- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •Тематичний план з дисципліни
- •Програма курсу
- •I модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •II модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •III модуль «товарознавство швейних товарів»
- •IV модуль
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей штучних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Лабораторне заняття 1. Розпізнавання та вивчення будови і властивостей текстильних волокон
- •Питання для підготовки:
- •Дія хімічних препаратів на текстильні волокна
- •Індивідуальне заняття 1 Аналіз волокнистого складу непаспортизованого зразка тканини.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.2. Нитки як фактор формування властивостей текстильних виробів
- •Лабораторне заняття 2. Асортимент і властивості пряжі і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 1 Вивчення властивостей пряжі і ниток
- •Методика визначення показників властивостей (якості) пряжі та ниток
- •1.3. Формування властивостей тканин у процесі ткацтва
- •Лабораторне заняття 3. Будова тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 2 Аналіз складних переплетень тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальне заняття 2
- •Будова тканин (продовження)
- •Методики визначення основних показників будови тканин
- •1.4. Формування властивостей тканин у процесі обробок та оздоблення
- •Лабораторне заняття 4. Обробка та естетичне оформлення тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 3 Вивчення обробки та естетичного оформлення тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальна робота 3 (під керівництвом викладача) Властивості тканин
- •Тестові завдання до і модуля
- •II модуль «Товарознавство текстильних товарів»
- •2. Склад та властивості тканин
- •2. 1. Асортимент текстильних товарів
- •2.2. Асортимент бавовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 5. Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 4 Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •2.3. Асортимент лляних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 6. Асортимент лляних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 6 Асортимент лляних тканин
- •2.4. Асортимент шовкових тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 7. Асортимент тканин шовкових та із хімічних волокон і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 7 Асортимент шовкових тканин і тканин із хімічних волокон і ниток.
- •2.5. Асортимент вовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 2.4. Асортимент вовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 8 Асортимент вовняних тканин
- •3. Вимоги до якості тканин. Оцінка якості тканин
- •Лабораторне заняття 9 Дефекти тканин
- •Питання для підготовки:
- •Зміст завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття 9 Визначення сортності тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 9 Визначення сортності шовкових і вовняних тканин
- •Ситуаційні завдання з визначення сортності тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Маркування, пакування та зберігання тканин
- •Методичні поради до вивчення дисципліни модуль III – «Товарознавство швейних товарів»
- •3.1 Поняття про одяг, вимоги, які висуваються до одягу, його призначення і властивості
- •Методичні поради до вивчення теми
- •2. Сучасний стан швейної промисловості України
- •3. Вимоги, що висуваються до одягу і його властивості
- •Питання для самоперевірки та
- •Індивідуальне заняття 1.
- •Самостійна робота 2
- •3.3 Формування властивостей одягу в процесі його виготовлення
- •Методичні поради до вивчення теми
- •1.Моделювання швейних виробів
- •2.Конструювання одягу
- •Залежно від характеру опорної поверхні на фігурі і ступеня покриття тіла людини одяг поділяється на п’ять груп.
- •3. Розмірна типологія населення
- •4.Розкрій матеріалів. Деталі швейних виробів
- •5. Пошивний процес, способи з’єднання деталей і вузлів швейних виробів.
- •6.Класифікація і характеристика ручних і машинних стібків, строчок і швів.
- •Машинні стібки за способом переплетення ниток поділяються на човникові та ланцюгові.
- •Лабораторне заняття 2 Тема: Основні виміри фігури людини, визначення зросту, розміру, повноти, осанки фігури людини
- •Робота1. Вивчення розмірних стандартів
- •Робота 2. Вивчення розміру, зросту, повноти та фігури людини
- •Питання для самоперевірки та
- •Лабораторне заняття 3 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 4 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 4 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 5 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.4 Асортимент швейних виробів
- •1.Класифікація швейного одягу
- •Лабораторне заняття 5 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 6 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 6 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу.
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 7 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.5 Якість одягу, зберігання якості одягу
- •1. Вимоги до виготовлення одягу.
