- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
Густина (при 20°С), г/см3 |
0,911-0,918 |
Показник заломлення (при 20°С) |
1,472-1,476 |
Температура застигання, °С |
0-(-10) |
Число омилення, мг КОН/г: |
|
не більше 5% |
179-200 |
більше 5% |
165-180 |
Йодне число, г J2/100г: |
|
не більше 5% |
108-118 |
|
94-106 |
Масова частка неомиляємих речовин, % |
1,2-1,5 |
Масова частка фосфоровмісних речовин, у перерахунку на стеароолеолецитин, % не більше |
2,0 |
Роданове число, % йоду |
77-78 |
Число Генера, % |
94-96 |
Ацетильне число, мг КОН |
1,5-6,0 |
Число Рейхерта-Мейссля, % |
0-0,8 |
Число Поленське, % до |
0,5 |
2.8.2Якість ріпакової олії
На нерафіновану ріпакову олію розповсюджується ГСТУ 46.072.
У залежності від показників якості нерафінована ріпакова олія розподіляється на вищий, перший та другий сорт, що вказані в табл. 2.27
Таблиця 2.27
-
Вид ріпакової олії
Сорт
Нерафінована ріпакова олія
Вищий
Нерафінована ріпакова олія
Перший
Нерафінована ріпакова олія
Другий
Для поставки в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування призначається тільки олія ріпакова нерафінована вищого сорту (пресова) з вмістом ерукової кислоти не більше ніж 1,5%.
Для промперероблення на харчові продукти призначається олія ріпакова нерафінована вищого та першого сорту. На технічні цілі призначається олія ріпакова нерафінована другого сорту.
2.8.3Вимоги до сировини
Для виробництва олії ріпакової використовують насіння ріпака згідно з ГОСТ 10583 та імпортне насіння ріпака, що дозволене до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Олію ріпакову, що призначається для поставки в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування, виробляється з насіння ріпака згідно з ГОСТ 10583 I-го класу, з масовою часткою ерукової кислоти в олії насіння не більше ніж 1,5% (до суми жирних кислот), глюкозинолатів не більше ніж 2,0%.
Олію ріпакову, що призначається для промперероблення на харчові продукти, виробляють з насіння ріпака згідно з ГОСТ 10583 I-го класу з масовою часткою ерукової кислоти в олії насіння не більше ніж 5,0 % (до суми жирних кислот), глюкозинолатів не більше ніж 3,0 %.
Примітка: За узгодженням зі споживачем допускається використовувати насіння ріпака з масовою часткою ерукової кислоти не більше ніж 15,0 (до суми жирних кислот).
Для олії ріпакової, що призначається для подальшого промперероблення з використанням рафінації та дезодорації термін зберігання до моменту перероблення не повинен перевищувати 1/3 загального значення терміну придатності.
Олію ріпакову, що призначається на технічні цілі, виробляють з насіння ріпака згідно ГОСТ 10583 I-го та II-го класів, або їх суміші.
За органолептичними показниками нерафінована ріпакова олія повинна відповідати вимогам, що вказані в табл. 2.28
Таблиця 2.28 Органолептичні показники нерафінованої ріпакової олії
|
Характеристика олії ріпакової нерафінованої |
|||
Найменуван |
Вищого сорту |
|
|
|
ня показника |
Для поставки в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування |
Для промпереробки на харчові цілі |
Першого сорту |
Другого сорту |
Прозорість |
Прозора |
Прозора, допускається легке помутніння |
Прозора, допускається легке помутніння над незначним осадом |
|
Смак та запах |
Притаманні олії ріпаковій, без стороннього присмаку і запаху |
Запах притаманний олії ріпаковій. Смак не визначається |
||
За фізично-хімічними показниками нерафінована ріпакова олія повинна відповідати вимогам, що вказані у табл. 2.29.
