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків

Лабораторія

10.2.2 Обрушування насіння.

Вміст у рушанці:

цілого насіння та недоруша;

олійного пилу;

січки

Не вище 35%

Не більше 12%

Не більше 6%

т.2, стор. 161

При необхідності з записом результатів

Лабораторія

10.2.3 Розділення рушанки.

Вміст вологи

в ядрі

5,5-6,0%

т.2,

стор. 163-164

ГОСТ 10856

При необхідності

Лабораторія

Вміст лушпиння в ядрі

До 12,0–14%

т.2, стор. 163

1 раз за 15 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків

Лабораторія

Олійність лушпиння, що відходить

Не більше 0,8% вище ботанічної

т.2, стор. 192, ГОСТ 10857

1 раз за 10 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків

Лабораторія

Вміст вологи в лушпинні

9-12%

т.2, стор. 192

1 раз за 10 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків

Лабораторія

Вміст ядра в лушпинні

Не більше 1,5%

т.2, стор. 191

3 рази за зміну

Лабораторія

10.2.4

Подрібнення ядра

Якість подрібнення, прохід через

1 мм сито

Не менше

40 %

т.2, стор. 167

Метод збовтування

При необхідності з записом результатів

Лабораторія

Вміст сирого протеїну в м'ятці при надходженні в жаровню у перерахунку на абс. суху речовину

т.2,

стор. 287-291

1 раз за зміну

Лабораторія

Перероблення насіння ріпака

10.2.5 Надходження насіння ріпака у виробництво

Вміст вологи

6,0-8,0%

т.2, стор. 87-90, ГОСТ 10856

1 раз за зміну в середньозмінній пробі

Лабораторія

Вміст олії

35-45%

т.2,

стор. 127-129

стор. 135-141 ГОСТ 10857

1 раз за добу в пробі, яка складена з середньодобової проби

Лабораторія

10.2.6

Подрібнення насіння ріпака

Якість подрібнення - процент розкритих клітин

45-60%

т.2, стор. 167

При необхідності з записом результатів

Лабораторія

Перероблення насіння сої

10.2.7

Надходження насіння сої у виробництво

Вміст вологи

Не більше 12,0%

т.2, стор. 87-90, ГОСТ 10856

1 раз за зміну в середньозмінній пробі

Лабораторія

Вміст олії (основним екстракційним методом)

17-22%

т.2,

стор. 127-129 стор. 135-141 ГОСТ 10857

1 раз за добу в пробі, яка складена з середньодобової проби

Лабораторія

10.2.8 Грубе подрібнення насіння сої

Фракційний склад подрібненого насіння

1/8-1/4 частини насіння

Візуально

Систематично

Цех

Ціле насіння

Відсутнє

т.2, стор. 162

При необхідності з записом результатів

Лабораторія

Прохід через 2 мм сито

Не більше 3,5%

При необхідності з записом результатів

Лабораторія

10.2.9 Подрібнення насіння сої

Якість подрібнення – прохід через

1 мм сито

45 - 60%

т.2, стор. 167

При необхідності з записом результатів

Лабораторія

10.3 Підготовчо-пресовий цех

Перероблення насіння соняшнику

10.3.1. Смаження м’ятки

Вміст вологи в мезгі :

нижній чан жаровні (на вході в прес)

4,5-5,5%

т.2, стор. 166

1 раз за зміну та при необхідності

Лабораторія

Температура мезги на вході в прес

100-110^оС

По приладу

Систематично

Цех

Тиск пари

1,0 МПа

(10 кгс/см)

По приладу

Систематично

Цех

10.3.2

Пресування мезги

Олійність соняшникової макухи

20-23%

Т.2,

стор. 212-213

1 раз за 15 днів і при необхідності

Лабораторія

Товщина макухи

7,0-11,0 мм

Т.2, стор. 396

При необхідності

Жаровщик

Перероблення насіння ріпака

10.3 3 Зволоження м’ятки гострою парою

Вміст вологи:

до зволоження

після зволоження

6,0-8,0%

8,0-9,0%

Т.2, стор. 166

1 раз за зміну та при необхідності.

Лабораторія

10.3.4

Смаження м’ятки

Тиск глухої пари

0,7- 0,8 МПа

(7 - 8 кгс/см)

По приладу

Систематично

Цех

Вміст вологи при виході на прес

4,0-5,0%

Т.2, стор. 173

1 раз за зміну та при необхідності.

Лабораторія

Температура мезги при виході на прес

75-80С

По приладу

Систематично

Цех

10.3.5

Пресування мезги

Товщина макухи

8,0-12,0 мм

Т.2, стор. 396

При необхідності

Цех

Олійність макухи

20-23%

Т.2,

стор. 212-213

1 раз за 10 днів і при необхідності.

