- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •Тематичний план з дисципліни
- •Програма курсу
- •I модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •II модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •III модуль «товарознавство швейних товарів»
- •IV модуль
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей штучних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Лабораторне заняття 1. Розпізнавання та вивчення будови і властивостей текстильних волокон
- •Питання для підготовки:
- •Дія хімічних препаратів на текстильні волокна
- •Індивідуальне заняття 1 Аналіз волокнистого складу непаспортизованого зразка тканини.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.2. Нитки як фактор формування властивостей текстильних виробів
- •Лабораторне заняття 2. Асортимент і властивості пряжі і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 1 Вивчення властивостей пряжі і ниток
- •Методика визначення показників властивостей (якості) пряжі та ниток
- •1.3. Формування властивостей тканин у процесі ткацтва
- •Лабораторне заняття 3. Будова тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 2 Аналіз складних переплетень тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальне заняття 2
- •Будова тканин (продовження)
- •Методики визначення основних показників будови тканин
- •1.4. Формування властивостей тканин у процесі обробок та оздоблення
- •Лабораторне заняття 4. Обробка та естетичне оформлення тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 3 Вивчення обробки та естетичного оформлення тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальна робота 3 (під керівництвом викладача) Властивості тканин
- •Тестові завдання до і модуля
- •II модуль «Товарознавство текстильних товарів»
- •2. Склад та властивості тканин
- •2. 1. Асортимент текстильних товарів
- •2.2. Асортимент бавовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 5. Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 4 Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •2.3. Асортимент лляних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 6. Асортимент лляних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 6 Асортимент лляних тканин
- •2.4. Асортимент шовкових тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 7. Асортимент тканин шовкових та із хімічних волокон і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 7 Асортимент шовкових тканин і тканин із хімічних волокон і ниток.
- •2.5. Асортимент вовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 2.4. Асортимент вовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 8 Асортимент вовняних тканин
- •3. Вимоги до якості тканин. Оцінка якості тканин
- •Лабораторне заняття 9 Дефекти тканин
- •Питання для підготовки:
- •Зміст завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття 9 Визначення сортності тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 9 Визначення сортності шовкових і вовняних тканин
- •Ситуаційні завдання з визначення сортності тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Маркування, пакування та зберігання тканин
- •Методичні поради до вивчення дисципліни модуль III – «Товарознавство швейних товарів»
- •3.1 Поняття про одяг, вимоги, які висуваються до одягу, його призначення і властивості
- •Методичні поради до вивчення теми
- •2. Сучасний стан швейної промисловості України
- •3. Вимоги, що висуваються до одягу і його властивості
- •Питання для самоперевірки та
- •Індивідуальне заняття 1.
- •Самостійна робота 2
- •3.3 Формування властивостей одягу в процесі його виготовлення
- •Методичні поради до вивчення теми
- •1.Моделювання швейних виробів
- •2.Конструювання одягу
- •Залежно від характеру опорної поверхні на фігурі і ступеня покриття тіла людини одяг поділяється на п’ять груп.
- •3. Розмірна типологія населення
- •4.Розкрій матеріалів. Деталі швейних виробів
- •5. Пошивний процес, способи з’єднання деталей і вузлів швейних виробів.
- •6.Класифікація і характеристика ручних і машинних стібків, строчок і швів.
- •Машинні стібки за способом переплетення ниток поділяються на човникові та ланцюгові.
- •Лабораторне заняття 2 Тема: Основні виміри фігури людини, визначення зросту, розміру, повноти, осанки фігури людини
- •Робота1. Вивчення розмірних стандартів
- •Робота 2. Вивчення розміру, зросту, повноти та фігури людини
- •Питання для самоперевірки та
- •Лабораторне заняття 3 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 4 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 4 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 5 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.4 Асортимент швейних виробів
- •1.Класифікація швейного одягу
- •Лабораторне заняття 5 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 6 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 6 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу.
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 7 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.5 Якість одягу, зберігання якості одягу
- •1. Вимоги до виготовлення одягу.
