Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення таких понять: дефект тканини - „зовнішнього вигляду”, „загальний”, „специфічний”, „місцевий”, „поширений”.

2. Групування дефектів тканин за походженням.

3. Характеристика поширених дефектів тканин.

4. Характеристика дефектів тканин, що виникли від дефектів волокон, пряжі, ниток.

5. Характеристика дефектів ткацтва тканин.

6. Характеристика дефектів обробки тканин.

7. Як оцінюють місцеві дефекти тканин?

8. Як оцінюють поширені дефекти тканин?

Лабораторне заняття 9 Визначення сортності тканин

Мета: Вивчити структуру і зміст стандартів та набути практичні навики з визначення сорту тканин

Матеріальне забезпечення: торгові куски тканин; еталони і паспортизовані зразки дефектів в альбомах і наборах; дерев’яний метр; міліметрові лінійки; нормативна документація: ГОСТ 161-86; ГОСТ 357-75; ГОСТ 358-82; ГОСТ 187-85.

Література: 1 (С.101-103); 2 (С.468-488)

Питання для підготовки:

1. Які особливості оцінювання сортності тканин, на відміну від трикотажних, нетканих та текстильно-галантерейних полотен?

2. Специфіка сортування бавовняних тканин.

3. Специфіка сортування лляних тканин.

4. Специфіка сортування шовкових тканин.

5. Специфіка сортування вовняних тканин.

Зміст завдання. Сорт тканин визначають згідно стандартів, залежно від їх волокнистого складу.

Для визначення сорту тканин асортимент бавовняних і шовкових тканин поділяється на групи, а лляних на види. Це пов’язано з тим, що значимість одного і того ж дефекту для тканин різного призначення різна.

Вовняні тканини при визначенні сорту на групи і види не поділяються, тому що виготовляються із дорогої сировини і вони всі практично одного призначення (одягові).

Бавовняні, лляні і вовняні тканини поділяють на два сорти: 1-й і 2-й, а шовкові – на три: 1-й, 2-й, 3-й.

Ознаками, за якими тканини відносяться до того чи іншого сорту, є: відповідність фізико-механічних показників і показників стійкості пофарбування нормам, встановленим стандартами або технічними умовами; наявність дефектів зовнішнього вигляду тканин, які поділяють на місцеві та поширені.

Перевірку фізико-механічних показників тканин та стійкості пофарбування в торгових організаціях можна здійснювати періодично, тому що підприємства легкої промисловості, які виготовляють тканини, гарантують норми по цих показниках.

При визначенні сорту тканин, для оцінки місцевих дефектів зовнішнього вигляду, застосовується умовна довжина або площа (лляні тканини) куска в м або м². Умовна довжина або площа тканин залежить від їх виду і ширини.

При визначенні сорту тканин враховують також грубі місцеві дефекти, які, згідно стандартів, підлягають вирізу або розрізу. Тому стандартами нормуються у сувоях тканин кількість відрізів та їх розміри.

Робота 1. Вивчення стандартів з визначення сортності тканин

Ознайомлюються з структурою та змістом ГОСТ 161; ГОСТ 357; ГОСТ 358; ГОСТ 187. При цьому звертають увагу на особливості визначення сорту тканин різного волокнистого (сировинного) складу. Прочитайте уважно розділ 1 стандартів „Общие положения” і випишіть у робочий зошит:

• групи чи види, на які поділяють асортимент тканин для визначення їх сорту;

• кількість сортів і сумарну кількість дефектів, що допускаються у кожному сорті;

• умовну довжину чи площу (лляні тканини) куска тканини і формулу перерахунку місцевих дефектів;

• дефекти, що не допускаються у сортових тканинах.

Уважно ознайомлюються з іншими пунктами стандартів на визначення сортності тканин.

Робота 2. Визначення сортності бавовняних і лляних тканин

Послідовність виконання роботи.

Вивчають правила визначення сорту бавовняних (ГОСТ 161) і лляних (ГОСТ 375) тканини і, з метою більш досконалого оволодіння правилами їх сортування, вирішують ситуаційні завдання – 1,2,3,4.

Визначають сорт торгових кусків бавовняної і лляної тканини.

Результати роботи оформляють у вигляді звіту, який подають на перевірку викладачу.