- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •Тематичний план з дисципліни
- •Програма курсу
- •I модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •II модуль «товарознавство текстильних товарів»
- •III модуль «товарознавство швейних товарів»
- •IV модуль
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей штучних волокон
- •Порівняльна характеристика основних властивостей природних волокон
- •Лабораторне заняття 1. Розпізнавання та вивчення будови і властивостей текстильних волокон
- •Питання для підготовки:
- •Дія хімічних препаратів на текстильні волокна
- •Індивідуальне заняття 1 Аналіз волокнистого складу непаспортизованого зразка тканини.
- •Питання для самоконтролю:
- •1.2. Нитки як фактор формування властивостей текстильних виробів
- •Лабораторне заняття 2. Асортимент і властивості пряжі і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 1 Вивчення властивостей пряжі і ниток
- •Методика визначення показників властивостей (якості) пряжі та ниток
- •1.3. Формування властивостей тканин у процесі ткацтва
- •Лабораторне заняття 3. Будова тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 2 Аналіз складних переплетень тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальне заняття 2
- •Будова тканин (продовження)
- •Методики визначення основних показників будови тканин
- •1.4. Формування властивостей тканин у процесі обробок та оздоблення
- •Лабораторне заняття 4. Обробка та естетичне оформлення тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 3 Вивчення обробки та естетичного оформлення тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Індивідуальна робота 3 (під керівництвом викладача) Властивості тканин
- •Тестові завдання до і модуля
- •II модуль «Товарознавство текстильних товарів»
- •2. Склад та властивості тканин
- •2. 1. Асортимент текстильних товарів
- •2.2. Асортимент бавовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 5. Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 4 Асортимент бавовняних тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •2.3. Асортимент лляних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 6. Асортимент лляних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 6 Асортимент лляних тканин
- •2.4. Асортимент шовкових тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 7. Асортимент тканин шовкових та із хімічних волокон і ниток
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 7 Асортимент шовкових тканин і тканин із хімічних волокон і ниток.
- •2.5. Асортимент вовняних тканин та ткано-поштучних виробів
- •Лабораторне заняття 2.4. Асортимент вовняних тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 8 Асортимент вовняних тканин
- •3. Вимоги до якості тканин. Оцінка якості тканин
- •Лабораторне заняття 9 Дефекти тканин
- •Питання для підготовки:
- •Зміст завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття 9 Визначення сортності тканин
- •Питання для підготовки:
- •Самостійна робота 9 Визначення сортності шовкових і вовняних тканин
- •Ситуаційні завдання з визначення сортності тканин
- •Питання для самоконтролю:
- •Маркування, пакування та зберігання тканин
- •Методичні поради до вивчення дисципліни модуль III – «Товарознавство швейних товарів»
- •3.1 Поняття про одяг, вимоги, які висуваються до одягу, його призначення і властивості
- •Методичні поради до вивчення теми
- •2. Сучасний стан швейної промисловості України
- •3. Вимоги, що висуваються до одягу і його властивості
- •Питання для самоперевірки та
- •Індивідуальне заняття 1.
- •Самостійна робота 2
- •3.3 Формування властивостей одягу в процесі його виготовлення
- •Методичні поради до вивчення теми
- •1.Моделювання швейних виробів
- •2.Конструювання одягу
- •Залежно від характеру опорної поверхні на фігурі і ступеня покриття тіла людини одяг поділяється на п’ять груп.
- •3. Розмірна типологія населення
- •4.Розкрій матеріалів. Деталі швейних виробів
- •5. Пошивний процес, способи з’єднання деталей і вузлів швейних виробів.
- •6.Класифікація і характеристика ручних і машинних стібків, строчок і швів.
- •Машинні стібки за способом переплетення ниток поділяються на човникові та ланцюгові.
- •Лабораторне заняття 2 Тема: Основні виміри фігури людини, визначення зросту, розміру, повноти, осанки фігури людини
- •Робота1. Вивчення розмірних стандартів
- •Робота 2. Вивчення розміру, зросту, повноти та фігури людини
- •Питання для самоперевірки та
- •Лабораторне заняття 3 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 4 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 4 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 5 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.4 Асортимент швейних виробів
- •1.Класифікація швейного одягу
- •Лабораторне заняття 5 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробки
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 6 Тема: Деталі швейних виробів, способи їх з’єднання та обробка виробів
- •Лабораторне заняття 6 Тема: Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу.
- •Робота 3
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 7 Тема: «Аналіз зовнішньої форми та конструкції одягу. Моделі сучасного одягу».
- •Тема 3.5 Якість одягу, зберігання якості одягу
- •1. Вимоги до виготовлення одягу.