- •3. Контроль якості швейних виробів
- •4. Визначення сорту швейних виробів
- •5. Маркування швейних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів
- •Робота 1. Зовнішній огляд виробів
- •Робота 2. Контроль лінійних вимірів виробів
- •Робота 3. Контроль якості та сортності виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів Індивідуальна робота 2
- •Індивідуальні ситуаційні завдання
- •Самостійна робота 8
- •Методичні поради до вивчення дисципліни Модуль IV – «Товарознавство трикотажних товарів»
- •4.1 Трикотажні товари і вимоги до них
- •2. Пряжа і нитки для трикотажного виробництва
- •3. Процес в’язання трикотажу
- •4. Класифікація і характеристика трикотажних переплетень
- •Характеристика властивостей трикотажних полотен
- •Індивідуальна робота 3
- •Тема 4.1. Будова і властивості трикотажних полотен
- •Самостійна робота 8 Тема: Вивчення механічних властивостей трикотажних полотен
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Робота1. Асортимент трикотажних полотен
- •Робота 1. Вивчення класифікації і асортименту поперечнов’язаних трикотажних полотен.
- •Самостійна робота 9
- •Індивідуальне заняття 4 (під керівництвом викладача)
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •1.Як класифікуються трикотажні полотна за переплетенням?
- •4.2 Асортимент трикотажних товарів
- •1.Класифікація трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 9
- •Робота 2. Вивчення асортименту верхніх трикотажних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота Тема: Асортимент верхніх трикотажних товарів
- •3.Білизняні вироби
- •Лабораторне заняття 10 Тема: Асортимент трикотажної білизни.
- •Робота1. Вивчення нормативної документації на білизняні трикотажні вироби.
- •Самостійна робота 11
- •4. Панчішно-шкарпеткові вироби
- •Головні убори, хустки і шарфові вироби
- •Індевідуальна робота 5
- •Тема: Асортимент панчішно-шкарпеткових виробів
- •Питання для самоконтролю та перевірки засвоєння знань
- •Самостійна робота 12 Тема: Асортимент рукавичкових виробів, головних уборів і шарфів
- •4.3 Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Маркування і пакування трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 11 Тема: Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 12 Тема: Контроль якості і визначення сортності трикотажних виробів
- •Робота 1. Вивчення правил приймання і методів відбору зразків трикотажних виробів
- •Робота 3. Визначення сортності верхніх трикотажних виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 13
- •Діагональ - щільна тканина з бавовняної або шерстяної крученої пряжі, для якої характерні різко виражені рубчики на поверхні, розташовані під кутом більшого 45° до кромки тканини.
- •Кевлар - поліамідне волокно.
- •Матлассе - шовк штучний або натуральний, з жаккардовим, немов вишитим малюнком.
- •Муар - (франц. Moire), щільна шовкова або напівшовкова тканина, з муаровим візерунком, що переливається на світлі різними відтінками. Служить для пошиття та обробки платтів й виготовлення стрічок.
Лабораторне заняття 3. Будова тканин
Мета: Вивчити номенклатуру показників будови та набути практичні навики визначення основних показників будови тканин
Матеріальне забезпечення: альбоми та зразки тканин в різних наборах; текстильні лупи, препарувальні голки, лінійки, метри; ГОСТ 9599; ГОСТ 3811; ГОСТ 3812ГОСТ 6611.1.
Література: 1 (С.33-46); 2 (С.136-153; С. 549-562)
Питання для підготовки:
Що являє собою тканина?
Назвіть показники будови тканин.
Як впливають показники будови тканин на їх властивості?
Вплив сировинного складу на будову тканин.
Вплив лінійної густини і крутки пряжі і ниток на будову тканин.
Дайте визначення поняття «переплетення тканин».
Класифікація переплетень тканин.
Дайте визначення понять «щільність тканин», «лінійна густина тканин», «поверхнева густина тканин».
Зміст завдання. Показниками будови тканин є: волокнистий склад, структурні характеристики ниток, з яких вироблена тканина (товщина, крутка та її напрямок, конструкція тощо), вид переплетення тканин, будова поверхні (фактура), густина (поверхнева, лінійна), щільність, пористість, товщина, ширина тканин та ін.
Стосовно волокон та ниток, то ми вже вивчали їх у попередньому завданні. Тут вивчаються методи визначення деяких структурних характеристик тканин, які найбільш часто використовуються у товарознавчих дослідженнях. Це, насамперед, визначення лінійної густини ниток, що утворили тканину, лицьового та зворотнього боків тканин, виду переплетення, лінійних розмірів і густини (поверхневої і лінійної), щільності тканин.
Робота 1. Визначення розташування ниток основи і утоку та лицевого і зворотнього боку тканин
Перед визначенням переплетень зразків тканин, визначають розташування ниток основи і утоку за такими ознаками:
нитки основи розташовані завжди повздовж пружка тканини, якщо зразок не має пружка, тканину слід потягнути в обох напрямках – частіше по утоку вона тягнеться більше;
пряжа основи більш рівномірна і жорстка;
в тканинах, що мають одну систему скручених ниток, а другу – однониткових, в основі будуть скручені нитки;
нитки основи розташовані більш рівномірно і паралельно ніж утоку;
у клітчатих тканинах кольорові смуги складаються з парної чи непарної кількості ниток, а по утоку – тільки з парної кількості;
у тканинах ворсового переплетення чи з начосом, ворс і начіс вкладається паралельно до ниток основи.
