Самостійна робота 9

Для закріплення і перевірки набутих навиків у розпізнаванні окремих видів і різновидів поперечнов’язаних і основ’язаних полотен необхідно охарактеризувати запропоновані викладачем кожному студентові індивідуальні набори полотен. Звіт з самостійної роботи складається за формою таблиці 2.

Індивідуальне заняття 4 (під керівництвом викладача)

Для набуття і перевірки навиків у розпізнаванні окремих видів кулірних і основов’язаних полотен, виконується індивідуальна робота, пов’язана з товарознавчою характеристикоє індивідуальних наборів зразків трикотажних плолотен. Пропонується подати характеристику наборів зразків трикотажних полотен за формою таблиці 14. Захист звітів на ІКР.

Таблиця 14

Клас, група переплетення	Назва полотна	Відмінні ознаки	Вол. склад.	Вид обробки	Призначення полотна
1	2	3	4	5	6

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1.Як класифікуються трикотажні полотна за переплетенням?

2.Як визначити лицеву і виворотну сторону основов’язаного трикотажного полотна?

3. Чим відрізняються основов’язані трикотажні полотна похідних переплетень від головних?

4. Де застосовується головне переплетення ланцюжок?

5. Які полотна відносяться до групи візерунчатих основов’язаних полотен?

6. Які ви знаєте види платованих основов’язаних трикотажних полотен?

7.Які вам відомі утокові переплетення і їх відмінні ознаки ?

8. В чому полягають особливості малорозтяжного трикотажу?

9. Які особливості характерні філейним основов’язаним трикотажним полотнам?

4.2 Асортимент трикотажних товарів

План

1. Класифікація трикотажних виробів

2. Асортимент верхніх трикотажних виробів

3. Білизняні вироби

4. Асортимент панчішно- шкарпеткових виробів

Методичні поради до теми Вивчення теми слід починати з розгляду класифікації трикотажних товарів. Після вивчення класифікаційних ознак трикотажного асортименту треба, користуючись матеріалом лекції, приступити до вивчення асортименту верхніх трикотажних виробів, білизняних та панчішно – шкарпеткових виробів. При цьому слід звернути увагу на відмінності та подібності в асортименті трикотажних і швейних виробів аналогічного призначення

1.Класифікація трикотажних виробів

Трикотажний виріб – це виріб, виготовлений із трикотажного полотна або суцільнов’язаним, призначеним для одягу, головних уборів тощо.

Трикотажні вироби класифікуються за такими ознаками:

• призначенням: верхні, білизняні, панчішно-шкарпеткові, рукавичні, головні убори і шарфи;

• сезонним використанням: літні, весняно-осінні, зимові;

• статево-віковими ознаками: для дорослих (чоловіків та жінок), підлітків, старшого і молодшого шкільного віку, дошкіль­ного, ясельного віку, немовлят (дівчаток, хлопчиків);

• сировинним складом: з натуральних волокон, у чистому вигляді або з невеликим вмістом інших волокон (до 5 %); зі штучних волокон або з невеликим вмістом (до 30 %) синтетичних волокон; із синтетичних волокон або в суміші з іншими волок­нами (до 30 %).

Особливості моделювання і виготовлення трикотажних виробів значною мірою зумовлюються специфікою трикотажного виготов­лення і властивостями трикотажних полотен.

Структура і властивості трикотажних полотен дозволяють художникам-модельєрам по-особливому вирішувати об’ємну форму виробів за рахунок використання в одному виробі полотен різних переплетень або полотен, виготовлених із пряжі різної структури і пружності.

За способом виготовлення трикотажні вироби поділяють на кроєні, напіврегулярні й регулярні.

Кроєні вироби зшивають із деталей, викроєних із трикотажного полотна. До цієї групи виробів належать трикотажна білизна, частково верхній трикотаж, а також кроєні панчішні і рукавичні вироби. Суттєвим недоліком виготовлення кроєних виробів є великий відсоток міжлекальних відходів при розкроюванні полотна (20 – 25 %).

Напіврегулярні вироби зшивають із деталей, близьких за формою до форми лекал. Деталі або купони виготовляють на трикотажних в’язальних машинах, форма надається в процесі в’язання за рахунок звужування або розширювання. Перед зшиванням такі деталі потребують лише незначного підкроювання в проймах і горловині. Відсоток відходів сировини зменшується до 8 – 12 %.

Регулярні вироби зшивають із деталей, форма яких створюється безпосередньо у процесі в’язання. Під час виготовлення цих виробів зменшуються витрати сировини (відсутні відходи при розкроюванні). До виробів цієї групи належить більшість верхніх трикотажних виробів, а також хустки, шарфи та головні убори.

Трикотажні вироби класифікують також за видами, розмірами і ростами, видами переплетень, оздобленням, типами і класами машин.