Таблиця 2.29 Фізико-хімічні показники нерафінованої ріпакової олії
|
Олія нерафінована ріпакова сорту: |
|
|||
Назва |
вищого |
|
|
Метод |
|
показника |
Для поставки в торговельну мережу і на підприємства громадського харчування |
Для промперероблення на харчові продукти |
першого |
другого |
випробування |
Колірне число, мг КОН/г, не більше ніж |
55 |
60 |
85 |
95 |
Згідно з ГОСТ 5477 |
Кислотне число, мг КОН/г не більше ніж |
1,5 |
2,0 |
4,0 |
6,0 |
Згідно з ГОСТ 5476 |
Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше ніж |
0,2 |
0,2 |
0,25 |
0,3 |
Згідно з ГОСТ 11812 |
Масова частка нежирових домішок, % не більше ніж |
0,1 |
0,1 |
0,15 |
0,2 |
Згідно з ГОСТ 5481 |
Мило (якісна проба) |
Не визначається |
- |
Згідно з ГОСТ 5480 |
||
Перекисне число, 1/2О ммоль/кг, не більше ніж |
10 |
10 |
10 |
Не нормується |
ГОСТ 26593 ДСТУ ISO 3960 |
Масова частка фосфоровмісних речовин,: у перерахунку на стеароолеолецитин, %, не більше; у перерахунку на Р2О5, %, не більше ніж |
1,0
0,09 |
1,5
0,135 |
2,0
0,18 |
2,0
0,18 |
Згідно з ГОСТ 7824 |
Масова частка ерукової кислоти в олії, % до суми жирних кислот, не більше ніж: - для поставки в торговельну мережу і на підприємства громадського харчування (фасована) - для промперероблення на харчові продукти |
1,5 |
5,0 |
5,0 |
Не нормується |
Згідно з ГОСТ 30089 |
Температура спалаху екстракційної олії, °С, не нижче ніж |
230 |
230 |
230 |
230 |
Згідно з ГОСТ 9287 |
Реалізація олії ріпакової нерафінованої другого сорту з кислотним числом більше ніж 6,0 мг КОН/г повинна бути узгоджена зі споживачем.
За узгодженням зі споживачем і тільки в суміші з іншими оліями допускається використовувати для переробки на харчові продукти олію ріпакову з масовою часткою ерукової кислоти не більше ніж 15% (до суми жирних кислот). При цьому масова частка ерукової кислоти в суміші олій повинна бути не більше ніж 5% (до суми жирних кислот).
Норми для показників “Число омилення”, “Йодне число”, “Масова частка неомилюваних речовин” для олії ріпакової приведені в Додатку А ГСТУ 46.072
Вміст токсичних елементів, пестицидів та мікотоксинів у ріпаковій олії, яка призначена для перероблення на харчові продукти, не повинен перевищувати допустимих рівнів, які встановлені Медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів, затверджених 01.08.89 № 5061-89.Вміст пестицидів та допустимі рівні вмісту токсичних елементів та мікотоксинів в олії приведені в табл. 2.30; табл. 2.31.
Таблиця 2.30 Допустимі рівні вмісту пестицидів у ріпаковій олії
|
Допустимий рівень, млн-1 (мг/кг) |
||
Назва пестициду |
Для безпосереднього використання на харчові цілі |
Для перероблення на харчові продукти |
На технічні цілі |
ТХЦГ гама-ізомер |
0,05 |
1,0 |
Більше ніж 1,0 |
Гептахлор |
Не дозволяється |
||
ДДТ |
0,1 |
0,25 |
Більше ніж 0,25 |
Таблиця 2.31 Допустимі рівні вмісту токсичних елементів та мікотоксинів в олії ріпаковій.
Найменува |
Допустимі рівні, мг/кг, не більше |
||||||
ння продукту |
Свинцю, миш’яку |
Кадмію |
Ртуті |
Міді |
Заліза, цинку |
Афлатоксина В1 |
Зеароленона |
Олії |
0,1 |
0,05 |
0,03 |
0,5 |
5,0 |
0,005 |
1,0 |
Вміст радіонуклідів в олії ріпаковій не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених державними гігієнічними нормами ДР-97 (див. табл. 2.32).
Таблиця 2.32
Найменування |
Cs137 (Бк/кг) |
Sr90(Бк/кг) |
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів |
600 |
200 |