Лабораторія

Перероблення насіння сої

10.3.6

Смаження м’ятки

Тиск глухої пари

0,7- 0,8 МПа

(7 - 8 кгс/см)

Манометр

Систематично

Цех

Температура мезги при виході на прес

70-85С

По приладу

1 раз за зміну та при необхідності

Систематично

Лабораторія

Цех

Вміст вологи при виході на прес

9,0-9,5%

Т.2, стор. 173

1 раз за зміну та при необхідності

Лабораторія

10.3.7

Пресування мезги

Товщина макухи

8,0-12,0 мм

Т.2, стор. 396

При необхідності

Цех

Олійність макухи

Не більше 14,0%

Т.2,

стор. 212-213

1 раз за 10 днів та при необхідності

Лабораторія

Відділення фільтрації олії

10.3.8

Очищення олії від грубих домішок

Вміст нежирових домішок:

Перед гущоуловлювачем

Після гущоуловлювача

До 10%

0,3-1,5%

т.2, стор. 50

ГОСТ 5481

При необхідності

Цех

10.3.9

Сушіння олії

Вміст вологи в олії:

до сушіння

після сушіння

0,3%

0,2%

Т. 1, кн.2,

стор. 804

ГОСТ 11812

При необходимости

Лабораторія

Вакуум

0,08 -0,09 МПа

(0,8-0,9 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.3.10

Кінцеве очищення олії на пластинкових фільтрах

Вміст нежирових домішок (у залежності від сорту) в олії:

Соняшниковій

Ріпаковій

Соєвій

Не більше:

0,05-0,2%

0,1-0,2%

0,1-0,2%

т.1, кн. 2,

стор. 799

ГОСТ 5481

При необхідності

Цех, лабораторія

Вміст вологи в олії (у залежності від сорту):

Соняшниковій

Ріпаковій

Соєвій

Не більше:

0,2 - 0,3%

0,2 - 0,3%

0,2 - 0,3%

т.1, кн. 2,

стор. 804

ГОСТ 11812

1 раз в смену

Цех, лабораторія

Кислотне число (у залежності від сорту) в олії:

Соняшниковій

Ріпаковій

Соєвій

Не більше:

1,5-6,0 мг КОН/г

1,5-6,0 мг КОН/г

1,5-6,0 мг КОН/г

т.1, кн. 2,

стор. 890

ГОСТ 5476

1 раз в смену

Лабораторія

Прозорість олії:

Соняшникової

Ріпакової

Соєвої

У відповідності з ГОСТ 1129, ГСТУ 46.072,

ТУ У 15.4-00032744-003

Систематично.

Цех

10.4 Екстракційний цех

10.4.1

Надходження розчинника на завод

Фракційний склад

Згідно

з ТУ 38.1011228;

ТУ У 14277403.00

ГОСТ 2177

Від кожної цистерни

Лабораторія

Вміст вологи

Відсутність води

Т.2, стор. 182

Візуально

При необхідності

Лабораторія, цех

10.4.2

Надходження розчинника в цех

Вміст вологи

Відсутність води

Т.2, стор. 182

Систематично

Цех

та підігрівання розчинника

Температура на виході підігрівника

55 -60С

За допомогою приладів

Постійний контроль

Цех

10.4.3 Екстракція олії:

Вміст олії,

ваговим способом

Не більше 0,1%

т.2, стор. 185

1 раз за зміну та при необхідності

Лабораторія

10.4.4 Надходження розчинника в екстрактор

Вміст вологи

Відсутність води

Візуально

Систематично

Цех

Вологість розчинника

Відсутність води

т.2, стор. 182

Візуально

Систематично

Цех,

Кількість розчинника, який надходить в екстрактор

25-34 м³/год

в залежності від виду насіння

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Тиск розчинника на форсунках

Не вище

0,03 МПа

(0,3 кгс/см²)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Вміст олії в місцелі після 9-ї камери зрошування

Не більше 0,20%

т.2, стор. 185

1 раз за зміну

Лабораторія

10.4.5 Надходження матеріалу на екстракцію

Матеріал, який надходить на екстракцію:

Прохід через сито № 7 з

Ø отв. 2,8 мм

Не більше 10,0%

т.2, стор. 396

1 раз за зміну

Лабораторія

Вміст вологи в макусі:

соняшниковій,

соєвій,

ріпаковій

6,0-8,0%

9,5-10,0%

6,0-7,0%

т.2, стор. 211

1 раз за зміну та при необхідності

Лабораторія

Вміст олії в макусі:

соняшниковій,

соєвій,

ріпаковій

20-23%

Не більше 14%

20,0-23,0%

т.2, стор. 214

ГОСТ 10857

1 раз за 15 днів та при необхідності

Лабораторія

Мілідефект

0,4-1,0%

1 раз за 15 днів

Лабораторія

Температура макухи

50 - 70С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Розрідження в екстракторі

5 – 10 мм вод.ст.