- •3. Контроль якості швейних виробів
- •4. Визначення сорту швейних виробів
- •5. Маркування швейних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів
- •Робота 1. Зовнішній огляд виробів
- •Робота 2. Контроль лінійних вимірів виробів
- •Робота 3. Контроль якості та сортності виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Тема: Контроль якості та визначення сортності швейних виробів Індивідуальна робота 2
- •Індивідуальні ситуаційні завдання
- •Самостійна робота 8
- •Методичні поради до вивчення дисципліни Модуль IV – «Товарознавство трикотажних товарів»
- •4.1 Трикотажні товари і вимоги до них
- •2. Пряжа і нитки для трикотажного виробництва
- •3. Процес в’язання трикотажу
- •4. Класифікація і характеристика трикотажних переплетень
- •Характеристика властивостей трикотажних полотен
- •Індивідуальна робота 3
- •Тема 4.1. Будова і властивості трикотажних полотен
- •Самостійна робота 8 Тема: Вивчення механічних властивостей трикотажних полотен
- •Лабораторне заняття 8 Тема: Робота1. Асортимент трикотажних полотен
- •Робота 1. Вивчення класифікації і асортименту поперечнов’язаних трикотажних полотен.
- •Самостійна робота 9
- •Індивідуальне заняття 4 (під керівництвом викладача)
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •1.Як класифікуються трикотажні полотна за переплетенням?
- •4.2 Асортимент трикотажних товарів
- •1.Класифікація трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 9
- •Робота 2. Вивчення асортименту верхніх трикотажних виробів
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота Тема: Асортимент верхніх трикотажних товарів
- •3.Білизняні вироби
- •Лабораторне заняття 10 Тема: Асортимент трикотажної білизни.
- •Робота1. Вивчення нормативної документації на білизняні трикотажні вироби.
- •Самостійна робота 11
- •4. Панчішно-шкарпеткові вироби
- •Головні убори, хустки і шарфові вироби
- •Індевідуальна робота 5
- •Тема: Асортимент панчішно-шкарпеткових виробів
- •Питання для самоконтролю та перевірки засвоєння знань
- •Самостійна робота 12 Тема: Асортимент рукавичкових виробів, головних уборів і шарфів
- •4.3 Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Маркування і пакування трикотажних виробів
- •Лабораторне заняття 11 Тема: Стандартизація та якість трикотажних товарів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Лабораторне заняття 12 Тема: Контроль якості і визначення сортності трикотажних виробів
- •Робота 1. Вивчення правил приймання і методів відбору зразків трикотажних виробів
- •Робота 3. Визначення сортності верхніх трикотажних виробів
- •Питання для перевірки та контролю засвоєння знань
- •Самостійна робота 13
- •Діагональ - щільна тканина з бавовняної або шерстяної крученої пряжі, для якої характерні різко виражені рубчики на поверхні, розташовані під кутом більшого 45° до кромки тканини.
- •Кевлар - поліамідне волокно.
- •Матлассе - шовк штучний або натуральний, з жаккардовим, немов вишитим малюнком.
- •Муар - (франц. Moire), щільна шовкова або напівшовкова тканина, з муаровим візерунком, що переливається на світлі різними відтінками. Служить для пошиття та обробки платтів й виготовлення стрічок.
Самостійна робота 2 Аналіз складних переплетень тканин
Приступаючи до аналізу складних переплетень тканин, використовуючи методику визначення виду переплетень, викладену у лабораторному занятті 1.3., самостійно вивчають і зарисовують складні переплетення тканин. При цьому звертають особливу увагу на характер рисунка переплетення, товщину тканин, їх призначення тощо. Записують аналіз рисунків переплетень тканин у довільній формі.
Питання для самоконтролю:
Дайте визначення текстильного матеріалу „тканина”.
Назвіть показники будови тканин і вкажіть, які з них нормуються нормативними документами (НД).
Що таке рапорт, перекриття, пересічення та рисунок переплетення?
Ознаки визначення ниток основи та утоку зразка тканини.
Ознаки визначення лицевого боку зразка тканини.
Правила дослідження та зображення на папері переплетення тканини.
Визначення та позначення цифрами рапорта переплетень тканин.
Характеристика головних переплетень тканин.
Характеристика дрібновізерункових переплетень тканин.
Характеристика комбінованих переплетень тканин.
Характеристика складних переплетень тканин.
Характеристика крупновізерункових (жаккардових) переплетень тканин.
Індивідуальне заняття 2
(під керівництвом викладача)
Будова тканин (продовження)
Зміст завдання. Основними показниками, крім волокнистого складу і переплетення тканин (вивчено у попередніх завданнях) є: лінійна густина пряжі (ниток), що утворили тканину; лінійні розміри (довжина, ширина, товщина тощо); щільність; лінійна та поверхнева густина тканин. Вони нормуються стандартами та є обов’язковими показниками якості тканин.
Приступаючи до вивчення та визначення основних показників будови тканин необхідно:
ознайомитись зі структурою та змістом ГОСТ 6111.1; ГОСТ 3810; ГОСТ 3811; ГОСТ 3812 і вивчити правила відбору зразків для досліджень;
вивчити методики визначення вище вказаних показників будови тканин (викладені в цьому завданні);
відібрати проби для досліджень і визначити показники будови тканин згідно вимог стандартів і методик цього завдання, використовуючи при цьому отримані зразки тканини.
