- •1.Загальна характеристика виробництва
- •2.Характеристика продукції, що виготовляється
- •2.1Олія соняшникова
- •2.1.1Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •2.1.2Застосування соняшникової олії
- •2.1.3Якість соняшникової олії
- •2.1.4Технічні вимоги
- •2.2Шрот соняшниковий тостований
- •2.1.5Методи випробування
- •2.1.6Транспортування та зберігання
- •2.3Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •2.4Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •2.5.1Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •2.5.3Застосування соєвої олії
- •2.5.4Технічні вимоги
- •2.5.5Методи випробування
- •2.5.6Зберігання соєвої олії
- •2.6 Шрот соєвий кормовий тостований
- •2.6.1Технічні вимоги
- •2.6.2Транспортування та зберігання
- •2.6.3Правила приймання
- •2.7Шрот соєвий кормовий
- •2.7.1Технічні вимоги
- •2.7.2Транспортування та зберігання
- •2.7.3Гарантії виробника
- •2.8Ріпакова олія
- •2.8.1 Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •2.8.2Якість ріпакової олії
- •2.8.3Вимоги до сировини
- •2.8.4Правила прийому
- •2.8.5Методи випробування
- •2.8.6Транспортування та зберігання
- •2.9Шрот ріпаковий тостований
- •2.9.1Технічні вимоги
- •2.9.2Зберігання та транспортування.
- •3.Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •3.1Насіння соняшнику
- •3.1.1Методи визначення якості
- •3.1.2Транспортування та зберігання
- •3.2.1Методи визначення якості
- •3.2.2Транспортування та зберігання
- •3.3Насіння ріпака
- •3.3.1Методи випробування
- •3.3.2Транспортування та зберігання
- •4.Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •6.2Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •6.3Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •6.4Технологічна схема екстракційного цеху
- •6.4.1Рух матеріалу та шроту
- •6.4.2Рух розчинника, місцели, олії
- •6.4.3Рух пари розчинника, води та конденсата
- •6.5Відділення грануляції шроту
- •6.6Технологічна схема елеватора шроту
- •7.Технологічний процес
- •7.1Норми технологічного режиму
- •7.2Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Розрахунки:
- •Баланс олії
- •7.2.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Дистиляція
- •7.3Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Баланс олії
- •7.3.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння сої.
- •Дистиляція
- •7.4Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Розрахунки:
- •7.4.1Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Дистиляція
- •7.5Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •7.6Пуск та зупинка виробництва
- •7.6.1Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.2Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •7.6.3Пуск підготовчо-пресового цеху
- •7.6.4Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •7.6.5Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •7.6.6Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •8.Охорона навколишнього середовища
- •8.1Охорона земельних ресурсів.
- •8.2Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •8.2.2Шеретувально-віяльне відділення
- •8.2.3Екстракційний цех
- •8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції.
- •8.2.3.2 Вентиляційні викиди.
- •8.2.4Відділення грануляції шроту
- •8.2.5Елеватор шроту
- •8.3Охорона водного басейну.
- •9.Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •9.1Загальні положення.
- •9.2 Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •9.3Характеристика виробничих приміщень
- •9.4 Вимоги до технологічного процесу
- •9.4.1Загальні положення
- •9.4.2Зберігання насіння
- •9.4.3 Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •9.4.4Пресування та фільтрація олії
- •9.4.5 Екстракція
- •9.4.6Відділення грануляції шроту
- •9.4.7 Транспортування та зберігання шроту.
- •9.4.8 Зберігання олії
- •9.5 Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •9.6 Санітарна характеристика виробничих процесів
- •9.7 Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.8Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •9.9 Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •9.10 Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •9.11 Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •9.12 Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •9.13Засоби колективного захисту
- •9.14 Засоби індивідуального захисту
- •9.15Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •9.16 Вимоги пожежної безпеки
- •9.17 Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •10.Контроль виробництва
- •11.Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •11.1Специфікація основного технологічного обладнання
- •11.2 Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •12.Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
2.5.5Методи випробування
Метод відбирання проб - за ГОСТ 5471.
Підготовка проб для визначення токсичних елементів за ГОСТ 26929.
Визначення запаху, кольору та прозорості за ГОСТ 5472.
Визначення смаку – проводиться органолептично за ГОСТ 5472.
Визначення колірного числа - за ГОСТ 5477.
Визначення кислотного числа - за ГОСТ 5476.
Визначення масової частки фосфоровмісних речовин - за ГОСТ 7824.
Визначення масової частки вологи та летких речовин - за ГОСТ 11812.
Визначення масової частки нежирових домішок –за ГОСТ 5481.
Визначення йодного числа - за ГОСТ 5475.
Визначення масової частки неомиляємих речовин - за ГОСТ 5479.
Визначення температури спалаху екстракційної олії - за ГОСТ 9287.
Визначення перекисного числа – за ГОСТ 26593.
Визначення ртуті – за ГОСТ 26927.
Визначення заліза – за ГОСТ 26928.
Визначення миш’яку – за ГОСТ 26930.
Визначення міді – за ГОСТ 26931.
Визначення свинцю – за ГОСТ 26932.
Визначення кадмію – за ГОСТ 26933.
Визначення цинку – за ГОСТ 26934.
Визначення токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів – у відповідності з вимогами МУ “Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности” № 5.08.07/1232 за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.
Визначення сумарного вмісту радіоактивних речовин у відповідності з ДР-97 за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.
Визначення жирно-кислотного складу згідно з ГОСТ 30418.
Контроль упаковки, маркування здійснюється технічним оглядом.
Контроль маси здійснюється на вагах за чинною методикою, затвердженою у встановленому порядку.
Сертифікаційне випробування проводить акредитована у системі сертифікації УкрСЕПРО випробувальна лабораторія у відповідності з ДСТУ 3413.
При проведенні випробувань допускається використовувати імпортний лабораторний посуд за класом точності та хімічні реактиви за якістю не нижче вітчизняних.
2.5.6Зберігання соєвої олії
Соєву олію нерафіновану зберігають у чистих закритих металевих ємкостях та транспортують у залізничних цистернах з нижнім зливом, що відповідає вимогам ГОСТ 10674, спеціалізованих для перевезення олії, які мають спеціальні трафарети та надписи у відповідності з Правилами перевезення вантажів, які діють на залізничному транспорті, в автоцистернах обладнаних люками, які щільно закриваються за ГОСТ 9218, та в інших критих транспортних засобах у відповідності з правилами перевезення вантажів чинними на відповідному виді транспорту.
При транспортуванні відкритим автотранспортом бочки, фляги з соєвою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів та від сонячних променів.
Очищають баки та ємкості, в яких зберігають олію, при звільненні їх від продукту, не рідше одного разу за рік.
Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати вимогам, які пред’являються при перевезенні харчових продуктів.
Забороняється наливати олію в будь-які ємкості заводу або споживача без контролю тари на чистоту лабораторією заводу.
Нефасовану соняшникову олію упаковують в алюмінієві фляги за ГОСТ 5037 з щільними кільцями з жиро-стійкої гуми за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, які дозволені органами державного санітарного епідемологічного нагляду в установленому порядку, бочки стальні не оцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950.
Приймати ємкості до роботи необхідно з оформленням акту за участю головного механіка, начальника виробництва, відділення, лабораторії та відділу збуту.
Гарантійний термін зберігання, з дати виготовлення:
Олії соєвої нерафінованої нефасованої вищого сорту – 7 місяців.
Олії соєвої нерафінованої першого сорту з кислотним числом, не більше: 2 мг КОН/г – 6 місяця;
4 мг КОН/г – 4 місяця.