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Місцела, що виходить з екстрактора:

Концентрація

25-40%

т.2,

стор. 174-175

При необхідності

Лабораторія

Прозорість

Прозора

Візуально

При необхідності

Цех

Температура місцели

55-60С

За допомогою приладів

Систематично

Цех

Ваговий відстій

Не більше 0,02%

т.2, стор. 174

При необхідності

Лабораторія

Бензиновологоємність шроту

25-30%

т.2, стор. 395

При необхідності

Лабораторія

10.4.6 Дистиляція місцели, I-ий ступінь

Температура місцели: на вході

на виході

55-58С

55-60С

За допомогою приладів

Систематично

Цех

Робоча температура випару від тостера в міжтрубний простір дистилятора 160А, 160В

79С

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Концентрація місцели на виході з дистилятора

80-90%

т.2, стор. 174-175

При необхідності

Лабораторія

Тиск глухої насиченої пари

Не більше

0,6 МПа (6 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Вакуум в дистиляторах I-го ступеня 160А, 160В

0,06 МПа (600 мбар) абс.

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

10.4.7. Дистиляція місцели, II-ий ступінь

Температура місцели на виході

90-130 С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Концентрація місцели на виході

95,5-97,5%

т.2, стор. 174-175

При необхідності

Лабораторія

Тиск глухої насиченої пари

Не більше

0,06МПа (6 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Вакуум в дистиляторі II -го ступеня 118

0,04 МПа

(400 мбар) абс.

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

10.4.8 Підігрівання місцели перед дистилятором III-го ступеня

Температура місцели після теплообмінника

100-130 С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Тиск глухої насиченої пари

Не більше

0,06МПа (6 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.9. Дистиляція місцели, III-й ступінь (кінцева)

Температура місцели на виході

100-130 С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Концентрація місцели на виході

Не менше 99,7%

т.2, стор. 174-175

При необхідності

Лабораторія

Тиск насиченої пари у змійовик

Не більше

0,06МПа (6 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Вакуум в дистиляторі III-го ступеня

0,025 МПа

(250 мбар) абс.

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

10.4.10

Сушіння олії

Вакуум у сушарці

0,01-0,015 МПа (100-150 мбар) абс.

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Температура олії

95-130С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Тиск гострої пари

0,15 МПа

(1,5 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4. 11 Олія після охолодження при надходженні на склад.

Вміст вологи в олії, в залежності від сорту:

Соняшниковій:

Соєвій

Ріпаковій

Не більше:

0,2-0,3%

0,2-0,3%

0,2-0,3%

т.1, кн. 2

стор. 804

При необхідності

Лабораторія

Температура спалаху екстракційної олії:

Соняшникової

Соєвої

Ріпакової

Не нижче 225С

Не нижче 225С

Не нижче 230С

ГОСТ 9287

Т.1, кн. 2,

стор. 881

1 раз за зміну

Лабораторія

Відстій по масі в олії, в залежності від сорту:

Соняшниковій

Соєвій

Ріпаковій

Не більше:

0,05-0,20%

0,10-0,20%

0,10-0,20%

Т.1, кн. 2,

стор. 799

ГОСТ 5481

При необхідності

Лабораторія

Кислотне число в олії, в залежності від сорту:

Соняшниковій

Соєвій

Ріпаковій

Не більше:

1,5-6,0 КОН/г

1,5-6,0КОН/г

1,5-6,0 КОН/г

т.1, кн. 2

стор. 890

ГОСТ 5476

При необхідності

Лабораторія

Вміст речовин, що вміщують фосфор в олії, в залежності від сорту:

Соняшниковій

Соєвій

Ріпаковій

Не більше:

0,4-0,8%

1,0-6,0%

1,0-1,2%

т.1, кн. 2

стор. 843

ГОСТ 7824

При необхідності

Лабораторія

Перекисне число соняшникової, соєвої та ріпакової олії

Не більше:

10,0 ммоль/кгО

ГОСТ 26593

При необхідності

Лабораторія

Вміст розчинника в олії

0,01% (100рр.м)

Температура олії

30-80С

10.4.12 Відгін розчинника зі шроту

Температура в чанах тостера:

I –й - 70-80С

II-й - 80-85С

III-й - 85-90С

IV-й - 95С

V-й - 95-105С

VI-й -100-105С

За допомогою приладів

Систематично

Цех

Температура шроту при виході з тостера

VII-й -100-105С

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Розрідження в чанному випарнику

5-20 мм вод.ст.

