- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
9.2.1 Соняшникове насіння – горючий матеріал.
температура займання (для аерозавислих частинок пилу з насіння), оС - плюс 225;
температура тління (для аерозавислих частинок пилу з насіння), оС - плюс 255.
Насіння соняшнику схильне до самозаймання.
9.2.2 Олія соняшникова – горюча рідина, має:
температуру спалаху не нижче, °С - плюс 225;
температуру самозаймання, °С - плюс 370.
9.2.3 Фуз – горючий матеріал:
температура спалаху, °С - плюс 264;
температура самозаймання, °С - плюс 418.
9.2.4 Соняшникове лушпиння – горючий матеріал:
температура займання, °С - плюс 235.
9.2.5 Макухова пелюстка, крупка соняшникова – горючий матеріал;
температура займання для аерозавислої суміші, °С- плюс 250-270;
при температурі вище плюс 230оС матеріал обвуглюється.
9.2.6 Насіння сої - горючий матеріал:
температура займання (для аерозавислих частинок пилу з насіння), оС - плюс 245-250;
температура тління (для аерозавислих частинок пилу з насіння), оС - плюс 230-235;
нижня концентраційна межа вибуху пилу (НКМВ) г/м3 – 95,0-117,5
9.2.7 Соєва м’ятка - горючий матеріал:
температура займання (для аерозавислих частинок олійного пилу), оС - плюс 245-250;
температура тління (для аерозавислих частинок олійного пилу), оС - плюс 230;
нижня концентраційна межа вибуху для аерозавислих частинок олійного пилу (НКМВ) г/м3 –17,0-93,0.
9.2.8 Соєва олія - горюча рідина:
температура спалаху, °С - плюс 225;
температура самозаймання, °С - плюс 460.
9.2.9 Насіння ріпака - горючий матеріал.
9.2.10 М’ятка ріпакова - горючий матеріал:
температура займання для аерозавислих частинок олійного пилу, °С - плюс 225;
температура тління для аерозавислих частинок олійного пилу, обвуглювання;
нижня концентраційна межа вибуху для аерозавислих частинок олійного пилу, г/м3 - 32,5.
9.2.11 Ріпакова олія - горюча рідина:
температура спалаху, °С - плюс 230;
температура займання, °С - плюс 331;
температура самозаймання, °С - плюс 422.
Особливість ріпакової олії в тому, що в ній присутні: ерукова кислота та продукти розпаду тіоглюкозидів.
Досліди на тваринах показали, що ерукова кислота має несприятливий вплив на серцевий м’яз, спричиняє збільшення його, в’ялість. Продукти розпаду тіоглюкозидів (ізотіоціанати, 5-вініл-2-тіооксазолідон, нітрили) - токсичні речовини. Ізотіоціанати викликають збільшення щитовидної залози, подразнення слизової оболонки шлункового тракту, нирок, органів дихання, 5-вініл-2-тіооксазолідон приводить до захворювання щитовидної залози.
Нітрили викликають крововилив і некроз печінки, збільшення щитовидної залози.
Враховуючи вищевикладене, вміст ерукової кислоти в ріпаковій олії, що використовується для харчових цілей, не повинен перевищувати 5%, а вміст тіоглюкозидів – 3%.
9.2.12 Пожежовибухонебезпечні властивості розчинників, місцели, шроту, фільтрувальної тканини “бельтинг”, мінерального масла приведені в табл. 9.4.5.3.
9.3Характеристика виробничих приміщень
9.3.1 Категорія виробничих приміщень по вибуховій, вибухопожежній та пожежній небезпеці, клас виробничих приміщень визначені у відповідності з відомчими будівельними нормами “Перелік приміщень і будівель підприємств олійно-жирової промисловості з визначенням їх категорій і класів вибухопожежонебезпечних зон” ВБН В.1.1-37-200 вказані в табл. 9.3.1.
Таблиця 9.3.1
Найменування виробництва (приміщень) |
Вибухопожежонебезпечні речовини, що виробляються |
Категорія приміщення |
Класифікація приміщень |
|
|
та застосовуються |
ВБН В1.1-37-200 |
||
Очисне відділення |
Пил насіння, сміття |
В |
П-II |
|
Шеретувально-віяльне відділення |
Лушпиння, ядро |
В |
П-II |
|
Вальцьове відділення |
М’ятка |
В |
П-II |
|
Підготовчо-пресовий цех |
Олія, макуха |
В |
П-I |
|
Фільтрувальне відділення |
Олія |
В |
П-I |
|
Екстракційний цех з екстрактором безперервної дії |
Гексановий розчинник, макухова черепашка, шрот, місцела |
А |
2 |
|
Відділення грануляції шроту |
Пара розчинника, пил шроту гранульованого, негранульованого |
Б |
21 |
|
Насосна для олії. Олієзливна. |
Олія |
В |
П-I |
|
Склади |
||||
Резервуари оборотного розчинника |
Гексановий розчинник |
- |
2 |
|
Елеватор шроту |
Шрот, пил шроту |
Б |
21 |
|
Елеватор насіння з очисним відділенням |
Насіння, пил насіння, сміття |
Б |
21 |
|
Склад лушпиння |
Лушпиння соняшникове |
Б |
21 |
|
