Характеристика властивостей трикотажних полотен

До основних характеристик структури трикотажу належать структура ниток (пряжі), вид переплетення, щільність, довжина нитки в петлі, модуль петлі, показники поверхневого наповнення та структури поверхні.

Структура ниток залежить від сировинного складу (лінійної густини), способу прядіння, товщини, величини скручування. Саме від цих чинників значною мірою залежать зовнішній вигляд і споживні властивості трикотажних полотен. Полотна з високими теплозахисни­ми властивостями виготовляють із вовняної пряжі або змішаної напіввовняної апаратної пряжі, текстурованих ниток. Для виготов­лення легких верхніх і білизняних виробів використовують тонку, гладку пряжу із натуральних волокон та нитки із хімічних волокон. На властивості трикотажних полотен особливо впливає скрученість пряжі й ниток. При підвищенні скручування збільшується жорсткість трикотажу, нерівномірність його петельної структури, закрученість країв полотен. Значною мірою властивості трикотажних полотен залежать від структури переплетення (розривне навантаження, розтяжність, розпускання, закручування краю полотна).

Щільність трикотажу визначається по горизонталі (П_г) і вертикалі (П_в), характеризується кількістю петель на умовну довжину, що дорівнює 10 см. Щільність по горизонталі (П_г) визначають з допомогою текстильної лупи підрахунком кількості петельних стовпчиків у відрізку, що дорівнює умовній ширині 50 мм, а щільність по вертикалі (П_в) – кількості петельних рядів у відрізку, що дорівнює 50 мм. В одинарних переплетеннях кількість петель підраховують з лицьового боку; у подвійних – з лицьового боку і перемножують на два.

Використовуючи щільність трикотажу, можна визначити пара­метри, що характеризують форму петлі, – петельний крок А і висоту петлі В (в мм):

50 50

А = —— і В = ——.

П_г П_в

Відстань між центрами двох сусідніх петель по лінії петельного ряду називають петельним кроком, а по лінії петельного стовпчика – висотою петельного ряду.

Співвідношення щільності по горизонталі і щільності по вертикалі характеризує коефіцієнт співвідношення щільності. Його позначають буквою С:

П_г 50 50 В

С = —— = —— : —— = ——.

П_в А В А

Петлі за формою можуть бути квадратні, подовжені, сплюснуті. Форма петлі залежить від розміру петельного кроку і висоти петельного ряду.

При проектуванні трикотажу коефіцієнт співвідношення щільності використовують для визначення висоти петельного ряду (В = С ·А) і щільності по вертикалі

50

П_в = —— .

В

Щільність трикотажу залежить від товщини ниток і класу трикотажної машини. При збільшенні товщини ниток і зниженні класу машин щільність зменшується і, навпаки, з пониженням товщини ниток і підвищенням класу машин – збільшується. Від щільності трикотажу залежать такі важливі властивості, як товщина, поверхнева густина, наповнення, міцність, подовження, а також пористість.

Довжина нитки в петлі (l_n) дорівнює довжині нитки в остові петлі і протяжці в міліметрах, визначають її розпуском петельного ряду з кількістю 100 петельних стовпчиків (в одинарних) і 50 петельних стовпчиків (у подвійних) полотнах. Відбирають п’ять ниток, вимірюють їх довжину в розпрямленому стані масштабною лінійкою з точністю до 0,1 см, сумують для визначення загальної довжини і ділять на 500.

Модуль петлі (М) характеризує відношення довжини нитки в петлі (l_n) до розрахованого умовного діаметра нитки (d_y). Його використовують для характеристики наповнення трикотажу:

l_n

М = ——.

d_y

Поверхнева густина трикотажних полотен, їх товщина, визначаються за методикою, аналогічною дослідженням тканин.

Сировинний склад, будова й оздоблювальні процеси формують комплекс геометричних, фізичних і механічних властивостей трико­тажу, що виявляються в процесі експлуатації виробів. Основними властивостями трикотажу є: поверхнева густина (г/м²), товщина (мм), ширина полотна, пористість, розтяжність, розривне навантаження, розривне подовження, стійкість до стирання, зминальність, розпуск­ність, скручування краю полотна, перекіс петельних стовпчиків тощо.