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Вміст розчинника у тостованому шроті:

Соняшниковому,

Соєвому

Ріпаковому

Не більше 0,03% (300рр.м)

0,03% (300рр.м)

0,03% (300рр.м)

Т.2, стор. 222

3 рази за зміну

Лабораторія

Олійність шроту тостованого:

соняшникового;

соняшникового універсального;

Не більше 1,5%

Не більше 1,5% (2,5% не є бракувальним фактором)

Т.2,

стор. 212-213

1 раз за зміну в середньозмінній пробі

Лабораторія

соняшникового збагаченого “Л”;

соєвого за

ГОСТ 1220,

соєвого

ДСТУ 4230

соєвого збагаченого ліпідами

за ДСТУ 4230;

ріпакового

2,8-4,0%

Не більше 1,5%

(2,5% не є бракувальним фактором

2,5-4,0%

Не більше 3,0%

Вміст вологи в шроті тостованому :

Соняшниковому всіх видів;

Соєвому всіх видів;

ріпаковому

Не більше:

9,0 –11,0%

8,5-10,0%

8,0-12,0%

Т.2, стор. 211

ГОСТ 13979.1

У середньозмінній пробі

Лабораторія

Активність уреази в соєвому шроті

(зміна рН за

30 хв.)

0,1-0,2

ГОСТ 13979.9

У середньозмінній пробі та при необхідності

Лабораторія

Вміст ізотіоціанатів

0,8%

П. 5.6 за ГОСТ 30257

Тиск глухої насиченої пари в днища чанів

1,0 МПа

(10,0 кгс/см)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Тиск гострої пари в днище VII-го чану

0,05 МПа

(0,5 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Тиск глухої насиченої пари в калорифер

0,7-1,0 МПа

(7-10 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.13 Очищення пари розчинника та води після чанного випарника (мокрий шротоуловлювач)

Температура пари розчинника та води

81-90С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

Температура води, що надходить на зрошування

81-90С

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

10.4.14 Конденсація пари розчинника

Температура оборотної води на колекторі

Не вище 30С

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Температура відпрацьованої оборотної води

Не вище 35С

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.15 Оброблення стічної води в шламовипарниках

Вміст розчинника у воді

Відсутність рефрактометричним методом

Т.5, стор. 405

1 раз за добу

Лабораторія

Вміст розчинника у воді

Органолептично не виявляється

Т.5, стор. 405

Систематично

Цех

Температура води після шламовипарника

81-90С

За допомогою приладу

Постійно

Цех

Тиск гострої пари

Не більше 0,6 МПа (6 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.16 Відведення стічної води з бензоуловлювача

Вміст розчинника у воді, що відходить з бензоуловлювача

Відсутність рефрактометричним методом

Т.5, стор. 405

1 раз за зміну

Лабораторія

Вміст розчинника у воді, що відходить з бензоуловлювача

Відсутність

Органолептично

Систематично

Цех

Температура води, що відходить з бензоуловлювача

Не більше 40^оС

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.17

Абсорбція пари розчинника з газоповітряної суміші

Температура газоповітряної суміші:

На вході

На виході

30-35 ^оС

28-32 ^оС

За допомогою приладу

За допомогою приладу

Постійний контроль

Систематично

Цех

Цех

Концентрація пари розчинника на виході з абсорбера

Не більше

20 мг/м³

Персональним газоаналізатором

При необхідності

Лабораторія

Температура мінерального масла, що надходить в абсорбер

25-30 ^оС

За допомогою приладу

Постійний контроль

Цех

10.4.18 Підігрівання мінерального масла перед десорбером,

теплообмінник 283,

підігрівник 281

Температура мінерального масла

75-80 ^оС

115-125 ^оС

За допомогою приладів

Постійний контроль

Цех

Тиск пари у підігрівнику 281

0,6 МПа (6 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.19 Десорбція розчинника з мінерального масла

Температура мінерального масла:

перед десорбером,

після десорбера

115-125 ^оС

115-125 ^оС

За допомогою приладів

Систематично

Цех

Тиск насиченої гострої пари

Не більше

0,5 МПа

(5 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

Тиск насиченої глухої пари

0,12 МПа

(1,2 бар)

За допомогою приладу

Систематично

Цех

10.4.20 Екстракція, відгін розчинника зі шроту, та олії,

Вміст пари розчинника в повітрі

Не більше

100 мг/м

Переносним газоаналізатором

Т.2, стор. 397

3-4 рази за зміну

Майстер зміни

перекачування

розчинника та місцели насосами з місць можливої розгерметизації обладнання

Вміст пари розчинника в повітрі

10% НКМВ

Сигналізатор

горючих газів

Систематично

Цех

10.5 Грануляція шроту

10.5.1 Шрот соняшниковий та соєвий тостований перед надходженням на грануляцію.

