- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
Зупинку обладнання підготовчо-пресового цеху здійснити після перероблення матеріалу з усіх агрегатів цеха послідовно по всьому ланцюгу технологічної схеми.
Особливості зупинки жаровні:
При необхідності тривалої зупинки жаровні дати сигнал про припинення подачі м’ятки з вальцьового відділення, закінчити обробку м’ятки, яка надходить з усіх транспортно-технологічних ліній, які живлять жаровню. Після припинення постачання м’ятки слід почати поступово (по чанах) регулювати подачу глухої пари з таким розрахунком щоб не пересмажити мезгу.
Мезгу виробити повністю з усіх чанів, після чого припинити подачу пари в жаровню, відкрити бокові люки жаровні та після охолодження її очистити всі чани від матеріалу.
У разі раптової зупинки жаровні (наприклад, при припиненні подачі електроенергії) необхідно виключити електродвигуни жаровні та всі транспортні елементи, які живлять жаровню, припинити подачу пари в жаровню, мезги в преси. Якщо тривалість зупинки буде перевищувати 1-у годину, необхідно відвантажити через люки мезгу з жаровні для запобігання самозаймання мезги.
При короткочасних зупинках, про які жаровщик попереджує завчасно, припинити подачу мезги в форпреси, зупинити вентилятори всмоктування пари, припинити подавати м’ятку, перекрити пару, яка надходить у жаровні, закрити вентилі на лініях зволоження мезги, якщо вони відкриті, зупинити транспортні елементи, які живлять жаровню, потім вимкнути електродвигуни.
При зупинці преса більше ніж на 10 хвилин, очистити живильник і прес від мезги, а при зупинці преса більше ніж на 1 годину очистити й жаровню.
Для зупинки преса необхідно:
.Зупинити вентилятори усмоктування випару.
Перекрити подачу мезги в прес, віджати конус
Засипати в живильник 30-40 л ядра або дрібленки після чого подати в живильник деяку кількість ядра, після появи ядра на виході з преса, останній зупинити;
Після виходу з преса пухкого розсипчастого матеріалу виключити електродвигун преса.
При зупинці двигуна живильника виконати роботи:
Припинити подавати пару в жаровні.
Виявити та ліквідувати причину зупинки двигуна живильника преса.
При зупинці живильника більше ніж на 10 хвилин, очистити його та прес від мезги, а при зупинці живильника більше ніж на 1 годину очистити й жаровню.
7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
На момент пуску цеху в роботу необхідно, щоб:
градирня оборотного водопостачання була заповнена водою;
усі апарати, насоси, резервуари були підключені до комунікацій та трубопроводів відповідно технологічній схемі;
усі апарати та трубопроводи промиті та заповнені водою, щоб переконатись у відсутності течі;
злити воду з апаратів, насосів, трубопроводів.
Готовність пульта управління до пуску:
включити електроживлення пульта управління;
включити все блокування на пульті управління;
переконатись, що всі щити управління КВП і А включені й готові до роботи;
включити комп’ютери пульта управління;
включити газоаналізатори в цеху;
на щиті пульта управління включити припливно-витяжну вентиляцію цеху в роботу;
перевірити обертання насосів та транспортних механізмів.
Пуск екстракційної установки
залити водою насоси оборотної води, включити в роботу і по показниках манометра на нагнітальній лінії відрегулювати роботу насоса, повільно відкриваючи подачу води;
відрегулювати подачу циркуляційної води на конденсатори 123, 119, 120, 135, 130, охолоджувач олії 181, пластинковий теплообмінник масляної абсорбції 2181 і зворотний скид води в градирню. Випустити повітря з системи конденсаторів до виходу води через повітряні краники. Після наповнення конденсаторів водою повітряні крани закрити.
заповнити водою водовідділювач 132/134 поки вода не надійде в шламовипарник 145;
заповнити водою шламовипарник по рівню до виходу води через переливну трубу у воронку;
включити в роботу компресорну установку і переконатись в наявності тиску стисненого повітря в системі, попередньо зняти аварійний сигнал СWI-PSI або по манометру, який установлений в олійноекстракційному цеху;
після відкривання продувочних ліній відкрити подачу пари в головний колектор для ліквідації гідравлічних ударів, перевірити зникнення аварійного сигналу МSI – PIS на моніторі комп’ютера;
відкрити всі клапани конденсатовідвідників;
роботу насоса розчинника Р163 перевести в ручний режим в положення STOP.
Пуск масляної абсорбції
перевірити відсутність води в системі абсорбції;
включити насоси Р2120, Р2180 і заповнити систему абсорбції мінеральним маслом, попередньо відкрити всі відповідні клапани в контурі масла;
перевірити значення: прокачки масла в нагнітальній лінії насоса Р2120, температуру на виході з підігрівника 2121, рівень мінерального масла в десорбері 2180 і запустити з монітора комп’ютера головний цикл EXTRACTION CYCLE;
відкрити ручні клапани пари до підігрівника 2121 і перевірити як слід роботу всього обладнання, яке регулюється автоматично;
включити вентилятор V2120 в ручному режимі;
після створення розрідження в системі можна заповнювати розчинником резервуари оборотного бензосховища з залізничних цистерн, слідкуючи за рівнем заповнення їх;
відкрити пару на барботер і відрегулювати робочу температуру в шламовипарнику 145 на Т=90оС;
відкрити пару до пароежектора 41/119, почекати поки вакуум досягне значення 600 мбаr, відкрити пару до пароежекторів 41/123 і 41/122, вакуум повинен досягнути значення 400 mBar і 250 mBar;
відкрити відповідні клапани на насосах Р119 і Р129, перевірити автоматичний пуск;
відкрити клапан або перевірити відкривання в з’єднувальній трубі водовідділювач 132/134 - шламовипарник 145;
почекати поки в системі дистиляції не буде досягнутий відповідний вакуум;
коли температура в контурі адсорбції повітря стабілізується, відкрити в нижню частину десорбера 2180 гостру пару.