- •3. Контроль якості швейних виробів
- •4. Визначення сорту швейних виробів
- •5. Маркування швейних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів
- •Робота 1. Зовнішній огляд виробів
- •Робота 2. Контроль лінійних вимірів виробів
- •Робота 3. Контроль якості та сортності виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів Індивідуальна робота 2
- •Індивідуальні ситуаційні завдання
- •Самостійна робота 8
- •Методичні поради до вивчення дисципліни Модуль IV – «Товарознавство трикотажних товарів»
- •4.1 Трикотажні товари і вимоги до них
- •2. Пряжа і нитки для трикотажного виробництва
- •3. Процес в’язання трикотажу
- •4. Класифікація і характеристика трикотажних переплетень
- •Характеристика властивостей трикотажних полотен
- •Індивідуальна робота 3
- •Тема 4.1. Будова і властивості трикотажних полотен
- •Самостійна робота 8 Тема: Вивчення механічних властивостей трикотажних полотен
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Робота1. Асортимент трикотажних полотен
- •Робота 1. Вивчення класифікації і асортименту поперечнов’язаних трикотажних полотен.
- •Самостійна робота 9
- •Індивідуальне заняття 4 (під керівництвом викладача)
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •1.Як класифікуються трикотажні полотна за переплетенням?
- •4.2 Асортимент трикотажних товарів
- •1.Класифікація трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 9
- •Робота 2. Вивчення асортименту верхніх трикотажних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота Тема: Асортимент верхніх трикотажних товарів
- •3.Білизняні вироби
- •Лабораторне заняття 10 Тема: Асортимент трикотажної білизни.
- •Робота1. Вивчення нормативної документації на білизняні трикотажні вироби.
- •Самостійна робота 11
- •4. Панчішно-шкарпеткові вироби
- •Головні убори, хустки і шарфові вироби
- •Індевідуальна робота 5
- •Тема: Асортимент панчішно-шкарпеткових виробів
- •Питання для самоконтролю та перевірки засвоєння знань
- •Самостійна робота 12 Тема: Асортимент рукавичкових виробів, головних уборів і шарфів
- •4.3 Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Маркування і пакування трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 11 Тема: Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 12 Тема: Контроль якості і визначення сортності трикотажних виробів
- •Робота 1. Вивчення правил приймання і методів відбору зразків трикотажних виробів
- •Робота 3. Визначення сортності верхніх трикотажних виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 13
- •Діагональ - щільна тканина з бавовняної або шерстяної крученої пряжі, для якої характерні різко виражені рубчики на поверхні, розташовані під кутом більшого 45° до кромки тканини.
- •Кевлар - поліамідне волокно.
- •Матлассе - шовк штучний або натуральний, з жаккардовим, немов вишитим малюнком.
- •Муар - (франц. Moire), щільна шовкова або напівшовкова тканина, з муаровим візерунком, що переливається на світлі різними відтінками. Служить для пошиття та обробки платтів й виготовлення стрічок.
Методика визначення показників властивостей (якості) пряжі та ниток
Визначення лінійної густини (товщини) ниток. Безпосередніми характеристиками товщини ниток є їх діаметр або площа поперечного стикання. Але розміри поперечника подовж нитки можуть бути різними і мати неправильну форму, а все це не дає можливості встановити дійсну товщину нитки. Враховуючи це, для оцінки товщини ниток використовують лінійну густину ниток, яка є подібною їх характеристикою. Згідно з ГОСТ 10878, прийнята одиниця виміру лінійної густини (Т) у системі “Текс”, яка характеризується вагою, г, нитки, що припадає на одиницю її довжини, км, тобто, текс дорівнює одиниці, коли 1 км нитки важитиме 1 г. Допускається застосовувати кратні і дольні одиниці виміру: мілітекс (мг/км), децитекс (дг/км), кило текс (кг/км).
Лінійну густину ниток визначають згідно з ГОСТ 6611.1 і вираховують за формулою:
T = m /l, де
m – маса ниток, мг; г;
l - довжина ниток, м; км.
Для визначення лінійної густини (товщини) ниток треба мати: мотовило з периметром 2-го класу, ваги торсійні та вагові квадранти.
Для визначення лінійної густини (товщини) ниток беруть пасми, довжиною нитки 200, 100, 50, 25, 10, і 5 метрів, і відрізки ниток, довжиною 1 і 0,5 м.
Перед початком визначення товщини ниток відмотують і викидають верхній шар конуса намотки – зі шпуль і початків; верхній шар намотки – поковок паралельної намотки; не менше 10 м нитки – з поковок хрестової намотки.