Олійність шроту соняшникового та соєвого при надходженні на грануляцію (в залежності від виду шроту)

1,5-4,0%

ГОСТ 13496.15

При необхідності

Лабораторія

Вміст вологи

Не більше 12%

ГОСТ 13979.1

При необхідності

Лабораторія

Вміст розчинника тостованому шроті:

соняшниковому

соєвому

0,08%

0,10%

ГОСТ 11246

При необхідності

Лабораторія

Активність уреази в соєвому шроті (зміна рН за 30 хв.)

0,1-0,2

ГОСТ 13979.9

У середньозмінній пробі та при необхідності

Лабораторія

10.5.2 Шрот соняшниковий та соєвий гранульований після гранулятора

Діаметр гранул

Довжина гранул

6,0-20,0 мм

10-26мм

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

ДСТУ 4230

При необхідності

Лабораторія

Масова частка проходу через сито Ø 2 мм

Не більше 5,0%

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

ДСТУ 4230

При необхідності

Лабораторія

10.5.3 Сушіння та охолодження соняшникового та соєвого шроту гранульованого та негранульваного і ріпакового негранульованого шроту

Вміст вологи в шроті:

соняшниковому

соєвому

ріпаковому

9-11%

8,5-10%

8-12%

ГОСТ 13979.1

4 рази за зміну та в середньодобовій пробі

Лабораторія

Вміст сирого жиру в шроті тостованому:

соняшниковому

соєвому (в залежності від виду)

ріпаковому

ТУ У 46.15.541

Не більше 1,5%

ТУ У 46.15.540

2,8-4,0%

ДСТУ 4230

Не більше

1,5-4,0%

ГОСТ 12220

Не більше 1,5

ГОСТ 30257

Не більше 3,0%

ГОСТ 13496.15

У середньозмінній пробі

Лабораторія

Температура гранульованого та негранульованого шроту після охолоджувача

Не більше 35^оС

У літній період на 5 ^оС вище температури повітря

За допомогою приладу

4 раз за зміну та при необхідності

Систематично

Лабораторія

Цех

Діаметр гранул в гранульованому шроті

6-20 мм

ТУ У 46.15.541

ТУ У 46.15.540

ДСТУ 4230

1 раз за зміну

Лабораторія

Цех

Довжина гранул в гранульованому шроті

10-26 мм

ТУ У 46.15.541

ТУ У 46.15.540

ДСТУ 4230

1 раз за зміну

Лабораторія

Цех

Масова частка проходу через сито (вічко–2 мм)

в гранульованому шроті

Не більше 5,0%

ГОСТ 13979.4

4 рази за зміну

Лабораторія

Масова частка розчинних протеїнів в соняшниковому шроті в межах

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

68±3%

ГОСТ 13979.3

1 раз за 10 днів та при необхідності

Лабораторія

Масова частка сирої клітковини в перерахунку на абс. суху речовину:

соняшниковий шрот

соєвий тостований шрот

соєвий тостований збагачений ліпідами

ріпаковий тостований шрот

Не більше 23,0% за

ГОСТ 11246,

ТУ У46.15.540

Не більше 26,0% за

ТУ У46.15.541

Не більше 7,0% за

ГОСТ 12220, ДСТУ 4230

Не більше 5,0%

ДСТУ 4230

Не більше 16,0% за

ГОСТ 30257

ГОСТ 13496.2

1 раз за 10 днів

Лабораторія

Масова частка золи, яка нерозчинна в соляній кислоті:

соняшниковий шрот

соєвий тостований шрот

ріпаковий тостований шрот

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

Не більше 1,0%

Не більше 1,5% за

ГОСТ 12220 ДСТУ 4230

Не більше1,5%

за ГОСТ 30257

ГОСТ 13979.6

Т.2, стор. 222

1 раз за 10 днів

Лабораторія

Кислотне число жиру, мг КОН/г:

соняшниковий та соєвий шрот

Не більше 30%

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

ДСТУ 4230

ГОСТ 13496.18

1 раз за 10 днів у пробі, що складена з середньозмінних зразків

Загальна енергетична поживність:

соняшниковий шрот

соєвий тостований шрот

соєвий тостований збагачений ліпідами

ріпаковий тостований шрот

Не менше 0,968 за ГОСТ 11246

Не менше 0,925 за ТУ У46.15.541

Не менше

0,982-0,998 за

ТУ У46.15.540

Не менше 1,18%

за ДСТУ 4230

ГОСТ 12220

Не менше 1,15%

за ДСТУ 4230

Не менше 1,06%

за ГОСТ 30257

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.541

ТУ У46.15.540

ДСТУ 4230

ГОСТ 12220

ГОСТ 30257

1 раз за місяць

Лабораторія

Масова частка металевих домішок:

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

ДСТУ 4230

ГОСТ 12220

ГОСТ 30257

Частинки розміром до 2 мм

Частинки розміром більше 2 мм

та з гострими ріжучими краями

Сторонні домішки (камінці, скло, земля)

