Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пiрен-конф-сканер.doc
Скачиваний:
77
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
1.11 Mб
Скачать

1.2.17. Фрейдівський підхід до внутрішньоособистісного конфлікту

Тільки багатство душі є справжнім

багатством людини.

Лукіан

З.Фрейд розглядав конфлікт як інтрапсихічний феномен, що зумовлений суперечностями самої природи людини. Саме тому, на його думку, найбільшу увагу він приділяв внутрішнім неусвідомленим конфліктам. Водночас цим факторам він надавав вирішального значення і при аналізі міжособистісних конфліктів. Основну їх причину автор вбачав у внутрішніх особливостях людини. Згідно із З.Фрейдом, джерелом конфлікту дитини є вроджені інстинктивні сили, які пробуджуються в ході її психосексуального розвитку. Основні причини конфлікту - це, по-перше, зіткнення протилежних інстинктів, по-друге, інстинктів з вимогами соціального середовища і, по-третє, необхідність досягнення дитиною компромісу між потребою негайного забезпечення та принципом реальності, який вимагає відстрочення її задоволення [102, c. 138].

З. Фрейд [102] визначив внутрішній конфлікт особистості необхідним виявом руху та динаміки душевного життя. Внутрішньоособистісний конфлікт сприяє розвитку особистості. Однак у зіткненні протилежних сил не можна однозначно визначити наслідок цього зіткнення. Тому і трапляється так, що особистість може йти і шляхом їх пригнічення. У такому разі замість гармонізації динамічних сил настане розбалансування процесів; особистість може зануритися в безодню душевної боротьби, мимоволі втягнувши своїх близьких у конфліктні стосунки. Якщо ж особистість, яка перебуває при владі, водночас перебуває у стані внут­рішньоособистісного конфлікту, вона може підштовхнути маси людей до агресивної поведінки (Гітлер, Сталін), знаходячи в цьому джерело задоволення своїх деспотичних амбіцій та заспокоєння своїх страхів. Цього вчить нас історія.

Вихідна система особистості за З. Фрейдом така: “Воно” (Id), “Я” (Eho) і “Над-Я”(Super-Eho). Усі складові керовані різними принципами: “Воно” - принципом задоволення, “Я” - принципом реальності; “Над-Я” - принципом належності [103].

В основі людської поведінки лежать потреби, які неможливо ліквідувати. Ця теза дуже важлива в системі З.Фрейда. Він доводив досить тверезо та обгрунтовано: потяг не можна заборонити, його треба визнати та вишукати йому відповідну форму задоволення. Інакше людина або хворітиме, або розпочне приховане від людського ока “гріховне життя”.

“Воно” за Фрейдом, створене примітивними бажаннями, інстинктами, біологічними спонуканнями (потягом). “Хочу, і край!” - таке гасло виділяє Фрейд для “Воно”, а саме:

• прагнення до негайного задоволення;

• неготовність до врахування як внутрішніх, так і зовнішніх чинників;

• нездатність передбачати наслідки своїх дій чи вчинків тощо.

Проте доречно зауважити, що в дитинстві “Воно” виявляється як святість, бо все їй (дитині), як правило, дається.

“Я” з’являється внаслідок контактів особистості із зовнішнім світом, який обмежує невпинні апетити “Воно”, “Я” вже ділить внутрішнє й зовнішнє, суб’єктивне й об’єктивне, бажане й реальне. Саме тому “Я” раціонально формулює плани узгодження потрібного й можливого. Ці безпосередні імпульси прагнень З.Фрейд назвав первинними процесами, логічне ж мислення - вторинним процесом.

У процесі життя людина осягає властивість світорозуміння через моральні принципи, бо світ ділиться на добро і зло, красиве й потворне, справедливе й злочинне. Моральне повинно бути пошановане, аморальне - покаране, відкинуте. Так за Фрейдом формується совість особистості, інстанція “Над-Я”.

Згодом як послідовники, так і критики Фрейда (А.Адлер), К.Хорні, К.Юнг намагалися розширити можливості психоаналізу, показати не лише негативні, а й позитивні результати конфлікту. Так, наприклад, К.Юнг, визначаючи проголошений З.Фрейдом сек­суальний інтерес як мотив конфлікту, водночас підкреслював значення мислення і невчення [120].

К.Хорні вважала, що один з основних недоліків концепції З.Фрейда, - це відсутність соціологічної орієнтації у тлумаченні конфлікту, схильність до пояснення соціологічного явища біологічними факторами. Вона наголошувала, що дитина не керується інстинктами, в неї величезний запас енергії, який має різноманітне спрямування і не завжди погоджується з вимогами дорослих, унаслідок чого розгортається конфлікт.

Значення конфліктологічної парадигми З.Фрейда величезне, бо все у кожного починається з дитинства. Саме в дитячому віці закладається статус особистості, майбутнього її життєутвердження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]