2. Асортимент верхніх трикотажних виробів

Асортимент верхніх трикотажних виробів –дуже різноманітний та широкий і включає жакети, джемпери, жилети, джемпери типу сорочки, светри, костюми, сукні, халати, блузки, спідниці, штани, шорти, піжами, комбінезони, напівкомбінезони, рейтузи, спортивні джемпери тощо.

Для виготовлення верхніх трикотажних виробів використовують вовняну, напіввовняну, бавовняну і змішану пряжі, об’ємну поліакри­лонітрильну пряжу, високооб’ємні текстуровані нитки – еластик, гофрон, мерон, мелан, акон, камелан тощо.

Верхні трикотажні вироби відрізняються формою, кольором, фасоном, силуетом, характером застібки, вирізом горловини, довжи­ною рукавів та ін.

Як і у швейному одязі, у трикотажному розрізняють три види форми: строга, спортивна і "фантазі". Використовують усі види силуетів, але найпоширенішим є напівприлеглий силует, що широко використовується для суконь, костюмів, пальт.

Різновиди верхніх трикотажних виробів характеризуються фасонами, складністю обробки, додатковим оздобленням.

Для фасонів трикотажного одягу є притаманною детальна розробка силуету з допомогою різноманітного крою, швів, складок, кишень, застібки, оздоблювальних елементів.

Розмірні ознаки верхніх трикотажних виробів визначають ростом, розміром виробу: для чоловіків (158 – 188 ріст, 84 – 140 розмір) і жінок (146 – 176 ріст, 84 – 140 розмір), для дітей (74 – 176 ріст, 48 – 108 розмір). Для поясних виробів у чоловіків і жінок вводиться повнотний показник (70 – 154 – обхват талії (см) для чоловіків), (96 – 148 – обхват стегон з урахуванням виступу живота (см) у жінок). Інтервал між розмірними характеристиками такий самий, як для одягу з тканин.

Верхні трикотажні вироби поділяються на такі види:

Джемпер – плечовий верхній одяг без застібки згори донизу, з рукавами різної довжини або без них, з різноманітним оформленням горловини – без застібки, з коміром-стійкою, із застібкою до середини стану, на плечі, на спинці. Довжина до талії або стегон. Нові різновиди – джемпер типу майки, блузона, сорочки. Різновидом джем­пера є пуловер.

Жакет – плечовий верхній одяг з розрізом згори донизу, із застібкою або без неї, з довгими або короткими рукавами, без коміра або з коміром. Складається зі спинки і двох пілочок. Виготовляють різних фасонів, нові жакети типу чоловічого піджака, блузки, куртки, блузона.

Жилет – виріб без рукавів із розрізом згори донизу, із застібкою або без неї. Складається із спинки і двох пілочок. Довжина до талії, лінії стегон, до колін або нижче.

Светр – виріб побутового і спортивного призначення, який складається із стану, рукавів і коміра-стійки (висотою не менше 5 см). Комір буває цільнов’язаним або пришивним, одинарним або подвійним. Виготовляють светри переважно із товстих трикотажних полотен фанг і напівфанг.

Куртка – плечовий верхній одяг із рукавами, розрізом і застібкою згори донизу, з підкладкою і утеплювальною прокладкою або без них. Нерідко виготовляють із каптуром.

Рейтузи – вироби побутового і спортивного призначення, виготовляють суцільнов’язані і кроєні. Трикотажний поясний одяг, який щільно облягає нижню частину тулуба й ноги, кожну окремо до ступнів. Бувають чоловічі, жіночі, дитячі; виготовляють із вовняної, бавовняної і напіввовняної пряжі і високооб’ємних ниток, з довгими або короткими штенинами. Складаються із торса і двох пагомілок. Пагомілки закінчуються штрипками, ластиком або підшиваються всередину з фіксацією еластичною тасьмою. У кроковий шов торса вшивають ластовицю. Край верху підшивається в підгин з еластичною тасьмою.

Штани – виготовляють різних фасонів. Можуть бути дво- або чотиришовними, верх штанів має подвійний пояс із трикотажного полотна або пояс з підкладкою із тканини, з прорізними або накладними кишенями. Низ штанів закінчується манжетами або в підгин. Застібка по центру, збоку або пояс на еластичній тасьмі. Бувають чоловічі, жіночі та дитячі. Різновиди штанів – шорти (вище колін), бермуди (до колін), гольф (нижче колін, манжети з застібкою).

Спідниці – поясний верхній жіночий або дівчачий одяг, яким вкривають нижню частину тулуба й ноги. Бувають костюмні й одиночні. Використовують у комплектах з джемперами, жакетами, жилетами і блузками. За конструкціями і фасонами не відрізняються від спідниць із тканин. Спідниці із звичайних трикотажних полотен виготовляють з підкладкою з тканин, із формостійких полотен – без підкладки.

Блузки – плечовий верхній жіночий або дівчачий одяг, який надягають на білизняний виріб. Виготовляють із основов’язаних гладких або ажурних трикотажних полотен для носіння заправленими в спідницю або навипуск. Відрізняються фасонами залежно від силуету, форми і довжини рукавів, форми коміра, застібки й виду оздоблення.