Не більше 0,01%

Не допускаються

Не допускаються

ГОСТ 13979.5

Т.2, стор. 209

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

ДСТУ 4230

ГОСТ 12220

ГОСТ 30257

1 раз за зміну в середньозмінній пробі та при необхідності

1 раз за зміну в середньозмінній пробі та при необхідності

Лабораторія

Лабораторія

10.6 Готова продукція

ОЛІЯ

10.6.1 Зберігання та відвантаження олії

Соняшникова олія нерафінована:

Масова частка вологи та летких речовин, у залежності від сорту

Не більше

0,2-0,3%

ГОСТ 11812

Т.1, кн. 2,

стор. 804

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистернами при відвантаженні. На кожну партію

Лабораторія

Масова частка нежирових домішок, у залежності від сорту

Не більше

0,05-0,20%

ГОСТ 5481

Т.1, кн. 2,

стор. 799

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Масова частка фосфоровмісних речовин, у залежності від сорту:

в перерахунку на стеароолеолецитин;

у перерахунку на Р₂О₅

Не більше

0,4-0,8%

0,035-0,070%

ГОСТ 7824

Т.1, кн. 2,

стор. 843

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Кислотне число, в залежності від сорту

Не більше

1,5-6,0 мг КОН/г

ГОСТ 5476

Т.1, кн. 2,

стор. 890

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Степінь прозорості, фем,:

вищий сорт,

перший сорт,

другий.

Не більше 40

Не більше 40

Не нормується

ГОСТ 5472

1 раз за місяць на кожну партію. Від кожного бака при необхідності

Лабораторія

Колірне число: соняшникової олії:

вищого сорту

першого сорту

другого сорту

Не більше:

15 мг J

25 мг J

35 мг J

ГОСТ 5477

Т.1, кн. 1,

стор. 573

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Температура спалаху олії

Не нижче 225С

ГОСТ 9287

Т.1, кн. 2,

стор. 881

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні.

На кожну партію

Лабораторія

Органолептичні показники соняшникової олії

Згідно з

ГОСТ 1129 зі змінами №1

ГОСТ 5472

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Перекисне число соняшникової олії:

Не більше:

10,0 ммоль/кгО

ГОСТ 26593

Від кожного бака при необхідності, від кожної партії при відвантаженні

Лабораторія

Соєва олія:

Колірне число:

Вищого ґатунку

Першого ґатунку

Другого гатунку

Не більше

60 мг J

70 мг J

Не нормується

ГОСТ 5477

Т.1, кн. 1,

стор. 573

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Кислотне число, (в залежності від сорту)

Не більше

1,5-6,0 мг КОН/г

ГОСТ 5476

Т.1,

кн. 2, стор. 890

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Масова частка фосфоровмісних речовин у перерахунку на стеароолеолецитин (в залежності від сорту)

Не більше

1,0-6,0%

ГОСТ 7824

Т.1, кн. 2,

стор. 843

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Масова частка вологи (в залежності від сорту)

Не більше

0,2- 0,3%

ГОСТ 11812

Т.1, кн. 2,

стор. 804

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Йодне число

120-140г J/100г

ГОСТ 5475

При вимаганні споживача

Теж

Масова частка нежирових домішок (в залежності від сорту)

Не більше

0,1- 0,2%

ГОСТ 5481

Т.1,

кн. 2, стор. 799

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Перекисне число:

Вищого ґатунку

Першого ґатунку

Другого гатунку

Не більше

10 ммоль/кг

10 ммоль/кг

-

ГОСТ 26593

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Температура спалаху екстракційної олії

Не нижче 225С

ГОСТ 9287

Т.1, кн. 2,

стор. 881

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Масова частка неомиляємих речовин

Не більше 1,0%

ГОСТ 5479

При вимаганні споживача

Лабораторія

Органолептичні показники

Згідно з ТУ У 15.4-00032744-003

ГОСТ 5472

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Ріпакова олія:

Масова частка вологи та летких речовин (\в залежності від сорту)

Не більше

0,2-0,3%

ГОСТ 11812

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Масова частка нежирових домішок ( у залежності від сорту)

Не більше

0,1-0,2%

ГОСТ 5481

Т.1, кн. 2,

стор. 799

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Кислотне число (в залежності від сорту)

Не більше

1,5-6,0 мг КОН/г

ГОСТ 5476

Т.1, кн. 2,

стор. 890

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Колірне число (в залежності від сорту)

Не більше

55-95 мг J

ГОСТ 5477

Т.1, кн. 1,

стор. 573

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Температура спалаху екстракційної олії

Не нижче 230С

ГОСТ 9287

Т.1, кн. 2,

стор. 881

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Масова частка ерукової кислоти в олії, до суми жирних кислот :

В торговельну мережу та на підприємства громадського харчування.

