2.1.10. Урахування темпераменту особи в управлінській діяльності

Якщо можеш, будь мудрішим за інших -

тільки нікому про це не говори.

Ф.Честерфільд

Кожен з нас є носієм безмірного власного внутрішнього світу. Це світ думок і мрій, глибоких страждань і світлої любові. За своєю складністю й надійністю система людської психіки не має собі рівних - це дуже тендітне, чутливе, вразливе утворення, вивести яке з ладу дуже просто. Ми мало на це зважаємо, бо не знаємо до кінця своїх сильних та слабких сторін; приміром, є люди, які навіть не підозрюють у собі існування психіки, не кажучи вже про когось, або ж не зосереджуються, не акцентують увагу на проблемі запобігання конфліктам.

Найперше, що нам треба усвідомити, - треба зважати на темперамент і тип характеру в управлінській діяльності, від цього залежать “потенція” і “кондиція”, успіх справи та авторитет особистості.

Темпераментвизначає динамічні особливості психічного життя, а характер - інтегрує систему рис, морально-психоло­гічних якостей, стійких стереотипів ставлення до себе, до інших людей, до довкілля і загалом до світу.

Темперамент зумовлений типом нервової системи, “чистих” типів темпераменту, як відомо, не буває, мають місце й проміжні типи. Про це засвідчують результати досліджень психологами, соціологами, філософами людського соціуму.

Учення про темперамент заснував Гіппократ, а англійський психолог Е.Айзенк запропонував модель типів темпераменту.

Темперамент - індивідуальна особливість людини, що виявляється в її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості протікання психічної діяльності.

І. Кант вважав, що у флегматиків спостерігається недостатність моральних почуттів, у меланхоліків - справжня доброта, у холериків - почуття честі, а в сангвініків - почуття прекрасного.

Вивчаючи типи темпераменту, характер особистості, доходимо висновку, що в житті часто мають місце конфлікти характерів. Цей тип конфліктів є особистісним, проте саме з ним ми часто зустрічаємось на практиці. Численні спостереження засвідчують, що до 35% загальної кількості конфліктів виникають унаслідок психологічної несумісності.

Таким чином, управлінцю, керівникові важливо мати на увазі, що діяльність і поведінка людини зумовлені не тільки соціальними умовами життя, а й індивідуальними особливостями її психофізичної організації. Це яскраво проявляється в темпераменті особистості. І.П. Павлов свою типологізацію нервової системи пов’язував із темпераментом, виділивши чотири основні типи нервової системи, а саме:

1. Сильний, врівноважений, рухливий - живий тип.

2. Сильний, врівноважений, інертний - спокійний, малорухливий тип.

3. Сильний, неврівноважений з перевагами збудження над гальмуванням - збудливий, нестриманий тип.

4. Слабкий тип.

Виходячи з цього, керівник відповідно розподіляє завдання, сподіваючись на вчасне, безконфліктне, ефективне їх виконання.

2.1.11. Характерологічні відмінності як фактор проблемності та конфліктності особистості

Таланти розкриваються у спокої,

характери - серед життєвих бур.

Гете

Існують різні підходи і класифікації особистостей. Ми ж пропонуємо вашій увазі кілька. У західному світі серед ділових людей широко використовують типологію Бриггс - Мейєрс, яка базується на юнгівській концепції. Автори створили індикатор типів особистості, в основу якого поклали чотири основні принципи.

1. Звідки людина черпає свою енергію - із зовнішнього світу (екстравертний тип) чи із середини (інтровертний тип)?

2. Як збирає інформацію про світ - послідовно, спираючись на факти (сенсорний тип) чи довільно, випадково, із включенням своєї уяви та фантазії (інтуїтивний тип)?

3. Як вона приймає рішення - об’єктивно й неупереджено (мислячий тип) чи суб’єктивно, під впливом своїх емоцій (емоційний тип)?

4. Як особистість моделює свою поведінку - приймає рішення і плани, які після виконує (розсудливий тип), чи діє імпульсивно, змінюючи свій спосіб дій залежно від обставин (сприймаючий тип)?

Перелічені типи автори позначають латинськими буквами:

Різні комбінації цих якостей дають 16 типів особистості, які поділяються на 4 основні групи:

Яку б з комбінацій характеру ми не взяли, знайдеться ціла низка причин для розбіжності думок представників різних типів. Однак якщо в колективі керівник обізнаний з типологією характерів, різні типи можуть продуктивно доповнювати один одного.

Пропонуємо кілька порад, які зможуть стати вам у нагоді в процесі спілкування з конфліктними людьми-партнерами:

- встановіть контакт з вашим опонентом;

- придивившись до конфліктної особистості, визначте її негативні риси;

- визначте, яка є можливість вплинути на неї;

- дотримуйтесь нейтралітету, не потрапляйте під вплив емоційного заряду чи світогляду вашого опонента;

- у процесі спілкування формулюйте систему аргументів щодо причин труднощів опонента;

- постарайтеся використати такі прийоми спілкування, які дають спокійний вихід його емоціям;

- розвивайте контакт, тримайте ситуацію під контролем, постійно створюйте спільне поле діяльності;

- розширюйте спільний підхід до справи й використовуйте його для вироблення згоди.