Сукні – плечовий жіночий або дівчачий одяг, яким вкривають тулуб, стегна й ноги. Плаття шиють різноманітних фасонів і силуетів залежно від напряму моди, цільнокроєними або відрізними по лінії талії, з різною формою і конструкцією рукавів і комірів.

Костюми – одяг, що складається з двох або більше виробів. Бувають жіночі, дитячі і спортивні, дво-, три- і багатопредметні. Костюми-двійки складаються із жакета (джемпера, жилета, блузки) і спідниці або штанів; або сукні і жилета; сарафана з блузкою або джемпером. Костюми-трійки доповнюються жилетом, блузкою або іншими виробами, а багатопредметні ансамблі (комплекти) – шапоч­кою, шарфом, рукавичним виробом або хусткою.

Костюми спортивного типу складаються з куртки або джемпера з розрізом до середини стану на замок-"блискавку" і штанів, які мають різний крій, фасон, оздоблення та волокнистий склад. Виготовляють із вовняної, напіввовняної пряжі, високооб’ємних ниток. Для оздобле­ння по боках штанів, куртки, комірів і манжет використовують декоративні смуги, багатокольорові канти, а на грудях – емблеми.

Піжами – комплект трикотажних виробів, який складається з куртки (фуфайки, блузи) та штанів різної довжини. Бувають чоловічі, жіночі та дитячі. Виготовляють із ворсових, плюшевих або платованих полотен.

Халати – плечовий верхній трикотажний одяг із розрізом згори донизу, із застібкою або без неї (з поясом і великим запахом пілочок). Виготовляють із плюшевих або ворсових полотен, для відпочинку, купання. Чоловічі шиють прямого силуету, з довгими рукавами, поя­сом, шалевим коміром. Фасони жіночих халатів більш різноманітні – прямі, розкльошені, з комірами різної форми, з кишенями, різними за довжиною рукавами.

Пальта – плечовий верхній одяг з рукавами, розрізом та застібкою згори донизу. Демісезонні пальта виготовляють із трикотажних полотен, дубльованих поролоном або штучним хутром на трикотажній основі. Шиють таких самих моделей і фасонів, що й пальта із тканин. Пальта для дітей виготовляють з каптуром або з коміром і шапочкою.

Верхній трикотаж для дітей (віком до 18 років) виготовляється переважно тих самих видів, що й для дорослих, але він відрізняється меншою різноманітністю фасонів, більш простими моделями без використання дорогих і складних видів обробки й оздоблення. Дитячі трикотажні вироби повинні бути насамперед гігієнічними і зручними в носінні. Велике значення надається кольоровим полотнам, викорис­танню більш світлих, ніжних і яскравих кольорів, найрізноманітніших рисунків.

Трикотажні вироби для кожної вікової групи дітей (ясельної, дошкільної, молодшої, середньої і старшої шкільної) відрізняються композиційною будовою, гамою кольорів, рисунками і фактурою трикотажних полотен, які використовуються для їх пошиття.

Крім описаних вище видів, до асортименту дитячого трикотажу відносять пелерини, комбінезони, кофтини, дитячі костюми.

Пелерина – плечовий верхній одяг без рукавів і пройм, яким частково або повністю вкривають тулуб і руки. Бувають жіночі і дитячі. Дитячі складаються з накидки і каптура. Накидка пряма або розкльошена, суцільна або зшивна.

Комбінезон – плечовий верхній одяг із рукавами, коміром, об’єднані в єдине ціле з поясним одягом, яким вкривають тулуб, стегна й ноги, кожну окремо. Бувають жіночі й дитячі. Можуть бути з ліфом, суцільнокроєними штанами, або відрізні по лінії талії, з поздовжнім розрізом і застібкою спереду або на спині.

Напівкомбінезон – плечовий верхній одяг без рукавів і коміра з передом на бретелях, об’єднаний в єдине ціле з поясним одягом.

Кофтинки – плечовий трикотажний верхній одяг для немовлят, дітей ясельної та дошкільної груп із рукавами, розрізом згори донизу із застібкою на ґудзики спереду або на спині, круглим відкладним коміром. Виготовляють із гладких, ворсових або плюшевих трикотажних полотен.

Костюми дитячі виготовляють з трьох типів:

І – для хлопчиків;

ІІ – для дівчат;

ІІІ – для хлопчиків і дівчат.

Костюми для хлопчиків складаються із довгих (вид А) або коротких (вид Б) штанів і одного із таких виробів: джемпера, жакета, жилета, куртки, сорочки.

Костюми для дівчаток складаються із спідниці (вид А) або довгих штанів (вид Б) і одного із таких виробів: кофточки, жакета, жилета, джемпера.

Костюми для хлопчиків і дівчаток складаються із рейтузів і светра або джемпера. Нерідко випускаються гарнітури із трьох або чотирьох предметів (додаються шарф, шапочка і рукавички).