Для промперероблення на харчові продукти

На технічні цілі

Не більше:

Вищий сорт: 1,5%

Вищий та 1-й сорт - 5,0%

2-й сорт - не нормується

ГОСТ 30089

Не рідше 1 разу за місяць

Лабораторія

Органолептичні показники

Згідно з

ГОСТ 8988

ГОСТ 5472

Від кожного бака при необхідності та від кожної цистерни чи автоцистерни при відвантаженні

На кожну партію

Лабораторія

Олія соняшникова, соєва, ріпакова

Гранично-допустима кількість пестицидів у олії, яка в

живається безпосередньо в їжу:

За нормативною документацією, затвердженою Мінздравом

1 раз на місяць

Лабораторія “ДОЕЗ”

Гексахлоран (ГХЦГ гама ізомер)

Гептахлор

ДДТ

0,05 мг/кг

не допускається

0,10 мг/кг

Для перероблення на харчові продукти:

гексахлоран (ГХЦГ гама ізомер)

Гептахлор

ДДТ

1,0 мг/кг

не допускається

0,25 мг/кг

Вміст мікотоксинів у олії

Афлотоксина В

Зеароленона

0,005 мг/кг

1,0 мг/кг

За методами, які затверджені органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду

1 раз на місяць

Лабораторія “ДОЕЗ”

Вміст важких металів у олії:

Свинцю

Кадмію

Ртуті

Міді

Заліза

Цинку

Миш’яку

0,1

0,05

0,03

0,5

5,0

5,0

0,1

ГОСТ 26932

ГОСТ 26933

ГОСТ 26927

ГОСТ 26931

ГОСТ 26928

ГОСТ 26934

ГОСТ 26930

1 раз за квартал

1 раз за рік

1 раз за півріччя

1 раз за квартал

1 раз за квартал

1 раз за рік

1 раз за півріччя

Лабораторія “ДОЕЗ”

ШРОТ

10.6.2. Зберігання гранульованого та негранульованого

шроту в елеваторі та відвантаження

Вміст пари розчинника в повітрі

Не більше

100 мг/м

Т.2, стор. 397

1 раз за зміну

Начальник зміни

шроту

Вміст пилу в повітрі

Не більше 4мг/м

Т.2, стор. 402

За графіком, який затверджений головним інженером

Вміст пилу в повітрі

Візуально

Систематично

Елеватор шроту

Температура шроту в процесі зберігання

Не вище 35°С При температурі зовнішнього повітря вище 35°С температура шроту не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більше ніж на 5°С

За допомогою приладів

Систематично

Зараженість шкідниками

Не допускається

ГОСТ 13496.13

1 раз за зміну

Лабораторія

Соняшниковий шрот:

10.6.3. Відвантаження: шроту тостованого;

шроту тостованого універсального гранульованого та негранульованого;

Органолептичні показники

За

ГОСТ 11246

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

ГОСТ 13979.4

Від кожної партії

Лабораторія

шроту збагаченого “Л” тостованого гранульованого та негранульованого;

Масова частка вологи та летких речовин

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

9,0-11,0%

ГОСТ 13979.1

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка сирого протеїна

Не менше 39% за ГОСТ 11246

Не менше 38% за

ТУ У46.15.540

Не менше 36% за

ТУ У46.15.541

ГОСТ 13496.4

Т.2, стор. 287

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка сирого жиру

Не більше 1,5% за ГОСТ 11246,

Не більше 1,5% за

ТУ У46.15.541

до 2,5% не є бракувальним фактором;

2,8-4,0% за

ТУ У 46.15.540

ГОСТ 13496.15; Т.2, стор. 212

З добових проб

(шрот складується по банкам елеватора з врахуванням олійності)

Лабораторія

Масова частка залишкової кількості розчинника:

ГОСТ 11246

ТУ У46.15.540

ТУ У46.15.541

Не більше 0,08%

ГОСТ 11246

При необхідності

Лабораторія

Ріпаковий шрот тостований:

Органолептичні показники

Згідно з

ГОСТ 30257

ГОСТ 13979.4

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка вологи та летких речовин

8,0-12,0%

ГОСТ 13979.1

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка сирого протеїна в перерахунку на абс.суху речовину

Не менше 37%

ГОСТ 13496.4

Для кожної партії

Лабораторія

Масова частка залишкової кількості розчинника

Не більше 0,1%

ГОСТ 11246

При необхідності

Лабораторія

Масова частка ізотіоціанатів

Не більше 0,8%

ГОСТ 30257

за п.5.6.