Для визначення фактичної лінійної густини (Тф) або результуючої фактичної лінійної густини (товщини) ниток (Ткф) всі пасми або відрізки ниток зважують разом з погрішністю, не менше 0,5% від їх загальної маси, після чого підраховують загальну довжину усіх пасм або відрізків ниток і вираховують лінійну густину (товщину) ниток за формулою:
∑m ∑m
Тф = 1000--------- або Ткф = 1000----------, де
ln ln
∑m – сума мас пасм або відрізків, г;
l - довжина ниток у пасмі або довжина відрізків, м;
n - число пасм або відрізків;
1000 – коефіцієнт для перерахунку метрів у кілометри.
Крім фактичної лінійної густини досить часто треба визначати і кондиційну лінійну густину, яку вираховують за формулою:
Тк = Тф 100 +Wк / 100 +Wф, де
Тф – фактична лінійна густина (товщина) ниток, текс;
Wк – кондиційна вологість ниток,%;
Wr – фактична вологість ниток, %.
Визначення скрученості пряжі і ниток. Скрученість ниток (К) характеризується кількістю скручень, які припадають на 1 м довжини нитки.
Величина скрученості пряжі і ниток впливає на цілий ряд їх властивостей - міцність, подовження, м’якість, пухкість та інші. Якщо скручення в нитках мають напрямок знизу доверху наліво, скрученість має назву лівої, а якщо скручення в нитках мають напрямок знизу доверху направо, скрученість має назву правої. Число скручень на 1 м є фактичною характеристикою. Для оцінки інтенсивності скручування волокон у пряжі або нитках використовують комплексний критерій – коефіцієнт крутіння (а), що розраховується за формулою:
, де
Т – лінійна густина пряжі (ниток), текс;
к – скрученість фактична, ск/м
Скрученість пряжі і ниток визначають згідно стандарту (ГОСТ 6611.3), в якому передбачено метод безпосереднього розкручування до повної паралельності волокон або складаючих ниток і метод подвоєного скручення, яким визначають скрученість тільки однониткової бавовняної пряжі і пряжі із хімічних волокон лінійної густини 84 текс і менше.
Перш, ніж розпочати визначення скрученості пряжі і ниток, слід ознайомитись з вище вказаним стандартом, а потім, відповідно з методами, які приведенні в ньому, провести лабораторне дослідження.
Для визначення скручування ниток застосовують круткомір з коливальним або змінним лівим затискачем.
Визначення міцності пряжі і ниток до розриву. Міцність пряжі і ниток до розриву при розтягуванні є важливим показником їх якості і залежить від багатьох факторів: якості сировинного складу, способу прядіння, будови тощо.
Міцність ниток при розтягуванні визначається розривним навантаженням (Рр), тобто, навантаженням, яке витримує нитка при розтягуванні її до розриву. Вимірюється в ньютонах (Н), міліньютонах (мН), грам-силах (гс) і кілограм-силах (кгс). 1 кгс = 9,8 Н, 1 гс = 9,8 мН.
Щоб порівнювати розривні навантаження пряжі і ниток різної лінійної густини, користуються показником відносного розривного навантаження (Рв) – тобто, розривного навантаження, яке припадає на одиницю лінійної густини. Вимірюється відносне розривне навантаження в Н/текс, мН/текс, гс/текс і кгс/текс.
Розривне навантаження пряжі та ниток визначають згідно стандарту ГОСТ 6611.1.
Розривне навантаження пряжі ниток визначають розривом поодиноких ниток або пасм. В результаті отримують певні характеристики Н/нитка, Н/пасмо тощо.
За фактичне розривне навантаження пряжі і ниток приймають середнє арифметичне результатів усіх первинних досліджень.
Відносне розривне навантаження ниток (Рв) вираховують за формулою:
Рв = , де
Рф – фактичне розривне навантаження по одиночної пряжі (нитки), гс /текс, Н/текс;
Тф – фактична лінійна густина (товщина) пряжі (нитки), текс.
Визначення розривного подовження пряжі і ниток. Під дією навантаження на пряжу і нитку має місце, перш за все, їх розтяжність, яка триває до розриву.
Під розтяжністю пряжі і ниток розуміють величину подовження, яке бачимо під час їх розрив. Подовження може бути абсолютним і відносним. Абсолютне подовження – це прирощення довжини під час розриву, мм; відносне – це абсолютне подовження пряжі і нитки, визначене у відсотках, до початкової (затискної) їх довжини.
Подовження пряжі і ниток вказує на ступінь їх еластичності і опору розривному навантаженню.
Розривне подовження пряжі і ниток визначають під час визначення розривного навантаження поодиночних пряжі і ниток, керуючись ГОСТ 6611.2