- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
3.3Насіння ріпака
На насіння ріпака, що поставляється для промислового перероблення, розповсюджується ГОСТ 10583 “Рапс для промышленной переработки. Технические условия” зі змінами № 2.
Середньохімічний склад насіння ріпака, що надходить на олійно-жирові підприємства:
-
Масова частка сирого жиру (в перерахунку на абс. суху речовину), %
38-45,9
Масова частка сирого протеїну (в перерахунку на абс. суху речовину), %
23,2-24,9
Масова частка сирої клітковини (в перерахунку на абс. суху речовину), %
8,8-9,2
Масова частка тіоглюкозидів (у перерахунку на абс. суху обезжирену речовину), %
4,1-7,2
Масова частка ерукової кислоти в олії (до суми жирних кислот), %
1,6-48,2
Насіння ріпака, яке поставляється на завод, у залежності від масової частки ерукової кислоти та глюкозінолатів поділяються на два класи (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Клас насіння |
Масова частка , %, не більше |
|
|
Ерукової кислоти в олії |
Глюкозінолатів у шроті |
1-ий - для харчових цілей |
5,0 |
3,0 |
2-ий - для технічних цілей |
не нормується |
|
До 1-го класу відносять насіння ріпака сортів, які включені в перелік без ерукових та низькоглюкозінолатних сортів, який затверджений Державною комісією Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупках.
Насіння ріпака сортів, які не включені в цей перелік, відносять до 2-го класу.
У таблиці 3.2 приведені обмежені норми для насіння ріпака, яке поставляється для промислового перероблення.
Насіння ріпака, яке поставляється, потрібно щоб не зігрілось, щоб було в здоровому стані, мало колір та запах, властивий нормальному насінню ріпака (без затхлого, пліснявого та сторонього запаху).
Вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у насінні ріпака не повинен перевищувати допустимі рівні, які встановлені медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів Міністерства охорони здоров’я.
3.3.1Методи випробування
Відбір проб - за ГОСТ 10852.
Визначення кольору та запаху - за ГОСТ 27988.
Визначення вологості - за ГОСТ 10856.
Визначення сміття та олійних домішок - за ГОСТ 10854.
Визначення зараження шкідниками - за ГОСТ 10853.
Визначення ерукової кислоти та глюкозінолатів - за методами, які затверджені у встановленому порядку.
Вміст токсичних елементів:
ртуть - за ГОСТ 26927.
миш’як - за ГОСТ 26930.
залізо- за ГОСТ 26928.
цинк - за ГОСТ 26934.
Вміст мікотоксинів та пестицидів - за методами, які затверджені Міністерством охорони здоров’я.
Контроль вмісту токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів проводять у встановленому порядку.
3.3.2Транспортування та зберігання
Насіння ріпака транспортують та зберігають у чистих, сухих, без стороннього запаху, не заражених шкідниками хлібних запасів, транспортних засобах та сховищах згідно з правилами перевезення та правилами й умовами зберігання, які затверджені у встановленому порядку.
Партії насіння ріпака 1-го та 2-го класу транспортують та зберігають окремо в умовах, які виключають можливість змішування їх.
Кожна партія насіння повинна супроводжуватись сертифікатом про вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів.
На тимчасове зберігання строком до 1 місяця з активним вентилюванням закладається насіння ріпака з вологістю не більш 8.0%, з вмістом сміттєвих домішок не більше 3,0% й олійних домішок не більше 5,0%.
На тривале зберігання строком до 4-х місяців у зерносховища з активним вентилюванням необхідно закладати насіння ріпака з вологістю не більше 7,0% з вмістом сміттєвих домішок не більше 1,0% й олійних домішок не більше 3,0%.
Насіння ріпака з вологістю більше 7,0% можна зберігати на токах не більше доби.