Важливе значення для трикотажу мають такі гігієнічні властивості: гігроскопічність, вологопоглинання, вологопроникність, паропроникність, повітропроникність, теплозахисність, стійкість до хімічного чищення, прання (зміна лінійних розмірів), стійкість до фізико-хімічних впливів.

Петельна структура трикотажу по-особливому впливає на прояв різноманітних властивостей у процесі моделювання, конструювання і виготовлення трикотажних виробів, на специфічний прояв ергоно­мічних, естетичних властивостей і надійності готових виробів.

Розглядаючи особливості ергономічних властивостей необхідно зазначити, що за цими властивостями трикотаж значно відрізняється від тканин у кращий бік. Так, завдяки високій еластичності, розтяжності і пружності трикотажу багато виробів (верхніх, білизня­них, панчішно-шкарпеткових, рукавичкових) щільно облягають фігуру, краще відповідають розмірним характеристикам тіла, не обмежують його руху, практичніші в носінні, відзначаються м’якістю, високими теплозахисними властивостями.

Петельна структура і висока пористість трикотажу забезпечують більш високу паро- і повітропроникність, хороші гігроскопічні та теплозахисні властивості виробів, безпосередньо контактуючих з тілом людини (білизна, легкі верхні й спортивні вироби). Трикотаж краще відновлює свою форму після прання, хімічного чищення, прасування, тому що має кращі пружні й еластичні властивості.

Естетичні властивості трикотажних виробів визначаються фактурою полотен, їх кольором і рисунками, особливостями обробки. Фактура трикотажних полотен повинна відповідати вимогам моди і призначенню виробів. Колористика залежить від тематики рисунків, використання кольорів, білизни й блиску ниток, процесів обробки полотен. Рисунки на трикотажі утворюються в процесі в’язання. Для цього використовують нитки різних кольорів (строкатов’язані), рисунки переплетення полотна або вибивання рисунків на вибивних машинах. Рисунки можуть бути одно- чи багатоколірними у формі вузьких або широких смужок, прямокутників, ромбів, трикутників, малих або великих квітів. Полотна можуть мати гладку або рельєфну структуру: в’язані рубчики, западини, петлі різних розмірів, горбики, отвори, що утворюють рисунки у формі мережива, гіпюру, платовані або плюшеві (ворсові) рисунки.

Блиск характеризує здатність трикотажу віддзеркалювати промені світла і залежить від виду текстильних волокон, структури пряжі і ниток, виду переплетення й обробки. Гладкі поверхні посилюють блиск, менш гладкі – розсіюють і поглинають промені світла. Високий блиск характерний для полотен із штучних і синтетичних волокон, бавовняної мерсеризованої пряжі. Для посилення або пом’якшення блиску застосовують відповідні переплетення і способи обробки полотен.

Естетичні властивості трикотажних виробів значною мірою залежать від форми і силуету, крою деталей і їх композиції, художнього оздоблення.

Властивості надійності трикотажних виробів характеризуються довговічністю, безвідмовністю і збереженістю. Довговічність буває фізичною і соціальною. Фізична довговічність зумовлюється механіч­ними властивостями трикотажних полотен (розривним навантаженням під час розтягування або продавлювання, розривним подовженням, стійкістю до стирання, стійкістю до менш розривних навантажень). Соціальна довговічність зумовлюється відповідністю стилю і моді, стабільністю форми виробів і поверхні полотен, стійкістю фарбування до різних фізико-хімічних впливів (світла, прання, хімічного чищення, прасування), стійкістю ворсу й обробки, відсутністю пілінгу, зміною лінійних розмірів після замочування та прання.

Безвідмовність характеризується стійкістю до короткочасної дії менш розривних навантажень під час експлуатації виробів, міцністю швів, стійкістю до розпускання, прання, хімічних чищень, прасування (їх періодичності), стійкості до дії мікроорганізмів.

Збереженість зумовлюється зміною властивостей трикотажних виробів у процесі транспортування, зберігання й експлуатації.

Трикотажні вироби за надійністю не поступаються швейним, вони характеризуються високою стійкістю до механічних, фізико-хімічних і біологічних чинників, формостійкістю, є ремонтопридат­ними.