- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
2.1.2Застосування соняшникової олії
Соняшникова олія застосовується для харчових, технічних і медичних цілей.
Для харчових цілей використовують сорти соняшникової олії згідно ГОСТ 1129 зі змінами №1.
Соняшникова олія використовується для:
безпосереднього вживання в їжу;
приготування харчових продуктів (консерви, хлібопекарські вироби, тощо);
виробництва твердих харчових жирів, при введенні в склад жирової основи.
Соняшникова олія використовується на технічні цілі:
розщеплення для отримання тригліцерину та жирних кислот;
при отриманні гідрованих жирів, для введення в жирову суміш при приготуванні мийних засобів;
у виробництві мастильних засобів;
застосовується як компонент для приготування деяких оліф.
2.1.3Якість соняшникової олії
Нерафінована соняшникова олія повинна задовольняти вимогам ГОСТ 1129 і в залежності від якісних показників поділяється на вищий, перший та другий сорти.
В залежності від способу обробки та показників якості соняшникову олію поділяють на види, сорти та марки, що вказані в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Вид олії |
Сорт |
Код ОКП |
Олія соняшникова нерафінована |
Вищий |
91 4136 1100 |
Олія соняшникова нерафінована |
Перший |
91 4136 1200 |
Олія соняшникова нерафінована |
Другий |
91 4136 1300 |
Для поставки в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування використовують нерафіновану пресову соняшникову олію вищого та першого сорту.
2.1.4Технічні вимоги
Соняшникову олію необхідно виробляти з насіння соняшнику, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391.
За органолептичними показниками соняшникова олія повинна відповідати вимогам, що вказані в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Найменування |
Характеристика олії нерафінованої, сорту: |
||
показників |
вищого |
першого |
другого |
Прозорість |
Наявність “сітки” над осадком не є бракувальним фактором |
Легке помутніння над осадком не являється бракувальним фактором |
|
Запах та смак |
Властиві соняшниковій олії, без стороннього запаху, присмаку та гіркоти. |
Властиві соняшниковій олії. Злегка затхлий запах та присмак легкої гіркоти не являються бракувальним фактором. |
|
За фізично-хімічними показниками соняшникова олія повинна відповідати вимогам, що вказані в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Фізично-хімічні показники соняшникової олії
Найменування показників |
Норми для олії нерафінованої, сорту: |
||
|
вищого |
першого |
другого |
Колірне число, мг йоду, не більше |
15 |
25 |
35 |
Кислотне число, мг КОН/г, не більше |
1,5 |
4,0 |
6,0 |
Масова частка нежирових домішок, %, не більше |
0,05 |
0,10 |
0,20 |
Масова частка речовин, що містять фосфор, %, не більше: в перерахунку на стеароолеолецитин, в перерахунку на Р2О5 |
0,40 0,035 |
0.60 0,053 |
0,80 0,070 |
Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше |
0.20 |
0,20 |
0,30 |
Мило (якісна проба) |
не визначається |
||
Ступінь прозорості, фем, не більше |
40 |
- |
|
Перекисне число, О ммоль/кг, не більше |
10 |
10 |
- |
Температура спалаху екстракційної олії, не нижче |
225 |
225 |
225 |
Примітка:
1. Показник “ступінь прозорості” визначається в олії, яка надходить для реалізації в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування, у випадку розбіжності при оцінці органолептичного показника “прозорість”.
2. Реалізація нерафінованої соняшникової олії з підвищеним кислотним числом повинна бути узгоджена зі споживачем.
3. Реалізація нерафінованої соняшникової олії з підвищеним кислотним числом для технічних цілей, по узгодженню зі споживачем, не є бракувальним фактором.
4. Поставка для промпереробки на харчові продукти нерафінованої соняшникової олії (з легким помутнінням та речовинами, що містять фосфор, не більше 0,1%) з перекисним числом не більше 15 ммоль/кг 1/2 О, по узгодженню зі споживачем, не є бракувальним фактором.
Вміст пестицидів в олії насіння соняшнику, яке призначене для вироблення нерафінованої олії вищого та першого сортів, що використовують для безпосереднього вживання в їжу, не повинен перевищувати допустимі рівні, які встановлені медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості сировини та харчових продуктів, затвердженими Мінздравом СРСР 01.08.89. № 5061-89 для олій, що безпосередньо вживаються в їжу, (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4
|
Допустимий рівень, млн-1 (мг/кг) |
|
Найменування пестициду |
для безпосереднього вживання в їжу |
для перероблення на харчові продукти |
Гексахлоран (ГХЦГ гама-ізомер) |
0,05 |
1,0 |
Гептахлор |
не допускається |
|
ДДТ |
0,10 |
0,25 |
Вміст токсичних елементів та мікотоксинів у насінні соняшнику, що йде на виробництво олії, яка безпосередньо призначена для вживання в їжу, не повинен перевищувати допустимий рівень, який встановлений медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів, які затверджені Мінздравом СРСР 01.08.89 № 5061-89, див. табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Найменування |
Елементи, мг/кг |
Мікотоксини, мг/кг |
|||||||
продукту |
Свинець |
Кадмій |
Ртуть |
Мідь |
Залізо, цинк |
Миш’як |
Афлатоксин В1 |
Зеара-ленон |
Т2 токсин |
Олія |
0,1 |
0,05 |
0,03 |
0,5 |
5,0 |
0,1 |
0,005 |
1,0 |
- |
Насіння соняшнику |
1,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
0,005 |
1,0 |
0,1 |
