Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
П3.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
55.84 Кб
Скачать

[практична №3] 8

Поняття про ораторську компетенцію

Українська національна риторична школа увібрала в себе кращі здобутки риторичних шкіл Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії (Аристотель, Платон, Демосфен, Цицерон, Квінтіліан, Іоанн Златоуст та ін.), традиції слов’янських шкіл періоду Київської Русі (Іларіон, Володимир Мономах, Кирило Туровський та ін.), а також праці відомих теоретиків та практиків XVIII–XIXст. (К.П.Зеленецький, М.В.Ломоносов, О.Ф.Мерзляков, М.М.Сперанський та ін.)  Біля джерел національної школи красномовства стояли могутні постаті основоположників ораторської прози Єпіфанія Славинецького, Симеона Полоцького, Стефана Яворського, Гавриїла Бужинського, Феофана Прокоповіча, Петра Могили, Григорія Сковороди та інших видатних особистостей-мислителів, які правдивим словом (світським і гомілетичним) слугували рідному народові.  В умовах духовно-культурного відродження України зростає значущість класичних та кращих сучасних риторичних традицій, зокрема закладених в гуманітарні науки (педагогіку, філософію, психологію, етику, естетику, мовознавство, логіку тощо) із яскраво вираженою рисою красного слова (В.К.Винниченко, М.С.Грушевський, М.П.Драгоманов, М.І.Косто­маров, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський, С.Т.Шацький та ін.)  Як показало дослідження, у працях сучасних учених – Н.О.Безменової, С.П.Іванової, В.В.Одінцова, Є.О.Ножина, Ю.В.Рождест­венсь­кого, В.П.Чихачова, С.О.Мінєєва, О.А.Юніної – відновлюється цінний риторичний досвід класичної й слов’янської риторичної думки, отримала свій подальший розвиток концепція риторики як філософсько-дидактичної науки, спрямованої на формування у людини ефективної та комунікативної діяльності.  Нова галузь педагогічної науки – теорія і технологія виконавсько-мовленнєвої діяльності – успішно розвивається у педагогічних дослідженнях І.О.Зимньої, А.Й.Капської, О.О.Леонтьєва, Ю.Л.Львової та ін. Специфіку дії живого слова у педагогічному спілкуванні вивчали В.А.Кан-Калік, М.С.Пашкова. Дослідження Ю.П.Азарова, Н.І.Болдирєва, Н.В.Кузьміної, А.О.Сластьоніна та ін. вказують на те, що майстерність слова є обов’язковим компонентом у діяльності педагога.  Розробка змісту й методів навчання у педагогічних класах у школах нового типу України (гімназія, ліцей, колеж, школа-гімназія тощо) на принципах гуманізації та демократизації суспільного життя в цілому, гуманізації та гуманітаризації освіти зокрема, формування риторичної культури учнів як складової життєвої компентності особистості зумовили введення курсу риторики як навчального предмета до нових навчальних планів. Завданням викладання цього класичного гуманітарного предмета є підвищення загальної культури мислення, мовлення, спілкування випускників школи.  Експериментальні програми курсу риторики для шкіл нового типу створювалися у координації з представниками Московської, Пермської школи риторики (Є.О.Ножин, С.П.Іванова, О.А.Юніна, С.О.Мінєєва та ін.). Упровадження й практична реалізація експериментальної програми з риторики відбувались у школі-гімназії №59 м. Києва, Українському колежі №272 м. Києва, у Дрогобицькій гімназії №1 та інших навчальних закладах. В результаті з’явилося кілька альтернативних програм риторики, ораторського мистецтва, майстерності спілкування, еристики.  Аналіз експериментальних програм з риторики свідчить, що спеціалісти (С.П.Іванова, С.О.Мінєєва, О.А.Юніна) виділяють 4 етапи навчання школярів риторики з метою досягнення запланованого ними рівня володіння мисленнєво-мовленнєвою та комунікативною діяльністю: I етап – 1-3 класи; II етап – 4-6 класи; III етап – 7-8 класи; IV етап – 9-11 класи.  Послідовність побудови курсу риторики й методика формування риторичних умінь на кожному віковому етапі мають свої завдання. Розглянемо їх. Перший етап ( 1-3 класи) – перші кроки в оволодінні художнім читанням, виразним читанням, основами спілкування. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]