2.8.4Правила прийому

Правила прийому за ГОСТ 5471.

Масову частку ерукової кислоти виготовлювач визначає періодично не рідше 1 разу за місяць. У кожній партії цей показник показують на основі сертифіката на насіння ріпака (по аналізу олії в насінні).

Контроль за вмістом токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів проводиться у відповідності до вимог МВ 5.08.07/1232 “Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки”.

Контроль за вмістом радіонуклідів проводиться у відповідності з ДР-97 “Допустимі рівні радіонуклідів Cs₁₃₇ і Sr₉₀ у продуктах харчування”.

2.8.5Методи випробування

Відбір проб - за ГОСТ 5471.

Підготовка проб для визначення токсичних елементів - за ГОСТ 26929

Визначення запаху, кольору та прозорості - за ГОСТ 5472.

Визначення смаку проводиться органолептично.

Визначення колірного числа - за ГОСТ 5477.

Визначення кислотного числа - за ГОСТ 5476.

Визначення масової частки вологи та летких речовин - за ГОСТ 11812.

Визначення масової частки нежирових домішок - за ГОСТ 5481.

Визначення масової частки фосфоровмісних речовин – за ГОСТ 7824.

Визначення температури спалаху екстракційної олії - за ГОСТ 9287.

Визначення перекисного числа – за ГОСТ 26593.

Визначення ртуті - за ГОСТ 26927.

Визначення заліза - за ГОСТ 26928.

Визначення миш’яку - за ГОСТ 26930.

Визначення міді - за ГОСТ 26931.

Визначення свинцю - за ГОСТ 26932.

Визначення кадмію - за ГОСТ 26933.

Визначення цинку - за ГОСТ 26934.

Визначення масової частки ерукової кислоти - за довідковим Додатком 4 ГОСТ 8988-77 “Масло рапсовое. Технические условия.”

Визначення токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів – у відповідності з вимогами МУ “Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности” № 5.08.07/1232 за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.

Визначення сумарного вмісту радіоактивних речовин у відповідності з ДР-97 за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.

Визначення йодного числа, масової частки неомиляємих речовин та числа омилення згідно з методами, вказаними у Додатку А ГСТУ 46.072.

Визначення жирно кислотного складу згідно з ГОСТ 30418.

Контроль пакування, маркування здійснюється технічним оглядом.

Сертифікаційне випробування проводить акредитована у системі сертифікації УкрСЕПРО випробувальна лабораторія у відповідності з ДСТУ 3413.

2.8.6Транспортування та зберігання

Ріпакову олію зберігають у чистих закритих металевих ємкостях та транспортують у залізничних цистернах з нижнім зливом, що відповідає вимогам ГОСТ 10674, спеціалізованих для перевезення олії, які мають спеціальні трафарети та надписи у відповідності з Правилами перевезення вантажів, які діють на залізничному транспорті, в автоцистернах обладнаних люками, які щільно закриваються за ГОСТ 9218, та в інших критих транспортних засобах у відповідності з правилами перевезення вантажів чинними на відповідному виді транспорту

При транспортуванні відкритим автотранспортом бочки, фляги з ріпаковою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів та від сонячних променів.

Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати вимогам, які пред’являються при перевезенні харчових продуктів.

Забороняється наливати олію в будь-які ємкості заводу або споживача без контролю тари на чистоту лабораторією заводу.

Очищають баки та ємкості, які призначені для зберігання олії, при звільненні їх від продукту, не рідше одного разу за рік.

Не фасовану ріпакову олію упаковують в алюмінієві фляги за ГОСТ 5037 з щільними кільцями з жиро-стійкої гуми за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, які дозволені органами державного санітарного епідемологічного нагляду в установленому порядку, бочки стальні не оцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950.

Приймати ємкості до роботи необхідно з оформленням акту за участю головного механіка, начальника виробництва, відділення, лабораторії та відділу збуту.

Гарантійний термін зберігання ріпакової олії (від дня розливу), яку розлили у фляги та бочки - 1,5 місяця.