Результати досліджень оформляють у вигляді реферату; реферат захищають у викладача.
Методики визначення основних показників будови тканин
Визначення лінійної густини ниток, що утворили тканину. У процесі ткацтва і обробки у нитках, з котрих виготовлена тканина, мали місце певні зміни, які призвели до того, що лінійна густина таких ниток, після вилучення їх з тканини, є тільки приблизною товщиною вихідної нитки, з якої вироблена тканина.
Для визначення лінійної густини (товщини) ниток, що утворили тканину, із взятого взірця тканин вирізають із різних місць три проби, розміром 100х100 мм, і відмічають на них напрямок одної із систем ниток. Із двох проб виймають з кожного боку по 25 основних і уточних ниток, а з третьої – по 25 утокових ниток з обох боків.
Вилучені нитки складають в пучки: два по 50 ниток основи в кожному і три – по 50 ниток утоку. Загальна довжина нитки у пучкові складає 5 м. Пучки ниток зважують окремо з погрішністю до 1 мг і вираховують лінійну густину, текс, ниток по основі і по утоку, згідно ГОСТ 6611.1 за формулою:
,
де m – маса ниток, г;
l - довжина ниток, м.
Лінійну густину тонких ниток вимірюють в мілітексах, Мтекс, а товстих – в кілотексах, Ктекс (1 Мтекс = 0,001 текс; 1 Ктекс = 1000 текс).
Визначення довжини, ширини і товщини тканин. Лінійні розміри, см, зразка тканин визначають згідно ГОСТ 3811 за допомогою вимірювальної лінійки з поділом 0,1 см.
Довжину і ширину підготовленого зразка тканини вимірюють в трьох місцях – посередині і на відстані 5 см від ліній відрізу з точністю до 0,1 см. За кінцевий результат беруть середнє арифметичне.
Товщину тканини, мм, визначають згідно ГОСТ 12023 за допомогою спеціальних приладів – товстовимірювачів при певному тискові (в більшості випадків 102/см2). Виконують не менше 10 вимірювань на різних частинах досліджуваного зразка тканини. Розраховують середнє арифметичне з точністю до 0,01 см.
За вимогами ГОСТ 12023 вимірювання необхідно виконувати на зразках - полосках, підготовлених для дослідження розривного навантаження тканини.
Визначення щільності тканин. Щільність тканин – це кількість основних і утокових ниток, які припадають на 100 мм довжини і ширини тканини. Визначають щільність тканин за ГОСТ 3812.
Величина показника щільності тканини виражається кількістю ниток основи і кількістю ниток утоку. Така щільність називається фактично. Визначають її підрахунком кількості ниток на різній досліджуваній довжині з наступним перерахунком на 100 мм.
Щільність тканини по основі визначають не менше, ніж у трьох місцях зразка, по утоку – не менше, ніж у чотирьох місцях. Щільність тканини визначають, також, на зразках, які призначені для визначення розривного навантаження.
Для визначення щільності тканини існує і експрес-метод. Цей метод досить умовний і для визначення щільності тканини, де потрібно мати високу точність, непридатний.
Слід мати на увазі, що різні тканини виробляються з ниток різної товщини і різної фактичної щільності, тому, для порівняльної характеристики таких тканин використовують показник відносної щільності, яка вказує, яку кількість від максимальної щільності складає фактична. Максимальна щільність, як відомо, визначається кількістю ниток, які можуть бути укладені щільно без деформації на довжині 100 мм.
Максимальну щільність тканини визначають за формулою:
,
де l – участок, довжиною 100 мм
d – діаметр ниток.
Відносну щільність, %, визначають, за формулою:
Eо = dо * Sо;
Eу = dу* Sу , де
Eо , Eу – відносна щільність по основі і утоку;
dо , dу – діаметр ниток основи й утоку, мм;
So , Sy – фактична щільність ниток по основі і утоку.
dy =0,357; do = 0,357,
де To ,Ty – лінійна густина ниток основи і ниток утоку;
- об’ємна щільність речовини волокна, з якого зроблена тканина.
Загальне заповнення тканини , %, визначається за формулою:
Е = Ео + Еу – 0,01ЕоЕу
Визначення лінійної та поверхневої густини тканин. Лінійна густина – це відношення маси тканини до її довжини, а поверхнева густина – це відношення маси тканини до її площі. Масу тканини чи її зразка визначають за ГОСТ 3811 шляхом зважування їх, з точністю до 0,01 г, попередньо визначивши їхню довжину та ширину.
Лінійну густину (М, г/см) вираховують згідно формули :
М = ,
де -маса тканини чи зразка, г;
lo- середня довжина тканини чи зразка, см.
Поверхневу густину тканини (Мпов, г/см2) вираховують згідно формули:
Мпов. = * 1000 ,
де -середня ширина тканини, см.