Модель діалогу, коли відома проблема, але не відомий співрозмовник

Діалог (від грецького - розмова, бесіда між двома або кількома особами).

Контрольні запитання для діалогу

1. З чого складається перше враження про незнайому людину?

2. Як бажано привітати співрозмовника?

3. Які встановити часові параметри для співрозмовника?

4. Як зрозуміти, чи співрозмовник оцінює ситуацію?

5. Хто першим повинен починати розмову?

6. Коли краще за все викласти свою точку зору і переконати співрозмовника?

7. Чи може і чому саме розмова затягнуться в часі?

8. Чи потрібно в процесі розмови висувати категоричні судження?

9. Як відповідати на заперечення?

10. Як бути, коли співрозмовник має яскраво виражену самооцінку?

11. В якому співвідношенні між собою мають бути обговорення й рішення?

Про прес-конференції

Найкраще - прямо і просто

сказане слово.

В. Шекспір

Прес-конференція - не тільки привід для інформування жур­налістів про колектив, справу, а й імідж керівника, колективу та вагомість проблеми, що обговорюється.

Для цього важливо:

• вибрати цікаву, актуальну проблему, мудро її сформулювати;

• продумати про приміщення, враховувати акустику, світло, затишок;

• регламент (не більше 35-40 хв.);

• зробити відповідні заготовки, відповіді чи репліки;

• мати перед собою необхідну інформацію;

• концентрувати увагу на присутніх;

• не бажано затягувати відповіді;

• не бажано крутити в руках ручкою, олівцем та ін., бо це відвертає увагу від основного завдання як учасників, так і ведучих;

• руки спокійно повинні лежати на столі, що свідчить про впевненість і спокійний стан того, хто відповідає на запитання;

• підібрати вмілого ведучого, який був би добре поінформований з проблеми та інтересів сторін.

4.2.5. Виступ перед негативно налаштованою аудиторією

У будь-якій організації самі собою

розвиваються безлад, різнодумство

і бездіяльність, тому готуйтесь

це долати.

Пітер Друкер

У такому разі важливо відповідно налаштувати себе, не допускати необдуманих дій та конфліктів. Не бажано під час виступу

• сперечатися;

• намагатися закликати до логіки чи здорового глузду;

• радити чи вказувати, що треба робити, як себе поводити;

• наказувати;

• висміювати;

• ігнорувати інтереси негативно налаштованих осіб;

• запитувати про мотиви їх поведінки;

• відповідати на атаку протидіями;

• “грати на нервах” тощо.

При негативній реакції аудиторії постарайтесь вдатися до такого:

• попередньо виясніть свою мету і позицію; все, про що ви говорите, має бути зрозумілим;

• зберіться з думками, щоб досягти поставленої мети, пам’ятайте, що будь-який експромт повинен бути підготовленим;

• дотримуйтесь фактів. Проробляйте все вдома, щоб не збили вас з пантелику;

• ввічливо попросіть конкретизувати поставлене запитання;

• уникайте необдуманих відповідей, записуйте запитання, щоб виграти час;

• розуміючи, що репліка має провокаційний характер, заспокойтеся, примусьте себе порахувати до десяти і дайте осмислену відповідь;

• відповіді давайте короткі;

• не давайте можливості “причепам” повернути вас знову до обговореного, зауважте, що кому цікаво, то це можна обговорити­ в індивідуальному порядку;

• будьте уважні до реплік;

• дуже обережно добирайте фрази для відповідей;

• при галасі можна сказати: ”Я був би дуже щасливий, якби міг почути вас!”;

• якщо ви відчули, що є намагання у когось негативно вплинути на аудиторію, то можна сказати: “ Вважаю, що кожен має право сказати своє слово!”;

• при звинуваченні на вашу адресу скажіть, що для розв’язання цієї проблеми є багато шляхів, тому все осягнути важко;

• при галасі в залі можна кинути ремарку чи репліку: “Такий галас утруднює мені сказати вам головне...”

У такій ситуації бажано говорити рішуче і зрозуміло, зберігаючи самоконтроль.

Така поведінка на 70% підніме вас над “опонентами”.