10. Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт

9.10.1 Газонебезпечними роботами є роботи, які пов’язані з розкриванням, оглядом або розгерметизацією технологічного обладнання та комунікацій, а також інші види робіт, при яких можливе виділення шкідливих або вибухонебезпечних речовин, а також роботи при недостатньому вмісту кисню у повітрі (нижче 19% об.).

До газонебезпечних робіт відносяться також роботи в середині апаратів, бункерів, силосів, у колодязях, колекторах, спорудах та іншому аналогічному обладнанні.

9.10.2 Для забезпечення безпечних умов проведення газонебезпечних робіт повинен розроблятись комплекс заходів, які передбачають оформлення необхідної документації на проведення робіт, проведення інструктажу виконавців, організацію контролю повітряного середовища, визначення режиму роботи та необхідних засобів індивідуального захисту, запобіжних пристроїв, тощо.

9.10.3 На основі “Типової інструкції по організації безпечного ведення газонебезпечних робіт“ на підприємстві повинна бути розроблена інструкція по проведенню газонебезпечних робіт, затверджена головним інженером підприємства. У переліку повинні бути вказані:

• роботи, які проводяться за наряд-допуском;

• роботи, які проводяться без оформлення наряд-допуску, але з реєстрацією їх у спеціальному журналі;

• роботи, які викликані необхідністю ліквідації або локалізації аварійних ситуацій, або аварій.

Форма наряд-допуску та журналу додається до типової інструкції.

9.10.4 До проведення газонебезпечних робіт допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж з безпечних методів та прийомів робіт, застосуванню засобів індивідуального захисту, прийомів надання першої медичної допомоги постраждалим, а також які пройшли перевірку знання.

9.10.5 Відповідальність за організацію безпечного проведення газонебезпечних робіт та їх проведення покладається на начальника цеху, в якого ці роботи проводяться; начальник цеху призначає відповідальних за підготовку та проведення робіт.

9.10.6 Газонебезпечні роботи, які проводяться за наряд-допуском, як правило, повинні виконуватись у денний час.

У виключних випадках такі роботи можуть проводитись у темний час доби, але при цьому в наряд-допуску повинні бути застережені допоміжні заходи безпеки, які ураховують час доби та умови проведення робіт.

9.10.7 Всі підготовчі заходи по огляду, чищенню та ремонту об’єктів, які вказані в п.9.10.1, повинні здійснюватись експлуатаційним персоналом під керівництвом особи, яка відповідає за підготовку об’єкта для проведення газонебезпечних робіт.

9.10.8 На пусковому обладнанні електродвигуна агрегату, технологічного апарата, а також комунікацій, які знаходяться в ремонті, або очищенні, вивішується попереджувальний плакат: “НЕ ВКЛЮЧАТИ - ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ”. Електромонтеру забезпечити видимий розрив електричного ланцюга. Знімати попереджувальний плакат можна тільки з дозволу відповідального за проведення робіт, начальника цеху (зміни, головного механіка). Включати в роботу апарат, агрегат, комунікації, якщо не зняли попереджувальний плакат, забороняється

9.10.9 Газонебезпечні роботи повинні проводитись під керівництвом відповідальної особи, яка призначається начальником цеху з числа інженерно-технічних працівників, які не зайняті проведенням технологічного процесу.

Відповідальний за проведення газонебезпечних робіт повинен постійно знаходитись біля місця роботи, забороняється доручати йому виконання інших робіт.

9.10.10 Ємкість, яку необхідно відкрити для внутрішнього огляду та ремонту, повинна бути звільнена від продуктів, відключена за допомогою заглушок з хвостовиками, які виходять назовні, від апаратури та систем трубопроводів, які діють, за винятком промивних та пропарювальних ліній.

9.10.11 Обладнання та трубопроводи екстракційної установки повинні бути звільнені від розчинника, місцели, шламу згідно з інструкцією.

Дистилятори, місцелозбирачі брудної та фільтрованої місцели, підігрівники розчинника та місцели, водоосаджувач, конденсатори, охолоджувачі конденсату, фільтри, насоси, трубопроводи розчинника та місцели слід пропарити до повного видалення пари розчинника, промити водою, провітрити та охолодити до температури , не більше ніж на 5°С вище температури повітря в приміщенні.

9.10.12 Технологічні та каналізаційні колодязі, приямки, траншеї, тунелі, бункери для шроту та олійного насіння слід провітрювати за допомогою пересувних вентиляційних установок, що встановлюються зовні ємкості.

9.10.13 Результат продування або пропарювання перевіряється аналізом повітряного середовища з апарата, резервуара (колодязя), трубопроводу, тощо.

9.10.14 Відбір проб повітря для аналізу повинен проводитись лаборантом при вимозі начальника цеху (або зміни) безпосередньо перед кожним початком роботи в даному апараті.

9.10.15 Відбір проб повітря слід проводити з різних місць апарата, (трубопроводу, резервуара, бункера, каналізаційного колодязя, приямку) та з місць можливого накопичення (застою) шкідливих пари та газів.

Завідуючий лабораторією (при його відсутності лаборант, який виконує аналіз) повинен письмово сповістити результати аналізу начальнику цеху (зміни).

9.10.16 Апарати, посудини, газопроводи після звільнення їх від пари розчинника відключають від пропарювальних та промивних ліній заглушками з хвостовиками, які виходять зовні, охолоджують та знеструмлюють.

Установка та знімання заглушок повинні відмічатись у журналі за підписом особи, яка установила, або зняла заглушки. Усі заглушки повинні бути пронумеровані та розраховані на визначений тиск. Номер заглушки та тиск повинні бути вибиті на хвостовику.

Після знімання заглушок спускати робітників у апарат не допускається.

9.10.17 Роботи в середині апаратів, резервуарів повинні виконувати не менше ніж три робітника, з яких один працює. а другий за ним стежить і залишається невідлучно біля апарата а третій-дублер.

Робітник, який знаходиться в середині апарата, при погіршенні самопочуття повинен негайно припинити роботу та вийти з апарата. У разі необхідності робітник, який спостерігає та відповідає за проведення робіт повинен витягти постраждалого на зовні.

9.10.18 Робочий, який знаходиться в середині апарату, та який спостерігає за ним повинні бути споряджені спецодягом, взуттям, головним убором, рятувальним поясом з хрестоподібними лямками та закріпленому на ньому сигнально-рятувальну линву, довжина якої, на 2 м перевищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м. Рятувальний пояс одягається поверх одягу.

Спостерігач не повинен випускати сигнально-рятувальну линву з рук.

В аварійних випадках при проведенні газонебезпечних робіт з недостатнім повітрообміном, робочий перед входом у резервуар, апарат, бункер, тощо. повинен користуватись протигазом ПШ-1, ПШ-2 з примусовим подаванням повітря, або кисневоізолюючих апаратах.

9. 10.19 Забороняється змінювати обсяг робіт, який передбачено в наряд-допуску, в сторону збільшення.