Лицевий бік тканин визначають за такими ознаками:
більш чіткому і виразному рисунку переплетення;
краще оформленій і більш ефектній поверхні в наслідок її опалення;
більш виразному рисунку фарбування у вибивних тканин;
більш щільному настилу ниток у сатинового і атласного переплетень;
діагональних лініях, які, як правило, направлені зліва направо, вверх - у тканин саржевого і похідних від нього переплетень;
за більш коротким і краще оформленим начісним ворсом у начісних тканин та іншими ознаками.
Для виконання роботи студенти отримують зразки тканин з різними ознаками лицьової поверхні, вивчають їх з обох боків і в довільній формі описують ознаки визначення ниток основи і утоку та лицьового й зворотнього боків зразків тканин.
Робота 2. Визначення виду переплетення тканин
Тканина – це текстильне полотно, що утворене двома чи більшим числом перпендикулярних систем ниток або трьома системами основних ниток, розміщених під кутом, з’єднаних ткацькими переплетеннями.
Основа – це система ниток, розміщених уздовж тканини, уток – це система ниток, розміщених упоперек тканини.
Переплетення – це взаємний порядок чергування перекриття ниток однієї системи нитками іншої. Основні параметри, що характеризують переплетення – це перекриття, зсув, пересічення, рапорт і рисунок.
Перекриття – це місця на поверхні тканин, де нитки основи перекривають нитки утоку або навпаки.
Пересічення – це число місць, де нитки основи й утоку в тканині міняють своє розміщення відносно одне одного.
Зсув – це число ниток, на яке перекриття нитки, що розглядається, віддалене від аналогічного перекриття попередньої нитки чи від будь-якої, прийнятої за початкову.
Рапорт переплетення – це найменше число ниток, при якому повторюється порядок розміщення основних і утокових перекрить у тканині. Іншими словами, рапорт переплетення – це малюнок переплетення, який повторюється у тканині багато разів.
Мінімальне число ниток основи, після якого повторюється переплетення, називається рапортом по основі, а мінімальне число ниток по утоку – рапортом по утоку.
Малюнок переплетення – це графічне зображення переплетення ниток у тканині.
Графічно ткацькі переплетення зображають на папері у клітку. Кожна клітка позначає місце перехрещування основи і утоку. Якщо нитка основи розміщена над утоком, то клітку заштриховують, якщо уток перекриває основу, клітка зостається білою.
Для визначення виду переплетення тканин готують зразок: на його суміжніх боках роблять бахрому, вилучаючи декілька основних і утокових ниток. Довжина бахроми повинна бути біля 1 см. Якщо досліджується переплетення тканини, яка має ворс або начіс, то потрібно з поверхні зразка тканини зняти ворсинки, що закривають рисунок переплетення, шляхом опалювання або зіскоблення гострою бритвою.
Підготовлений зразок тканини кладуть на стіл лицьовою стороною догори так, щоб напрямок ниток основи був від спостерігача знизу вверх. На лівий нижній кут зразка тканини кладуть лупу і розглядають переплетення тканини, потроху відсуваючи препарувальною голкою крайню уточну нитку приблизно до середини бахроми. Рисують переплетення по довжині досліджуваної нитки до одного або двох рапортів переплетення по основі. Пізніше, цю нитку вилучають і рисують переплетення другої і наступних ниток до появи одного-двох рапортів переплетення по утоку.
На рисунку переплетення тканини лініями відзначають рапорт по основі і утоку та позначають його цифрами. Рапорт головних переплетень, крім сатинового і атласного, похідних, дрібно візерункових позначають у вигляді дробу, у чисельнику якого вказують число ниток основи, які перекривають уточну нитку, а у знаменнику – число ниток основи, які перекриваються утоком.
Рапорт сатинового та атласного переплетень, також, позначають у вигляді дробу, у чисельнику якого вказують число ниток у рапорті, а у знаменнику – число зсуву.
Рапорт комбінованих переплетень у вигляді смуг позначають послідовним розташуванням рапортів кожної смуги окремо.
При визначенні виду переплетення необхідно користуватися наочними рисунками (ГОСТ 9593; літературними джерелами 1,2,3).