- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
В схемі руху розчинника та місцели в середині екстрактора 13 використаний принцип ступеневого зрошування в протитоку з рециркуляцією розчинника та місцели на кожному ступені. При цьому найбільш знежирений матеріал зрошується чистим розчинником, а матеріал, що надходить в екстрактор – концентрованою місцелою. Особливістю схеми руху розчинника в системі являється використання оборотного розчинника по прямому призначенню.
Поповнення безповоротних втрат розчинника в системі екстракційної установки проводиться з резервуарів оборотного бензосховища 63А, 63В, 63С, 63Д за допомогою насоса Р163 (Р163А), періодично. Для полегшення роботи насосів Р163, Р163А служить вакуум-форлага 182. Вакуум у вакуум-форлазі створюється за допомогою вакуум-насоса 183. Чистий розчинник насосом Р11А з водовідділювача 132/134 через конденсатор до тостера 149А, або обминувши його через підігрівник 149В подається в екстрактор на два останні ступеня зрошування, а також на насос Р11В, який подає чистий розчинник на промивку стрічки екстрактора.
Розчинник, проникаючи через шар рухомого матеріалу, накопляється в двох останніх збирачах місцели і насосами Р13.9, Р13.8 подається на зрошення на передостанній ступень зрошування.
Надлишок місцели, який утворюється за рахунок постійного надходження свіжого розчинника, направляється в наступний збирач місцели в напрямку ближче до завантаження матеріалу в екстрактор. Місцела з місцелового збирача насосом Р13.7 подається на зрошування матеріалу в форсунки своєї дільниці.
В цій зоні місцела, проходячи через шар матеріалу, збагачується і становиться більш концентрованою.
Аналогічним способом здійснюється екстракція на всіх послідуючих дільницях, де при приближенні до дільниці завантаження екстрактора 13 концентрація місцели зростає. Місцела рухається протитоком по відношенню до екстрагуючого матеріалу, крім того, вона здійснює замкнутий кругооборот (місцелозбирач – насос – зрошувач - місцелозбирач).
Концентрована місцела, яку отримали, проходе через шар свіжого матеріалу, що надійшов на екстракцію, додатково збагачується і фільтрується, звільняється від грубих домішок і надходить у збирач міцели, звідки місцела насосом Р15 подається в збирач місцели 117.
Існує два пристрої для промивання стрічки. Перший пристрій знаходиться у хвостовій частині екстрактора. Промивка стрічки здійснюється за допомогою насоса Р11В через фільтр F1 чистим розчинником. Розчинник тиском не нижче Р=10 атм. подається постійно через форсунку, що коливається. Промивний розчинник разом зі змитими частинками шроту збирається в збирачу, звідки насосом Р12А подається на знежирений шар матеріалу.
Форсунка, яка коливається, приводиться в рух від привода мотор редуктора і кривошипного механізму.
Другий пристрій для промивання стрічки встановлений на протилежному кінці екстрактора, і промивка стрічки здійснюється місцелою. Місцела на промивку стрічки подається з додаткового трубопроводу від нагнітальної ліні насоса Р13.1. Промивна місцела і місцела після змочування матеріалу збирається в бункері, звідки насосом Р12В подається на змочування матеріалу, що надходить в екстрактор, або за допомогою насоса Р15 направляється в місцелозбирач 117.
Дистиляція місцели здійснюється по трьохступеневій схемі. Особливістю процесу дистиляції являється те, що весь процес проводиться в умовах вакууму, а на останньому етапі процесу дистиляції та сушіння олії використовується гостра пара.
Вакуум в системі дистиляції створюється трьома паровими ежекторами (41/119, 41/123, 41/122).
Місцела зі збирача місцели 117 насосом Р18 подається на I-й ступень дистиляції в дистилятор 160А. Дистиляція I-го ступеня складається з двох дистиляторів 160А та 160В, які працюють послідовно.
В якості нагрівального середовища в дистиляторах I-го ступеня 160А та 160В використовується тепло очищеної пари розчинника та води, що надходять з тостера 170.
Вакуум в дистиляторах I-го ступеня створюється паровим ежектором 41/119.
Після дистилятора 160В місцела направляється в нижню частину дистилятора II-го ступеня 118.
Концентрована місцела після дистилятора 118 насосом Р118 через кожухотрубний підігрівник 121А подається на розпилювальну форсунку III-й ступінь дистиляції 122А для видалення залишкової кількості розчинника.
Дистиляція відбувається у протитоку. Місцела, яка надходить у верхню частину, рухається вниз і контактує з гострою водяною парою. Для інтенсивної відгонки розчинника з місцели в дистилятор 122А подається водяна пара з невеликим вмістом розчинника від вакуум-сушильного апарата 122В паровим ежектором 41/122.
Дистилятори II-го та III-го ступеня 118, 122 працюють під розрідженням, яке створюється паровим ежектором 41/123.
Обігрівання дистилятора II-го ступеня 118 і підігрівника місцели 121А здійснюється водяною парою, яка подається в міжтрубний простір, III-го ступеня – у змійовик дистилятора 122А.
Олія зі слідами розчинника насосом Р122А подається на форсунки вакуум-сушильного апарату 122В. Видалення залишку пари розчинника та води з олії у вакуум-сушильному апараті 122В проходе під розрідженням, яке створюється паровим ежектором 41/122.
Готова олія після сушарки 122В подається насосом Р122В через кожухотрубний охолоджувач 181 в ємкість Т3 підготовчо-пресового цеху. З ємкості Т3 олія насосом Р4 подається на олієзливну станцію.
Нестандартна по температурі спалаху олія насосом Р122В повертається на передистиляцію на дистилятор 122А через підігрівник 121А.