Таблиця 3.2 Характеристика вихідної сировини, основних та допоміжних матеріалів, проміжних продуктів
Найменування сировини, матеріалів |
Сорт, марка |
Позначення стандарту або |
Показники, обов’язкові для перевірки перед використанням |
Спеціальні вимоги |
||||
або напівфабрикатів |
|
технічних умов |
Найменування одиниці вимірювання |
Величина |
|
|||
1. Насіння соняшнику |
Вищий перший другий |
ГОСТ 22391 зі змінами №1 |
Кислотне число олії, мг КОН, для насіння: вищий клас, не більше перший клас другий клас |
1,3 1,4-2,2 2,3-5,0 |
Не токсичне, пожежонебезпечне Температура займання, °С, +305 |
|||
|
|
|
Вологість, %: не менше не більше |
6,0 8,0 |
Температура самозаймання, °С, +335 |
|||
|
|
|
Сміттєві домішки, %: не більше, в тому числі: насіння рицини |
3,0 Не допускається |
|
|||
|
|
|
Олійні домішки, %, не більше |
7,0 |
|
|||
|
|
|
Зараженість шкідниками хлібних запасів
|
Не допускається крім зараження кліщами не вище II-го ступеня |
|
|||
2. Насіння сої
|
|
ГОСТ 17109 зі змінами №1 |
Вологість, %, не більше Вміст домішок (сміттєвих та олійних сумарно), %, не більше У тому числі сміттєвої, не більше морозобійної сої, яка відноситься до олійних домішок %, не більше Насіння рицини Зараженість шкідниками
|
12,0
15,0 3,0
10,0 Не допускається Не допускається крім зараження кліщем не вище I-го ступеня |
Не токсичне, пожежонебезпечне. Пил молотого насіння сої (фракція 850 мкм з вологістю 7,3%) має нижню межу вибуху 50,4 г/ м3 Нижня концентраційна межа займання насіннєвого соєвого пилу фракції 80 мкм і менше – 95г/ м3 |
|||
3. Насіння ріпака |
|
ГОСТ 10583 зі змінами №1, №2
|
Масова частка вологи, %: не більше не менше |
8,0 6,0 |
МДК пилу насіння в повітрі робочої зони -6 мг/м3 |
|||
|
|
|
Масова частка сміття та олійних домішок (сумарно), %, не більше |
15,0 |
|
|||
|
|
|
У тому числі сміттєвих домішок Насіння рицини |
5,0 Не допускається |
|
|||
|
|
|
Зараженість шкідниками хлібних запасів |
Не допускається крім зараження кліщем |
|
|||
4. Нефрас- ПI-65/75 |
|
ТУ 38.1011228 |
Густина при 20°С, г/см3, не більше Фракційний склад:
|
0,685
65
75 |
Температура самозаймання, °С 262 Нижня та верхня концентраційна межа займання, %, об’ємних 1,15-7,7 |
|||
|
|
|
Залишок у колбі, %, не більше Бромне число, г брому на 100 см3 розчинника, не більше Масова частка н-гексану, % не менше Масова частка бензолу, % не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Вміст домішок, які окисляються та екстрагуються водою
|
1,0
0,03
37
0,2
0,00020
відсутні
відсутні
відсутні
|
Температура спалаху нефраса в закритому тиглі, °С, мінус 32 Гранично-допустима концентрація пари нефраса у повітрі робочої зони складає 100 мг/м3. Легкозапалювальна рідина Клас небезпеки 4 за ГОСТ 12.1.007. Питомий електричний опір 11015 ОМм |
|||
5. Нефрас - ПI-63/75
|
|
|
Густина при 20°С, г/см3, не більше Фракційний склад:
Бромне число, г брому на 100 см3 розчинника, не більше Масова частка бензолу, %, не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води
|
0,685
63
75
1,0
0,06
0,1
0,00020
відсутні відсутні |
Легкозаймиста рідина . Температура самозаймання, °С, 262. Нижня та верхня концентраційні межі займання, %, об’ємних 1,2-7,5 Температура спалаху нефраса в закритому тиглі, °С, мінус 33
Гранично-допустима концентрація пари нефраса в повітрі робочої зони складає 100 мг/м3. Клас небезпеки 4 за ГОСТ 12.1.007. Питомий електричний опір 11015 ОМм. |
|||
6. Нефрас- ПI-65/70
|
|
ТУ 38.101122890 |
Густина при 20°С, г/см3 Фракційний склад:
Масова частка сірки, % Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Масова частка бензолу, %. не більше |
0,660-0,686
64
71
1,0 0,00015
відсутні
відсутні
0,1 |
Легкозаймиста рідина. Температура самозаймання, °С 248 Нижня та верхня концентраційні межі займання, %, об’ємних 1,26-7,36 Температура спалаху нефраса в закритому тиглі, °С, мінус 32 Гранично-допустима концентрація пари нефраса в повітрі робочої зони складає 100мг/м3. Клас небезпеки 4 за ГОСТ 12.1.007. Питомий електричний опір 11015 ОМм. |
|||
7. Розчинник гексановий ПI-65/75 |
|
ТУ У 14277403.001 |
Густина при 20°С, кг/м3, не більше Фракційний склад:
Бромне число, г брому на 100см3 розчинника, не більше Масова частка бензолу, %, не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Вміст водорозчинних домішок, які окислюються |
685
65
75
1,0
0,03
0.2
0,00020
відсутні
відсутні
відсутні |
Легкозаймиста рідина. Температура спалаху у закритому тиглі, °С, 32. Температура самозаймання, °С, 262 Нижня та верхня концентраційні межі спалаху, %, об 1,15-7,70 Питомий об’ємний електричний опір 11015 ОМм Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007 Гранично допустима концентрація пари розчинника в повітрі робочої зони 100мг/м3 |
|||
8. Розчинник гексановий ПI-63/75 |
|
ТУ У 142 77403.001 |
Густина при 20°С, кг/м3, не більше Фракційний склад:
Бромне число, г брому на 100 см3 розчинника, не більше Масова частка бензолу, %, не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води
|
685
63
75
1,0
0,06
0.1
0,00020
відсутні
відсутні
|
Легкозаймиста рідина. Температура спалаху у закритому тиглі, °С, 33. Температура самозаймання, °С, 262 Нижня та верхня концентраційні межі спалаху, %, об 1,20-7,50. Питомий об’ємний електричний опір 11015 ОМм Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Гранично допустима концентрація пари розчинника в повітрі робочої зони 100мг/м3 |
|||