Методичні поради до вивчення дисципліни модуль III – «Товарознавство швейних товарів»

3.1 Поняття про одяг, вимоги, які висуваються до одягу, його призначення і властивості

План

1. Поняття про одяг та його призначення

2. Сучасний стан швейної промисловості України

3. Вимоги, що висуваються до одягу, його властивості

4. Матеріали для виготовлення одягу, як фактор формування властивостей

Методичні поради до вивчення теми

При вивченні даної теми слід звернути особливу увагу на тлумачення поняття «одяг» та його призначення, основні етапи розвитку одягу, опрацювати матеріали, щодо сучасного стану швейної промисловості та перспектив її розвитку, вивчити угрупування та характеристику вимог, що висуваються до одягу, в тому числі ергономічних вимог, естетичних та вимог надійності.

1. Поняття про одяг та його призначення

До одягу належать швейні, трикотажні та хутряні вироби, які є товаром першої необхідності й представляють собою сукупність виробів, якими щоденно користується людина. В цілому одягу притаманні дві основні функції: він є засобом захисту тіла людини від несприятливих природних умов, а також предметом прикрашання людини. При цьому естетична функція ще в стародавньому світі вважалася головною. Так в Стародавньому Римі вважали, що одяг даний людині в першу чергу для того, щоб зробити її кращою. Про це свідчить, наприклад, та надзвичайна роль, яку відіграла у житті римлян тога, одяг який вчили носити ще немовлят, як тільки ті спиналися на ноги. Одяг виявляє і підкреслює кращі риси зовнішності людини, приховує його недоліки. Крім того, він виконує функції знаковості. Той або інший набір одягу, манера його надягати і носити завжди мали соціальне, обрядове, професійне коріння — служили знаком радості, печалі, приналежності до певного класу. Особливостями форм і колоритом відрізняється національний одяг. Одяг належить до складної товарної групи непродовольчих товарів, що в загальному товарообігу займає близько 30%. В залежності від способу виробництва розрізняють одяг, виготовлений за технологією швейного виробництва на підприємствах швейної промисловості, об’єднаннях й закритих акціонерних товариствах, власних і спільних підприємствах, ательє індивідуального пошиття, які відносяться до галузі легкої промисловості і виготовляють як предмети одягу, так і вироби, що не належать до одягу (чохли, мішки, штори, фіранки, столову й постільну білизну тощо). Ці вироби називаються швейними. Їх виготовляють з різноманітних матеріалів. Основну масу швейних товарів складає побутовий, спортивний і виробничий одяг. Вироби, отримані за технологією трикотажного виробництва, шляхом в’язання на трикотажних машинах з пряжі й ниток, називають трикотажними. Це верхні, білизняні, панчішно-шкарпеткові вироби, платочно - шарфові і головні убори. Трикотажні товари мають комплекс дуже цінних властивостей – гарний зовнішній вигляд, легкість, високу розтяжність та еластичність, незминальність, високу повітро та паропроникність. Вони зручні в носінні, не обмежують рухів людини. Найважливішими чинниками, що впливають на формування потреб в одязі, є його виробництво, матеріальний і культурний рівень населення, чисельність населення і його статево - віковий й соціальний склад, типологія населення та природно-кліматичні умови.