- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
Додаток а
Показники кормової поживності, необхідні для визначення загальної енергетичної поживності шроту соняшникового, збагаченого “Л”.
Найменування показника |
Норма |
Масова частка сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше |
2,8-4,0 |
Масова частка загальної золи в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше |
6,5 |
Масову частку сирого жиру визначають у середньозмінній пробі у відповідності зі схемою контролю.
Значенням масової частки загальної золи вважають проміжне значення, яке одержали при визначенні масової частки золи, нерозчинної в соляній кислоті.
2.5Олія соєва
Добувається з насіння сої, однолітньої трав’янистої рослини Glycine hispida родини бобових, методом пресування-екстракції.
Соєва олія відноситься до жирних олій насіння, вона - складна суміш різних тригліцеридів, фосфоліпідів деякої кількості вільних жирних кислот та різноманітних нежирових речовин.
Промислові сорти соєвої олії мають такий жирно-кислотний склад, (% до суми кислот) *):
С18 Стеаринова |
2,0-6,0 |
С16 Пальмитинова |
7,0-13,0 |
С18:1 Олеїнова |
18,0-30,0 |
С18:2 Лінолева |
44,0-62,0 |
С18:3 Ліноленова |
4,0-11,0 |
Тип хімічної формули основних компонентів змішано-кислотних тригліцеридів відображається у вигляді:
О
С Н2ОС
¦ R1
¦
¦ O
C HOC
¦ R2
¦
¦ O
C H2ОС
R3
де: R1, R2, R3 - радикали різних жирних кислот.
2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
2.5.2
Густина (при 15 С), г/см3 |
0,922-0,934 |
Показник заломлення при 20°С |
1,474-1,478 |
В’язкість (при 20°С), спз |
53,2-65,0 |
Температура застигання олії, °С |
від-15 до –18 |
Число омилення, мг КОН |
170-195 |
Йодне число, гJ2/100г |
120-140 |
Роданове число, % йоду |
79-83 |
Число Генера, % |
94-96 |
Ацетильне число, мг КОН |
12-20 |
Гідроксильне число, мг КОН |
5-10 |
Число Рейхерта-Мейссля, % |
0,5-0,8 |
Число Поленське, % |
0,8-1,1 |
Вміст неомиляємих речовин, %, не більше |
1,0 |
На соєву нерафіновану олію розповсюджується ТУ У 15.4-00032744-003.
У залежності від якісних показників нерафінована соєва олія випускається вищого, першого та другого сорту.
2.5.3Застосування соєвої олії
Соєва нерафінована олія призначається:
Вищого сорту - для промислового перероблення на харчові цілі, для поставки в торговельну мережу і на підприємства громадського харчування – тільки олія соєва пресова нерафінована вищого сорту;
Першого сорту - для промислового перероблення на харчові цілі;
Другого сорту - для промислового перероблення на технічні цілі.
2.5.4Технічні вимоги
Соєва олія нерафінована виробляється з насіння сої, яке відповідає вимогам ГОСТ 17109, та імпортної, дозволеної Міністерством охорони здоров’я України.
За органолептичними показниками соєва олія повинна відповідати вимогам, що вказані в табл. 2.15.
Таблиця 2.15
|
Характеристика олії |
|
|||
Наймену |
Вищий сорт |
|
|
Метод |
|
вання показника |
Для поставки в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування |
Для промпереробки на харчові цілі |
Перший сорт |
Другий сорт |
випробування |
Прозорість |
Прозора, допускається легке помутніння, без осаду |
Легке помутніння, або «сітка» над незначним осадом не є бракувальним фактором |
|
За ГОСТ 5472 |
|
Запах та смак |
Притаманний олії соєвій нерафінованій без стороннього запаху та присмаку. |
За ГОСТ 5472 та органолептично |
|||
За фізико-хімічними показниками нерафінована соєва олія повинна відповідати вимогам, що вказані в таблиці 2.16.
Таблиця 2.16 Фізико-хімічні показники соєвої олії
Найменування |
Норми для соєвої нерафінованої олії |
Методи |
||
показника |
Вищого сорту |
Першого сорту |
Другого сорту |
випробувань |
Колірне число, мг йоду, не більше |
60 |
70 |
не нормується |
За ГОСТ 5477 |
Кислотне число, мг КОН/г не більше |
1,5 |
4,0 |
6,0 |
За ГОСТ 5476 |
Масова частка нежирових домішок, %, не більше |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
За ГОСТ 5481 |
Масова частка фосфоровмісних речовин, %, не більше: у перерахунку на стеароолеолецитин, |
1,0 |
4,0 |
6,0 |
За ГОСТ 7824 |
Масова частка вологи та летких речовин, % не більше |
0,20 |
0,30 |
0,30 |
За ГОСТ11812 |
Температура спалаху екстракційної олії, °С, не нижче |
225 |
225 |
225 |
За ГОСТ 9287 |
Перекисне число, ммоль/кг 1/2О, не більше |
10 |
10 |
- |
За ГОСТ 26593 |
Примітка: Реалізація соєвої нерафінованої олії першого та другого сорту з підвищеним кислотним числом повинна бути узгоджена зі споживачем.
1. Норми і методи контролю йодного числа та масової частки неомилюваних речовин олії соєвої нерафінованої наведені в Додатку Б. ТУ У 15.4-00032744-003
2. Вміст токсичних елементів та мікотоксинів в олії соєвій нерафінованій повинен відповідати вимогам, приведеним у таблиці 2.17.
Таблиця 2.17
Найменування |
Елементи, мг/кг |
Мікотоксини, мг/кг |
||||||
продукту |
Свинець |
Кадмій |
Ртуть |
Мідь |
Залізо, цинк |
Миш’як |
Афлатоксин В1 |
Зеараленон |
Олія соєва нерафінована |
0,1 |
0,05 |
0,03 |
0,5 |
5,0 |
0,1 |
0,005 |
1,0 |
Вміст хлорорганічних пестицидів в олії соєвій нерафінованій не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених санітарно-гігієничними вимогами до якості та показників безпеки продовольчої сировини та харчової продукції (див. табл.2.18).
Таблиця 2.18
|
Допустимий рівень, млн-1 (мг/кг) |
|
Найменування пестициду |
для безпосереднього вживання в їжу |
для перероблення на харчові продукти |
Гексахлоран (ГХЦГ гама-ізомер) |
0,05 |
1,0 |
Гептахлор |
не дозволяється |
|
ДДТ |
0.10 |
0.25 |
Вміст радіонуклідів в олії соєвій нерафінованій не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених державними гігієнічними нормами ДР-97 (див. табл. 2.19).
Таблиця 2.19
Найменування |
Cs137 (Бк/кг) |
Sr90(Бк/кг) |
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів |
600 |
200 |