Від кожної партії

Лабораторія

Соєвий шрот кормовий тостований:

Органолептичні показники

Згідно з

ГОСТ 12220

ДСТУ 4230

ГОСТ 13979.4

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка вологи та летких речовин

8,5-10,0%

ГОСТ 13979.1

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка сирого жиру в перерахунку на абс. суху речовину:

тостованого шроту,

тостованого збагаченого ліпідами

Не більше 1,5% за ГОСТ 12220

ДСТУ 4230

ДСТУ 4230

ГОСТ 13496.15

Від кожної партії

Лабораторія

Масова частка сирого протеїна в перерахунку на абс.суху речовину:

тостованого шроту,

тостованого збагаченого ліпідами

Не менше 45%

за ГОСТ 12220

ДСТУ 4230

Не менше 42%

ДСТУ 4230

ГОСТ 13496.4

Від кожної партії

Лабораторія

Активність уреази (зміна рН за 30 хв)

0,1-0,2

за ГОСТ 12220

ДСТУ 4230

ГОСТ 13979.9

Від кожної партії

Лабораторія

Залишкова кількість розчинника

Не більше 0,1%

за ГОСТ 12220

ДСТУ 4230

ГОСТ 11246

При необхідності

Лабораторія

Шрот соняшниковий, ріпаковий та соєвий

Вміст токсичних елементів у шротах:

Ртуті

Кадмію

Свинцю

ГОСТ 11246

ГОСТ 12220

ГОСТ 30257

Не більше:

0,02 мг/кг

0,1 мг/кг

0,5 мг/кг

ГОСТ 26927

ГОСТ 26933

ГОСТ 26932

1 раз за квартал

Лабораторія “ДОЕЗ”

Вміст токсичних елементів у шротах:

Ртуті

Кадмію

Свинцю

Миш’яку

Міді

Цинку

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

Не більше

0,3

0,5

1,5

0,3

70

150

ГОСТ 26927

ГОСТ 26933

ГОСТ 26932

ГОСТ 26930

ГОСТ 26931

ГОСТ 26934

1 раз за квартал

Лабораторія “ДОЕЗ”

Вміст токсичних елементів у шротах:

Ртуті

Кадмію

Свинцю

Миш’яку

Міді

Цинку

ДСТУ 4230

Не більше

0,02

0,1

1,0

0,3

10

50

ГОСТ 26927

ГОСТ 26933

ГОСТ 26932

ГОСТ 26930

ГОСТ 26931

ГОСТ 26934

1 раз за квартал

Лабораторія “ДОЕЗ”

Вміст мікотоксинів у шротах:

Зеароленона

Т-2 токсина

Дезоксиниваленола

ГОСТ 11246

ГОСТ 12220

Не більше

1,0 млн^-1(мг/кг)

0,1 млн^-1(мг/кг)

1,0 млн^-1(мг/кг)

За методами, які затверджені органами ветеринарно-санітарного нагляду

1 раз за квартал на партію

Лабораторія “ДОЕЗ”

Афлатоксину В₁

ГОСТ 30257

0,005

млн^-1(мг/кг)

Афлатоксину В₁

Зеараленона

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

0,005

млн^-1(мг/кг)

1,0 млн^-1(мг/кг)

Афлатоксину В₁

Т-2 токсина

Зеараленона

ДСТУ 4230

0,005

млн^-1(мг/кг)

0,1 млн^-1(мг/кг)

1,0 млн^-1(мг/кг)

Вміст нітратів у шротах

Не більше

450 млн^-1(мг/кг)

ГОСТ 13496.19

1 раз за квартал на партію

Лабораторія “ДОЕЗ”

Вміст нітритів

Не більше

10 млн^-1(мг/кг)

ГОСТ 13496.19

1 раз за квартал на партію

Лабораторія “ДОЕЗ”

Зараженість шкідниками

Не допускається

ГОСТ 13496.13

Від кожної партії

Лабораторія

Сумарний вміст радіоактивних речовин

ГОСТ 11246

ГОСТ 12220

ГОСТ 30257

Не більше

600 Бк/кг

1 раз за місяць

Вет. лабораторія

Цезій –137

Стронцій -90

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

ДСТУ 4230

Не більше

600 Бк/кг

100 Бк/кг

1 раз за місяць

Вет. лабораторія

Вміст хлорорганічних пестицидів:

Гексахлорану

(сума ізомерів)

ДДТ (сума ізомерів та метаболітів)

Гептахлор (епоксид гептахлору)

ГОСТ 11246

ГОСТ 12220

ГОСТ 30257

ДСТУ 4230

Не більше:

0,2 мг/кг

0,05 мг/кг

Не допускається

ГОСТ 13496.20

1 раз за місяць на партію

Лабораторія ветеринарної служби

Гексахлорану

(сума ізомерів)

ДДТ (сума ізомерів та метаболітів)

Гептахлор (епоксид гептахлору)

ТУ У 46.15.540

ТУ У 46.15.541

Не більше:

0,2 мг/кг

0,125 мг/кг

Не допускається

ГОСТ 13496.20

1 раз за місяць на партію

Лабораторія ветеринарної служби