Пуск тостера
перед пуском провести ретельний огляд відкритих чанів тостера через люки-лази;
перевірити кріплення ножів, зазор між ножами і днищем чана;
провести ревізію перепускних клапанів, перевірити справність арматури;
переконавшись у повній справності всіх елементів тостера відкрити глуху пару вентилем DУ-25 з головного трубопровода Р=10 кг/см2 при відкритій запірній арматурі на виході конденсату з днищ чанів тостера на конденсатовідвідники;
через 15 хвилин відкрити гостру пару (можна не перегріту) в 7-й чан тостера для витіснення кисню і нагрівання пари на виході з тостера до температури Т=80оС;
необхідно постійно слідити за розрідженням в системі;
прогріваючи тостер довести температуру в чанах до Т=120 оС;
з моменту подачі шроту в тостер повільно відкрити вентиль DУ-80 з головного трубопровода Р=10 кг/см2;
включити насос мокрого шротоуловлювача Р129.
Наповнення екстрактора
установити регулятор рівня в бункері екстрактора в положення «AUTO». Включити в роботу ЦИКЛ МАКУХИ (CAKE CYCLE);
включити насос Р163 і заповнити розчинником водовідділювач 132/134. Якщо насос пустий необхідно від’єднати клапан в нагнітальній лінії для заповнення водою, а потім запустити електродвигун;
включити насос Р11С і відкрити відповідні клапани для очищення розчинника в гексановій камері водовідділювача 132/134;
якщо розчинник містить олію, то насосом Р163 подати на місцелозбирач 117;
коли макуха займе більше 1/3 екстрактора, починати закачувати розчинник, для чого попередньо відкрити відповідні клапани, потім включити насос Р11А, насос Р11В;
відрегулювати загальний потік розчинника, який надходить на підігрівник 149В, на промивку стрічки екстрактора і на механічне ущільнення насосів;
включити насос Р12А і відкрити відповідні клапани;
включити насос Р13.9, потім через декілька хвилин один за другим включити насоси Р13.8, Р13.7, Р13.6, Р13.5, Р13.4, Р13.3, Р13.2, Р13.1, Р12В, Р15 і відкрити відповідні клапани;
на протязі 30 хвилин екстрактор промивати розчинником;
подати товар в екстрактор;
коли рівень в збирачу місцели 117 перевищує мінімальний, відкрити відповідні клапани і включити в роботу насос Р18А.
Пуск дистиляції
установка дистиляції запускається і зупиняється в автоматичному режимі. Перед запуском її необхідно відкрити всі належні клапани дистиляційної установки (масляні клапани, парові клапани на паровому трубопроводі дистилятора 118, 122А, підігрівнику 121А , а також гострої пари на вакуум-сушарку 122В і клапани конденсату). Перед подачею пари на дистилятори 118, 122А, підігрівник 121А відвести конденсат по обвідних лініях на бак конденсату 146 і потім направити конденсат через конденсатовідвідники;
Коли будуть виконані вище перераховані пункти, можна запускати ЦИКЛ ДИСТИЛЯЦІЇ (DISTILLATION CYCLE) і дистиляція автоматично запускає ланцюжок операцій, коли рівень в збирачу місцели досягне потрібного значення. Якщо рівень в збирачу місцели опуститься, дистиляція припиняється.
У випадку запуску дистиляційної установки в ручному режимі необхідно:
установити насоси Р160, Р118, Р122А, Р122В, в ручному режимі зупинки;
відкрити відповідні клапани, запустити ЦИКЛ ДИСТИЛЯЦІЇ, відрегулювати витрати місцели на дистиляцію 10м3/год і дочекатись до повного заповнення дистиляторів 160А, 160В;
відкрити клапани і запустити насос Р160 використовуючи автоматичний режим;
заповнити дистилятор 118, слідкуючи за температурою місцели в дистиляторі;
відкрити клапани і запустити насос Р118 використовуючи автоматичний режим;
відкрити паровий клапан на підігрівник 121А;
відкрити клапани і запустити насоси Р122А, Р122В використовуючи автоматичний режим;
при заповненні олією вакуум-сушильного апарата 122В відкрити гостру пару на форсунки апарата;
при досягненні рівня олії в вакуум-сушильному апараті 122В запустити насос Р122В використовуючи автоматичний режим (до цього часу пуск насосу був в режимі чекання);
перевірити вакуум в дистиляторах;
відібрати пробу олії на виході з насоса Р122В для лабораторного аналізу;
забороняється подавати олію на охолоджувач 181 з температурою нижче Т=95оС;
при отриманні олії стандартної по температурі спалаху не нижче Т=225оС направити її через охолоджувач 181 в ємкість Т3 підготовчо-пресового цеху.
